Рішення № 34337077, 21.10.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/14695/13 21.10.13

№ 910/14695/13 21.10.2013 За позовомПриватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "АСКА"до про Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Глобус" відшкодування шкоди в порядку регресу 41 923,09 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: не з'явились

від відповідача: Ганчак Д.В. - предст. за дов.

У судовому засіданні 21.10.2013, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "АСКА" до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Глобус"про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 41 923,09 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.08.2013 порушено провадження у справі №910/14695/13, розгляд справи призначено на 02.09.2013.

02.09.2013 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він заперечує проти задоволення позовних вимог та звернув увагу суду, що постановою Старобешівського районного суду Донецької області від 20.06.2012 встановлено вину обох водіїв у зв'язку з порушенням Правил дорожнього руху кожного з них. Враховуючи, що судом встановлена вина обох водіїв, відповідач 09.08.2013 платіжним дорученням №4519 здійснив перерахування коштів на рахунок позивача у розмірі 20 961,55 грн. (42 433,09 грн. заявлена сума страхового відшкодування/ 50 % - 510,00 грн. франшизи передбачено п. 5 полісу страхування №АА/1666967).

За таких обставин відповідач вважає, що свої зобов'язання перед позивачем виконав в повному обсязі.

Ухвалою від 02.09.2013, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 23.09.2013

У зв'язку з відпусткою судді Літвінової М.Є., розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 23.09.2013 справу №910/14695/13 передано на розгляд судді Мельнику В.І.

23.09.2013 від відповідача надійшла телеграма про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 23.09.2013 суддя Мельник В.І. прийняв справу до провадження. Розгляд справи призначено на 21.10.2013.

У зв'язку з виходом судді Літвінової М.Є. з відпустки, розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 10.10.2013, справу №910/14695/13 передано на розгляд судді Літвінової М.Є.

Ухвалою від 10.10.2013 суддя Літвінова М.Є. прийняла справу №910/14695/13 до свого провадження. Розгляд справи призначено на 21.10.2013.

23.08.2013 та 20.03.2013 від позивача надійшли однакового змісту заяви про залишення позову без розгляду, оскільки постановою Старобешівського районного суду Донецької області встановлено вину обох водіїв автомобілів, а 09.08.2013 відповідач сплатив свою частину страхового відшкодування.

Вказані заяви позивача не підлягають задоволенню, оскільки норма ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, не передбачає залишення позову без розгляду у зв'язку зі сплатою відповідачем боргу.

У судові засідання 02.09.2013 та 21.10.2013 сторони своїх представників не направили.

Про дату та час розгляду справи сторони повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими поштовими повідомленнями доданими до матеріалів справи.

В судовому засіданні 21.10.2013, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд міста Києва,-

В С Т А Н О В И В:

06.03.2012 о 11-35 год. у Ворошиловському районі м. Донецька на пр. Труда сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "Мітсубісі", державний номер АН3335НС та транспортного засобу "БМВ", державний номер АН0409ЕХ.

Відповідно до постанови Старобешівського районного суду Донецької області від 20.06.2012 та від 21.11.2012 у справі № 3-240/2012 вбачається, що водій Рябошапко С.О. керував автомобілем "Мітсубісі", державний номер АН3335НС під час руху заднім ходом не переконався в безпеці маневру, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем "БМВ", державний номер АН0409ЕХ, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що відповідно до висновку судової експертизи №2342 від 31.05.2012 у дорожньо-транспортній ситуації дії водія автомобіля "Мітсубісі", державний номер АН3335НС не відповідали вимогам п.п. 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху України та перебували у причинному зв'язку з настанням ДТП. При умові, що автомобіль БМВ", державний номер АН0409ЕХ зупинився в зоні дії дорожнього знаку 3.34 "Зупинка заборонена", що в діях водія - Овчаренка К.Е, також є порушення вимог Правил дорожнього руху України.

Враховуючи, ст.38 КУпАП, провадження у цій справі про адміністративне правопорушення Рябошапка С.О. за ст. 124 КУпАП - закрито на підставі п.7 ст. 247 КУпАП.

Пошкоджений автомобіль "БМВ", державний номер АН0409ЕХ був застрахований ВАТ "Еліотт Ессет Менеджмент" у Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" на підставі договору СТД №2987878 від 25.10.2011.

Стаття 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначає, що оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Відповідно до звіту №137/3 від 16.03.2012 матеріальний збиток завданий власникові автомобіля "БМВ", державний номер АН0409ЕХ в результаті пошкодження при ДТП з врахуванням зносу складає 42 433,09 грн.

На підставі договору №2987878 від 25.10.2011 було складено страховий акт №1135 від 13.03.2012 та розраховано суму, яка підлягає страховому відшкодуванню у розмірі 42 433,09 грн.

Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно п. 3 статті 20 Закону України "Про страхування", страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Кошти в розмірі 42 433,09 грн. позивачем були перераховані згідно платіжних доручень №4014 від 14.03.2012 на суму 34 376,94 грн. та № 4105 від 26.03.2012 на суму 8 056,15 грн.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч. 1 статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 42 433,09 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи транспортний засіб "Мітсубісі", державний номер АН3335НС знаходився під керуванням Рябошапка С.О.

Цивільна відповідальність транспортного засобу марки "Мітсубісі", державний номер АН3335НС застрахована Рябошапком С.О. у Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Глобус" згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АА/1666967 (строк дії якого з 09.10.2011 по 08.10.2012).

Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50 000,00 грн., розмір франшизи визначено в розмірі 510,00 грн.

У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право регресу до винної у ДТП особи, оскільки відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "Мітсубісі", державний номер АН3335НС застрахована Рябошапком С.О. у Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Глобус" згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/1666967, то відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП вищевказаним водієм власнику автотранспортного засобу покладається на відповідача.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Відповідно до ч. 3 п. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

До таких обставин може бути віднесено ступінь вини кожного завдавача, їх матеріальне становище, часткове відшкодування шкоди в добровільному порядку тощо.

Відповідно до вказівок п.п. 2, 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини. При заподіянні шкоди джерелом підвищеної небезпеки на його володільця не може бути покладено обов'язок по її відшкодуванню, якщо вона виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, а у випадках, передбачених спеціальним законом, - тільки умислу потерпілого. Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого, коли іншого не встановлено законом, розмір належного з володільця джерела підвищеної небезпеки відшкодування має бути зменшений або у відшкодуванні шкоди має бути відмовлено. Шкода, заподіяна кількома особами, відшкодовується кожною з них в частині, заподіяної нею (в порядку часткової відповідальності). Особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими. У такому ж порядку відповідають володільці джерел підвищеної небезпеки за шкоду, заподіяну внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки іншим особам.

Таким чином, розмір частки відшкодування шкоди визначається відповідно до ступеня вини кожного із учасників ДТП.

Старобешівським районним судом м. Донецька при розгляді справи № 3-240/2012 постановлено про визнання водія Рябошапка С.О. та водія Овчаренка К.Е. винними у порушенні Правил дорожнього руху України.

При визначенні розміру відшкодування шкоди суд виходить із безпосереднього змісту постанови Старобешівського районного суду м. Донецька від 20.06.2012, а також приймає до уваги той факт, що судом встановлено вину обох учасників у порушенні Правил дорожнього руху України.

Враховуючи вищевикладені норми, вина учасників ДТП визначається судом як рівна, а тому розмір відшкодування має становити 50 відсотків, що не заперечується сторонами.

17.05.2013 позивач звернувся до відповідача із завою № 1097-17/11 від 15.05.2013 про виплату страхового відшкодування у розмірі 41 923,09 грн., враховуючи розмір франшизи визначений полісом №АА/1666967.

В матеріалах справи міститься належним чином засвідчена копія платіжного доручення №4519 від 09.08.2013 з призначенням платежу "За страхове відшкодування згідно полісу АА-1666967 від 09.01.2011 (регрес лист 1097-17/1 від 15.05.2013) 12-794-01", що підтверджує сплату страхового відшкодування на користь позивача у розмірі 20 961,55 грн. Даний факт позивачем не заперечується.

Враховуючи наведене суд зазначає наступне.

Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК), зокрема, у таких випадках, як спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Відповідно п. 1-1 ст. 80 ГПК України, судом прийнято рішення про припинення провадження в частині стягнення 20 961,55 грн. у зв'язку з тим, що відповідачем ці кошти були сплачені на рахунок позивача.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В іншій частині позову про стягнення 20 961,55 грн. слід відмовити, оскільки суд дійшов висновку, що ступінь вини кожного із водіїв визначається у рівних частках.

Враховуючи, що відповідач сплатив кошти у розмірі 20 961,55 грн. 09.08.2013, тобто після звернення позивача з позовом до суду (31.07.2013), тому судові витрати у розмірі 860,25 грн. покладаються на відповідача, а судові витрати у розмірі 860,25 грн. - позивача, в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Провадження в частині стягнення 20 961,55 грн. припинити.

2.Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Глобус" (01010, м. Київ, вул. Андрія Іванова, 21/17, кв.1, код 20448234) на користь Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" (83052, м. Донецьк, пр. Ілліча, 100, код 13490997) 860,25 грн. (вісімсот шістдесят гривень 25 коп.) - судового збору.

3.В іншій частині позову відмовити.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 22.10.2013

Суддя М.Є. Літвінова