Головуючий у 1 інстанції - Стойка В.В.
Суддя-доповідач - Попов В.В.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2013 року справа №805/8362/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Попова В.В.,
суддів Лях О.П., Нікуліна О.А.,
секретар Турко І.Б.,
за участю сторін : представників Державного підприємства "Донецька залізниця" Нудьги І.Г., Гаджуна О.М., Державної фінансової інспекції в Донецькій області Гриненко М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2013 р. у справі № 805/8362/13-а за позовом Державного підприємства "Донецька залізниця" до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про скасування п.10 вимоги від 09.04.2013 р. № 05-05.1-10-14/3915.,-
В С Т А Н О В И В :
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2013 р. у справі № 812/6974/13-а позовні вимоги Державного підприємства «Донецька залізниця» до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про скасування п.10 вимоги № 05-05.1-10-14/3915 від 09.04.2013 - задоволені повністю.
Скасовано п.10 вимоги № 05-05.1-10-14/3915 від 09.04.2013 про проведення перерахунку та відповідних взаємозвірок щодо сум внесків до Фонду та повернення зайво сплачених коштів у сумі 1 856 253,69 грн.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідачем - Державною фінансовою інспекцією в Донецькій області, подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати вищевказану постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.
Мотивами апеляційної скарги особа, яка її подала, зазначає порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач - Державне підприємство "Донецька залізниця" (ЄДРПОУ 01074957) є юридичною особою, зареєстроване Реєстраційною службою Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку 18.05.1998 р.
Відповідно до п. 2.7 плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції в Донецькій області на ІV квартал 2012 року, на підставі направлення на проведення ревізії, виданого начальником ДФІ в Донецькій області проведена ревізія фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Донецька залізниця" (далі ДП "Донецька залізниця") та його структурних підрозділів за період з 01.04.2010 по 01.10.2012 року, за результатами якої було складено акт №05.1-16/ 01 від 26.02.2013 року.
За наслідками ревізії 09 квітня 2013 року Державною фінансовою інспекцією в Донецькій області було винесено ДП "Донецька залізниця" вимогу № 05-05.1-10-14/3915, відповідно до пункту 10 якої, позивача зобов'язано зокрема: провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до Фонду та повернути зайво сплачені кошти в сумі 1 856 253,69 грн. (зарахувати в рахунок майбутніх платежів).
Відповідно до ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» 18.05.1998 року було прийнято Постанову КМУ № 697, якою затверджено Перелік видів оплати праці та інших виплат, на які не нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та які не враховуються при обчислені середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій.
Згідно з п.2 до зазначеного Переліку видів оплати праці та інших виплат, на які не нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та які не враховуються при обчислені середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій відноситься компенсація за невикористану відпустку.
З 01 січня 2004 р. набрав чинності Закон «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 р. № 1058-IV.
Згідно з преамбулою зазначеного Закону - цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Отже, виключно цим Законом визначаються порядок нарахування, обчислення, та сплати страхових внесків з 01 січня 2004 р.
Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.20031058-IV об'єктом для нарахування страхових внесків для роботодавців є суми фактичних витрат на оплату праці працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб (ст.19 втратила чинність з 1 січня 2011 року згідно із Законом України від 08.07.2010 р. N 2464-VI).
Нормативним документом, який розроблено відповідно до Закону України "Про оплату праці", що визначає складові фонду оплати праці, є Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 року N 5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 р. за N 114/8713, згідно пункту 2.2.12 якої, суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних (основної та додаткових) відпусток та додаткових відпусток працівникам, які мають дітей, у розмірах, передбачених законодавством, відносяться до фонду оплати праці у складі додаткової заробітної плати.
Враховуючи вищенаведене, компенсація за невикористану відпустку є об'єктом для нарахування та утримання страхових внесків до Пенсійного фонду.
Відповідно до п.16 Перехідних положень до зазначеного Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Отже, п.2 Постанови КМУ «Про затвердження Переліку видів оплати праці та інших виплат, на які не нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та які не враховуються при обчисленні середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій» від 18.05.1998 №697 передбачено, що з компенсації за невикористану відпустку не нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування , що суперечить нормам ст.19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 1058-IV.
З огляду на вищезазначене, суд вважає, що до спірних правовідносин необхідно застосувати принцип законності визначений ч.4 ст.9 КАС, відповідно до якого у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що до спірних правовідносин слід застосовувати норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 1058-IV, оскільки Закон має вищу юридично силу ніж Постанова Кабінету Міністрів.
Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 185, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Донецькій області - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2013 р. у справі № 805/8362/13-а - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Ухвала в повному обсязі складена та підписана колегією суддів 23.10.2013 р.
Колегія суддів : В.В. Попов
О.П.Лях
О.А.Нікулін
Судове рішення № 34326975, Донецький апеляційний адміністративний суд було прийнято 23.10.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 805/8362/13-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: