Ухвала суду № 34328347, 16.10.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/10122/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Пісоцька О.В. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

16 жовтня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М.,

Міщука М.С.

при секретарі: Корінець Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою відповідача - Київського державного підприємства «Ізумруд» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва до Київського державного підприємства «Ізумруд» про стягнення заборгованості в розмірі 5301, 59 грн , -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2013 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Київського державного підприємства «Ізумруд», в якому просив стягнути з Київського державного підприємства «Ізумруд» заборгованість по відшкодуванню коштів на виплату різниці між сумами пенсій у розмірі 5301 грн. 59 коп.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 серпня 2013 року адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва - задоволено:

- стягнуто з Київського державного підприємства «Ізумруд» (03680 м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, буд. 11; код за ЄДРПОУ 05792885) на користь управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва (03148 м. Київ, вул. Корольова, 5-А; код за ЄДРПОУ 228693431; на р/р №256053012612 в Головному управління Ощадбанку по м. Києву та Київській області, МФО 322669) 5301грн. 59коп. (п'ять тисяч триста одна грн. 59 коп.) заборгованості по відшкодуванню коштів на виплату різниці між сумами пенсій.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити по справі нову постанову про відмову в задоволені позовних вимог, в зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення з'явившихся сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Згідно з ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, позивач - КДП «Ізумруд» (код за ЄДРПОУ 05792885) 23 грудня 2004 року зареєстроване Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією як суб'єкт господарської діяльності (реєстраційний запис №10001063290), перебуває на обліку в управлінні ПФ та є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (страхувальником).

Також, відповідач несе обов'язки з відшкодування коштів на виплату різниці між сумами пенсій, призначених згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумами пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, в установлені строки у повному обсязі, виходячи з вимог Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року №372.

Відповідно до наявних в матеріалах справи повідомлень, за відповідачем обліковується заборгованість на загальну суму 5301грн. 59коп., яка виникла у підприємства у зв'язку з несплатою коштів на виплату різниці між сумами пенсій за квітень - травень 2013 року З матеріалів справи вбачається, що зазначені повідомлення вручені управлінням ПФ КДП «Ізумруд» 24 квітня 2013 року та 20 травня 2013 року.

Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно виходив з наступного.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 2.2 Положення про управління Пенсійного Фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року №8-2 визначено, що управління ПФ забезпечує додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами актів законодавства про пенсійне забезпечення; планує доходи та видатки коштів Фонду в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду; здійснює реєстрацію та веде облік платників на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, забезпечує надходження страхових внесків та інших платежів до Фонду; контролює надходження страхових внесків та інших платежів до Фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності нарахування та сплати страхових внесків, призначення (перерахунку) і виплати пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, цільового використання коштів Фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій; виконує інші функції, передбачені чинним законодавством.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з доводами апелянта про те, що майнову відповідальність за зобов'язаннями відповідача несе правонаступник - КДП «Ізумруд», виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Згідно з ч. 2 вказаної статті та ч. 2 ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», юридична особа є такою, що припинилась, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Частиною 1 статті 106 Цивільного кодексу України передбачено, що злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Так, порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення передбачено у статті 107 Цивільного кодексу України, згідно з якою, зокрема, після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що наказами №3275 від 09 серпня 2012 року, №3827 від 14 листопада 2012 року та №3885 від 26 листопада 2012 року Фонду державного майна України прийнято рішення про припинення КДП «Ізумруд» як юридичної особи, шляхом приєднання до ТОВ «Завод «Ізумруд».

Зазначеними наказами Фонду державного майна України утворено комісію з припинення юридичної особи КДП «Ізумруд» та встановлено строки для заявлення кредиторами своїх вимог до КДП «Ізумруд» як юридичної особи, що припиняється, не менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення КДП «Ізумруд» як юридичної особи, шляхом приєднання до ТОВ «Завод «Ізумруд».

Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що комісія з припинення КДП «Ізумруд» передавального акту, який би містив положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань останнього, стосовно всіх його кредиторів та боржників, не складала та, відповідно, в органи за місцем державної реєстрації КДП «Ізумруд» та його правонаступника ТОВ «Завод «Ізумруд» не передавала.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком Окружного адміністративного суду м. Києва, відповідно до якого КДП «Ізумруд» на час вирішення даного судового спору є зареєстрованою самостійною юридичною особою, яка наділена цивільною дієздатністю та правоздатністю, перебуває в стані припинення, яким керує відповідна комісія, а тому відповідач самостійно несе відповідальність по відшкодуванню коштів на виплату різниці між сумами пенсій за даним позовом.

Відповідно до ч. 9 ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:

- для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Також, згідно з вимогами п. 3 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року №372, фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах III - IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації.

Так, пунктом 5 вказаного вище порядку встановлено, що розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається. Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Відповідно до пункту 8 Порядку у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

Отже, на підставі зазначеного, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва, а тому заборгованість відповідача - Київського державного підприємства «Ізумруд» підлягає стягненню у встановленому Законами України порядку.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 199, 200, 205, 206, КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відповідача - Київського державного підприємства «Ізумруд» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 серпня 2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 серпня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, відповідно до вимог ст. 212 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 18.10.2013 року.

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді Л.М. Гром,

М.С. Міщук

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.