Постанова № 34351114, 15.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 жовтня 2013 року 10:56 № 826/13039/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Руденко Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - Пекар А.О. (довіреність від 15.04.2013 р.)

від відповідача - Прокофєва Л.С. (довіреність від 05.08.2013 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Екватор Експрес»до ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києвіпро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.07.2013 № 16826552208 та № 16926552208,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Екватор Експрес» з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.07.2013 р.:

- № 16826552208, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 32 710 грн. за основним платежем та на 8 178 грн. за штрафними санкціями,

- № 16926552208, відповідно до якого позивачу зменшено суму залишку від'ємного значення, яка після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду «рядок 24» у розмірі 9 039 грн.

Позивач по суті зазначає, що висновки ДПІ в обґрунтування спірних рішень ґрунтуються на тому, що в результаті неправомірного, на думку ДПІ, включення до податкового кредиту сум ПДВ за рахунок податкових накладних, виписаних постачальниками, які до перевірки не надано, перевіркою встановлено, що в порушення п. 185.1., 198.1., 198.6. ПК України позивачем занижено податок на додану вартість у загальній сумі 32 710 грн. та завищено залишок від'ємного значення на 9 039 грн.

Проте, як зазначає позивач, податковий орган сам в описовій частині акту зазначає податкові накладні, що були виписані між контрагентами на підтвердження здійснення операцій, зазначає їх номер та дату.

Позивач також звертає увагу і на те, що податковому органу були надані копії усіх первинних документів за запитуваний період, що підтверджують факт виникнення господарських правовідносин.

Зокрема, позивач зазначає, що 05.07.2013 р. до канцелярії ДПІ були надані документи відповідно до реєстру, відповідно до якого позивач надав і податкові накладні за запитуваний період та по запитуваних контрагентах.

Факт належного складання контрагентами податкових накладних та оплати податку, як зазначає позивач, спостерігається також і з додатку № 5.

Відтак, позивач вважає, що всі наявні документи дають підстави стверджувати про правомірне формування позивачем спірних сум податкового кредиту та, відповідно, про відсутність підстав для їх невизнання з боку ДПІ. У зв'язку з наведеним позивач просить задовольнити позов.

Відповідач, надавши заперечення проти позову, просить у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених в акті перевірки та наведених запереченнях.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 15.10.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову виходячи з наступного.

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Екватор-Експрес» (код з ЄДР 37449850; адреса: 02660, м. Київ, Деснянський район, пр.-т. Гагаріна, 23) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01.04.2012 р. по 30.11.2012 р.

За результатами перевірки складено акт від 05.07.2013 р. № 56/26-55-22-08/37449850 (далі - Акт перевірки).

Перевіркою встановлено, що на порушення п. 198.6., ст. 185 ПК України позивачем віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ, що не підтверджені податковими накладними.

Зокрема, на стор. 89 Акту перевірки зазначається, що посадовими особами підприємства до перевірки не надано податкові накладні виписані підприємствами-постачальниками та які підтверджують правомірне віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ в квітні 2012 р., травні 2012 р., липні 2012 р. та серпні 2012 р. на загальну суму 41 748,91 грн., які зазначені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, а саме:

код з ЄДРназваМісяць включення (2012)Загальний обсяг поставкиСума ПДВ37894440ТОВ «Вітіко»Квітень3333,33666,67НОМЕР_1ОСОБА_3Квітень5166,671033,3337894440ТОВ «Вітіко»Травень131167,004533,33НОМЕР_1ОСОБА_3Травень19833,30866,67378894440ТОВ «Вітіко»Липень108500,003099,9913643484КП «Грант»Липень2583,33516,6730385686ПП «Діліжанс і Ко»Липень5000,001000,0014035315ТОВ «Ексімп-Т»Липень35166,70833,33НОМЕР_2ОСОБА_4Липень30950,0050,0032545883ТОВ «К-Транс»Липень152917,005783,31НОМЕР_3ОСОБА_5Липень106750,002750,0021168100ТОВ «Назар-Транс»Липень39500,001700,00НОМЕР_4ОСОБА_6Липень106833,002766,6714325912ТОВ «СП Євротрейд»Липень2500,00500,0038049990ТОВ «БМД Транс»Серпень2500,00500,0037894440ТОВ «Вітіко»Серпень47333,303266,67НОМЕР_5ОСОБА_7Серпень637,13127,43НОМЕР_6ОСОБА_8Серпень2666,67533,3338005157ДП «Меркс Мобілє»Серпень11245,302249,0537757144ТОВ «Папірус-Все для офісу»Серпень53,8810,7837814390ТОВ «Скуртерейдгурт»Серпень5583,331116,67НОМЕР_7ОСОБА_9Серпень39225,107845,01Всього:859 445,0041 748,91 Враховуючи наведене, ДПІ прийшла до висновку про заниження податку на 41 748,91 грн., у т.ч. по періодах: квітень 2012 р. - 1 700 грн., травень 2012 р. - 5 400 грн., липень 2012 р. - 18 999,97 грн., серпень 2012 р. - 15 648,94 грн.

На підставі наведених вище висновків Акту перевірки прийнято оскаржувані рішення.

Вирішуючи у взаємозв'язку з наведеним, слід зазначити наступне.

Відповідно п. 44.1. ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

При цьому, згідно з п. 85.2. ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки.

Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Пунктом 85.4. ПК України передбачено, що при проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У взаємозв'язку з наведеним, слід зазначити, що відповідно до п. 198.2. ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6. ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

При цьому, відповідно до п. 201.6. ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно з п. 201.10. ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виходячи з наведеного вбачається безумовним обов'язок платника податків надати під час перевірки податкові накладні на підтвердження правомірності формування відповідних сум податкового кредиту.

У разі відсутності у позивача первинних документів та податкових накладних під час перевірки вважається, що вони відсутні та, відповідно, податковий кредит є таким, що не підтверджений.

У той же час, згідно з п. 44.6. ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

При цьому, згідно з п. 44.7. ПК України у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.

В даному випадку, під час розгляду справи не надано опису, реєстру, будь-яких інших документів, які б засвідчували передачу під час перевірки податкових накладних, які визначені в Акту перевірки, як відсутні.

Під час розгляду справи не надано і доказів відмови ДПІ від прийняття податкових накладних та їх надіслання у зв'язку з цим до ДПІ в порядку п.44.7 ПК України.

При цьому, як вбачається із супровідного листа від 05.07.2013 р. № 1, на який позивач посилається як на такий, з яким було надано податкові накладні, позивачем в день підписання Акту перевірки до канцелярії ДПІ було надано лише оборотно-сальдову відомість по рахунку № 631 та оборотно-сальдову відомість по рахунку № 361. ДПІ при цьому заперечує надання з цим листом будь-яких інших документів, у т.ч. податкових накладних, визначених в Акті перевірки, як відсутні.

У той же час, враховуючи те, що ДПІ визначило в Акті перелік контрагентів та суми ПДВ по яким відсутні податкові накладні, позивачем, однак, надалі, не надано (не надіслано) до ДПІ в порядку п. 44.7. ПК України документів, визначених в Акті перевірки як відсутні, у разі надання яких, податковий орган був би зобов'язаний врахувати додатково надані документи.

Наведені податкові накладні не були надані і з листом позивача від 21.06.2013 р., в якому позивач викладав заперечення до акту про неможливість проведення зустрічної звірки.

Відтак, позивачем не доведено надання під час перевірки податкових накладних та вчинення дій щодо їх надання у вищенаведеному порядку після складання Акту перевірки, у зв'язку з чим податкові накладні, визначені в Акті перевірки, в силу закону вважаються такими, що були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності, у зв'язку з чим спірні суми податкового кредиту сформовані у період їх декларування безпідставно та не підлягали включенню до складу податкового кредиту цього періоду, що давало податковому органу право для висновку про завищення на зазначені суми сум податкового кредиту з ПДВ та, відповідно, для прийняття оскаржуваних рішень.

В контексті наведеного, суд зазначає, що надання окремих документів за спірними операціями згодом, під час розгляду справи у суді, не має правових наслідків для цілей підтвердження правомірності формування податкового кредиту у період його декларування.

Відносно ж доводів позивача, що ДПІ в Акті перевірки визнає наявність податкових накладних, то, виходячи із змісту Акту перевірки (стор. 4, 88, 89), слід зазначити, що інформація про наведені накладні визначена виходячи із даних додатків до декларації, а не виходячи з їх фізичної наявності на час проведення перевірки.

Наведені позивачем доводи та надані матеріали не спростовують наведеного та не доводяться зворотного.

Зокрема, в контексті наведеного слід зазначити, що надані позивачем супровідні листи від постачальників про направлення копій податкових накладних, в одних випадках не мають не тільки відмітки про реєстрації вхідної кореспонденції у позивача (контрагент - ПП «Діліжанс і Ко»), але й дати складання цих супровідних листів (контрагенти: ФОП ОСОБА_3, ТОВ «Вітіко»).

При цьому, окремі податкові накладні надані позивачу з позначкою про те, що це є копією екземпляру продавця.

Окрім того, з листа позивача, переданого 17.07.2013 р. факсимільним зв'язком контрагенту ТОВ «СП «Євротрейд», взагалі вбачається, що лише 17.07.2013 р., тобто після закінчення перевірки, позивач звернувся із запитом про надання копії податкової накладної.

З листа контрагента позивача ДП «Меркс Мобілє» від 18.07.2013 р. № 18/07/13 вбачається, що лише 18.07.2013 р., тобто після закінчення перевірки, позивачу направлено копії податкових накладних, що у сукупності додатково підтверджує відсутність у позивача відповідних матеріалів на час проведення перевірки.

У взаємозв'язку з наведеним у сукупності під час судового розгляду в порядку ч. 1 ст. 151 КАС України представнику позивача поставлено питання щодо наявності додаткових доказів та пояснень в обґрунтування їх доводів та заперечень, щодо чого зазначена особа заявила про відсутність додаткових доказів та пояснень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з наведеного у сукупності суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість висновків Акту перевірки, а отже, і до висновку про відсутність в даному випадку підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень, які, як приходить до висновку суд, є законними та обґрунтованими, вірними по суті, а отже у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись вимогами статей 11, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Екватор Експрес» (код з ЄДР 37449850; адреса: 02660, м. Київ, Деснянський район, пр.-т. Гагаріна, 23) залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А.Кармазін

Повний текст постанови складено та підписано 21.10.2013 р.