Ухвала суду № 34339215, 16.10.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2013 року Справа № 876/6120/13 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Кушнерика М.П.,

за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 6 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Чопської митниці Державної митної служби України (тепер - Чопська митниця Міндоходів) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 21.01.2013 року звернувся в суд з адміністративним позовом до Чопської митниці Державної митної служби України в якому просив визнати протиправними дії при виконанні наказу ДМС України №2561-к від 06.11.2012 року про поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Вилок» Чопської митниці та скасувати наказ №1599-к від 07.11.2012 року про переведення ОСОБА_1 на посаду інспектора митного поста «Батєве» Чопської митниці на період відпустки по догляду за дитиною основного працівника, скасувати наказ №1605-к від 08.11.2012 року про звільнення ОСОБА_1 з роботи за згодою сторін та зобов'язати вчинити дії по поновленню на роботі та виплати середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу.

В позовній заяві зазначає, що відповідно до постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2011 року його було поновлено на роботі, та видано наказ ДМСУ №2561-к від 06.11.2011 про його поновлення, а 07.11.2012 року аналогічний наказ №1598-к було видано Чопською митницею про поновлення ОСОБА_1

08.11.2012 року згідно наказу Чопської митниці від 08.11.2012р. №1605-к на підставі заяви ОСОБА_1, відповідно до п.1 ст. 36 КЗпП України, тобто за угодою сторін з 08.11.2012 року припинено перебування позивача на державній службі в митних органах України.

Своє звільнення ОСОБА_1 вважає незаконним, оскільки 07.11.2012 року, у зв'язку зі змінами в організації роботи та істотних умов праці, він під тиском погодився, подавши відповідну заяву на переведення на посаду інспектора митного поста «Батєве» Чопської митниці.( наказом Чопської митниці №1599-к від 07.11.2012 року). Надалі, у зв'язку з погіршеним самопочуттям, піддавшись психологічному тиску та погрозам з боку співробітника Чопської митниці ОСОБА_3, написав заяву про звільнення за згодою сторін. Наказом Чопської митниці Державної митної служби від 08.11,2012р. №1605-к був звільнений з митних органів України.

Позивач вважає дії Чопської митниці незаконними і спрямованими на те, щоб не виконувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2011 року та Наказ ДМСУ від 06.11.2012 року № 2561-к про поновлення його на роботі.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 6 березня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити з підстав неповного з»ясування обставин, які мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи.

Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано те, що постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2011 року про його поновлення на роботі не виконувалась ДМС України протягом року.

Наказом ДМС України від 06.11.2012 року №2561-к позивач був поновлений на посаді інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Вилок» Чопської митниці з 16.10.2010 року.

Видання Чопською митницею наказу про вважання позивача поновленим на посаду інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Вилок» Чопської митниці №1598-к від 07.11.2012 року без фактичного допуску його до роботи на цій посаді, не було відновленням трудових відносин позивача, а мало формальний характер, що вказує на незаконність дій митниці.

Крім того, судом не взято до уваги того факту, що у відповідача не відбулося змін в організації виробництва і праці, які б зумовлювали переведення позивача на митний пост «Батєве» на період відпустки по догляду за дитиною основного працівника, так як була в наявності вакантна посада інспектора митного поста «Вилок».

При апеляційному розгляді представник відповідача вимоги апеляційної скарги заперечив та просить залишити її без задоволення.

Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ст.196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу без його участі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_1 постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2011 року було поновлено на посаді інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Вилок» Виноградівської митниці.(а.с.5-8)

Наказом Державної митної служби України від 14.10.2010 №1218 «Про оптимізації структури митних органів, розташованих на території Дніпропетровської, Закарпатської та Одеської областей» припинено Виноградівську митницю шляхом її приєднання до Чопської митниці та визначено Чопську митницю правонаступником Виноградівської митниці (а.с.60).

Тому, на виконання вказаного вище рішення суду, наказом від 06.11.2012 року №2561-к позивача було поновлено на посаді інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Вилок» Чопської митниці (правонаступника Виноградівської митниці) (а.с.9). Вказаний наказ був продубльований 07.11.2012 року наказом Чопської митниці №1598-к, яким позивач був поновлений на вищезазначеній посаді з 16.10.2010 року (а.с. 10).

Вимоги позивача та апелянта про визнання протиправними дії відповідача при виконанні наказу ДМС України №2561-к від 06.11.2012 року про поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Вилок» Чопської митниці є безпідставними, позаяк 18.06.2013 року Вищий адміністративний суд України скасував постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2011 року,якою був поновлений на посаді, і направив справу на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що перевод позивача на іншу посаду та звільнення за угодою сторін проведено за згодою позивача без психологічного тиску.

Колегія суддів вважає такий висновок вірний, оскільки він відповідає правильно встановленим обставинам та нормам чинного законодавства.

Згідно ст. 49-2 КЗпП України одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Водночас власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці. Державна служба зайнятості пропонує працівникові роботу в тій же чи іншій місцевості за його професією, спеціальністю, кваліфікацією, а при її відсутності - здійснює підбір іншої роботи з урахуванням індивідуальних побажань і суспільних потреб.

Так, у зв'язку із змінами в організації робот та істотних мов праці, а також з урахуванням штатного розпису Чопської митниці на 2012 рік, було підготовлено письмове повідомлення про зміну істотних умов праці та про можливе наступне вивільнення із займаної посади. Також вказане повідомлення містило пропозицію щодо переведення на посаду інспектора митного поста «Батєво» Чопської митниці (а.с. 11).

07.11.2011 року ОСОБА_1 було ознайомленням із повідомленням про зміну істотних умов праці. Він також погодився з переведенням на запропоновану посаду (а.с.11).

Із заяви позивача від 07.11.2012 року видно, що він просить перевести його на посаду інспектора митного поста «Батєве» на період відпустки по догляду за дитиною основного працівника(а.с.94),

Наказом Чопської митниці від 07.11.2012 №1599-к. ОСОБА_1 було переведено на посаду інспектора митного поста «Батєве» Чопської митниці, на період відпустки для догляду за дитиною основного працівника. Цього ж дня з наказом ОСОБА_1 ознайомився (а.с.95).

У відповідності до ст. 32 КЗпП України переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.

Із заяви позивача від 07.11.2012 року видно, що він просить звільнити його за угодою сторін 08.11.2012 року відповідно до п.1 ст.36 КЗпП України (а.с.97).

08.11.2012 року на підставі вищевказаної заяви Чопською митницею було видано наказ №1605-к «Про звільнення ОСОБА_1.» за угодою сторін, відповідно до п.1 ст.36 КЗпП України з проведенням повного розрахунку з ОСОБА_1 та виплату йому компенсації за невикористані дні щорічної відпустки.. Цього ж дня був ознайомлений Із вищевказаним наказом 08.11.2012 року (а.с.98).

Відповідно до п.1 ст. 36 КЗпП України, однією із підстав припинення трудового договору є угода сторін.

Отже, заява ОСОБА_1 про звільнення за угодою сторін та ознайомлення його з наказом про звільнення від 08.11.2012 року №1605-к свідчить про домовленість сторін про звільнення за ОСОБА_1 за їх угодою з 08.11.2012 року.

На думку колегії суддів, посилання апелянта на тиск на нього та його родину при написанні вказаних вище заяв не заслуговують на увагу так як позивачем не представлено таких доказів.

Більше того, в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач звертався до правоохоронних органів з питанням тиску адміністрації митниці, а також такий тиск не був підтверджений в ході службової перевірки (а.с.66- 109), яка була проведена на підставі звернення ОСОБА_1 від 30.11.2012 року, через три тижні, після його звільнення (а.с.15-19).

Судом першої інстанції вірно зауважено, що згідно Постанови Пленуму Верховного суду України від 6 листопада 1992 року № 9 « Про практику розгляду судами трудових спорів» при домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за п. 1 ст. 36 КЗпП України (за згодою сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами. Анулювання такої домовленості може мати місце лише при взаємній згоді про це власника або уповноваженого ним органу і працівника.

Таким чином, на підставі правильно встановлених обставин справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про безпідставність позовних вимог, оскільки добровільно, без будь якого тиску погодився на запропоновану посаду інспектора митного поста «Батєве» Чопської митниці, на період відпустки для догляду за дитиною основного працівника, про що свідчить його заяви від 07.11.2012 року (а.с.94) та звільнення за угодою сторін.( а.с.97)

Відтак, відповідач при переведенні позивача та звільненні з посади діяв на підставі, у межах та у спосіб, визначений законом.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Підсумовуючи викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 6 березня 2013 року у справі №807/130/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Д.М. Старунський

Судді В.М. Багрій

М.П. Кушнерик

Ухвала у повному обсязі складена 21.10.2013 року.