Рішення № 34337067, 24.10.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2013 р. Справа № 909/990/13 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., при секретарі судового засідання Савчин Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична

компанія", вул. Індустріальна, 34, м. Івано- Франківськ, 76014;

до відповідача: Приватного вищого навчального закладу "Західноукраїнський економіко -

правничий університет", вул. Мельничука, 14, м. Івано-Франківськ, 76018;

про: стягнення 31 732, 68грн.- основного боргу, 3 028, 08грн.- пені, 623, 35грн. - 3% річних.

За участю представників сторін:

від позивача: Стельмах Т. В. - юрисконсульт, (довіреність №23 від 21.01.2013р.);

від відповідача: не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія" звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом, в якому просить суд, стягнути з відповідача - Приватного вищого навчального закладу "Західноукраїнський економіко - правничий університет" заборгованості в сумі 35 502,26грн., з яких: 31 732, 68грн. - основний борг, 3 100, 35грн.- пеня, 31, 73грн. - інфляційні втрати, 637, 50грн. - 3% річних.

Представник позивача, в судовому засіданні, подав суду заяву №13/2641 від 23.10.13р. (вх№16532/13 від 24.10.13р.), в якій просить суд, зменшити позовні вимоги та стягнути з відповідача 31 732, 68грн. - основного боргу, 3 028, 08грн.- пені, 623, 35грн. - 3% річних.

Враховуючи правила ст.22 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких позивач, до прийняття рішення по справі, має право збільшити або зменшити розмір позовних вимог, суд прийняв до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог, а спір вирішено, виходячи зі зменшеної ціни позову.

При цьому, суд бере до уваги п.3.10. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.11р., п.14 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009р. щодо застосування норм господарського процесуального кодексу України" від 29.06.10р. №01-08/369, в яких зазначено, що в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір. При цьому, будь-які підстави припинення провадження у справі, в частині зменшення позовних вимог, у господарського суду відсутні.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги (зменшені), вказуючи при цьому на:

- укладення між сторонами Договору купівлі - продажу теплової енергії №147 від 17.10.12р., згідно умов якого, Теплопостачальна організація/позивач передав у власність Споживачу/відповідачу теплову енергію загальною вартістю 34 232,68грн., що підтверджують акти про обсяги спожитої теплової енергії за листопад 2012р., грудень 2012р.;

- неналежне виконання відповідачем умов взятих на себе договірних зобов"язань,в частині здійснення розрахунків за спожиту теплову енергію, внаслідок чого, утворилась заборгованість у розмірі 31 732, 68грн., про що свідчать неоплачені в повному обсязі рахунки за теплову енергію №147 від 29.11.12р., №147 від 29.12.12р.;

- п. 7.10. Договору, на підставі якого, відповідачу нараховано 3 028, 08грн.- пені, 623, 35грн. - 3% річних;

- приписи ст.ст. 509, 526, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень від 06.09.13р., 18.09.13р., 04.10.13р. Будь-яких заперечень в спростування заявлених позовних вимог, відповідач суду не подав.

За таких обставин, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, враховуючи той факт, що відповідач, відповідно до законодавства належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представника відповідача за матеріалами справи, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Між ТзОВ "Станіславська теплоенергетична компанія" (Теплопостачальна організація/позивач) та Приватним вищим навчальним закладом "Західноукраїнський економіко - правничий університет" (Споживач/відповідач) укладено Договір купівлі - продажу теплової енергії №147 від 17.10.12р.

За цим Договором Теплопостачальна організація зобов"язується продавати (постачати) Споживачу теплову енергію в гарячій воді у відповідності з умовами Договору, а Споживач зобов"язується своєчасно проводити оплату за спожиту теплову енергію у строки і на умовах, що передбачені Договором (п.1 Договору).

Відповідно до п.2.1. Договору, теплова енергія постачається Споживачу в обсягах згідно з Додатком №2 до даного Договору на такі потреби: опалення та вентиляція, підігрів води (гаряче водопостачання), технологічні потреби.

Згідно п.6.3. Договору, межа балансової належності сторін цього Договору, визначена Актом розмежування ділянок обслуговування №147 від 17.10.12р., що є невід"ємною частиною Договору і не може бути змінена в односторонньому порядку.

Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), на підставі показів приладу обліку згідно з діючими тарифами (цінами), встановленими у порядку, визначеному законодавством (п. 7.1. Договору).

Тарифи, які застосовуються до розрахунків, встановлені Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг "Про встановлення тарифів на теплову енергію ТОВ "Станіславська теплоенергетична компанія" м. Івано-Франківськ № 313 від 28.09.12р., становлять: на теплову енергію для централізованого опалення - 746,20грн. за 1 Гкал (без ПДВ); на теплову енергію для централізованого гарячого водопостачання (підігрів води) - 999,90грн. за 1 Гкал (без ПДВ).

Пунктами 7.2., 7.3. Договору встановлено, що Споживач, який розраховується за приладами обліку, що знаходяться на його балансі, щомісячно 29 числа направляє свого представника у відділ по роботі з юридичними споживачами Теплопостачальної організації за адресою: вул.Чорновола, 97 для подання "Звіту про обсяги спожитої теплової енергії за розрахунковий період". У разі відсутності, пошкодження, закінчення терміну провірки, неправильної роботи приладів обліку, чи неподання звіту в термін, що передбачений п. 7.2. Договору, обсяг фактично спожитої теплової енергії за розрахунковий період проводиться розрахунковим методом згідно годинних теплових навантажень. Теплопостачальною організацією оформляється "Акт про обсяги спожитої теплової енергії" і разом з рахунками направляється Споживачу для підписання. У разі повернення Споживачем у десятиденний термін підписаного "Акту про обсяги спожитої теплової енергії" останній вважається дійсним з дати його оформлення Теплопостачальною організацією.

Згідно п. 7.5., 7.7. Договору, розрахунки за теплову енергію проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковий період триває з 29 числа поточного місяця до 28 числа наступного місяця. Оплата здійснюється Споживачем на підставі виставлених Теплопостачальною організацією рахунків: остаточного розрахунку - в 5-денний термін після дати одержання рахунку; платежу передоплати - з 1-го до 5-го числа поточного розрахункового періоду. В платіжних дорученнях Споживач повинен обов"язково вказувати номер Договору та призначення платежу.

Дослідженням обставин справи судом встановлено, що на виконання умов договірних відносин, Теплопостачальна організація/позивач передав, а Споживач/відповідач прийняв, теплову енергію, обумовлену Договором, на загальну суму 34 232,68грн. Даний факт підтверджують, подані відповідачем позивачу, звіти про обсяги спожитої теплової енергії за листопад 2012р., грудень 2012р., та підписані Споживачем, без жодних зауважень, акти про обсяги спожитої теплової енергії за листопад 2012р., грудень 2012р. (а.с. 29-32).

Проте, відповідач неналежно виконав взяті на себе договірні зобов"язання, в частині здійснення розрахунків за спожиту теплову енергію, внаслідок чого, утворилась заборгованість у розмірі 31 732, 68грн., про що свідчать неоплачені в повному обсязі рахунки за теплову енергію №147 від 29.11.12р. (отриманий 10.12.12р.), №147 від 29.12.12р. (отриманий 29.12.12р.). При цьому, спожита теплова енергія оплачена відповідачем частково в сумі 2 500,00грн. (а.с.60).

Наявність заборгованості за спожиту теплову енергію, обумовлену Договором, в сумі 31 732, 68грн., визначено самим відповідачем у підписаному сторонами акті звірки взаємних розрахунків станом на 17.09.13р. (а.с.59).

Позивачем доведено перед судом факт наявності у відповідача боргу в сумі 31 732, 68грн.

Станом на 24.10.2012р. в матеріалах справи відсутні відомості, які підтвердили б сплату вище зазначеної суми заборгованості.

Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають зокрема, з Договору.

Договір купівлі - продажу теплової енергії №147 від 17.10.12р., укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).

З огляду на приписи ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов"язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов"язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України).

В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Нормою ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Більше того, як вказує ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Враховуючи той факт, що відповідач не виконав свої зобов"язання, які випливають з Договорів та закону, отже, вимога позивача про стягнення з відповідача боргу за поставлену теплову енергію в сумі 31 732, 68грн., підлягає до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов"язання припиняється належним чином проведеним виконанням.

Однак, якщо зобов"язання не виконано належним чином, то на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов"язки в тому числі передбачені ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України /боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом/.

Крім того, п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України, встановлено, що у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 7.10. Договору, встановлено, що у випадку несплати у терміни, обумовлені цим Договором, сторони керуються договірними зобов"язаннями, вимогами Правил користування в частині припинення постачання теплової енергії, а на суми невиконаного зобов"язання нараховується пеня в розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення, починаючи з дня наступного за датою остаточного розрахунку до дня фактичної оплати. На суму боргу здійснюються додатково нарахування із застосуванням індексу інфляції та 3 % річних за весь час прострочення.

Враховуючи п.7.10. Договору та норми діючого законодавства, правомірною є вимога позивача про стягнення з відповідача 3 028, 08грн.- пені, 623, 35грн. - 3% річних (розрахунок а.с.67).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Позивачем доведено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог. Відповідач в судове засідання не з"явився, будь-яких заперечень проти позову чи доказів належного виконання своїх зобов"язань не надав, доводи позивача не спростував.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 31 732, 68грн.- заборгованості, 3 028, 08грн.- пені, 623, 35грн. - 3% річних, правомірна, обґрунтована, документально підтверджена і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 204, 509, 525, 526, 530, 599, 611, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173,193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов ТзОВ "Станіславська теплоенергетична компанія" до відповідача Приватного вищого навчального закладу "Західноукраїнський економіко - правничий університет" про стягнення 31 732, 68грн.- основного боргу, 3 028, 08грн.- пені, 623, 35грн. - 3% річних - задовольнити.

Стягнути з Приватного вищого навчального закладу "Західноукраїнський економіко - правничий університет", вул. Мельничука, 14, м. Івано-Франківськ, 76018 (ідентифікаційний код 14257754) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія", вул. Індустріальна, 34, м. Івано-Франківськ, 76014 (ідентифікаційний код 38162272) 31 732, 68грн. (тридцять одну тисячу сімсот тридцять дві грн. 72 коп.) - заборгованості, 3 028, 08грн. (три тисячі двадцять вісім грн. 08коп.) - пені, 623, 35грн. (шістсот двадцять три грн. 35 коп.)- 3% річних, 1 720, 50грн. (одну тисячу сімсот двадцять грн. 50коп.) - судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.10.2013р.

Суддя С.Кобецька