Ухвала суду № 34333512, 21.10.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 372/1045/13-ц Головуючий у І інстанції Мора О.М.Провадження № 22-ц/780/4147/13 Доповідач у 2 інстанції ПанасюкКатегорія 26 21.10.2013

У Х В А Л А

Іменем України

17 жовтня 2013 року м.Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді: Панасюка С.П.,

суддів: Даценко Л.М., Савченка С.І.,

при секретарі Антіпову Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 17 травня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2012 року позивач звернувся до Обухівського районного суду Київської області з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 17 серпня 2006 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №15.3/СК-037.06.2, відповідно до якого позивач відкрив відповідачу відновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі у розмірі 195000 доларів США.

На забезпечення виконання зобов'язань в повному обсязі за кредитним договором між банком та відповідачем укладено договір іпотеки від 09.10.2006 року, відповідно до якого позичальник в забезпечення виконання в повному обсязі своїх зобов'язань передав в іпотеку банку належну йому на праві власності земельну ділянку, загальною площею 0,1948га, що розташована на території АДРЕСА_1.

Цільове призначення земельної ділянки - будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Крім того, між банком та ОСОБА_2 укладено Договір іпотеки від 01.12.2006 року, відповідно до якого ОСОБА_2 в забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань позичальника за кредитним договором передала в іпотеку банку належну їй на праві власності земельну ділянку, загальною площею 0,0450га, що розташована на території АДРЕСА_1. Цільове призначення земельної ділянки - будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

З метою виконання зобов'язань в повному обсязі за кредитним договором між банком та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки від 17 серпня 2006 року, відповідно до якого ОСОБА_3 в забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань позичальника передав в іпотеку банку належні йому на праві власності нежилі приміщення АДРЕСА_2.

Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконує та не сплачує чергові платежі, внаслідок чого за ним виникла заборгованість, яка станом на день подачі позову складала 8850222грн.88коп.

В подальшому позивача збільшив позовні вимоги, в яких просив стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача прострочений кредит - 475000 доларів США; прострочені проценти по кредиту - 50784,16 доларів США; суму пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 3866868грн.73коп.; пеню за несвоєчасне погашення процентів по кредиту - 482509грн. 79коп.; 3% річних від суми простроченого кредиту 341194грн. 30коп.; 3% річних від суми прострочених процентів по кредиту - 42652грн. 98коп. та стягнути з ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 3219грн.

І

Оскільки відповідач в добровільному порядку відмовляється погасити наявну у нього заборгованість, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 17 травня 2013 року позов задоволено частково.

Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитом - 475000 доларів США; суму прострочених процентів по кредиту - 50784,16 доларів США; суму пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 1295739грн.61 коп.; суму пені за несвоєчасне погашення процентів по кредиту - 138532грн. 73коп.; 3% річних від суми простроченого кредиту - 341194грн.30коп.; 3% річних від суми прострочених процентів по кредиту - 42652грн. 98коп.

Також стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "РОДОВІД БАНК" суму сплаченого судового збору в розмірі 3219 гривень.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи в порядку, передбаченому ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

17 серпня 2006 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №15.3/СК-037.06.2, відповідно до якого позивач відкрив відповідачу відновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі у розмірі 195000 доларів США.

В подальшому між сторонами неодноразово укладалися договори про внесення змін до вище зазначеного кредитного договору.

17 серпня 2006 року ВАТ "РОДОВІД БАНК", що за новою редакцією статуту від 02.12.2009 року, було перейменовано на ПАТ "РОДОВІД БАНК" та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №15.3/СК-037.06.2, що підтверджується копією Кредитного договору №15.3/СК-037.06.2 від 17.08.2006 року.

У відповідності до п.п.1.1. кредитного договору Банк відкрив Позичальнику відновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі у розмірі 195000,00 доларів США 00 центів терміном по 17 серпня 2009 року включно.

Згідно п. 1.3. Кредитного договору процентна ставка за кредитами за цим Договором встановлена в розмірі 15% (п'ятнадцять) процентів річних.

У квітня 2008 року між банком та позичальником було укладено договір про внесення змін до кредитного договору №15.3/СК-037.06.2 від 17 серпня 2006 року, відповідно до умов якого процентна ставка за кредитами за кредитним договором №1 встановлюється в розмірі 16% (шістнадцять) процентів річних, що підтверджується копією договору від 29.04.2008 року про внесення змін до кредитного договору №15.3/СК-037.06.2 від 17 серпня 2006 року.

