Ухвала суду № 34356867, 23.10.2013, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2013 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі :

головуючого судді Григоренка М.П.,

суддів: Бондаренко Н.В., Собіни І.М.,

секретар судового засідання Шпинта О.М., з участю представника позивача Сосновчик Н.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Бистрицька сільськогосподарська машино-технологічна станція" на рішення Березнівського районного суду від 08 липня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства „Бистрицька сільськогосподарська машино-технологічна станція" про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати і середнього заробітку за час затримки розрахунку,

В С Т А Н О В И Л А :

06 березня 2013 року ОСОБА_2 звернулася в Березнівський районний суд з позовом до ВАТ „Бистрицька сільськогосподарська машино-технологічна станція", в якому просила стягнути з відповідача на її користь нараховану, але невиплачену заробітну плату в сумі 13434,14 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 05.06.2012 року по 06.03.2013 року в сумі 13720,12 грн., а також зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини грошових доходів (заробітної плати), у зв'язку з порушенням термінів її виплати.

В обґрунтування позовних вимог вказувала, що працювала у відповідача касиром. 05 червня 2012 року була звільнена з роботи за п.1 ст.40 КЗпП України.

В порушення вимог ст. 116 КЗпП України ВАТ „Бистрицька сільськогосподарська МТС" не провело остаточних розрахунків в день її звільнення, а тому відповідно до ст. 117 КЗпП України відповідач повинен виплатити середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

На даний час вона перебуває на обліку в Березнівському районному центрі зайнятості , як безробітна.

Із цих підстав просила позов задовольнити.

Рішенням Березнівського районного суду від 08 липня 2013 року позов задоволено частково.

__________________

Провадження № 22-ц/787/1574/2013 Головуючий у 1 інстанції : Мельник В.Я.

Доповідач : Григоренко М.П.

Стягнуто з ВАТ „Бистрицька сільськогосподарська машино-технологічна станція" на користь ОСОБА_2 заборгованість із заробітної плати в розмірі 13434 грн. 14 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 9416 грн. 83 коп., всього 22850 грн. 97 коп. та судові витрати по справі в розмірі 229 грн. 40 коп.

В поданій на рішення суду апеляційній скарзі ВАТ „Бистрицька сільськогосподарська машино-технологічна станція" покликається на його незаконність в частині стягнення середнього заробітку, через порушення судом першої інстанції норм матеріального права та невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи.

Вказує, що ВАТ „Бистрицька сільськогосподарська машино-технологічна станція" не мала можливості здійснити виплату коштів для розрахунку при звільненні позивачки, оскільки ВАТ „Бистрицька сільськогосподарська МТС" перебуває в процесі банкрутства, господарська діяльність не ведеться, рух грошових коштів по рахунку банку відсутній, на майно підприємства накладений арешт.

Вважає, що вина власника або уповноваженого ним органу у невиплаті позивачці належних сум при звільненні - відсутня, а тому суд помилково стягнув середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Із цих підстав просить скасувати оскаржуване рішення суду в частині стягнення середнього заробітку.

В ході апеляційного розгляду справи представник позивача просила апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд першої інстанції виходив із того, що з боку відповідача дійсно було допущено порушення прав позивача на своєчасний розрахунок при звільненні і тому, відповідно до статті 117 КЗпП України, той має сплатити своєму колишньому працівнику середній заробіток за весь час затримки розрахунку.

Даний висновок суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам справи, наявним у справі доказам та ґрунтується на законі.

Доводи апеляційної скарги також не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Згідно із ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Таким чином, за положеннями ст. 117 КЗпП України обов'язковою умовою для покладення на підприємство відповідальності за невиплату належних працівникові сум при звільненні є наявність вини підприємства.

Згідно із частиною шостою статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, на невикористані та своєчасно не повернуті кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення Березнівського районного суду від 08 липня 2013 року щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 308, 313-314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Бистрицька сільськогосподарська машино-технологічна станція" відхилити.

Рішення Березнівського районного суду від 08 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити ухвалу апеляційного суду та рішення суду першої інстанції до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвали апеляційної інстанції.

Головуючий

Судді :