Постанова № 34332931, 22.10.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/4961/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2013 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Білостоцького О.В.

При секретарі: Солдатовій О.С.

За участю

Представника позивача: Микулінської В.Є.

Представників відповідача: Петруняка Д.Ю., Гули А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора до Затоківської селищної ради про визнання нечинним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Заступник Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Затоківської селищної ради про визнання нечинним та скасування рішення № 839 від 16.05.2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Затоківської селищної ради «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж прибережної захисної смуги Чорного моря та Дністровського лиману на території Лиманського району смт. Затока м. Білгород-Дністровський Одеської області у натурі (на місцевості)» від 16.05.2012 року № 839 було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж прибережної захисної смуги Чорного моря та Дністровського лиману на території Лиманського району смт. Затока м. Білгород-Дністровський Одеської області у натурі (на місцевості) загальною площею 122,9501 га, з них: 69,8453 га прибережної захисної смуги Дністровського лиману та 53,1050 га прибережної захисної смуги Чорного моря та встановлено (відновлено) межі прибережної захисної смуги у зазначених розмірах. Проведеною Білгород-Дністровською міжрайонною прокуратурою перевіркою встановлено, що зазначене рішення Затоківської селищної ради прийнято з порушенням вимогам чинного законодавства, оскільки при його прийнятті проект землеустрою щодо встановлення меж прибережної захисної смуги не розроблявся, в технічній документації із землеустрою відсутні висновки Мінприроди, Держводагентства та територіальних органів Держземагентства, експертиза землевпорядної документації не проводилась. З метою усунення виявленого порушення та скасування вказаного рішення, Білгород-Дністровською міжрайонною прокуратурою 14.06.2013 року було направлено подання відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». Проте, 27.06.2013 року від Затоківської селищної ради надійшла відповідь з проханням відкликати подання, тобто фактично подання було відхилено.

Представник позивача у судовому засіданні, посилаючись на обґрунтування, викладені у позовній заяві, підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов (а.с. 170-172), наполягли, що оскаржуване рішення Затоківської селищної ради № 839 від 16.05.2012 року є законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до чинного законодавства. Зазначили, що на підставі договору №267-V від 04.10.2004 року, укладеного між ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» та Затоківською селищною радою, було розроблено проект землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги та водоохоронної зони Чорного моря, Дністровського та Будацького лиманів на території смт.Затока м. Білгород-Дністровського Одеської області. Зазначений проект землеустрою було погоджено з усіма відповідними уповноваженими державними органами. Погоджений проект землеустрою було подано в Державний комітет України по земельних ресурсах для здійснення державної землевпорядної експертизи, експертним підрозділом якого надано висновок про відповідність проекту землеустрою вимогам земельного законодавства та нормативно-правовим документам і надано позитивну оцінку. Після цього Затоківською селищною радою затверджений проект землеустрою було перенесено в натуру (на місцевість), на той час, відповідно до вимог Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1: 5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2, 04-02-98), затвердженої наказом Головного управління геодезії, картографії та кадастру від 09.04.98 року за № 56. При подальшій земельно-господарській діяльності на території Затоківської селищної ради були виявлені технічні помилки у визначенні площ та меж прибережно-захисної смуги, встановленої у 2005 році Одеською регіональною філією ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», що унеможливлювало подальше ефективне використання земельних ресурсів смт. Затока. Землі, що входять в межі прибережної захисної смуги, відповідно до ст. 58, п. 1 пп. «б» Земельного кодексу України належать до земель водного фонду, а в межі раніше встановленої прибережної захисної смуги увійшла значна частина земельних ділянок, що належать громадянам на праві приватної власності більше 15 років. Зважаючи на зазначені обставини, виникла необхідність коригування меж прибережно-захисної смуги, у зв'язку і з чим Затоківською селищною радою було прийнято рішення № 839 від 16.05.2012 року.

Судом під час офіційного з'ясування обставин у справі встановлено наступне:

На підставі договору № 267-V від 04.10.2004 року, укладеного між ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» та Затоківською селищною радою було розроблено проект землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги та водоохоронної зони Чорного моря, Дністровського та Будацького лиманів на території смт. Затока м. Білгород-Дністровського Одеської області.

Проект землеустрою було погоджено з відповідними службами: Білгород-Дністровським міським відділом земельних ресурсів (висновок № 1468 від 02.11.2004 року); Білгород-Дністровським міським відділом архітектури та містобудування (висновок № 550 від 02.11.2004 року); Державною санітарно-епідеміологічною службою м. Білгород-Дністровського (висновок № 3-1/2611 від 02.11.2004 року); Затоківською селищною радою (висновок № 1569/01-24-1/ГП від 02.11.2004 року); Управлінням охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації (висновок № 3863 від 03.11.2004 року); Державним управлінням екології та природних ресурсів в Одеській області (висновок №137/03-06-12 від 03.02.2005 року); Одеським обласним виробничим управлінням по водному господарству (висновок № ЛМ-16-0528 від 27.04.2005 року) (а.с. 161-166, 168).

Згідно висновку державної землевпорядної експертизи Державного комітету України по земельним ресурсам від 28.02.2005 року, зазначений проект землеустрою відповідає вимогам земельного законодавства та нормативно-правовим документам і оцінюється позитивно за умови врахування зауважень та пропозицій до проектних матеріалів (а.с. 169).

Після затвердження проекту землеустрою Затоківською селищною радою, зазначений проект землеустрою було перенесено в натуру (на місцевість) відповідно до вимог Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1: 5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2, 04-02-98), затвердженої наказом Головного управління геодезії, картографії та кадастру від 09.04.1998 року за № 56 (а.с. 177-182).

Листом відділу Держкомзему у м. Білгород-Дністровський Одеської області Головного управління Держкомзему у Одеській області від 29.06.2011 року № 28-28-02/631 Затоківську селищну раду було повідомлено, що Державним підприємством «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» розробляється проект землеустрою щодо розмежування земель державної та комунальної власності смт. Затока. При проведенні даних робіт було встановлено невідповідність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги та водоохоронної зони Чорного моря та Дністровського лиману на території смт. Затока м. Білгород-Дністровського Одеської області фактичному стану використання земельних ділянок, що знаходяться у власності та користуванні громадян і юридичних осіб. З метою усунення виявлених порушень необхідно врегулювати питання щодо визначення в натурі меж прибережно-захисної смуги Чорного моря та Дністровського лиману на території смт. Затока (а.с. 173, 174-176).

На підставі зазначеного листа, Затоківською селищною радою на підставі договору №11-17/1 від 17.11.2011 року з ПП «ГЕОІНФОРМСЕРВІС», було замовлено нову технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж прибережної захисної смуги Чорного моря та Дністровського лиману в натурі (на місцевості) на території Лиманського району смт. Затока м. Білгород-Дністровський Одеської області (а.с. 41-121).

Рішенням Затоківської селищної ради «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж прибережної захисної смуги Чорного моря та Дністровського лиману на території Лиманського району смт. Затока м. Білгород-Дністровський Одеської області у натурі (на місцевості)» від 16.05.2012 року № 839 було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж прибережної захисної смуги Чорного моря та Дністровського лиману на території Лиманського району смт. Затока м. Білгород-Дністровський Одеської області у натурі (на місцевості) загальною площею 122,9501 га, з них: 69,8453 га прибережної захисної смуги Дністровського лиману та 53,1050 га прибережної захисної смуги Чорного моря та встановлено (відновлено) межі прибережної захисної смуги у зазначених розмірах (а.с. 40).

У червні 2013 року Білгород-Дністровською міжрайонною прокуратурою на виконання завдання прокурати Одеської області було проведено перевірку додержання органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування вимог закону, при наданні у власність і користування продажу, зміни цільового призначення земель прибережних захисних смуг уздовж Чорного моря, використання і забудови прибережної території, а також законності судових рішень з цих питань та їх виконання, в ході якої встановлено, зокрема, що зазначене рішення Затоківської селищної ради прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки при його прийнятті проект землеустрою щодо встановлення меж прибережної захисної смуги не розроблявся, в технічній документації із землеустрою відсутні висновки Мінприроди, Держводагентства та територіальних органів Держземагентства, експертиза землевпорядної документації не проводилась.

З метою усунення виявленого порушення та скасування вказаного рішення, Білгород-Дністровською міжрайонною прокуратурою 14.06.2013 року було направлено до Затоківської селищної ради подання № 16-5716-13вих. (а.с. 8-10)

Листом від 25.06.2013 року № 818/01-29/3 Затоківська селищна рада надіслала відповідь на зазначене подання 14.06.2013 року від № 16-5716-13вих., в якій просила Білгород-Дністровською міжрайонною прокуратурою відкликати зазначене подання (а.с. 11-12).

Заслухавши представника позивача та представників відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Конституційні вимоги знайшли відображення у Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року № 280/97-ВР, згідно вимог якого органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, та в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України (п. 3 ст. 24 Закону).

Отже «на підставі» означає, що суб'єкт владних зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним. «У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами. «У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Частиною 1 ст. 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Статтею 10 Закону України № 280/97-ВР встановлено, що сільські, селищні міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими Законами.

Згідно пункту 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до повноважень селищної ради віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року № 2768-III (далі ЗК України) до повноважень селищних рад у галузі земельних відносин належить, зокрема, організація землеустрою.

Стаття 182 ЗК України визначає, що метою землеустрою є забезпечення раціонального використання та охорони земель, створення сприятливого екологічного середовища та поліпшення природних ландшафтів.

Відповідно до приписів ст. 60 ЗК України, вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою. Межі встановлених прибережних захисних смуг і пляжних зон зазначаються в документації з землеустрою, кадастрових планах земельних ділянок, а також у містобудівній документації.

Статтею 88 Водного кодексу України від 06.06.1995 року № 213/95-ВР передбачено, що землі прибережних захисних смуг перебувають у державній та комунальній власності та можуть надаватися в користування лише для цілей, визначених цим Кодексом. Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою. Проекти землеустрою щодо встановлення меж прибережних захисних смуг (з установленою в них пляжною зоною) розробляються в порядку, передбаченому законом.

Згідно ч.1 ст. 47 Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2003 року № 858-IV, проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення розробляються згідно з законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, з метою збереження природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу, створення місць для організованого лікування та оздоровлення людей, масового відпочинку і туризму, створення приміських зелених зон, збереження і використання об'єктів культурної спадщини, проведення науково-дослідних робіт.

Частиною 4 ст. 47 вказаного Закону передбачено, що порядок розробки проектів землеустрою щодо організації і меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 року № 1094 був затверджений Порядок розроблення проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, визначено механізм розроблення проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Порядком визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 року № 486, встановлено єдиний правовий механізм-визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них.

Згідно п. 5 зазначеного Порядку розміри і межі водоохоронних зон визначаються проектом на основі нормативно-технічної документації. Проекти цих зон розробляються на замовлення фізичних та юридичних осіб, узгоджуються з власниками землі, землекористувачами, Мінприроди, Держводагентством та територіальними органами Держземагентства і затверджуються відповідними місцевими органами виконавчої влади або виконавчими комітетами рад.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації», проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення підлягають обов'язковій державній експертизі.

Разом з цим, як було встановлено під час судового розгляду справи рішення Затоківської селищної ради «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж прибережної захисної смуги Чорного моря та Дністровського лиману на території Лиманського району смт. Затока м. Білгород-Дністровський Одеської області у натурі (на місцевості)» від 16.05.2012 року № 839, в порушення вищевикладених вимог чинного законодавства було прийнято без розроблення нового проекту землеустрою щодо встановлення меж прибережної захисної смуги та без погодження технічної документації із землеустрою з територіальними органами Мінприроди, Держводагентства та Держземагентства; без проведення державної експертизи землевпорядної документації (а.с. 152-159).

В судовому засіданні представники відповідача підтвердили зазначені обставини, однак наполягаючи на правомірності та обґрунтованості спірного рішення Затоківської селищної ради, зазначили, що межі прибережної захисної смуги у Лиманському районі смт.Затока були встановлені відповідно до вимог чинного законодавства на підставі затвердженого у 2005 році проекту землеустрою. Пунктом 4 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що у разі виявлення помилок у визначенні площ та/або меж земельних ділянок (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки), такі помилки за згодою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності можуть бути виправлені на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або за матеріалами інвентаризації земель. Рішенням Затоківської селищної ради від 16.05.2012 року № 839 відбувалось саме коригування меж прибережної захисної смуги, з огляду на те, що в межі раніше встановленої прибережної смуги увійшла значна частина земельних ділянок, що належать громадянам на праві приватної власності, а тому ні складання нового проекту землеустрою, ні погодження технічної документації із землеустрою з органами Мінприроди, Держводагентства та Держземагентства, ні проведення державної експертизи землевпорядної документації не повинно було здійснюватися. Таке коригування фактично було зроблено внаслідок того, що з січня 2011 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Водного і Земельного кодексів України щодо прибережних захисних смуг» від 02.12.2012 року № 2740-VI, яким було внесено зміни до Водного та Земельного кодексів України, згідно яких землі прибережних захисних смуг можуть перебувати лише у державній та комунальній власності та мають обмежений режим користування, що, на думку відповідача, обмежувало права власників та користувачів земельних ділянок, які входили у межі раніше встановленої прибережної смуги.

