Рішення № 34322757, 22.10.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2013 р. Справа № 909/995/13

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М. М., при секретарі судового засідання Савчин Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "3 Бетони",

вул. Б. Хмельницького,109, м. Калуш,

Івано-Франківська область,77311

представник позивача: адвокат Романюк Андрій Богданович,

вул. Гетьмана Мазепи, 160, кв.5,

м. Івано-Франківськ, 76000

до відповідача: Калуської міської ради

вул. І.Франка, 1,м. Калуш,

Івано-Франківська область,77300

про визнання договору недійсним

за участю представників сторін:

Від позивача: Романюк А.Б. - представник, (посвідчення № 553 від 31.03.06)

Від відповідача: Глущак М.Г. - представник, (довіреність №13/02-23/24 від 10.01.13р.)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "3 Бетони" заявило позовну вимогу до "Калуської міської ради " про визнання договору недійсним .

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 09.09.13 порушено провадження у справі і призначено розгляд справи на 24.09.13. В судовому засіданні 24.09.13 судом оголошено перерву у розгляді справи до 08.10.13, про що представники сторін, які беруть участь у справі повідомлені. Ухвалою суду від 08.10.13 відкладено розгляд справи на 22.10.13.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги, викладені в позовній заяві № 358 від 06.09.13 (вх. №8702/13 від 06.09.13), підтримав в повному обсязі Представник відповідача проти позову заперечив згідно підстав, викладених у відзиві на позовну заяву №3991/02-23/04 від 23.09.13 (вх. №14947/13 від 24.09.13).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази у відповідності до ст. 43 ГПК України, суд встановив наступне.

У своїх позовних вимогах позивач посилається на те, що листом земельного відділу виконавчого комітету Калуської міської ради від 13.06.2012 року № 73/10 товариству з обмеженою відповідальністю "3 Бетони" було запропоновано укласти додаткову угоду до договору оренди землі від 30.03.2010 року № 041029600045. Проте, як стверджує позивач, товариству з обмеженою відповідальністю "3 Бетони" не було відомо про існування такого договору і було з'ясовано, що у 2009 році від імені товариства був підписаний договір оренди землі, згідно з яким відповідач як орендодавець надав товариству з обмеженою відповідальністю "3 Бетони" в оренду земельну ділянку площею 3, 575 га.

За словами позивача, на даному документі проставлено дату "12 травня 2009 року", зареєстрований договір був, згідно з записом на документі, 30 березня 2010 року. На договорі з боку товариства стоїть підпис Павла Погинайка, але відтиску печатки підприємства немає. Про підписання вказаного договору П. Погинайко керівництво ТзОВ "3 Бетони" не повідомляв і про факт укладення такого договору оренди позивач нічого не знав, до моменту пропозиції укласти до вищевказаного договору додаткову угоду у 2012 році.

Таким чином, позивач вважає даний договір недійсним з таких підстав. Протоколом Зборів учасників ТзОВ "3 Бетони" №1/2009 від 26.03.2009 року були внесені зміни до структури органів управління товариства. Керівником товариства став генеральний директор, а не директор, як було раніше. Відповідні зміни до статуту, за словами позивача, були зареєстровані державним реєстратором 30 квітня 2009 року, тобто з тієї дати, яка вказана на договорі. Цим же протоколом №1/2009 від 26.03.2009 П. Погинайко був переведений з посади директора товариства на посаду консультанта, а на посаду генерального директора був призначений Шідо Золтан. Отже, після набрання чинності нової редакції статуту, від імені товариства вчиняти правочини міг виключно генеральний директор або уповноважена ним особа на підставі довіреності. П. Погинайко , як стверджує позивач, не міг виступати від імені ТзОВ "3 Бетони" при підписанні договору оренди, оскільки він не був уповноважений на це установчими документами та не мав на це довіреності.

Крім того, позивачем було зазначено, що ще у 2008 році товариством з обмеженою відповідальністю "3 Бетони" було ініційовано отримання в оренду земельної ділянки для виробничих потреб. Рішенням Калуської міської ради від 23.04.2013 року № 884 було затверджено проект відведення земельної ділянки площею 3, 5750 га для обслуговування власної залізниці.

Проте, у 2009 році економічна криза змінила плани щодо розвитку підприємства. Тому засновниками на Зборах учасників від 26.03.2009 року у зв'язку з економічною кризою було прийнято стратегічне рішення про запровадження режиму суворого обмеження фінансових витрат. Тому, за словами позивача, ніхто з керівництва товариства укладати у той період договір оренди земельної ділянки не мав права, оскільки не було волевиявлення товариства на укладення такого договору.

Посилаючись на ст. 17 Закону України "Про оренду землі", позивач також зазначив і те, що жодних актів прийому-передачі земельної ділянки ним не підписувалися і відповідно користування земельною ділянкою не здійснювалось. Цей факт позивач підтверджує наявністю акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 20.03.2013 року, проведеної Державною інспекцією сільського господарства в Івано-Франківській області.

Відповідач з поданим позов не погоджується. Подав суду відзив №3991/02-23/04 від 23.09.2013 року (вх. №14947/13 від 24.09.13) на позовну заяву. У вказаному відзиві зазначено, що позовна заява є безпідставною. За словами відповідача, 12.05.2009 року між Калуською міською радою та ТзОВ "3 Бетони" в особі директора Павла Погинайка, що діяв на підставі Статуту, зареєстрованого від 04.04.2005 року № 11201050001000018, укладено договір оренди земельної ділянки площею 3, 5750 га на вул. Б. Хмельницького, 109 для обслуговування власної залізниці. Строк дії договору - до 23.04.2012 року. Вказаний договір зареєстрований у Калуському міському відділі Івано-Франківської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 30.03.2010 року за № 041029600045. Щодо тверджень позивача про відсутність в оскаржуваному договорі оренди земельної ділянки № 041029600045 відтиску печатки підприємства, відповідач, посилаючись на ст.44 Цивільного кодексу України, вказав, що підпис, який міститься в договорі є доказом погодження кожною стороною істотних умов договору. Наявність печатки не впливає на дійсність чи недійсність угоди, за загальним правилом відбиток печатки не є обов'язковим атрибутом. А підпис уповноваженої особи фактично є доказом погодження кожною стороною істотних умов договору. Посилання позивача на те, що договір підписано не уповноваженою на те особою, на думку відповідача, спростовується тим, що на момент укладення договору оренди від 12.05.2009 року державна реєстрація зміни керівника не відбулася, тому керівник, зазначений в ЄДР і є повноваженою особою на підписання договору, якщо контрагент не знав про його звільнення.

Калуська міська рада вважає, що при укладенні договору 12.05.2009 року діяла в межах чинного законодавства, оскільки не знала та не могла знати про обмеження повноважень представника юридичної особи позивача.

Таким чином, виходячи з матеріалів справи, вислухавши пояснення представників сторін та керуючись вимогами діючого законодавства суд дійшов в спірному випадку наступних висновків.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За приписами ч.2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою. Як вбачається з поданої позивачем копії Витягу з протоколу Зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "3 Бетони" № 1/2009 від 26.03.2009 року були внесені зміни до структури органів управління товариства. Згідно цього ж протоколу П. Погинайко був переведений з посади директора товариства на посаду консультанта, а на посаду генерального директора був призначений Шідо Золтан. Нова редакція статуту, яка передбачає, що функції виконавчого органу товариства виконує генеральний директор була зареєстрована 30.04.2009 року, про що вказує відповідна відмітка державного реєстратора. Копія Статуту міститься в матеріалах справи.

Договір оренди землі, копія якого наявна в матеріалах справи, був підписаний 12.05.2009 року. Підписання договору відбулося після реєстрації нової редакції Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "3 Бетони".

Згідно ч.1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Як вбачається з матеріалів справи, договір оренди землі від 12.05.2009 року підписаний сторонами, однак печатка позивача товариства з обмеженою відповідальністю "3 Бетони" на ньому відсутня.

В спірному випадку, не дотримано встановлених законом вимог щодо укладення договору, а саме відсутня печатка юридичної особи на договорі та підписано договір особою, яка не мала на те повноважень згідно установчих документів. Суд дійшов висновку, що вказані обставини є підставою для визнання договору недійсним в порядку ст. 215 ЦК України.

Крім того, відповідно до пункту 3.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 року "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють). Якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента.

Як вбачається з оспорюваного договору оренди землі від 12.05.2009 року, в ньому передбачено те, що особа, яка укладає договір діє на підставі Статуту. Однак, в спірному випадку, вказано посилання на Статут від 04.04.2005 року, в той час, як 30.04.2009 року (до підписання договору) було зареєстровано нову редакцію Статуту, згідно якого посаду директора замінено на посаду генерального директора. Тому посилання відповідача на те, що йому не було відомо про внесення змін до установчих документів позивача не беруться судом до уваги.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про оренду землі" передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі. Усна вимога суду надати такий акт прийому-передачі землі в оренду, як доказ по справі, залишилася невиконаною.

Згідно ч.2 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Крім того, відповідно до Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 20.03.2013 року, складеного державною інспекцією сільського господарства в Івано-Франківській області у результаті перевірки встановлено, що план-схема земельної ділянки (яка відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" є невід'ємною частиною договору) не складалася, що в спірному випадку ставить під сумнів правомірність державної реєстрації оспорюваного договору. Згідно висновку Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 20.03.2013 року позивачем не було укладено договір оренди землі, земельна ділянка в користування позивачу не передавалася.

Таким чином, сукупність доказів по справі дають всі підстави вважати, що доводи позивача про визнання договору оренди землі від 12.05.2009 року недійсним є такими, що підлягають до задоволення. Відповідач у свою чергу протилежного перед судом не довів.

За таких обставин суд, дослідивши подані позивачем докази визнав їх належними та допустимими в контексті статей Господарського процесуального кодексу України, і на підставі цих доказів з урахуванням обставин по справі та діючого законодавства дійшов до висновку про обгрунтованість вимог позивача.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В силу статті 49 ГПК України, судові витрати покладають на відповідача.

Керуючись ст. 202, ч.2 ст. 207, ст. 215 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.181 Господарського кодексу України, п.3.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 року "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, ч.2 ст. 15, ст.17 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 32, 43, 44, 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Визнати договір оренди землі від 12 травня 2009 року, укладений між Калуською міською радою і Товариством з обмеженою відповідальністю "3 Бетони", зареєстрований у Калуському міському відділі Івано-Франківської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" за номером 041029600045 від 30.03.2010 року - недійсним.

Стягнути з відповідача Калуської міської ради / 77300, Івано-Франківська область, м. Калуш, вул. І. Франка, 1, р/р № 33217812700015, МФО 836014, УДК в Івано-Франківській області, Код 13050200, Код ЄДРПОУ 20568961 / на користь позивача товариства з обмеженою відповідальністю "3 Бетони" / 77311, Івано-Франківська область, м. Калуш, вул. Б. Хмельницького, 109, Код ЄДРПОУ 32014894 / судовий збір в розмірі 1147, 00 грн. (одна тисяча сто сорок сім грн. 00 коп.).

Видати наказ після вступу рішення в законну силу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.10.13

Суддя Фрич М. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Гандзюк Л.Д. 24.10.13