Постанова № 34331580, 10.10.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/2625/13-а ( у 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Леонтович А.М.;

Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

10 жовтня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

при секретарі Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпромбудмонтаж" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 11 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпромбудмонтаж" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпромбудмонтаж" (далі - ТОВ "Газпромбудмонтаж") звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Києво-Святошинському районі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.05.2013 №0001882300.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 11 червня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

На вказану постанову ТОВ "Газпромбудмонтаж" подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, ДПІ у Києво-Святошинському районі згідно пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст.78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Газпромбудмонтаж» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт перевірки від 18.05.2013 №307/22-01/36964133.

Даною перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України у результаті чого завищено суму податкового кредиту на 418989,03 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у Києво-Святошинському районі 18.05.2013 прийнято податкове повідомлення-рішення №0001882300, яким позивачу збільшено зобов'язання з податку на додану вартість на 523737,00 грн., в тому числі за основним платежем на 418989,00 грн. та 104748,00 грн. за штрафними санкціями.

Статтею 198 Податкового кодексу України, визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, в тому числі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, при цьому датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, а саме дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.6 ст. 201 цього Кодексу податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АБ №990703, основним видом діяльності ТОВ "Газпромбудмонтаж" є 42.21 будівництво трубопроводів, а згідно ліцензії серії АГ №573326 виданої Державною архітектурно-будівельною інспекцією позивач з 08.02.2011 по 08.02.2014 має право право на господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури (за переліком робіт згідно з додатком).

Відповідно до матеріалів справи, позивачем було укладено наступні договори:

- з ТОВ "Белат" (продавець) договори поставки матеріалів №4/10 від 04.10.2011 та №10 від 03.05.2012, згідно з яким продавець зобов'язується поставити за власний рахунок покупцеві матеріали визначені у видаткових накладних, а покупець прийняти та оплатити товар;

- з ТОВ "Гиант" (продавець) договір поставки №11 від 14.05.2012, згідно якого продавець зобов'язується поставити за власний рахунок покупцеві матеріали визначені у видаткових накладних та специфікаціях, а покупець прийняти та оплатити товар;

- з ТОВ "Амадео" (продавець) договір поставки №36 від 03.05.2012, згідно якого продавець зобов'язується поставити за власний рахунок покупцеві матеріали визначені у видаткових накладних, а покупець прийняти та оплатити товар;

- з ТОВ "М Снаб" договір на виконання робіт по об'єкту №39 від 01.10.2012.

Колегія суддів зазначає, що зазначені договори, податкові та видаткові накладні, акт приймання виконаних робіт складені ТОВ "Белат", ТОВ "Амадео", ТОВ "Гиант", ТОВ "М Снаб" відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а їх копії містяться в матеріалах справи, а також банківські виписки, які підтверджують, що розрахунки між сторонами договорів відбулись.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що в акті перевірки від 18.05.2013 №307/22-01/36964133 вказано (стор. 20 акту), що до перевірки було надано регістри аналітичного обліку - договори про фінансово-господарську діяльність, банківські виписки, товарні накладні, акти виконаних робіт, податкові накладні, реєстри отриманих податкових накладних та інші.

Крім того, у пп. 2.4.11-2.4.12 акту вказано, що перевіркою даних, наведених в базі "Системне автоматичне співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів" не встановлено розбіжностей по спірним податковим накладним

Таким чином, твердження відповідача на те, що позивачем не надано під час перевірки податкових накладних не відповідає дійсним обставинам справи.

Також, зважаючи на відсутність в акті перевірки та в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні дати вручення позивачу їх копій, колегія суддів вважає обґрунтованим посилання на те, що такі документи були вручені позивачу в один день, що позбавило його можливості надати додаткові запитувані документи до прийняття оскаржуваного рішення, а тому такі документи можуть бути прийняті до уваги та досліджені судом.

Щодо повноважень на підписання первинних документів, колегія суддів зазначає наступне.

Договір від 04.10.2011 №4/10 від імені TOB «Газпромбудмонтаж» підписаний ОСОБА_3, який на час підписання цього договору перебував на посаді директора підприємства, що підтверджується наказом від 16.09.2011 №1(16/09)-П та був звільнений із займаної посади 26.03.2012 згідно з наказом №1/2-к.

Договір поставки матеріалів №10 від 03.05.2012 укладений TOB «Газпромбудмонтаж» з TOB «Белат», так як і договори з TOB «Амадео», TOB «Гиант», TOB «М Снаб» від імені позивача підписані ОСОБА_4, яка приступила до обов'язків директора з 26.03.2012 згідно із наказом №2.

Крім того, згідно з наказом №К-000004 від 01.06.2011 ОСОБА_5 був прийнятий на роботу за сумісництвом до TOB «Газпромбудмонтаж», 03.06.2011 з ним укладено договір про повну матеріальну відповідальність, а з 04.07.2011, відповідно до наказу №5 ОСОБА_5, виконроба, переведено на постійну роботу на тій самій посаді. Зазначені документи щодо ОСОБА_5 не були витребувані судом першої інстанції, а їх неподання суду з власної ініціативи є обґрунтованим зважаючи на те, що спір стосується наявності податкових накладних, а не трудових відносин.

Отже, суд першої інстанції прийшов до необґрунтованого висновку, що первинні документи позивача були підписані не вповноваженими особами.

На момент видачі податкових накладних, підприємства - постачальники податкові накладні, видані TOB «Белат», TOB «Амадео», TOB «Гиант», TOB «M Снаб» були зареєстровані відповідними органами як платники податку на додану вартість, мали індивідуальний податковий номер, а отже мали право виписувати податкові накладні.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем жодним іншим чином не спростовується факт здійснення господарських операцій, наявність спеціальної податкової правосуб'єктністі учасників господарських операцій, зв'язок між фактом придбання товарів і господарською діяльністю платника податку, наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Таким чином, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських зазначених операцій, а тому позивачем правомірно сформовано податковий кредит в періоді отримання відповідних податкових накладних, а отже податкове повідомлення-рішення від 18.05.2013 №0001882300 є безпідставним та підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову, а тому апеляційну скаргу ТОВ "Газпромбудмонтаж" необхідно задовольнити, постанову Київського окружного адміністративного суду від 11 червня 2013 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити, оскільки постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпромбудмонтаж" - задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 11 червня 2013 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпромбудмонтаж" - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби від 18.05.2013 №0001882300.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

Постанову складено в повному обсязі 15.10.2013

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.