Постанова № 34351117, 07.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601 м. Київ, вул. К. Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

місто Київ

07 жовтня 2013 року Справа №826/11843/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів:

головуючої судді:Пісоцької О.В.,суддів:Гарника К.Ю., Костенка Д.А.розглянувши у приміщенні суду у місті Києві у порядку письмового провадження справу

за позовною заявоюприватного підприємства «АНТАРЕС-АГРО»додержавного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Гуляєва Олексія Олександровичаза участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державної реєстраційної служби України, -проскасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «АНТАРЕС-АГРО» (далі - ПП «АНТАРЕС-АГРО», позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Гуляєва Олексія Олександровича (далі - державний реєстратор, відповідач), в якому просить:

- скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №3698287 від 05 липня 2013 року прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Гуляєвим Олексієм Олександровичем;

- зобов'язати відповідача зареєструвати за позивачем право власності на нерухоме майно - нежитлові будівлі, розташовані за адресою: м. Суми, вул. Білопільський шлях, 33 А, - згідно технічного паспорту: літер А-ІІ: а, а1, а2 - адміністративно-битова будівля, загальною площею 462,9кв.м; літер Е - склад, загальною площею 72,3кв.м; літер Ж - навіс, літер Д - убиральня.

Ухвалою суду від 14 серпня 2013 року (протокольною) на підставі статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України, врахувавши предмет даного судового спору та пояснення представника позивача, до участі у справі №826/11843/13-а залучено Державну реєстраційну службу України як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

В обґрунтування позову ПП «АНТАРЕС-АГРО» зазначено про те, що державний реєстратор під час розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятої 10 червня 2013 року за №1523848 для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно - нежитлові будівлі, розташовані за адресою: м. Суми, вул. Білопільський шлях, 33 А, - згідно з технічним паспортом: літер А-ІІ: а, а1, а2 - адміністративно-битова будівля, загальною площею 462,9кв.м; літер Е - склад, загальною площею 72,3кв.м; літер Ж - навіс, літер Д - убиральня, - встановив, що подані документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, а тому прийняв рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 05 липня 2013 року №3698287. Разом з тим, позивач вважає вказане рішення відповідача не обґрунтованим, не вмотивованим та таким, що порушує права ПП «АНТАРЕС-АГРО», оскільки відповідач не вказав яким саме вимогам не відповідають подані документи і яким нормативно-правовим актом такі вимоги визначені. Просив суд врахувати, що у рішенні державного реєстратора відсутні доводи та обґрунтування, які б вказували на наявність перешкод для задоволення вимог позивача та вчинення дій щодо державної реєстрації права власності вище вказаного майна.

Державний реєстратор прав на нерухоме майно Реєстраційної служби України Гуляєв О.О. у письмових поясненнях від 25 вересня 2013 року (надійшли на розгляд суду 07 жовтня 2013 року) заперечував стосовно задоволення заявленого позову ПП «АНТАРЕС-АГРО». Вказував на те, що оскаржуване рішення про відмову у державній реєстрації права власності від 05 липня 2013 року №3698287 прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Зауважував на тому, що у спірному рішенні зазначено, що документи, подані для проведення державної реєстрації прав не відповідають вимогам, не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, а саме: у документах, поданих для проведення державної реєстрації прав, відсутня загальна площа усіх об'єктів. Також звертає увагу суду на те, що згідно з відомостями про іпотеку на вказане майно позивача накладено обтяження, проте згода іпотекодержателя позивачем надана не була.

Державна реєстраційна служба України у письмових поясненнях, які надійшли на розгляд суду 05 вересня 2013 року, наголошувала на тому, що ніхто не може втручатись у прийняття будь-яких рішень державним реєстратором (в т.ч. і Укрдержреєстр), що пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Зазначила, що позовна вимога про зобов'язання відповідача зареєструвати право власності на нерухоме майно не ґрунтується на законі, оскільки вирішення таких питань не віднесено до компетенції суду.

Ухвалою суду від 19 вересня 2013 року (протокольною) продовжено розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, врахувавши пояснення сторін та третьої особи, судом встановлено наступне.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 25 травня 2007 року у справі №17/324-07 визнано за приватною комерційною фірмою «АНТАРЕС» право власності на нерухоме майно - нежитлові будівлі, розташовані за адресою: м. Суми, вул. Білопільський шлях, 33 А, - згідно з технічним паспортом: літер А-ІІ: а, а1, а2 - адміністративно-битова будівля, загальною площею 462,9кв.м; літер Е - склад, загальною площею 72,3кв.м; літер Ж - навіс; літер Д - убиральня.

Згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №14819676 комунальним підприємством «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» прийнято рішення від 07 червня 2007 року про реєстрацію права власності на вказане вище нерухоме майно за приватною комерційною фірмою «АНТАРЕС».

Рішенням засновників приватної комерційної фірми «АНТАРЕС» від 17 травня 2013 року змінено найменування приватної комерційної фірми «АНТАРЕС» на приватне підприємство «АНТАРЕС-АГРО», у зв'язку з чим 20 травня 2013 року статут вказаної юридичної особи зареєстровано в новій редакції.

Так, 10 червня 2013 року вище наведені обставини зумовили звернутись ПП «АНТАРЕС-АГРО» до Реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції Сумської області з заявою про державну реєстрацію за позивачем прав та їх обтяжень на нерухоме майно - нежитлові будівлі (згідно з технічним паспортом: літер А-ІІ: а, а1, а2 - адміністративно-битова будівля, загальною площею 462,9кв.м; літер Е - склад, загальною площею 72,3кв.м; літер Ж - навіс; літер Д - убиральня), розташовані за адресою: м. Суми, вул. Білопільський шлях, 33 А. Заяву позивача прийнято та зареєстровано за №1523848.

До заяви позивачем додано: технічний паспорт на нежитлове приміщення №1261, виданий комунальним підприємством «Сумське міське бюро технічної інвентаризації»; статут ПП «АНТАРЕС-АГРО» (нова редакція), зареєстрований 20 травня 2013 року; рішення Господарського суду Сумської області від 25 травня 2007 року; витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 07 червня 2007 року №14819676, виданий комунальним підприємством «Сумське міське бюро технічної інвентаризації»; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АВ №268638, рішення засновників приватної комерційної фірми «АНТАРЕС» від 17 травня 2013 року; виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АВ №268330.

Під час вирішення вимог, викладених у вказаній заяві позивача, 05 липня 2013 року державним реєстратором прийнято рішення №3698287 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, яким встановлено, що подані документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення щодо їх задоволення, оцінивши, відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору в межах заявлених вимог, суд дійшов наступних висновків.

Спеціальним законом, який регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень є Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року №1952-IV (з урахуванням відповідних змін; далі - Закон України №1952).

Згідно з частиною 1 статті 3 зазначеного Закону державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Частиною 2 статті 9 Закону України №1952 визначено повноваження державного реєстратора, згідно з пунктами 1, 2 якої державний реєстратор, зокрема:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав;

2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

У частині 4 статті 9 Закону України №1952 передбачено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або про відмову в такій реєстрації. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України №1952 державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Згідно з абзацом 2 частини 2 статті 15 Закону України №1952 перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Водночас, Постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року №703 затверджено Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Порядок №703), за абзацом 1 пункту 5 якого документи, що подаються для проведення державної реєстрації прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, повинні відповідати вимогам, що встановлені законом, цим Порядком та іншими нормативно-правовими актами.

За пунктом 16 Порядку №703 за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації (абзац 1).

Відповідно до пункту 23 Порядку №703 державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Так, частиною 1 статті 24 Закону України №1952 визначено вичерпний перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень, зокрема якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;

Частиною 2 статті 24 Закону України №1952 передбачено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Як судом встановлено та вбачається з рішення від 05 липня 2013 року №3698287, державним реєстратором було розглянуто заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень для проведення державної реєстрації права власності на нежитлове приміщення, нерухоме майно (адміністративно-битова будівля літер А-ІІ, загальною площею 462,9кв.м, склад літер Е - загальною площею 72,3кв.м, навіс - літер Ж; убиральня - літер Д), що розташоване: м. Суми, вул. Білопільський шлях, буд. 33 А, - а також - подані документи для проведення державної реєстрації прав. Відповідач вважає, що додані до заяви документи не відповідають вимогам або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Разом з тим, у вказаному рішенні державного реєстратора не зазначено, яким саме вимогам не відповідають подані ПП «АНТАРЕС-АГРО» документи, тоді як законодавець чітко визначив, що останні повинні відповідати вимогам Закону України №1952. Також відповідачем не вказано, в чому саме полягає невідповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Натомість державний реєстратор, заперечуючи проти задоволення заявленого позову, повідомив, що у вище вказаних документах відсутня загальна площа усіх об'єктів.

Водночас, поза увагою суду не залишилось те, що оскаржуване рішення відповідача не містить посилань на вказаний недолік наданих ПП «АНТАРЕС-АГРО» документів. Більше того, така вимога як зазначення загальної площі усіх будівель до документів, необхідних для реєстрації прав власності та їх обтяжень щодо їх ідентифікації, ані Законом України №1952, ані Порядком №703 не передбачена.

Також судом критично оцінені посилання відповідача (наявні у письмових запереченнях на позов) щодо наявності обтяження, накладеного на вище зазначене нерухоме майно позивача. Так, у розумінні статті 24 Закону України №1952 зазначена обставина не тягне відмову у реєстрації права власності, а відповідно до пунктів 12 та 13 Порядку №703 є підставою для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що державний реєстратор, відмовляючи ПП «АНТАРЕС-АГРО» у проведенні реєстрації права власності на нерухоме майно - нежитлові будівлі (згідно з технічним паспортом: літер А-ІІ: а, а1, а2 - адміністративно-битова будівля, загальною площею 462,9кв.м; літер Е - склад, загальною площею 72,3кв.м; літер Ж - навіс; літер Д - убиральня), розташовані за адресою: м. Суми, вул. Білопільський шлях, 33 А, - не надав належної оцінки заяві позивача, у зв'язку з чим передчасно вирішив, що подані останнім документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам.

Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення державного реєстратора від 05 липня 2013 року №3697287 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень є передчасним, прийнятим всупереч вимогам Закону України №1952 та Порядку 703, а отже підлягає скасуванню.

У частині 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частина 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б свідчили про правомірність прийнятого рішення відповідачем та спростовували доводи позивача, на розгляд суду не надано.

Водночас, слід зауважити на тому, що здійснення судового захисту особи, чиє право порушено органами державної влади чи місцевого самоврядування внаслідок порушення ними положень Конституції та законів України у спосіб, що відповідає визначеним у законодавстві способам захисту порушеного права, є здійснення судом його повноважень органу судової влади у межах Конституції та законів України.

Крім того, згідно з частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд, зокрема, може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Стаття 162 Кодексу адміністративного судочинства України визначає повноваження суду при вирішенні справи, за частиною 2 якої, зокрема, передбачено, що суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Таким чином, враховуючи наведене, положення, зокрема, вказаних статей Кодексу, а також - наявність у державного реєстратора дискреційних повноважень, до яких відповідно до Закону України №1952 віднесено, зокрема, прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову у державній реєстрації, - суд дійшов висновку про часткове задоволення позову ПП «АНТАРЕС-АГРО» шляхом:

- скасування рішення відповідача про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №3698287 від 05 липня 2013 року;

- зобов'язання відповідача розглянути повторно заяву про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно - нежитлові будівлі (згідно з технічним паспортом: літер А-ІІ: а, а1, а2 - адміністративно-битова будівля, загальною площею 462,9кв.м; літер Е - склад, загальною площею 72,3кв.м; літер Ж - навіс; літер Д - убиральня), розташовані за адресою: м. Суми, вул. Білопільський шлях, 33 А, - у порядку та строки, передбачені законодавством.

В частині решти вимог позов ПП «АНТАРЕС-АГРО» задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Разом з тим, у судовому засіданні представник позивача не зазначав про необхідність відшкодування у порядку, передбаченому процесуальним законодавством, витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.

Керуючись статтями 7, 9, 11, 69-72, 86, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

Позов приватного підприємства «АНТАРЕС-АГРО» задовольнити частково.

Скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Гуляєва Олексія Олександровича про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №3698287 від 05 липня 2013 року.

Зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Гуляєва Олексія Олександровича розглянути повторно заяву про державну реєстрацію за приватним підприємством «АНТАРЕС-АГРО» права власності на нерухоме майно - нежитлові будівлі (згідно з технічним паспортом: літер А-ІІ: а, а1, а2 - адміністративно-битова будівля, загальною площею 462,9кв.м; літер Е - склад, загальною площею 72,3кв.м; літер Ж - навіс; літер Д - убиральня), розташовані за адресою: м. Суми, вул. Білопільський шлях, 33 А, - у порядку та строки, передбачені законодавством.

У задоволенні решти частини позовних вимог приватному підприємству «АНТАРЕС-АГРО» відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуюча суддя Судді (підпис) (підпис) (підпис)О.В. Пісоцька К.Ю. Гарник Д.А. Костенко