Ухвала суду № 34335900, 24.10.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2013 року Справа № 113542/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Макарика В.Я.

суддів - Глушка І.В., Большакова О.О.

за участю секретаря судового засідання - Ливак М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.05.2012р. по справі № 2а-1970/1503/12 за позовом приватного малого підприємства «Альянс» до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003162305 від 05 грудня 2011 року,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне мале підприємство «Альянс» звернулося до суду з позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції в якому просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ від 05.12.2011 року №0003162305, яким ПМП «Альянс» збільшено грошове зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 106 597, 60 грн. в тому числі 71 065,1 грн. основного платежу та 35 532,5 грн. застосованої штрафної санкції.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 травня 2012 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції №0003162305 від 05 грудня 2012 року. Повернуто з державного бюджету на користь приватного малого підприємства «Альянс» 1066 грн. сплаченого судового збору.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач Тернопільська об'єднана державна податкова інспекції оскаржила її в апеляційному порядку та просить скасувати постанову суду першої інстанції, відмовити малому підприємству «Альянс» в задоволенні позовних вимог. Апелянт(відповідач) свої вимоги мотивує тим, що судом 1 інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, висновки суду вважає необґрунтованими з підстав викладених в апеляційній скарзі.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Тернопільською ОДПІ на підставі наказу від 02.11.2011 р. №46 проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ПМП «Альянс» щодо документально підтвердження господарських відносин з контрагентами, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку особи та дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.08.11 р. по 31.08.11 р.

На підставі цієї перевірки складено акт перевірки №8550/23-05/21160825 від 17.11.2011 р. відповідно до якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.12.2011 р. №0003162305 про збільшення суми грошових зобов'язань з податку в додану вартість на суму 106 597,60 грн., в тому числі 71 065,1 грн. основного платежу ті 35 532,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судом першої інстанції було встановлено, що ПМП «Альянс» оскаржувало винесене податкове повідомлення рішення Тернопільською ОДПІ до ДПА в Тернопільській області та до Державної податкової служби України.

Рішеннями ДПА в Тернопільській області від 10.02.2012 року №445/10/10-2/7, що винесене за результатами розгляду первинної скарги ПМІІ «Альянс» та ДПА України від 07.03.2012 рою №4297/6/10-2118, що винесено за результатами розгляду повторної скарги, податкові повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ від 05.12.2011 р. №0003162305 залишено без змін, а скарги - без задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що 01.04.2011 р. між ТзОВ «Айвар-МС» (Продавець) та ПМП «Альянс» укладено договір поставки №1/04-11, згідно якого Постачальник зобов'язується поставити товар (передати у власність Покупця) для використання у підприємницькій діяльності, а Покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах Договору. Згідно п.2.1. предметом поставки є такий товар, як паливно-мастильні матеріали. Товар, вказаний в п. 2.1. цього Договору, поставляється покупцю партіями, кожна партія товару визначається рахунком-фактурою. (п.2.2. Договору). Також, п. 4.1. Договору передбачає, що вартість кожної партії товару, що поставляється згідно з цим Договором, визначається в рахунку фактурі.

На виконання умов даного договору ТзОВ «Айвар-МС» здійснив наступні поставки дизельного пального ПМП «Альянс»:

- 15 325,00 л. на загальну суму 115 673,10 грн. в тому числі 19 278,85 грн. ПДВ на підставі

видаткової накладної №РН-0000598 та податкової накладної №598 від 15.07.2011 р.;

- 14 085,00 л. на загальну суму 109 186,92 грн. в тому числі 18 197,82 грн. ПДВ на підставі

видаткової накладної №РН-0000604 та податкової накладної №604 від 03.08.2011 р.;

- 20 000,00 л. на загальну суму 155 040,00 грн. в тому числі 25 840,00 грн. ПДВ на підставі

видаткової накладної №РН-0000645 та податкової накладної №645 від 03.08.2011 р.;

- 13 800,00 л. на загальну суму 105 570,00 грн. в тому числі 17 595,00 грн. ПДВ на підставі

видаткової накладної №РН-0000714 та податкової накладної №714 від 18.08.2011 р.;

- 20 350.00 л. на загальну суму 155 677,50 грн. в тому числі 25 946,25 грн. ПДВ на підставі

видаткової накладної №РН-0000772 та податкової накладної №772 від 18.08.2011 р.;

Поставка товару також оформлена і актами приймання - передачі від 18.07.2011 р., від 03.08.2011р., від 05.08.2011 р., від 18.08.2011 р., від 22.08.2011 р., від 25.08.2011 р.

Транспортування дизельного пального здійснювалось автотранспортом ПМП «Альянс згідно товаро-транспортних накладних від 18.07.2011 р. №18072011 в кількості 2 шт. на 2 автомобілях, від 03.08.2011 р. №3082011 в кількості 2 шт. на 2 автомобілях, від 05.08.2011 з. №5082011, від 18.08.2011 р. №18082011, від 22.08.2011 р. №22082011, від 25.08.2011 : №25082011.

Щодо перевезення паливно-мастильних матеріалів судом першої інстанції в судовому засіданні було допитано свідка ОСОБА_2 (водій) який пояснив, що працює водієм на ПМП «Альянс», в його обов'язки входить перевезення паливно - мастильних матеріалів, також пояснив, що в липні та в серпні їздив до м. Кіровограда, на загрузку дизпалива. З приводу того, що в його поясненні яке він надавав податковому органу було вказано за одну поїздку до Кіровограда, пояснив, що оскільки його питали тільки за серпень місяць 2011 року то він пояснив, що в серпні їздив в м. Кіровоград тільки один раз.

Суд апеляційної інстанції погоджується з твердження суду першої інстанції, що документи, якими оформлено взаємовідносини, а саме документи, які мають назву «видаткова накладна» та документи, які мають назву «товарно-транспортна накладна» не відповідають вимогам, встановлених п.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пункту 2.4 розділу 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», та складені з порушенням юридичної форми визначеної законодавством України та не відповідають вимогам ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідно до якої операції обліковуються щодо їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми, складені не уповноваженими посадовими особами та з зазначенням місця складання документа, змісту та обсягу господарської операції та інших даних, що могли дати змогу документально ідентифікувати місце передачі товару продавцем, а також підтвердите товарний характер таких взаємовідносин, виходячи з наступного.

Твердження податкового органу про те, що у видаткових накладних та товарно-транспортних накладних відсутні дані, які свідчать про зміст та обсяг господарських операцій, не заслуговує на увагу, оскільки, у вказаних документах відображено якість товару, його кількість, ціну за одиницю товару, загальну кількість товару, загальну вартість товару. Ці дані дають змогу визначити як зміст і обсяг господарських операцій, так і їх товарний характер.

Для підтвердження відповідності та якості отриманої партії товару, ПМП «Альнс» для перевірки надано: Сертифікат відповідності №UА1.044.0096528-11 серія ВВ, терміном дії-з 21.07.2011р по 31.12.2011р., виданий на продукцію - паливо дизельне, виробник продукції - «Мозырский нефтеперерабатываючий завод» м. Гомель, Республіка Білорусь. Сертифікат видано - ТзОВ «Пром - Газ - Інвест» код СДРПОУ 37403355, м. Київ, вул. Академіка Філатова,22. Додаткова інформація - серійне виробництво. Сертифікат видано - ДП «Рівнестандартметрологія», м. Рівне, вул. Замкова,31 у відповідно до ст. 15 Декрету Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і сертифікацію». Паспорт якості № 1593 від 12.07.2011р., виданий ОАО «Нафтан» м. Новополоцк, Республика Беларусь. Дата виготовлення 12.07.2011р.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про підтвердження відповідності» виробник - юридична або фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, відповідальна за проектування, виготовлення, пакування та маркування продукції незалежно від того, виконуються зазначені операції самою цією особою чи від її імені, постачальник - юридична або фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка вводить в обіг продукцію чи безпосередньо бере в цьому участь. Оскільки, додаток №5 до декларації по податку на додану вартість, порядок заповнення якого затверджені наказом ДПА України від 25.01.2011 р. №41 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», містить інформацію про індивідуальний податковий номер постачальника, період виписки податкових накладних, обсяг постачання (без податку на додану вартість) та суму податку на додану вартість, і, як і інші додатки до декларації по ПДВ, не містять інформації про вид товару чи послуг, які постачаються/надаються підприємством, то встановити без проведення зустрічних перевірок суб'єктів господарювання, які підпадають під визначення статті 1 Закону України «Про підтвердження відповідності» чи факт відсутності орендованих основних фондів простою звіркою даних неможливо.

Суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, про те, що податковим органом не виявлено, а підприємством не надано підтвердження якості та відповідності отриманого товару документами, що визначені п.2.3 Договору, не відповідає фактичним обставинам справи.

Податковим органом було зроблено висновок, про неможливість реального надання ТзОВ «Айвар-МС» операцій з поставки товарів, що не вироблявся та не міг бути вироблений в обсязі зазначеному платником податків у документах обліку, не міг постачатися з урахуванням часу, місця знаходження майна та обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва та вказаних в документах товарів, нездійснення особою, яка значиться постачальником таких товарів через відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної діяльності з поставки товарів, економічної діяльності, через відсутність управлінського, технічного та іншого персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів через здійснення веденням обліку для цілей оподаткування тільки операцій з фінансово-грошовими потоками, які відображені тільки в виписках банків де зазначено реквізити правочинів, товарний характер яких наявними документами, представлених для перевірки, матеріалами зустрічних звірок не підтверджено.

Що стосується цього обліку приймання ПММ, судом встановлено, що журнали форми - №7 НП, та форми - 6 НП та форми №31 НП підприємством не ведуться, оскільки господарські операції відображались в книзі складського обліку запасів.

З матеріалів справи вбачається, що з довідки Кіровоградської ОДПІ від 08.12.2011 р. №1048/23-50/37426854 про результати проведення зустрічної звірки ТзОВ «Айвар-МС» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ПМП «Альянс» їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.07.2011 р. по 31.08.2011 р. податковий орган дійшов висновку, що звіркою відносин ТзОВ «Айвар-МС» документально підтверджується реальність здійснення господарських відносин із ПМП «Альянс», їх вид, обсяг та розрахунки. Про те, незважаючи на вище наведені дані в довідці, Тернопільською ОДПІ направлено повторний запит №54673 від 16.12.2011 р. про проведення зустрічної звірки ТзОВ «Айвар-МС» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ПМП «Альянс». На що, Кіровоградська ОДПІ листом №937/7/23-50 від 07.02.2012 р. повторно підтвердила взаємовідносини ТзОВ «Айвар- МС» з ПМП «Альянс» за період з 01.07.2011 р. по 30.08.2011 р.

Судом першої інстанції було зроблено висновок, про те що реальність здійснення господарських операцій підтверджуються договором, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, актами приймання-передачі, сертифікатами відповідності, паспортами на кожну поставку та іншими документами, які фіксують факти здійснення господарських операцій з контрагентом, а також довідкою Кіровоградської ОДПІ від 08.12.2011 р. №1048/23-50/37426854 та листом Кіровоградської ОДПІ №937/7/23-50 від 07.02.2012 р., з яким погоджується суд апеляційної інстанції.

Щодо висновків податковим органом, про те, що вищезгаданий правочини є нікчемними, недійсними та такими, що суперечать актам цивільного законодавства та порушують публічний порядок суд апеляційної інстанції не погоджується.

Відповідно до 626 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків, а ст. 629 ЦК України зазначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Підставою для недійсності правочину згідно ч.1 ст. 215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч.2 ст. 215 ЦК України).

Згідно з частиною першою ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Податковим органом, у відповідності до вимог ст.ст. 69, 70 КАС України, не доведено факту нікчемності договору позивача.

Згідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака: специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави. Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню. Мета юридично: особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом або за довіреністю. Наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину. Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Відповідачем, при проведенні перевірки не встановлено доказів незаконного заволодіння дохідною частиною бюджету, як майном держави внаслідок укладання та виконання позивачем та його контрагентом умов згаданого вище договору.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги в цілому суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи, тому суд першої інстанції зробив правильні висновки щодо відмови в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.05.2012р. по справі № 2а-1970/1503/12 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : В.Я. Макарик

Судді : І.В. Глушко

О.О. Большакова