На підтвердження наявності технічних помилок у визначенні площ та меж прибережно-захисної смуги Чорного моря та Дністровського лиману на території Лиманського району смт. Затока, встановленої у 2005 році, представниками відповідача були надані до суду графічні матеріали та список землевласників та землекористувачів, межі земельних ділянок яких перетинають прибережно-захисну смугу Чорного моря та Дністровського лиману на території Лиманського району смт. Затока (а.с. 174-176, 177-182).

Разом з тим, при дослідженні зазначених документів у сукупності з проектом землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги та водоохоронної зони Чорного моря, Дністровського та Будацького лиманів на території смт. Затока м. Білгород-Дністровський Одеської області 2004 року, технічною документацією по перенесенню проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної зони Чорного моря, Дністровського та Будацького лиманів на території смт. Затока м. Білгород-Дністровського Одеської області 2005 року, судом не виявлено жодних технічних помилок у визначенні площ та меж прибережно-захисної смуги встановленої у 2005 році Одеською регіональною філією ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», що унеможливлювало подальше ефективне використання земельних ресурсів смт. Затока.

Про відсутність таких помилок при затвердженні проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги та водоохоронної зони Чорного моря, Дністровського та Будацького лиманів на території смт. Затока м. Білгород-Дністровський Одеської області 2004 року, на думку суду, свідчать також пояснення представників відповідача про те, що підставою для коригування меж прибережної захисної смуги були фактично внесені у 2011 році зміни в законодавстві щодо закріплення положень, згідно яких землі прибережних захисних смуг можуть перебувати лише в комунальній та державній власності, які обмежували у правах власності та користування тих громадян та юридичних осіб, земельні ділянки яких входили у межі раніше встановленої прибережної смуги.

Суд вважає, що зміни в водному та земельному законодавстві щодо правових підстав користування землями прибережно-захисної смуги, не свідчать про допущення будь-яких помилок у визначенні площ та меж прибережно-захисної смуги у проекті землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги та водоохоронної зони Чорного моря, Дністровського та Будацького лиманів на території смт. Затока м. Білгород-Дністровський Одеської області 2004 року та відповідно не можуть бути підставою для її коригування відповідно до п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр». Зазначені обставини, на думку суду є підставою лише для складання нового проекту землеустрою щодо встановлення меж прибережної захисної смуги з урахуванням вимог чинного законодавства.

Крім того, з наданих представниками відповідача картографічних матеріалів та списку землевласників та землекористувачів, межі земельних ділянок яких перетинають прибережно-захисну смугу Чорного моря та Дністровського лиману на території Лиманського району смт. Затока, не вбачається, що земельні ділянки належали на праві приватної власності чи перебували у користуванні у зазначених громадян на момент встановлення у 2004 році меж прибережної захисної смуги та помилково були не враховані при розробленні попереднього проекту землеустрою.

Також, суд при прийнятті рішення у справі враховує те, що за наявності аналогічних обставин Затоківська селищна рада рішенням від 16.03.2003 року № 1464 визнала таким, що втратило чинність рішення № 2 від 07.05.1999 року «Про затвердження прибережно-захисної смуги Чорного моря, Дністровського та Будацького лиманів смт. Затока» та прийняло рішення про розроблення нового проекту землеустрою щодо встановлення меж прибережної захисної смуги відповідно до чинного на той час законодавства (а.с. 167).

Згідно з частиною 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин, оцінюючи у сукупності надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що Затоківська селищна рада при прийнятті рішення № 839 від 16.05.2012 року, яким було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж прибережної захисної смуги Чорного моря та Дністровського лиману на території Лиманського району смт. Затока м. Білгород-Дністровський Одеської області у натурі (на місцевості) загальною площею 122,9501 га, з них: 69,8453 га прибережної захисної смуги Дністровського лиману та 53,1050 га прибережної захисної смуги Чорного моря та встановлено (відновлено) межі прибережної захисної смуги у зазначених розмірах, за відсутності нового розробленого проекту землеустрою щодо встановлення меж прибережної захисної смуги, висновків Мінприроди, Держводагентства та територіальних органів Держземагентства в технічній документації із землеустрою та без проведення експертизи землевпорядної документації, діяла не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені вимогами чинного законодавства, а тому зазначене рішення суб'єкта владних повноважень є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 69-71, 86, 122, 158-163, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора до Затоківської селищної ради про визнання нечинним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Затоківської селищної ради від № 839 від 16.05.2012 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на постанову, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 22 жовтня 2013 року.

Суддядпис/ Білостоцький О.В.