Ухвала суду № 34341623, 24.10.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий в 1 інстанції Профатило П.І.

Доповідач Азевич В.Б.

Категорія 48

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Зінов'євої А.Г.,

суддів: Ларіної Н.О., Азевича В.Б.,

при секретарі Федоровій А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 27 вересня 2013 року,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 27 вересня 2013 року вимоги ОСОБА_1 задоволені.

Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі ? частки з усіх видив заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісячно, починаючи з 14 серпня 2013 року і до досягнення дітьми повноліття. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 229,40 грн.

На вказане рішення суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його змінити, зменшивши розмір аліментів до 1/3 частки його доходу.

В обґрунтування своїх вимог, посилається на ст. 182 СК України, вказуючи, що суд першої інстанції при ухваленні рішення не врахував той факт, що окрім трьох неповнолітніх дітей, які мешкають з позивачкою, в нього є повнолітній син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, який навчається в вищому навчальному закладі і також потребує матеріальної допомоги, яку він йому надає.

Відповідач та його представник - ОСОБА_6 підтримали доводи апеляційної скарги.

Позивачка, сповіщена про час та місце розгляду справи телефонограмою та судовою повісткою, не з'явилася.

Апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції у справі встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали шлюб 26.09.1998 року, який зареєстрували у відділі реєстрації актів громадянського стану м. Слов'янська Донецької області, про що зроблено відповідний актовий запис № 531. (а. с. 4)

Від даного сторони шлюбу мають дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3. (а. с. 5, 6)

Відповідно до довідки КП «Комсервіс» діти зареєстровані разом із матір'ю та батьком.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_2 не проживає разом із сім'єю, а діти мешкають з матір'ю та знаходяться на її утриманні, визнає позовні вимоги та не заперечує, щоб з нього на користь позивачки стягувалися аліменти на утримання дітей, а відповідно до ст. 180 СК України позивачка має право на отримання аліментів від батька.

З вказаними висновками суду першої інстанції можливо погодитися, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, діти сторін знаходяться на утриманні позивачки, домовленості щодо участі відповідача в їх матеріальному забезпеченні між сторонами не досягнуто.

Згідно ст. 180 та ч.1 ст. 183 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Стаття 182 СК України передбачає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в абзацах 3 та 4 пункту 17 постанови від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України від 21 квітня 1999 р. N 606-XIV «Про виконавче провадження» він не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи.

З матеріалів справи та наданої апеляційному суду ОСОБА_2 довідки про розмір його зарплати вбачається, що відповідач працює у ТОВ «Славізолятор» на посаді директора з посадовим окладом 3 400 грн., а його заробітна плата складає - 19 750 грн. Окрім того, він отримує дивіденди як засновник ТОВ «Краменергокомплект», які за 2013 рік станом на 18.07.2013 року склали 72 580 грн. (а. с. 13 -14)

Суд першої інстанції врахував вказані обставини справи та відповідно до норм сімейного законодавства стягнув з відповідача аліменти у розмірі ? частки всіх видів доходу ОСОБА_2

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги стосовно наявності підстав для зміни рішення суду не можливо прийняти до уваги.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуально права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Таким чином, апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч. 1 п. 1, 308, 314 ч.1 п.1, 315, 317 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 27 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: