Постанова № 34323482, 17.10.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2013 р. Справа № 809/2742/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Григорука О.Б.

при секретарі Мельничуку Є.С.

за участю: представника позивача- ОСОБА_3, представника відповідача - Сухарського С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом:

фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

до відповідача: Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0012391702 та №0012411702 від 29.08.2013 р.,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0012391702 та №0012411702 від 29.08.2013 р.

Позовні вимоги мотивує тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення винесені податковою інспекцією з порушенням норм чинного законодавства, за відсутності правових підстав та базуються на висновках акту перевірки, який носить характер суб'єктивних припущень. Вважає висновки щодо нікчемності правочинів (договорів поставки) укладених з контрагентом позивача - ТОВ "Ейс контракшен менеджмент", ПП "Біко Агротрейд", ПП "СМУ-600" безпідставними, помилковими, таким, що ґрунтуються лише на припущеннях та спростовуються наявністю документів, які підтверджують факт поставки товарів, факт їх оплати та правомірність сформованого податкового кредиту та витрат. Просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0012391702 та №0012411702 від 29.08.2013 р., згідно яких позивачу збільшено суму грошового зобов'язання податку на доходи фізичних осіб та податку на додану вартість.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримала з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечив з мотивів наведених у письмовому запереченні ( а.с. 222-228). У задоволені позову просив відмовити повністю.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані докази, судом встановлено наступне.

ОСОБА_2, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, 30.07.1999 року зареєстрований виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, як фізична особа - підприємець. Відповідно до свідоцтва НОМЕР_3, виданого ДПА в м. Івано-Франківську, зареєстрований, як платник податку на додану вартість (а.с. 59).

В період з 18.07.2013 року по 07.08.2013 року відповідачем проведена документальна планова виїзна перевірка дотримання вимог законодавства про оподаткування фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем 14.08.2013 року складено акт №955/09-15-17-2-09/НОМЕР_2 (а.с. 19-53).

Висновками проведеної перевірки відповідач встановив наступні порушення позивачем:

- неналежне ведення обліку доходів та витрат, що призвело до порушення Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", п.6 ст. 128 Господарського кодексу України, п.177.10 ст. 177 Податкового кодексу України;

- порушення ст. 13. Декрету КМУ "Про прибутковий податок з громадян", п. 138.1 ст. 138, ст. 167, п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України у результаті чого донараховано податку з доходів отриманих від здійснення підприємницької діяльності за 2011 р. у сумі 60672, 89 грн.;

- порушення ст. 22, п.44.1 ст. 44, п.185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п.198.1 п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, внаслідок чого, донараховано податку на додану вартість у розмірі 189157,0 грн., у т.ч : за листопад 2011 р. на 106015,0 грн., за грудень 2011 р. на 83142,0 грн.

За результатами перевірки, на підставі вищезгаданого акту податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №0012391702 від 29.08.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем 189157,00 грн. та за штрафними санкціями в сумі 47289,25 грн. (а.с.56) та податкове повідомлення - рішення №0012411702 від 29.08.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб за основним платежем 60672,89 грн. та за штрафними санкціями у сумі 15168,22 грн. (а.с.57).

Щодо правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення № 0012391702 від 29.08.2013 року та встановлення фактів завищення сум податку на додану вартість, які позивачем віднесено до податкового кредиту в розмірі 189157,00 грн. та податкового повідомлення рішення №0012411702, та встановлення фактів безпідставності формування витрат, судом встановлено наступне.

Висновки відповідача про наявність вказаних порушень ґрунтуються на тому, що контрагенти позивача: ТОВ "Ейс контракшен менеджмент", ПП "Біко Агротрейд", ПП "СМУ-600" на час проведення перевірки відсутні за своїм місцезнаходженням, а також у контрагентів відсутні об'єкти оподаткування. Крім того, щодо контрагентів позивача, проведеними перевірками органів державної податкової служби за їх місцем реєстрації, зроблено висновки про відсутність у них основних засобів та умов для ведення господарської діяльності.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Частиною 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (робіт, послуг) сум податку на додану вартість до від'ємного значення з цього податку та формування податкового кредиту з податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Сплачені в ціні товару (послуг) суми податку на додану вартість для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, у листопаді 2011 року позивач придбав у ТОВ "Ейс контракшен менеджмент" товар (коліна поліетиленові, рівносторонні трійники, буртові втулки, труби поліетиленові, фільтри та інш.). Факт поставки товару підтверджується первинною документацією, зокрема, видатковими накладними від 30.11.2011 року №PH-11-3005, №PH-11-3006, № PH-11-3007 (а.с. 66, 68, 70) та податковими накладними від 30.11.201 року №1048, №1049, №1050 (а.с. 67,69, 71). За поставлений товар позивачем здійснено оплату, що підтверджується випискою фінансової установи про рух коштів (а. с. 76-78). За результатами господарських операцій із ТОВ "Ейс контракшен менеджмент", позивачем віднесено до витрат у листопаді 2011 році на суму 357766,00 грн. та сформовано податковий кредит в розмірі 106015,00 грн.

Судом встановлено, що в акті перевірки, як на підставу визначення грошових зобов'язань та застосування штрафних санкцій ДПІ у м. Івано-Франківську посилається на акт ДПІ у Печерському районі м. Києва "Про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ "Ейс контракшен менеджмент" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01.07.2011 року по 31.03.2013 року", у якому зазначено, про відсутність платника за адресою його місцезнаходження та необхідних умов для ведення господарської діяльності. Вказаним актом перевірки встановлено ненадання ТОВ "Ейс контракшен менеджмент" первинних документів, які б підтверджували придбання товарів та послуг від підприємств - постачальників. На підставі цього податковим органом зроблено висновок, що ТОВ "Ейс контракшен менеджмент" не мало можливості здійснювати операції з реалізації товарів позивачу.

У грудні 2011 року у відповідності до видаткової накладної №PH-12-1602 від 16.12.2011 року позивач придбав у ПП "Біко Агротрейд" труби поліетиленові, загальною вартістю 196573,18 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 32762, 20 грн.

Факт реалізації товару підтверджується первинною документацією, зокрема, видатковою накладною №PH-12-1602 від 16.12.2011 року (а.с.74) та податковою накладною №382 від 16.12.2011 року (а.с. 75). За поставлений товар позивачем здійснено оплату, що підтверджується випискою фінансової установи про рух коштів (а.с. 76-78). За результатами господарських операцій із ПП "Біко Агротрейд" позивачем віднесено до витрат у грудні 2011 році кошти в розмірі 196573,18 грн. та сформовано податковий кредит в розмірі 32762,00 грн.

ДПІ у м. Івано-Франківську посилається на акт від 17.05.2013 року №1706/22-8/36677875 ДПІ у Печерському районі м. Києва "Про неможливість проведення зустрічної перевірки ПП "Біко Агротрейд" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01.04.2010 року по 31.03.2013 року", у якому зазначено, відсутність ПП "Біко Агротрейд" за адресою його місцезнаходження (реєстрації), відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності. Вказаним актом перевірки встановлено ненадання ПП "Біко Агротрейд" первинних бухгалтерських та податкових документів, які б підтверджували придбання товарів та послуг від підприємств - постачальників. В зв'язку з цим, податковим органом зроблено висновок, про відсутність реальності вчинення господарських операцій з контрагентами.

У відповідності до видаткової накладної №PH-12-2304 від 16.12.2011 року позивач придбав у ПП "СМУ-600" трубу напірну Т80-II загальною вартістю 302280, 00 грн., в т.ч. ПДВ 50380,00 грн. За поставлений товар позивачем здійснено оплату, що підтверджується випискою фінансової установи про рух коштів (а.с. 76-78). За результатами господарської операції із ПП "СМУ-600" позивачем віднесено до витрат у грудні 2011 році кошти в розмірі 302280,00 грн. та сформовано податковий кредит в розмірі 50380,00 грн.

Як на обґрунтування прийняття спірних податкових повідомлень - рішень, ДПІ у м. Івано-Франківську посилається на акт перевірки від 23.05.2013 р. №1791/22.8/21687550 ДПІ у Печерському районі м. Києві "Про неможливість проведення зустрічної перевірки ПП "СМУ-600" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01.11.2011 року по 31.12.2012 року", у якому зазначено, про відсутність платника за адресою його місцезнаходження та необхідних умов для ведення господарської діяльності. Також встановлено ненадання ПП "СМУ-600" первинних бухгалтерських та податкових документів, які б підтверджували придбання товарів та послуг від підприємств - постачальників. Відповідач дійшов висновку, про відсутність реальності здійснення господарської діяльності підприємства.

З приводу зазначених обставин, на підставі яких податковий орган дійшов висновку про безпідставність формування податкового кредиту та віднесення позивачем до валових витрат коштів сплачених за поставлений товар, суд зазначає наступне.

Вищевказані висновки ДПІ у м. Івано-Франківську є невірними, оскільки ґрунтуються на припущеннях осіб, які здійснювали перевірку, а також без врахування всіх обставин, які мали значення прийняття таких висновків.

Слід звернути увагу, що акти перевірок ДПІ у Печерському районі, на які посилається відповідач, складені станом на травень 2013 року. Встановивши відсутність контрагентів за місцем їх реєстрації у травні 2013 року, податковий орган посилається на ненадання в зв'язку з цим підтверджуючих документів. На підставі вказаного, відповідачем зроблено висновок про відсутність реальності господарських операцій, які здійснив позивач. При цьому відповідачем не взято до уваги, що відсутність за місцем знаходження контрагентів позивача встановлена саме на дату складання акту та не свідчить про відсутність ТОВ "Ейс контракшен менеджмент", ПП "СМУ-600", ПП "Біко Агротрейд" станом на момент здійснення господарських операцій, а саме у листопаді-грудні 2011 року.

Як встановлено судом, у відповідності до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яка міститься в матеріалах справи (а.с. 151-156), станом на момент проведення перевірки контрагентів позивача вказані юридичні особи перебували на стадії ліквідації, однак доказів звернення до голови ліквідаційної комісії вказаних юридичних осіб щодо надання первинної документації на підтвердження здійсненних господарських операцій із позивачем, суду не надано. Таким чином, податковим органом не вжито дій щодо звернення до контрагентів позивача про надання підтверджуючих документів, які б підтвердили чи спростували правомірність формування валових витрат та податкового кредиту позивачем.

Обмежившись формальним встановленням факту відсутності контрагентів позивача за місцем їх реєстрації, відповідач не вжив всіх необхідних заходів для встановлення обставин, які мали значення для прийняття оскаржуваних рішень.

Крім цього, відповідачем не здійснено перевірку подальшого використання позивачем товарно-матеріальних цінностей у своїй господарській діяльності.

Особами, які здійснювали перевірку встановлено факт одержання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "Ейс контракшен менеджмент", ПП "СМУ-600", ПП "Біко Агротрейд", використання товарів у господарській діяльності, перебування та облік залишків такого товару на складі позивача, що підтверджується додатком № 6 до акту перевірки (а.с. 54). Також використання зазначених товарів в господарській діяльності, зокрема, як матеріалів, необхідних для надання послуг підряду у відповідності до договорів, укладених позивачем із ТОВ "Франківськміськбуд", КП "Коломияводоканал", Управлінням житлово-комунального господарства Івано-Франківської ОДА підтверджується наявними у матеріалах справи письмовими доказами:договорами та довідками форми КБ 2-В (а.с. 99-150).

За таких обставин, твердження відповідача щодо фіктивності господарських операцій позивача із ТОВ "Ейс контракшен менеджмент", ПП "СМУ-600", ПП "Біко Агротрейд" не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та спростовані наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Відповідно до пп. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно п. 201.8 ст.201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Суд вважає за необхідне зазначити, що на момент укладання договору та видачу податкових накладних, сам позивач та контрагенти позивача були зареєстровані як платники ПДВ, їм було видане відповідні свідоцтва, на час укладення спірних правочинів позивач та його контрагенти були зареєстровані як юридичні особи, формування податкового кредиту відбувалось на підставі належно оформлених податкових накладних, копії яких містяться в матеріалах справи. Вказані обставини не спростовані відповідачем.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з п. 135.1 ст. 135 цього Кодексу доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті та інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 зазначеного Кодексу витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

За правилами пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Оскільки в судовому порядку встановлено, що витрати позивача за договорами укладеними із контрагентами, які зазначені вище, підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, а реальність вказаних господарських операцій та їх пов'язаність з господарською діяльністю позивача не спростована відповідачем, то донарахування відповідачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість та податку з доходів фізичних осіб є безпідставним та необґрунтованим.

Відповідно до вимог частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

З врахуванням викладеного, оскаржувані податкові повідомлення-рішення не ґрунтуються на нормах права, внаслідок чого підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Івано-Франківську №0012391702 від 29.08.2013.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Івано-Франківську №0012411702 від 29.08.2013.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, код НОМЕР_2, сплачений судовий збір в сумі 2294 (дві тисячі двісті дев"яносто чотири) грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Григорук О.Б.

Постанова складена в повному обсязі 22.10.2013 року.