Постанова № 34351252, 23.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 жовтня 2013 року № 826/387/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Гарника К.Ю., при секретарі судового засідання Непомнящій А.О. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксон" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.08.2012 №0006402230, №0006412230 та №0006422230

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аксон» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі по тексту - відповідач) про визнання незаконними та скасування Акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 23 липня 2012 року № 853/2230/22973803, податкових повідомлень-рішень від 17 серпня 2012 року №0006402230, від 17 серпня 2012 року № 0006412230, від 17 серпня 2012 року № 0006422230.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 лютого 2013 року закрито провадження в адміністративній справі № 826/387/13-а в частині позовних вимог щодо скасування акту позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксон» від 23 липня 2012 року № 853/2230/22973803.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 лютого 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2012 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксон" відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02 вересня 2013 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксон" задоволено. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 лютого 2013 року та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2012 року скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2013 року прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 08 жовтня 2013 року, яке відкладалось на 14 жовтня 2013 року.

Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятим на його підставі податковим повідомленням - рішенням, вважаючи його протиправним, необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам чинного податкового законодавства. Позовні вимоги мотивує тим, що відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження відсутності реальної можливості здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами ТОВ «ТВК «Град», а реальність господарських операцій підтверджується належним чином оформленими документами.

Доводи відповідача, викладені у письмових запереченнях співпадають із висновками акту перевірки від 23 липня 2012 року № 853/2230/22973803.

Суд, керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

На підставі наказу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва ДПС про проведення позапланової невиїзної перевірки № 789/22-30 від 06 липня 2012 року та відповідно підпунктів 79.1., 79.2. статті 79 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Аксон» в частині дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «ТВК «Град» за період з 01 січня 2010 року по 31 березня 2012 року, за результатом якої складено акт перевірки від 23 липня 2012 року № 853/2230/22973803.

Як висновок проведеної перевірки встановлено наступні порушення:

- пункту 198.1., пункту 198.2., пункту 198.6. статі 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на суму 11500 грн., за період: березень 2011 року, липень 2011 року, серпень 2011 року з ТОВ «ТВК «Град»;

- порушення підпункту 14.1.181. пункту 14.1. статті 14, пунктів 198.2., 198.3. статті 198, пункту 200.1. статті 200 Податкового кодексу України ТОВ «Аксон» по взаємовідносинах з ТОВ «ТВК «Град» завищено суму податкового кредиту з ПДВ на суму - 3163 грн. за травень 2011 року, в результаті чого завищено від'ємне значення рядка 24 Декларації з ПДВ: за травень 2011 року на суму 3163,00 грн. (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22- рядок 23);

- порушення підпункту 14.1.181 пункту 14.1. статті 14, пунктів 198.2., 198.3. статті 198, пункту 200.10. статті 200 Податкового кодексу України ТОВ «Аксон» по взаємовідносинах з ТОВ «ТВК «Град» завищено суму податкового кредиту з ПДВ на суму - 16354,00 грн. за червень 2011 року, в результаті чого завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню за червень 2011 року на суму 16354,00 грн.

Зазначені порушення в Акті перевірки обґрунтовані тим, що згідно перевірки ТОВ «ТВК «Град» встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг). При цьому, відповідач посилається на той факт, що згідно пояснень гр. ОСОБА_1 останній за винагороду зареєстрував ТОВ «ТВК «Град», у подальшому фінансово-господарську діяльність не здійснював, жодних документів не видавав і не підписував.

Вказана інформація, на думку відповідача, свідчить, що операції між ТОВ «Аксон» та ТОВ «ТВК «Град» здійснювались з метою штучного формування податкового кредиту та не мають товарного характеру.

Не погоджуючись із такими висновками податкового органу позивачем подані заперечення від 01 серпня 2012 року, які за результатом розгляду залишені без задоволення.

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва ДПС від 17 серпня 2012 року № 0006402230 згідно з підпунктом 54.3.2. пункту 54.3. статті 54 та абз. 2 пункту 123.1. статті 123 Податкового кодексу України за порушення пункту 198.1., пункту 198.2., пункту 198.6. статі 198 Податкового кодексу України ТОВ «Аксон» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 140 223, 00 грн., в тому числі: 115 000,00 грн. - за основним платежем, 25 223,00 грн. - за штрафними санкціями.

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва ДПС від 17 серпня 2012 року № 0006412230 згідно з пунктом 54.3. статті 54 та пункту 123.1. статті 123 Податкового кодексу України за порушення підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ «Аксон» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 16354 грн., у тому числі штрафні санкції - 4089,00 грн.

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва ДПС від 17 серпня 2012 року № 0006422230 згідно з пунктом 54.3. статті 54 та пункту 123.1. статті 123 Податкового кодексу України за порушення пункту 200.10. статті 200 Податкового кодексу України ТОВ «Аксон» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3163,00 грн.

За результатом адміністративного оскарження скарги ТОВ «Аксон» від 23 серпня 2012 року та від 12 листопада 2012 року - залишені без задоволення, а спірні податкові повідомлення - рішення - без змін (копії рішення Державної податкової служби у місті Києві від 29 жовтня 2012 року № 7053/10/12-114 та рішення Державної податкової служби України від 24 грудня 2012 року № 7707/0/61-12/10-2115 містяться в матеріалах справи).

На думку позивача, висновок акту перевірки спростовуються первинною документацією, наявною в матеріалах справи, а спірне податкове повідомлення - рішення є неправомірними та підлягає скасуванню.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши встановлені обставини справи, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між ТОВ «Аксон» та ТОВ «ТВК «Град», обставини використання придбаних товарів, послуг у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Як свідчать матеріали справи, між позивачем (замовник) та ТОВ "ТВК "Град" (постачальник) було укладено договір поставки №1-03/0211 від 02 березня 2011 року, відповідно до п.1.1 якого, постачальник передає у власність покупця товар, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах визначних договором прийняти та оплатити товар.

Відповідно до п.1.2. під товаром розуміється комп'ютерна, офісна і оргтехніка та комплектуючі до комп'ютерів, офісної техніки, витратні матеріали до оргтехніки.

На виконання умов зазначеного договору ТОВ "ТВК "Град" виписані видаткові накладні, податкові накладні. Оплата за поставлені товар здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджують платіжні доручення, копії яких долучені до матеріалів справи.

Крім того, між позивачем (покупець) та ТОВ "ТВК "Град" (продавець) було укладено договір поставки меблів № 02/09/11-05 від 02 вересня 2011 року, відповідно до п.1.1. якого продавець передає у власність покупця товар, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах визначних договором прийняти та оплатити товар.

Відповідно до п.1.2. договору, під товаром розуміється офісні та конференційні меблі (столи, шафи, крісла та стільці) згідно із специфікацією.

На виконання умов зазначеного договору ТОВ "ТВК "Град" виписані видаткові накладні, податкові накладні. Оплата за поставлені товар здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджують платіжні доручення, копії яких долучені до матеріалів справи.

Також, між позивачем (замовник) та ТОВ "ТВК "Град" (виконавець) було укладено договір про надання послуг № 07/18-3 від 18 липня 2011 року, відповідно до п.1.1. якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання із виконання нескладного монтажу (переміщенню та встановленню окремих одиниць обладнання системи регенерації та електролізу) в порядку та на умовах договору, та відповідно до протоколу погодження договірної ціни на надання послуг.

На виконання умов зазначеного договору між сторонами складено акт здачі-приймання робіт (надання послуг) та ТОВ "ТВК "Град" виписана податкова накладна. Оплата за поставлені товар здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджують платіжні доручення, копії яких долучені до матеріалів справи.

05 липня 2011 року між позивачем (замовник) та ТОВ "ТВК "Град" (експедитор) було укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування № 07/05-5, відповідно до п.1.2.якого, експедитор в інтересах замовника виконує пов'язані із перевезенням транспортно-експедиційні операції: розроблення маршруту перевезення, пошук перевізника, організація забезпечення відправлення та одержання вантажу, вантажно0розвантажувальні роботи, здійснення перевірки кількості та якості вантажу, зберігання вантажу, та інші операції пов'язані з перевезенням.

На виконання умов зазначеного договору між сторонами складено акти здачі-приймання робіт (надання послуг) , ТОВ "ТВК "Град" виписані податкові накладні

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що товарно-експедиційні послуги виконувались для внутрішніх робіт. Оплата за поставлені товар здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджують платіжні доручення, копії яких долучені до матеріалів справи.

12 липня 2011 року між позивачем (замовник) та ТОВ "ТВК "Град" (виконавець) було укладено договір надання маркетингових послуг № 07/12-4, відповідно до п.1.1. якого, замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати послуги з проведення маркетингових досліджень ринку продажу та обслуговування комп'ютерної та офісної техніки за напрямками, що цікавлять замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані маркетингові послуги згідно з протоколами погодження договірної ціни надання маркетингових послуг.

На виконання умов зазначеного договору між сторонами складено акт здачі-приймання робіт (надання послуг) , ТОВ "ТВК "Град" виписані податкові накладні. Оплата за поставлені товар здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджують платіжні доручення, копії яких долучені до матеріалів справи.

29 вересня 2011 року між позивачем (замовник) та ТОВ "ТВК "Град" (виконавець) було укладено договір надання послуг по збиранню меблів № 29/09/11-03, відповідно до п.1.1. якого, замовник доручає, а виконавець зобов'язується із виконання послуг по збиранню та встановленню меблів - офісні та конференційні меблі ( столи, шафи).

На виконання умов зазначеного договору між сторонами складено акт здачі-приймання робіт (надання послуг) , ТОВ "ТВК "Град" виписана податкова накладна. Оплата за поставлені товар здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджують платіжні доручення, копії яких долучені до матеріалів справи.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару, робіт чи послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

Як вбачається з обставин справи, позивачем задекларовано податок на додану вартість за спірний період на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «ТВК «Град», у зв'язку з придбанням товарів.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України дою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження податковими накладними або оформлення з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6 статті 198).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагент позивача - ТОВ «ТВК «Град» - був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мав право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку послуг; в свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Вирішуючи питання про реальність операцій з поставки товару та робіт й питання використання їх у власній господарській діяльності, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Аксон» здійснює діяльність у сфері роздрібної торгівлі офісними та комп'ютерними устаткувонням, і придбаний у ТОВ «ТВК «Град» товар був використаний у власній господарський діяльності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що операції позивача з ТОВ «ТВК «Град» здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

При вирішенні даного спору суд притримується позиції, що у разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Судом також враховано вимоги статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", яка встановлює: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ «ТВК «Град» було зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Доказів на підтвердження того, що контрагент позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, відповідачем до суду не надано.

Необґрунтованими виявились доводи про обов'язкову наявність у позивача документів, які підтверджують факт транспортування товару, оскільки за умовами договорів поставки товар поставляється продавцем на склад покупця, а тому позивач і не повинен мати вказаних документів. В судовому засіданні представник позивача пояснив, що товарно-експедиційні послуги виконувались для внутрішніх робіт.

Крім того, суд звертає увагу, що ймовірні порушення податкового законодавства з підприємств по ланцюгу постачання не можуть бути підставою для обмеження права покупця на податковий кредит за умови реальності господарської операції.

Щодо посилань податкового органу на нікчемність правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «ТВК «Град» суд зазначає наступне.

Частина перша статті 203 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини першої статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно з частиною другою статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Частина третя цієї статті визначає ,що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Для застосування санкцій, передбачених статтею 228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентами до бюджету.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до частин першої та четвертої статті 70 цього Кодексу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідачем не наведено, а судом не встановлено, підстав для визнання нікчемним правочину, укладеного в межах спірних правовідносин між позивачем та його контрагентом, а відповідачем не надано доказів, які б свідчили, що зазначені правочини є такими, що порушують публічний порядок чи спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Крім того, в силу положень частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.

Враховуючи викладене, суд вважає, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Аксон» правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ТВК «Град», а висновки Акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та заниження податку на додану вартість є помилковими, відтак збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій є протиправним.

При цьому, необґрунтованими є і висновки податкового органу про завищення від'ємного значення за травень 2011 року та завищення суми податкового кредиту за червень 2011 року.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

З огляду на відсутність факту заниження позивачем податкових зобов'язань, безпідставним є також збільшення грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями.

Враховуючи викладене, спірні податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ «Аксон» підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксон» задовольнити.

2. Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби від 17 серпня 2012 року № 0006402230, № 0006412230 та № 0006422230.

3. Судові витрати в сумі 1638, 29 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксон» за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник