УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2013 року Справа № 7154/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Каралюса В.М.,
суддів: Гулида Р.М., Затолочного В.С.,
за участю секретаря судового засідання Нефедовій А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Золочівської районної державної адміністрації про визнання незаконним та скасування розпорядження,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ОСОБА_1 в лютому 2013 року звернувся в суд з позовом до Золочівської районної державної адміністрації у Львівській області (далі Золочівська РДА) та просив визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Золочівської РДА № 2/к від 02.01.2013 року в частині звільнення його з посади начальника відділу освіти Золочівської РДА, зобов'язати голову Золочівської РДА винести розпорядження про звільнення його з посади начальника відділу освіти Золочівської РДА за переведенням, зобов'язати голову Золочівської РДА винести розпорядження про прийняття його на посаду начальника Управління з питань освіти, молоді та спорту Золочівської РДА за переведенням, зобов'язати Золочівську РДА скасувати запис у його трудовій книжці про звільнення у зв'язку з ліквідацією Відділу освіти та внести запис про звільнення за переведенням, стягнути компенсації в розмірі середнього заробітку за час вимушеного прогулу до моменту винесення судового рішення у справі.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач відповідно до розпорядження Золочівської районної державної адміністрації Львівської області від 02 січня 2013 року № 2/к був звільнений відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП України з посади начальника відділу освіти райдержадміністрації 2 січня 2013 року у зв'язку з ліквідацією відділу освіти Золочівської РДА. Позивач вважає, що вказане розпорядження є незаконним, а його звільнення здійснено із грубим порушенням вимог законодавства. Зокрема, позивач вважає, що згідно реорганізації Золочівської РДА при впорядкуванні трудових відносин, пов'язаних з ліквідацією відділу освіти Золочівської РДА, відповідачу слід було керуватися нормами ч.4 ст. 36 КЗпП України, оскільки одночасно з повідомленням про звільнення у зв'язку із ліквідацією Відділу освіти Золочівської РДА, позивачеві мала надійти пропозиція обійняти посаду начальника Управління з питань освіти, молоді та спорту Золочівської РДА, яке стало, на думку позивача, правонаступником ліквідованого структурного підрозділу Золочівської РДА. Однак, відповідачем було прийнято рішення про його звільнення, що призвело до порушення його трудових прав.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 08.04.2013 року йому було відмовлено в задоволенні адміністративного позову повністю.
Постанова суду мотивована тим, що звільнення ОСОБА_1 проведено на підставі та у межах повноважень і у спосіб, що передбачено діючим законодавством України, оскаржуване розпорядження прийнято обґрунтовано, вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними, а відтак йому повністю відмовлено в задоволенні позовних вимог.
З цією постановою не погодився апелянт ОСОБА_1, який звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08.04.2013 року та винести нову постанову якою повністю задовільнити його позовні вимоги.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з»ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи. Апелянт вважає, що мала місце не ліквідація, а реорганізація юридичної особи, відповідачем не дотримано вимог трудового законодавства, зокрема не враховано переважне право позивача на залишення на роботі, жодного скорочення штату працівників фактично не відбулось. Судом також не враховано судової практики вищих судів з аналогічних справ.
В судовому засіданні апелянт та його представник вимоги апеляційної скарги підтримали та просили апеляційну скаргу задовільнити, оскаржувану постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08.04.2013 року скасувати та повністю задовільнити позовні вимоги позивача.
В судовому засіданні представник відповідача проти апеляційної скарги заперечила та просила в задоволенні апеляційної скарги відмовити, залишивши без змін оскаржувану постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08.04.2013 року.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, перевіривши та дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що розпорядженням голови Золочівської РДА № 2-к від 02 січня 2013 року відповідно до п.5 ст. 36, п.1 ст. 40, ст.ст. 44, 492 КЗпП України, Закону України «Про місцеві державні адміністрації», ст. 24 Закону України «Про відпустки», розпорядження голови райдержадміністрації № 586 від 31.10.1012 року «Про впорядкування структури районної державної адміністрації» ОСОБА_1 звільнено відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП України з посади начальника відділу освіти райдержадміністрації 2 січня 2013 року у зв'язку з ліквідацією відділу освіти райдержадміністрації.
Згідно з попередженням голови Золочівської РДА у зв'язку із впорядкуванням структури районної державної адміністрації відповідно до ст.ст. 5, 6, 44, 47 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», ст. 9 Закону України від 15.11.2011 року № 4050-VІ «Про державну службу», постанови Кабінету Міністрів України від 18.04.2012 року № 606 «Про затвердження рекомендаційних переліків структурних підрозділів обласної, Київської та Севастопольської міської, районної, в м. Києві та Севастополі державних адміністрацій», Типового положення про службу персоналу державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим або їх апарату, затв. наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.03.2012 року № 45 попереджено 31 жовтня 2012 року начальника відділу освіти Золочівської ОСОБА_1 про можливе вивільнення 31 грудня 2012 року згідно ст. 49-2 КЗпП України (а.с. 18).
Згідно з пропозицією про переведення від 28.12.2012 року № 7085/1.14-2 у зв'язку із ліквідацією відділу освіти Золочівської районної державної адміністрації з 01 січня 2013 року ОСОБА_1 запропоновано зайняти посаду «заступник начальника управління, начальник відділу дошкільної, позашкільної та загальної середньої освіти управління з питань освіти, молоді та спорту Золочівської РДА» чого він в судовому засіданні не заперечував. На згаданій вище пропозиції про переведення від 28.12.2012 року № 7085/1.14-2 (а.с. 20) позивач здійснив помітку з проханням перевести його на посаду начальника управління з питань освіти, молоді та спорту Золочівської РДА.
У зв'язку із відсутністю письмової згоди ОСОБА_1 на запропоновану посаду «заступник начальника управління, начальник відділу дошкільної, позашкільної та загальної середньої освіти управління з питань освіти, молоді та спорту Золочівської РДА», виконуючим обов'язки голови Золочівської РДА було прийнято розпорядження від 02 січня 2013 року № 2к про звільнення ОСОБА_1 відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП з посади начальника відділу освіти Золочівської райдержадміністрації.
Колегія суддів проаналізувавши матеріали справи вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що Золочівською РДА проведено саме ліквідацію структурного підрозділу, відділу освіти, а не реорганізацію, як на це посилається апелянт. З врахуванням того, що позивача не було переведено в новоутворене Управління з питань освіти, молоді та спорту Золочівської РДА, в зв'язку з відсутністю його згоди на таке переведення відповідачем правомірно звільнено позивача відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з ліквідацією відділу освіти Золочівської РДА.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови прийшов до вірного висновку, що звільнення позивача проведено відповідачем на підставі та у межах повноважень і у спосіб, що передбачено діючим законодавством України, оскаржуване розпорядження прийнято обґрунтовано, вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними, а відтак йому підставно повністю відмовлено в задоволенні позовних вимог.
У відповідності до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова Львівського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2013 року прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права при правильно встановлених обставинах справи, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому оскаржувану постанову слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст.212, ст. 254 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2013 року у справі № 813/1074/13-а - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В.М. Каралюс
Судді : Р.М.Гулид
В.С.Затолочний
Повний текст ухвали виготовлений 17.10.2013 року.
Судове рішення № 34351952, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 15.10.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 813/1074/13-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: