Постанова № 34329176, 01.10.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2013 р.Справа № 1570/5594/2012

Категорія: 10.3 Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд, у складі колегії:

головуючого - Яковлєва О.В.,

суддів - Бойко А.В., Танасогло Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження, в м.Одесі, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2012 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасників бойових дій у Збройних Силах України при Одеському військовому комісаріаті про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2012 року відмовлено в задоволені позову ОСОБА_1 про скасування відмови відповідача у визнання його учасником бойових дій та зобов'язання визнати позивача учасником бойових дій.

Не погоджуючись з постановленим у справі судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу, з якої вбачається, що рішення у справі прийнято в порушення норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою позов задовольнити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції неповно встановлено обставини справи та зроблено необґрунтований висновок щодо необхідності відмови у задоволені позову, так як позивач приймав участь у бойових діях на острові Куба, в період з 30.06.1962 року по 05.03.1963 року, а тому він має право на отримання такого статусу.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення - скасуванню.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 30.06.1962 року по 05.03.1963 року, позивач проходив військову службу в якості військовослужбовця Радянської армії, у складі 512 окремого дивізіону, на території Республіки Куба під час проведення військово-стратегічної операції "Анадир" у період Карибської кризи.

21.12.2011 року позивач звернувся до Комісії із заявою про встановлення йому статусу учасника бойових дій, проте рішенням відповідача, згідно протоколу №1 від 01.02.2012 року - йому відмовлено у встановленні статусу учасника бойових дій.

За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції, зроблено висновок щодо необґрунтованості позовних вимог, з чим не погоджується судова колегія з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» - учасниками бойових дій визнаються: військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів).

Перелік держав, зазначених у цьому пункті, періоди бойових дій у них та категорії працівників визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ №63 від 08.02.1994 року «Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" затверджено Перелік держав і періодів бойових дій на їх території, до якого включено о. Куба, в період з липня 1962 року по листопад 1963 року.

Судовою колегією встановлено, що в період з 30.06.1962 року по 05.03.1963 року позивач проходив військову службу в якості військовослужбовця Радянської армії, у складі 512 окремого дивізіону, на території Республіки Куба під час проведення військово-стратегічної операції "Анадир", у період Карибської кризи, що підтверджено відповідною архівною довідкою Центрального Архіву Міністерства оборони Російської Федерації №4/115720 від 16.11.2011 року (а.с.13) та не заперечено сторонами у справі.

Підставою для відмови позивачу у встановлені статусу учасника бойових дій стала та обставина, що позивачем не доведено його фактичну участь у бойових діях під час перебування на території о. Куба.

Колегія суддів вважає вказану відмову необґрунтованою, оскільки позивач перебував на даній території в якості військовослужбовця, у період коли на ній велися бойові дії, що підтверджено відповідною довідкою, а тому це є належними доказами його участі у бойових діях та є підставою для встановлення статусу учасника бойових дій.

Інших заперечень щодо неможливості встановити такий статус - відповідачем не надано.

Такої правової позиції додержується й Вищий адміністративний суд України у своїх рішеннях від 25.10.2011 року по справі №К-16898/07 та від 05.09.2013 року по справі №К-38059/09.

Посилання військкомату щодо не підтвердження позивачем фактичної участі у бойових діях - є необґрунтованими, так як позивач, як військовослужбовець, не може надати інших доказів щодо свого перебування на вказаній території окрім вищевказаної архівної довідки та військового квитка. В даному випадку саме суб'єкт владних повноважень повинен довести, що відповідач, перебуваючи у зоні бойових дій як військовослужбовець Радянської армії - не приймав участі у бойових діях, проте відповідачем не надано жодних належних доказів щодо спростовування документів позивача.

Крім того судова колегія звертає увагу на порушення судом першої інстанції предметної підсудності, оскільки у даній справі позов подано фізичною особою до суб'єкта владних повноважень з приводу встановлення соціального статусу - учасника бойових дій, а відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.18 КАС України - справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу призначення та надання соціальних пільг вирішуються місцевим загальним судом як адміністративним судом.

Враховуючи вищевикладене, колегія вважає, що суд першої інстанції при вирішенні справи допустив порушення норм матеріального і процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2012 року скасувати та прийняти по справі нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасників бойових дій у Збройних Силах України при Одеському військовому комісаріаті про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасників бойових дій у Збройних Силах України при Одеському військовому комісаріаті від 01.02.2012 року щодо відмови ОСОБА_1 у визнані його учасником бойових дій.

Зобов'язати Комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасників бойових дій у Збройних Силах України при Одеському військовому комісаріаті встановити ОСОБА_1 статус учасника бойових дій, відповідно до частини 2 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Судді: О.В. Яковлєв А.В. Бойко Т.М. Танасогло