Ухвала суду № 34331651, 10.10.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/1533/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкіна С.В.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

10 жовтня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

при секретарі Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Житниця" на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Житниця" до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Житниця" (далі - ПП "Житниця") звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Чернігові) про скасування податкового повідомлення-рішення від 08.04.2013 №0001752200.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 травня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

На вказану постанову ПП "Житниця" подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, ДПІ у м. Чернігові проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "Житниця" з питань достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість за березень 2012 року при проведенні господарських операцій з ПП "Кейторг" та податку на прибуток за відповідні періоди з вищевказаним контрагентом, за результатами якої складено акт перевірки №724/22/32284732 від 26.03.2013.

Даною перевіркою встановлено порушення п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 10568,00 грн. в т.ч. за березень 2012 року у розмірі 10568,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.04.2013 №0001752200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 13210,00 грн., з яких 10568,00 грн. - за основним платежем та 2642,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Підпунктом "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено право на віднесення сум податку з ПДВ до податкового кредиту у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 цього Кодексу, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст.198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.6 ст. 201 цього Кодексу податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЄ №912025 основними видами господарської діяльності ПП "Житниця" є: покриття підлоги і облицювання стін, оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, штукатурні роботи, інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, малярні роботи та скління, інші роботи із завершення будівництва, оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, будівництво житлових і нежитлових будівель.

Як зазначив позивач, всі взаємовідносини між ПП "Житниця" та ПП "Кейторг" проводились на підставі законного усного правочину укладеного між сторонами та відповідно до рахунку-фактури №СФ-0000048 від 06.03.2012, видаткової накладної №РН-0000064 від 27.03.2012 та податкової накладної від 27.03.2012.

Відповідно до рахунку-фактури №СФ-0000048 від 06.03.2012 постачальником металопластикових конструкцій в кількості 33 шт. на загальну суму 63409,50 грн., в т.ч. ПДВ - 10568,25 грн., є ПП "Кейторг", а одержувачем ТОВ "ФОРСАЖ", тобто одержувачем виступає не позивач.

При цьому, постачальником металопластикових конструкцій згідно зазначеного рахунку-фактури №СФ-0000048 від 06.03.2012 виписана видаткова накладна №РН-0000064 від 27.03.2012 на загальну суму 63409,50 грн., в т.ч. ПДВ - 10568,25 грн., в якій зазначено одержувачем ПП "Житниця".

ПП "Кейторг" 27.03.2012 виписана податкова накладна №9 ПП "Житниця" на металопластикові конструкції в кількості 33 шт. на загальну суму 63409,50 грн., в т.ч. ПДВ - 10568,25 грн.

Згідно виписки по рахунку від 13.03.2012 ПП "Житниця" сплатило за металопластикові конструкції в сумі 63409,50 грн.

На підтвердження подальшого використання в господарській діяльності придбаних металопластикових конструкцій представник позивача надав:

- договір від 12.03.2013 №120313, укладений з ФОП ОСОБА_3 про купівлю-продаж металопластикових конструкцій в кількості 33 шт. на суму 65379,60 грн.;

- акт прийому-передачі майна від 14.03.2013;

- податкову накладну від 14.03.2013 №13 на металопластикові конструкції в кількості 33 шт. на суму 65379,60 грн.;

- видаткову накладну від 14.03.2013 №РН-27 на поставку металопластикових конструкцій в кількості 33 шт. на суму 65379,60 грн., в т.ч. ПДВ - 10896,60 грн.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що позивач продав товар, придбаний у березні 2012 р., лише через рік - у березні 2013 р., документів, які б підтверджували, що він мав місце для зберігання придбаних металопластикових конструкції в кількості 33 шт., суду не надав. Надані фотографії навісу, який належить ТОВ «ФОРСАЖ» не є належним доказом наявності у позивача місця для зберігання придбаних товарів перед подальшою реалізацією.

Таким чином, позивачем не обгрунтовано товарності та реальності правовідносин з ПП "Кейторг" за перевіряємий період, а тому такі відносини не спричинили реального настання правових наслідків, у зв'язку з чим, у позивача не виникло права на віднесення сум податку до податкового кредиту.

Отже, позивачем в перевіряємому періоді безпідставно включено до складу податкового кредиту, витрати по вказаним операціям, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними та не підлягають скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову, а тому апеляційну скаргу ПП "Житниця" необхідно залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 травня 2013 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Житниця" залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 травня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

Ухвалу складено в повному обсязі 15.10.2013

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.