Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 жовтня 2013 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі :
головуючого судді Григоренка М.П.,
суддів : Бондаренко Н.В., Собіни І.М.,
секретар судового засідання Шпинта О.М., за участю представника позивача Станкевича В.О., відповідача ОСОБА_2 та її представника адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дубенського міськрайонного суду від 17 липня 2013 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства „Акцент-Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И Л А :
08 квітня 2013 року ПАТ „Акцент-Банк" звернулося в Дубенський міськрайонний суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу.
В обґрунтування позовних вимог вказувало, що відповідно до укладеного договору №АВВSRG 10910010 від 02.06.2008 року відповідач отримала кредит в розмірі 17158,34 грн. із сплатою за користування кредитом 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом із кінцевим терміном повернення 02.06.2011 року.
ОСОБА_2 підтвердила свою згоду на умови кредиту, що підтверджується її підписом.
Відповідно до умов укладеного договору, договір складається із Заяви позичальника та Умов надання споживчого кредиту фізичним особам.
Зазначало, що в зв'язку з невиконанням боржником своїх зобов'язань, станом на 12.02.2013 року виникла заборгованість в сумі 95421,75 грн., яка складається з наступного: 16484,80 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 2410,57 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 5250,45 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, 66255,85 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафи : 500 грн. - штраф (фіксована частина), 4520,08 грн. - штраф (процентна складова).
Із цих підстав просило стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 95421,75 грн. та судові витрати по справі в розмірі 954,22 грн.
________________
Провадження № 22-ц/787/1563/2013 Головуючий у 1 інстанції : Федорова Л.П.
Доповідач : Григоренко М.П.
Рішенням Дубенського міськрайонного суду від 17 липня 2013 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Акцент-Банк" заборгованість по кредитному договору в сумі 55 421 грн. 75 коп. та 554 грн. 21 коп., в рахунок повернення судового збору.
В поданій на рішення суду апеляційній скарзі ОСОБА_2 покликається на його незаконність, через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи.
Зазначає, що дійсно 02.06.2008 року, на прохання свого чоловіка ОСОБА_4, вона отримала кредит в розмірі 17158,34 грн., уклавши кредитний договір із ПАТ „Акцент-Банк.
Вказує, що 16.07.2009 року шлюб між ними було розірвано.
В листопаді 2009 року вона погасила всю заборгованість по кредиту частинами, про що в неї збереглися квитанції: 26.11.2009 року сплачено 14200 грн., 04.12.2009 року - 5000 грн., 05.01.2010 року - 1000 грн., 04.02.2010 року - 1000 грн., на загальну суму 21200 грн.
Вважала, що свої зобов'язання за кредитним договором від 02.06.2008 року вона виконала 04.02.2010 року.
Суд першої інстанції безпідставно стягнув з неї заборгованість за кредитом та не застосував трирічний строк позовної давності.
Вказує, що її підписи на заяві позичальника свідчать про намір отримати споживчий кредит, а не про укладення договору про збільшення строку позовної давності.
Крім того, судом не враховано вимог ч. 3 ст. 551 ЦК України щодо зменшення розміру неустойки, якщо він значно перевищує розмір збитків.
Із цих підстав просила :
1. Застосувати позовну давність до позовних вимог ПАТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором № АВВSКС10910010 від 02 червня 2008 року.
2. В позові ПАТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором №АВВSRC 10910010 від 02 червня 2008 року відмовити.
3. У випадку задоволення позовних вимог ПАТ «Акцент-Банк»:
- врахувати ч. 3 ст. 551, ч. 2 ст. 616 ЦК України та зменшити розмір збитків і неустойки до розміру, який існував станом на 02 листопада 2009 року та задовольнити позовні вимоги на загальну суму 22022,19 грн.;
- постановити окрему ухвалу та направити її в компетентні правоохоронні органи з приводу привласнення невідомими особами належних їй грошових коштів у сумі 21200,00 грн., які вона внесла до каси представника позивача - Дубенського відділення ЗАТ КБ «ПриватБанк» (на даний час - Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК») в рахунок погашення заборгованості за договором №АВВSRC 10910010 від 02 червня 2008 року.
4. Розподілити судові виграти між сторонами відповідно до ст. 88 ЦПК України.
В ході апеляційного розгляду справи відповідачка та її представник підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.
Представник позивача просив апеляційну скаргу відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Частково задовольняючи позовні вимоги публічного акціонерного товариства „Акцент-Банк" та стягуючи на його користь із відповідача заборгованість за кредитним договором №АВВSRG 10910010 від 02.06.2008 року, в розмірі 55 421 грн. 75 коп., суд першої інстанції виходив із того, що з боку останньої дійсно має місце порушення умов вищевказаного кредитного договору, в зв'язку із чим утворилась заборгованість, тому ця заборгованість підлягає стягненню, відповідно до положень 526, 527 ЦК України.
Проте, на розсуд колегії суддів, оскаржуване рішення підлягає скасуванню, з ухваленням у справі нового рішення, оскільки суд першої інстанції, правильно зробивши висновок про те, що з боку відповідачки було допущено заборгованість по кредитному договору, належним чином не конкретизував у своєму рішенні те, з чого саме складається заборгованість по кредитному договору, яка підлягає стягненню із відповідача, при тому що судом було прийнято рішення про зменшення розміру пені, але не зазначено до якого саме розміру.
Колегія суддів вважає, що позовні вимоги публічного акціонерного товариства „Акцент-Банк" щодо стягнення із відповідача заборгованості:
- по тілу кредиту, в розмірі 16484,80 грн.;
- заборгованість по процентам за користування кредитом, в розмірі 2410 грн. 57 коп.;
- заборгованість по комісії за користування кредитом, в розмірі 5250 грн. 45 коп.;
а також стягнення штрафів, в розмірі 500 грн. - (фіксована частина) та 4520,08 грн. - (процентна складова), підлягають задоволенню повністю, а щодо стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язання, частково, оскільки рахує за необхідне зменшити розмір пені, який підлягає стягненню із боржника, на підставі положень ч. 3 ст.551 ЦК України, з 66 255 грн. 85 коп. до 16 255 грн. 85 коп., так як розмір цієї пені в кілька разів перевищує розмір заборгованості по тілу кредиту.
Таким чином, всього із відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №АВВSRG 10910010 від 02.06.2008 року, за період з 01 вересня 2008 року по 12 лютого 2013 року, в розмірі 45421 грн. 75 коп..
Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем було пропущено строк позовної давності на увагу не заслуговують, оскільки згідно умов кредитного договору №АВВSRG 10910010 від 02.06.2008 року кінцевий строк виконання зобов'язань відповідачем сторонами по цьому договору було визначено 02 червня 2011 року, а позивач звернувся із своїм позовом 08 квітня 2013 року, тобто в межах трьох років.
Та обставина, що позивач в 2009 році звертався до суду із заявою про видачу судового наказу, який було спочатку видано, а в наступному скасовано, на розсуд колегії суддів, жодним чином не означає, що кінцевий строк виконання вищевказаного зобов'язання змінився, оскільки це право кредитора ставити питання про дострокове погашення боржником всієї суми кредиту, у разі порушення останнім умов договору, а не його обов'язок.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Так само, не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що з боку позивача мало місце погашення кредиту в 2009 року, про що свідчать надані відповідачем копії квитанцій, оскільки із даних квитанції не вбачається, що грошові кошти по ним були спрямовані саме на погашення заборгованості, яка утворилась по кредитному договору №АВВSRG 10910010 від 02.06.2008 року.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-314, 315 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Дубенського міськрайонного суду від 17 липня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов ПАТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_2 задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ПАТ «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором №АВВSRG 10910010 від 02.06.2008 року:
- 16484,80 грн. - по тілу кредиту;
- 2410 грн. 57 коп. - по процентам за користування кредитом;
- 5250,45 грн. - по комісії за користування кредитом,
а також штраф, в розмірі 500 грн. - (фіксована частина) та 4520,08 грн. - (процентна складова) і 16255 грн. 85 грн. пені, всього за період з 01 вересня 2008 року по 12 лютого 2013 року - 45421 грн. 75 коп..
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити рішення апеляційного суду до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий
Судді :
Судове рішення № 34349270, Апеляційний суд Рівненської області було прийнято 23.10.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 559/1127/13-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: