Постанова № 34323479, 18.10.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2013 р. Справа № 809/2881/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Грицюка П.П.

при секретарі Ткачук І.М.,

за участю:

представника позивача Литвиненка Д.О.,

представників відповідача Книгницької М.В., Вербовської М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Вестєвробуд"

до відповідача: Коломийської оДПІ Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Вестєвробуд" (надалі - позивач) звернулося в суд з позовною заявою до Коломийської оДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000152201 та №0000162201 від 02.09.2013 року (а.с. 3-19).

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі позапланової виїзної перевірки відповідачем складено Акт №177/22-01/37638224 від 19.08.2013 року щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТзОВ "Білдальянс", їх реальності та повноти відображень в обліку за IV квартал 2011 року, в якому зафіксовано порушення Цивільного кодексу України та Податкового кодексу України. На підставі вищенаведеного акту відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення №0000152201 від 02.09.2013 року, відповідно до якого позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 65916,25 грн., з яких 52733,00 грн. за основним платежем та 13183,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а також податкове повідомлення-рішення №0000162201 від 02.09.2013 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 60643,00грн за основним платежем.

Позивач просив визнати протиправними податкові повідомлення рішення №0000152201 та №0000162201 від 02.09.2013 року як такі, що винесені на основі необґрунтованих та неправомірних висновків відповідача щодо відсутності господарських правовідносин з контрагентом. Також, вказав на допущені порушення порядку проведення перевірки податковим органом.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. Просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засідання подали заперечення (а.с. 217-220), в яких зазначили, що Коломийською оДПІ правомірно прийнято податкові повідомлення-рішення, а тому позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення. Просили суд в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, судом встановлено наступне.

Так, при вирішенні даної справи суд керується нормами законодавства в редакції, чинній на час дії спірних правовідносин.

Судом встановлено, що Коломийською оДПІ проведено позапланову невиїзну перевірку ПП "Вестєвробуд" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Білдальянс", їх реальності та повноти відображення в обліку за 4 квартал 2011 року.

З матеріалів справи вбачається, що перевірка проводилась відповідно до наказу ДПІ №152 від 14.08.2013 року в період з 14.08.2013 року по 19.08.2013 року (а.с. 167).

За результатами перевірки складено Акт №177/22-01/37638224 від 19.08.2013 року (а.с.20-37). Згідно з висновками даного акту встановлено порушення позивачем вимог ч. 1, ч. 5, ст. 203, ст. 215, ч. 1 ст.216, ч. 1 ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених "Вестєвробуд" із ТзОВ "Білдальянс", документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин за 4 квартал 2011 року на загальну суму 316400,00 грн.; п.198.6 ст.198, п.201.11 ст.201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2756- VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого донараховано податок на додану вартість за грудень 2011 року в сумі 52733,00 грн.; пп. 139.1.9. п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого донараховано податку на прибуток за 4 квартал 2011 року в сумі 60643,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вестєвробуд" не погодилось з висновками викладеними в Акті від 19.08.2013 року №177/22-01/37638224, у зв'язку з чим 27.08.2013 року подано заперечення (а.с. 38-42). Коломийська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області 02.09.2013 року надала відповідь на заперечення, яким зазначено, що висновки перевірки є обгрунтованими (а.с. 43).

Досліджуючи доводи позивача про помилковість висновків відповідача, викладених у акті перевірки від 19.08.2013 року, щодо відсутності господарських операцій з контрагентами, судом встановлено наступне.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 згаданого вище Закону господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Підстави виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що відносяться до податкового кредиту із 01.01.2011 року регламентовано розділом V Податкового кодексу України.

Згідно абзацу 2 пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У відповідності до вимог абзацу 1 пункту 198.2 статті 198 коментованого Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, зарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного додаткового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення визначених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є придбання товарів та послуг, що підтверджується відповідною податковою накладною.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За змістом вимог пункту 201.4 статті 201 даного Кодексу податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України встановлені обов'язкові реквізити до податкової накладної.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI "Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу".

Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України "… не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку".

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (робіт, послуг) сум податку на додану вартість та валових витрат є факт придбання товарів, робіт чи послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит і валові витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість і податку на прибуток підприємств має бути фактично підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів, робіт чи послуг або в разі, якщо придбані товари, роботи чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість і обчислення об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Згідно акту перевірки №177/22-01/37638224 від 19.08.2013 року, в зв'язку із виявленими порушеннями відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення №0000152201 від 02.09.2013 року, відповідно до якого позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 65916,25 грн., з яких 52733,00 грн. за основним платежем та 13183,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а також податкове повідомлення-рішення №0000162201 від 02.09.2013 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 60643,00грн за основним платежем (а.с. 18-19).

Підставою для визначення позивачеві податкових зобов'язань слугували встановлені відповідачем обставини про відсутність у позивача правовідносин з таким контрагентом, як ТОВ "Білдальянс" щодо придбання товарів (робіт, послуг) у цього суб'єкта господарювання

При цьому, позивач стверджує, що висновок відповідача про нікчемність угод з даними контрагентами та вчинення їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства зроблено відповідачем в порушення норм Цивільного кодексу України та ст.20 Податкового кодексу України.

З приводу даних тверджень позивача, суд зазначає, що в такій категорії спорів перш за все необхідно звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, з врахуванням обставин спірних правовідносин, норм матеріального та процесуального законодавства, яке регулює такі правовідносини, матеріалів справи і пояснень сторін суд вважає необхідним дослідити господарські операції позивача з ТОВ "Білдальянс".

Судом встановлено, що 22.09.2011 року між ТОВ ''Євротерм'' (Замовник) та ТОВ "Вестєвробуд" (Виконавець) укладено Договір підряду №б/н, згідно якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується своїми силами і засобами, на власний ризик виконати роботи вказані в Специфікації до цього договору Додаток (додаток №1), яка є невідємною частиною цього Договору (пункти 1.1 договору) (а.с.44-56).

Відповідно до специфікації № 1 ТОВ "Вестєвробуд" вартість робіт становить 27 850,00 грн., специфікації №2 - 65 172,00 грн., специфікація №3 - 64 828,00грн.

Згідно Договору підряду від 22.09.2011 року складені та підписані Акти прийому - передачі виконаних робіт: акт №1 від 14.10.2011 року прийому-передачі виконаних робіт до Договору підряду від 22.09.2011 року на суму 27850,00 грн; акт №2 від 17.10.2011 року прийому-передачі виконаних робіт до Договору підряду від 22.09.2011 року на загальну суму 65172,00 грн.; акт №3 від 29.12.2012 року прийому-передачі виконаних робіт до Договору підряду від 22.09.2011 року на загальну суму 64828,00 грн. (а.с. 57, 61, 67).

Відповідно до п. 5.5. Договору підряду від 22.09.2011 року залучення субпідрядників здійснюється Виконавцем за умови обов'язкового попереднього погодження із Замовником. Замовник має право відхиляти кандидатури субпідрядників без ззаначення причин.

Однак, як встановлено судом та не спростовується сторонами ТОВ "Вестєвробуд" без погодження з ТОВ ''Євротерм'' залучено до виконання вказаних будівельно-монтажних робіт ТОВ "Білдальянс".

Так, ТОВ "Вестєвробуд" уклало Договір №27/09/11 від 27.09.2011 року субпідряду на виконаня будівельно-монтажних робіт з ТОВ "Білдальянс" (а.с. 73-78). Відповідно до зазначеного договору ТОВ "Білдальянс" (Виконавець) зобов'язується виконати будівельно-монтажні робори зазначені в кошторисі (Додаток №1) (а.с. 79).

Згідно Актів прийому-передачі виконаних робіт Виконавець виконав, а Замовник прийняв виконані роботи, а саме роботи по зведенню та облаштуванню мобільних приміщень, які передбачені в кошторисі (Додаток №1) до Договору субпідряду № 27/09/11 від 2011 року. Суд констатує, що відповідно до кошторису (Додаток №1) до Договору субпідряду № 27/09/11 від 2011 року вказано будівельні роботи, а саме монтаж стін з ГКЛ, внутрішнє оздоблення стін, монтаж блоку дверного (а.с. 80).

Таким чином, із вищедосліджених документів судом встановлено, що роботи для замовника ТОВ "Євротерм" - ТОВ "Вестєвробуд" виконано раніше, а саме 14.10.2011 року на суму 27850,00грн. та 17.10.2011 року на суму 65172,00 грн., ніж їх прийнято по акту виконаних робіт від субпідрядника - ТОВ "Білдальянс", а саме 28.12.2011 року. По вказаних актах виконаних робіт вказана різна номенклатура виконаних робіт. З даного приводу позивач пояснив, що частина робіт замовником яких був ТОВ "Євротерм" виконувалась позивачем без залучення субпідрядника ТОВ "Білдальянс".

Також встановлено, що 28.11.2011 року між ПрАТ "Міжнародний Медіа Центр-СТБ" (Замовник) і ТОВ "Вестєвробуд" (виконавець) укладено договір підряду №4_848/11, предметом якого були роботи по зведенню, облаштуванню системами водопостачання і водовідведення, енергопостачання, обладнанням, по монтажу і демонтажу приміщень (а.с. 84-94).

Як зазначає позивач, частину даних робіт передано ТОВ "Білдальянс" згідно Договору субпідряду від 29.11.2011 року (а.с.98-103). У підтвердження виконання даних робіт суду надані та досліджені акт прийому-передачі робіт від 28.12.2011 року, платіжні доручення, докази купівлі будівельних матеріалів та акти їх прийому-передачі (а.с. 106-150).

Поряд з цим, відповідно до даних Акту перевірки №177/22-01/37638224 від 19.08.2013 року, згідно бази даних автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за грудень 2011 року встановлено розбіжність між сумою податкового кредиту, задекларованою ТОВ "Вестєвробуд" та сумою податкового зобов'язання , задекларованою ТОВ "Білдальянс".

В ході перевірки перевіряючими використано акт Броварської оДПІ №228/22-3/36857716 від 27.04.2012 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Білдальянс" (код за ЄДРПОУ 36857716) в частині дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового зобов'язання та податкового кредиту за період: березень 2010 року - лютий 2012 року" (а.с. 171-176). У даному акті вказано про те, що ТОВ "Білдальянс" відсутній за місцезнаходженням. Перевіркою встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

В даному випадку суд вважає необхідним зазначити, що відповідно до вимог п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. А тому, твердження позивача з приводу протиправності дій відповідача щодо проведення та використання даних вказаної зустрічної звірки є безпідставними.

Також, в судовому засіданні встановлено, що в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 04.01.2013 року зареєстроване кримінальне провадження №32012110100000052 щодо фіктивного підприємництва, вчиненого невстановленими особами, з метою прикриття незаконної діяльності при реєстрації на ім'я ОСОБА_6 ТОВ "Білдальянс" за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України (фіктивне підприємництво).

При цьому, представником відповідача надано протокол допиту ОСОБА_7, яка є дружиною ОСОБА_6 та пояснила, що за реєстрацію ТОВ "Білдальянс" ОСОБА_6 запропонували грошову винагороду, діяльності на даному підприємстві він не проводив (а.с. 222-224).

Судом досліджені податкові накладні що стосуються вищевказаних господарських відносин ТОВ "Вестєвробуд" і ТОВ "Білдальянс", які надані в ході проведеної перевірки податковому органу, а саме: №30 від 28.12.2011 року, №№33, 34 від 29.12.2011 року (а.с. 231-233). Встановлено, що дані податкові накладні не містять обов'язкових реквізитів щодо місцязнаходження продавця та покупця, прізвища особи, яка склала податкову накладну, чим порушено вимоги п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України. При цьому, суд не бере до уваги надані в судовому засіданні представником позивача аналогічні податкові накладні (а.с. 234-237), але які вже містять відповідні реквізити, з тих підстав, що дані документи не були представлені позивачем на момент перевірки.

Враховуючи наведені обставини, суд звертає увагу на те, що позивач формував податкові зобов'язання з ПДВ та податковий кредит за операціями оформленими з ТОВ "Білдальянс" на підставі податкових накладних та інших первинних документів, які підписані невстановленими особами, а також особами, які заперечують свою участь у створенні та діяльності цього товариства, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів. Отже, виписані від їх імені податкові накладні та інші первинні документи не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання (прийняття) робіт, а тому віднесення позивачем відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 05.03.2012 року у справі №21-421а11.

Відповідно до статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Поряд з цим, згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Суд зазначає, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Вказані обставини, поряд з вищедослідженими доказами, підтверджують висновки відповідача, які викладені в Акті перевірки №177/22-01/37638224 від 19.08.2013 року та спростовують твердження позивача.

Як наслідок, враховуючи сукупність зібраних і досліджених доказів, суд констатує відсутність факту придбання товарів, робіт чи послуг від ТОВ "Білдальянс", тому відповідні суми не можуть включатися ТОВ "Вестєвробуд" до складу податкового кредиту з податку на додану вартість і обчислення об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем по справі, як суб'єктом владних повноважень, виконано покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності оскаржуваних податкових повідомлень - рішень Коломийської оДПІ.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ Грицюк П.П.

Постанова складена в повному обсязі 23.10.2013 року.