Ухвала суду № 34339171, 09.10.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2013 року Справа № 36076/10/9104 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Курильця А.Р.,

за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2010 року у справі за позовом Костопільського сільського споживчого товариства до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області( тепер Костопільська об»єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Рівненської області ) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Костопільське ССТ 16.08.2010 року звернулося в суд з адміністративним позовом до Костопільської МДПІ Рівненської області, в якому просило визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 3 серпня 2010 року №0000512341/0.

Позивач зазначає, що податковим органом зроблений висновок про порушення: заниження валового доходу в сумі 99095 грн. та завищено валові витрати в сумі 182696,00 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 70449,00 грн. на підставі тільки даних головної книги, а первинні документи бухгалтерського обліку не перевірялися, письмових пояснень з приводу встановлених порушень не вимагалися, керівника товариства з виявленими порушеннями не ознайомлювали. Акт перевірки для підписання в порушення вимог п.4.6 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005 року, не наданий для підписання керівнику позивача, а був направлений поштою.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2010 року позов задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Костопільської МДПІ Рівненської області від 3 серпня 2010 року №0000512341/0.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Костопільська МДПІ Рівненської області оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити з підстав неправильного застосування норм матеріального права, що не відповідає фактичним обставинам справи..

Апелянт зазначає, що за період з 01.01.2008року по 31.03.2010 року з посиланням на декларації, даних головної книги, Костопільське ССТ в порушення пп.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» занижено валові доходи, у рядку 01.1 Декларацій «доходи від продажу готової продукції кінцевому споживачу» та у рядку 01.6 Декларацій «інші доходи, крім визначених у 01.1 - .5» за другий квартал 2008 року по перший квартал 2010 року.

На думку апелянта, платником податку також невірно відображено валові витрати за вказаний вище період.

Письмові пояснення, щодо причин встановлених порушень податкового законодавства не надано, як і не надано завірених копій фінансово-господарських та бухгалтерських документів, які свідчать про заниження об'єкта оподаткування, несплату в повному обсязі податків.

При апеляційному розгляді представник відповідача апеляційну скаргу підтримав з зазначених в ній підстав.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлені належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ч.4 ст.196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Судом встановлено, що Костопільською міжрайонною державною податковою інспекцією проведена планова виїзна перевірка Костопільського сільського споживчого товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.03.2010 року.

В акті перевірки податковим органом зроблено висновки про порушення п. 4.1 ст. 4, пп. 4.1.1, 4.1.2, 4.1.6. п. 4.1 ст. 4, п. 5.1 ст. 5, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 70449 грн., в тому числі: за І квартал 2008року заниження у сумі 937грн., за II квартал 2008року заниження у сумі 4079грн. за IV квартал 2008року заниження у сумі 8908грн. за І квартал 2009року заниження у сумі 4185грн., за II квартал 2009 року заниження у сумі 13891грн.. за III квартал 2009 року заниження у сумі 38503грн., за IV квартал 2009 року завищення у сумі -474грн., за І квартал 2010 року заниження у сумі 420грн.

На підставі висновків акта перевірки від 14.07.2010 року № 632/23/01765213,відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 00005123410 від 03.08.2010 року, яким визначено позивачу податкове зобов'язання по податку на прибуток в сумі 105674 грн., в тому числі за основним платежем - 70449 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 35225 грн. (а.с.39).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з чим погоджується апеляційний суд, виходив з того, що висновки податкового органу про порушення податкового законодавства позивачем не ґрунтуються на фактичних обставинах, тобто податковим органом при перевірці не досліджувалис первинні документи, що підтверджують господарські операції платника податку.

Так, відповідно до пп. 4.1.1, 4.1.2 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону); доходи від здійснення банківських, страхових та інших операцій з надання фінансових послуг, торгівлі валютними цінностями, цінними паперами, борговими зобов'язаннями та вимогами.

Згідно п.5.1 ст.5 вказаного вище Закону, валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпункт 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що до складу валових витрат включається сума будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 цього ж Закону не належать до складу валових витрат будь- які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з ч. 2 ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999 року, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Отже, підставою для формування валових доходів та валових витрат є наявність первинних документів, що підтверджують сформований підприємством валовий дохід та понесені валові витрати. На основі первинних документів, що засвідчують факт здійснення господарської операції, формується бухгалтерський облік та, відповідно, податковий облік.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.( п. 1.7, п. 2.3.2., п 2.3.4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 925/11205). При цьому, за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства, необхідно зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення. Не допускається відображення в акті перевірки необгрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючих, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо суб'єкта господарювання.

Як видно з акту перевірки від 14.07.2010 року № 632/23/01765, то у ньому податковий орган констатує заниження валового доходу та завищення валових витрат за відповідний період, проте, не містить посилань на первинні документи, та не називає, внаслідок здійснення яких господарських операцій занижено валовий дохід та завищено валові витрати.( а.с.6-38).

Вказані вище обставини підтверджені і при апеляційному перегляді, а пояснення представника відповідача в судовому засіданні суду першої інстанції про те, що дослідження первинних документів перевіряючими не проводилось по причині їх значної кількості та обмеженого часу перевірки, вказує на правильність висновку суду першої інстанції.

Також правомірно було включено позивачем до суми валових витрат вартість палива для автомобіля ИЖ-27175, оскільки цей транспортний засіб є вантажним автомобілем, а не легковим) і обмеження, передбачені пп.5.4.10 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не поширюються на право позивача на включення до валових витрат видатків на придбання паливно-мастильних матеріалів для такого транспортного засобу.

Згідно ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Посилання апелянта на ненадання позивачем витребуваних первинних бухгалтерських документів, що стало причиною їх неможливості дослідження податковими інспекторами-ревізорами під час проведення перевірки,не заслуговують на увагу, оскільки суперечить змісту акта перевірки від 04.07.2010 року № 632/23/01765213, в якому зазначено про використання первинних документів при проведенні перевірки (а.с.6-38).

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Підсумовуючи викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2010 року у справі №2а-3978/10 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Д.М. Старунський

Судді В.М. Багрій

А.Р. Курилець

Ухвала у повному обсязі складена 14.10.2013 року.