З метою виконання зобов'язань в повному обсязі за кредитним договором між банком та відповідачем було укладено договори іпотеки.

Згідно п.п. 4.1., 4.2. Кредитного договору №15.3/СК-037.06.2 від 17 серпня 2006 року позичальник зобов'язався забезпечити повне повернення одержаної суми кредитів не пізніше 17 серпня 2009 року та сплачувати банку нараховані проценти за користування кредитом щомісяця до 10-го числа кожного календарного місяця включно, починаючи з місяця наступного за звітним, або в день повного дострокового погашення заборгованості за кредитами шляхом внесення готівкових грошових коштів у касу банку або безготівкового перерахування зі свого поточного рахунку.

Однак, в порушення умов Кредитного договору №15.3/СК-037.06.2 від 17 серпня 2006 року відповідачем не виконане зобов'язання щодо повного повернення одержаної суми кредитів в розмірі 475000 доларів США, що підтверджується відповідною випискою з балансових рахунків №2207.

Частиною 1 ст.598 ЦК України передбачено, що зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом.

Позивачем нараховані та несплачені відповідачем кошти за кредитним договором №15.3/СК-037.06.2 від 17 серпня 2006 року, а саме: сума простроченої заборгованості за кредитом 475 000 доларів США; сума прострочених процентів по кредиту - 50784,16 доларів США; сума пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 1295739грн. 61коп; сума пені за несвоєчасне погашення процентів по кредиту - 138532грн. 72коп.; сума трьох процентів річних від суми простроченого кредиту - 341194грн. 30коп; сума трьох процентів річних від суми прострочених процентів по кредиту - 42652грн. 98коп, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором №15.3/СК-037.06.2 від 17 серпня 2006 року станом на 15.08.2012 року.

Пунктом 4.5 кредитного договору №15.3/СК-037.06.2 від 17 серпня 2006 року передбачено, що за порушення строків (термінів) повернення кредитів та/або сплати процентів за користування кредитом, позичальник зобов'язався сплачувати банку пеню за кожний день прострочки у розмірі подвійної процентної ставки, яка вказана в п.1.3 цього договору, від суми простроченого платежу.

За порушення строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, згідно умов кредитного договору №15.3/СК-037.06.2 від 17 серпня 2006 року позивачем нарахована пеня у розмірі подвійної процентної ставки від суми простроченого платежу, яка станом на 15.08.2012 року становила 4349378грн. 52коп.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в яких одна сторона ( боржник ) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони ( кредитора ) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року у разі якщо кредит правомірно наданий у іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК України.

Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Відповідачем не спростовується в судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором №15.3/СК-037.06.2 від 17 серпня 2006 року не виконав, а отже зобов'язаний повернути позивачу борг по Кредитному договору №15.3/СК-037.06.2 від 17 серпня 2006 року.

На підставі наведеного та беручи до уваги п.2 ч.2 ст.258 ЦК України, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню: сума простроченої заборгованості за кредитом - 475000 доларів США; сума прострочених процентів по кредиту 50784,16 доларів США; суму пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом (сума пені за період з 15.08.2011 року по 15.08.2012 року) - 1295739грн.61коп.; сума пені за несвоєчасне погашення процентів по кредиту (сума пені за період з 15.08.2011 року по 15.08.2012 року) - 138532грн. 73коп..; сума 3% річних від суми простроченого кредиту - 341194грн. 30коп; сума 3% річних від суми прострочених процентів по кредиту - 42652грн. 98коп.

Посилання апелянта на неправомірну відмову суду першої інстанції в задоволенні клопотання про призначення економічної експертизи по справі є безпідставним та необґрунтованим, так як суд першої інстанції правомірно послався на не доведення підстав представником відповідача необхідності призначення такої експертизи та відсутності доказів необґрунтованого нарахування позивачем розміру заборгованості за кредитним договором.

З урахуванням наведеного, викладені в апеляційній скарзі доводи колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони матеріалами справи не підтверджуються, не ґрунтуються на вимогах закону і висновків суду про задоволення позову не спростовують.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 17 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту її проголошення.

Головуючий:

Судді: