Постанова № 34314393, 23.10.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2013 року Справа № 902/1017/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Крейбух О.Г.

судді Василишин А.Р. ,

судді Юрчук М.І.

при секретарі Михальчук В.К.

за участю представників:

позивача: не з'явився;

відповідача: Слодецький О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Вінницької області від 03.09.2013 р. у справі № 902/1017/13

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Дочірнього підприємства "Теплокомуненерго МАЯК" Публічного акціонерного товариства "Маяк"

про стягнення 555 124,85 грн. заборгованості

ВСТАНОВИВ:

В липні 2013 року ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулося до господарського суду Вінницької області з позовом до ДП "Теплокомуненерго МАЯК" ПАТ "Маяк" про стягнення 555 124,85 грн., в т.ч. 7610,35 грн. інфляційних втрат, 160056,54 грн. 3 % річних та 387457,97 грн. пені /т.1, а.с.2-4/.

30.07.2013 року відповідачем подано клопотання про застосування строків позовної давності до позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 387 457,97 грн. в порядку ст. 258 ЦК України /т.1, а.с.55-56/.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 03.09.2013 року у справі № 902/1017/13 позов ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до Дочірнього підприємства "Теплокомуненерго МАЯК" ПАТ "Маяк" про стягнення 555 124,85 грн. задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 160 056,54 грн. 3 % річних, 339 385,17 грн. пені та 10 743,02 грн. витрат зі сплати судового збору, в позові про стягнення 48072,80 грн. пені та 7610,35 грн. інфляційних втрат - відмовлено /т.2, а.с.54-57/.

Позивач ПАТ "НАК "Нафтогаз України", не погоджуючись з зазначеним рішенням, звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати в частині зменшення розміру пені на 37 709,46 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким зазначену суму пені стягнути з відповідача /т.2, а.с.72-81/.

В обгрунтування апеляційної скарги, скаржник зазначає наступне:

- місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення, не дотримано принцип рівності учасників процесу перед законом і судом, в частині обгрунтування зменшення розміру неустойки та відсутність права суду;

- місцевий господарський суд, зменшивши розмір нарахованої пені, не врахував майновий стан позивача, збитки якого за 2012 рік становлять 10271185000,00 грн. в зв'язку з несвоєчасними розрахунками контрагентів;

- місцевий господарський суд не врахував той факт, що ПАТ "НАК "Нафтогаз України" не здійснює видобуток природного газу самостійно, чим пояснюється його відсутність у списку газодобувних підприємств.

Таким чином, на думку скаржника, правові підстави для відмови в задоволенні позову в частині зменшення розміру пені на 37 709,46 грн. відсутні; просить прийняти в цій частині нове рішення, яким зазначену сумі пені стягнути з відповідача.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти доводів та вимог скарги, вказавши, що господарський суд Вінницької області при винесенні рішення правомірно застосував норми матеріального та процесуального права, повністю з'ясував обставини справи та дослідив докази у справі, постановив законне та обгрунтоване рішення, а тому просить оскаржуване рішення залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги відмовити /т.2, а.с. 90-97/.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.10.2013 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 23.10.2013 року /т.2, а.с.70-71/.

23.10.2013 року в судовому засіданні відповідач підтримав вимоги і доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

23.10.2013 року позивач участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив; про причини неявки суд не повідомив. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, останній був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи /т.2, а.с.88/.

Поскільки ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.10.2013 року явка представників сторін обов'язковою не визнавалась, колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідно до ст.101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду Вінницької області залишити без змін, з огляду на таке.

30.09.2011 року між ПАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (надалі - постачальник, первісний кредитор) та ДП "Теплокомуненерго Маяк" ПАТ "Маяк" (надалі - споживач, відповідач) укладено договір № Т-11-15н на постачання природного газу за регульованим тарифом (надалі - Договір), відповідно до п.1.1 якого, постачальник постачає природний газ споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором /т. 1, а.с.17-21/.

Відповідно до п.2.1 Договору, договірні обсяги постачання газу споживачу наводяться в додатку 2 Договору.

Згідно п.2.6 Договору, послуги з постачання газу підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється за даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору.

Згідно п.2.9 Договору, акт приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником.

Відповідно до п.4.6 Договору, оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем плановими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатка 2 до договору. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

На виконання умов договору ПАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" поставив відповідачу протягом листопада 2011 року - серпня 2012 року імпортований природний газ в обсязі 15 714 310 куб.м на загальну суму 20 573 174 грн. 66 коп., що підтверджується скріпленими підписами та печатками сторін актами подачі-прийому та реалізації газу:

- акт № УГГ-021700 від 30.11.2011 року подачі-прийому та реалізації газу на суму 2 911599,27 грн. /т.1, а.с.37/;

- акт № УГГ-023291 від 31.12.2011 року подачі-прийому та реалізації газу на суму 3 138 051,60 грн. /т.1, а.с. 38/;

- акт № УГГ-001630 від 31.01.2012 року подачі-прийому та реалізації газу на суму 3 796 568,72 грн. /т.1, а.с. 39/;

- акт № УГГ-02244 від 29.02.2012 року подачі-прийому та реалізації газу на суму 4 440 901,97 грн. /т.1, а.с. 40/;

- акт № УГГ-03892 від 31.03.2012 року подачі-прийому та реалізації газу на суму 3 054 450,01 грн. /т.1, а.с. 41/;

- акт № УГГ-05193 від 30.04.2012 року подачі-прийому та реалізації газу на суму 1 451 325,45 грн. /т.1, а.с. 42/;

- акт № УГГ-05939 від 31.05.2012 року подачі-прийому та реалізації газу на суму 581 449,76 грн. /т.1, а.с. 43/;

- акт № УГГ-06497 від 30.06.2012 року подачі-прийому та реалізації газу на суму 513 682,94 грн. /т.1, а.с. 44/;

- акт № УГГ-07050 від 31.07.2012 року подачі-прийому та реалізації газу на суму 149 167,63 грн. /т.1, а.с. 45/;

- акт № УГГ-07537 від 31.08.2012 року подачі-прийому та реалізації газу на суму 535 977,31 грн. /т.1, а.с. 46/.

Згідно акту звірки взаємних розрахунків від 01.11.2012 року /т.1, а.с.30/ та оборотно-сальдової відомості за період з 01.11.2011 року по 31.10.2012 року /т.1, а.с.31-36/ відповідач перерахував на рахунок постачальника грошові кошти в сумі 13 297 328,31 грн. в якості оплати поставленого природного газу.

Таким чином, станом на 01.11.2012р. заборгованість ДП "Теплокомуненерго МАЯК" ПАТ "Маяк" перед ПАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" по оплаті отриманого природного газу становить 7275846,35 грн.

07.11.2012 року між ПАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (первісний кредитор) та ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі - новий кредитор, позивач, апелянт) укладено договір відступлення права вимоги № 14/6890/12, відповідно до п.1.1 якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги до боржника первісного кредитора ДП "Теплокомуненерго МАЯК" ПАТ "Маяк" за договором на постачання природного газу № Т-11-15н від 30.09.2011 року у сумі 7 275 846,35 грн. /т.1, а.с.13-14/.

12.11.2012 року ПАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" листом № 07-15-3711 повідомило боржника про відступлення права вимоги ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", про що свідчить підпис уповноваженого представника боржника на повідомленні про відступлення права вимоги /т.1, а.с.47/.

Згідно п.1 част.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частиною 1 ст.513 ЦК України встановлено, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням (ст.516 ЦК України).

10.12.2012 року ДП "Теплокомуненерго Маяк" ПАТ "Маяк" згідно платіжного доручення № 2 сплачено ПАТ "НАК" Нафтогаз України" залишок заборгованості в сумі 7 275 846,35 грн. за отриманий природний газ згідно договору на постачання природного газу за регульованим тарифом № Т-11-15н від 30.09.2011 року /т.1, а.с.68/.

Несвоєчасне виконання відповідачем обов'язку по оплаті поставленого позивачем природного газу згідно договору постачання природного газу за регульованим тарифом № Т-11-15н від 30.09.2011 року слугувало підставою для звернення ПАТ "НАК"Нафтогаз України" з позовом до господарського суду Вінницької області про стягнення 7610,35 грн. інфляційних втрат, 160056,54 грн. 3 % річних та 387457,97 грн. пені.

При прийнятті рішення колегія суддів виходила з такого.

Між сторонами виникли правовідносини, які випливають з договору поставки.

Відповідно до ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до част.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (част.1 ст.628 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Позивач просить стягнути 7 610,35 грн. інфляційних втрат, 160 056,54 грн. 3 % річних та пеню в сумі 387 457,97 грн.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (част.1 ст.546 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (част.1, 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до п.6.2.2 Договору, за несвоєчасну оплату газу у строки, зазначені в розділі 4 договору, із споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу.

Тобто пунктом 6.2.2 Договору, сторони погодили відповідальність покупця за несвоєчасне проведення розрахунку за поставлений позивачем природний газ у вигляді сплати пені у розмірі двох облікових ставок НБУ за час прострочення.

За наведеного, несвоєчасне виконання відповідачем обов'язку по оплаті поставленого позивачем природного газу має місце, тому позовні вимоги про стягнення пені є підставними.

Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку, позивачем здійснено нарахування пені починаючи з 26.06.2012 року, тоді як з позовом до суду ПАТ "НАК" Нафтогаз України" звернулося 11.07.2013 року згідно відбитку поштового штемпеля на описі вкладення.

Тобто нарахування позивачем пені за період з 26.06.2012 року по 10.07.2012 року здійснено після спливу 1-річного строку позовної давності, наданого позивачу для звернення з позовом про стягнення вказаної суми пені до суду.

Відповідно до ст.256 ЦК України, позовна давність це строк, межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права а інтересу.

Згідно п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до част.4 ст.267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, в задоволенні позову в частині стягнення пені, нарахованої за період з 26.06.2012 року по 10.07.2012 року в розмірі 10 363,34 грн. слід відмовити.

Згідно част.3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно част.1 ст.233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Аналогічні приписи містить п.3 ст.83 ГПК України.

Колегією суддів взято до уваги клопотання відповідача про зменшення розміру нарахованої неустойки з огляду на таке /т.1, а.с.54-58/.

Відповідач у своєму відзиві на позов та в усних пояснення його представника, просить суд, зважаючи на скрутний матеріальний стан в якому опинилось підприємство, ступінь виконання ним свого зобов'язання перед позивачем та причини його не виконання, максимально зменшити розмір заявленої позивачем до стягнення пені.

При цьому, суд бере до уваги наступні обставини:

- газ, який постачався за договором використовувався ДП Теплокомуненерго Маяк" ПАТ "Маяк" для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням і єдиним джерелом розрахунків за спожитий природний газ є отримання коштів від споживачів, а основною причиною несвоєчасних розрахунків за спожитий природний газ є наявність різниці у тарифах на теплову енергію, та її несвоєчасне відшкодування із боку держави;

- державою взято на себе обов'язок щодо відшкодування заборгованості за використаний природний газ підприємствами паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, зокрема ПАТ НАК "Нафтогаз України";

- прострочка з оплати газу за договором № Т-11-15н від 30.09.2011р. виникла саме через несвоєчасність відшкодування із боку держави різниці у тарифах на теплову енергію;

- затверджені тарифи НКРЕ України, як у 2011 році так і інших періодах не покривають всіх витрат, що у свою чергу призводить до виникнення різниці у тарифах на теплову енергію, яка не відшкодовується державою своєчасно і відповідно унеможливлює розрахунок: спожитий природний газ та ставить підприємство у тяжкий матеріальний стан;

- існування невідшкодованої різниці в тарифах за 2012 рік, яка складає 10 817 516, 54 грн., заборгованості населення перед підприємством з оплати послуг теплопостачання, яка станом на 01.07.2013 року становить 2 789 873, 91 грн., а також існування заборгованості Департаменту праці та соціального населення Вінницької міської ради і Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради перед ДП "Теплокомуенерго Маяк ПАТ "Маяк" по пільгам та субсидіям, що фінансуються з державного бюджету, яка станом на 20.07.2013 року становить 679 625,52 грн.

За наведеного, беручи до уваги зазначені причини неналежного виконання зобов'язання, майновий стан відповідача (в тому числі на момент виконання контракту), колегія суддів вважає штрафні санкції неспіврозмірними порівняно із збитками кредитора, а тому зменшує розмір пені на 10 %, а саме до 339 385,17 грн.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Несвоєчасне виконання відповідачем обов'язку по оплаті поставленого позивачем природного газу має місце, тому позовні вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат є підставними. Однак, суд не приймає розрахунок інфляційних втрат, виконаний позивачем, поскільки останнім вибірково обрано періоди нарахування інфляційних втрат, тобто розрахунок збитків від інфляції виконано без врахування Рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ (лист Верховного Суду України від 03.04.1997р. № 62-97р).

Згідно з Рекомендаціями щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ (лист Верховного Суду України від 03.04.1997р. № 62-97р), індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а у середньому на місяць; а тому умовно слід вважати, що сума, яка вноситься за період з 1 по 15 число відповідно місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно щомісячні індекси, що складають відповідний період, перемножити між собою.

Колегією суддів здійснено розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції, згідно якого сукупний індекс інфляції за період прострочення з 20.12.2011 року 21.12.2012 року має від'ємне значення, тобто - відсутнє. А тому, в задоволенні вимог в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 7610,35 грн. слід відмовити.

Розрахунок 3 % річних в сумі 160 056,54 грн. перевірено судом та визнано вірним.

Відтак, позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 339385,17 грн.; в позові про стягнення пені в сумі 48 072,80 слід відмовити; позовні вимоги про стягнення 3 % річних підлягають задоволенню в сумі 160 056,54 грн. за розрахунком позивача; в позові про стягнення 7 610,35 грн. інфляційних втрат слід відмовити.

Відповідно до ст.49 ГПК України на відповідача покладається судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 10 743,02 грн.

Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона належними і допустимими доказами повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі є безпідставними, документально необгрунтованими та такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді справи. Рішення господарського суду Вінницької області у даній справі ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Вінницької області від 03.09.2013 р. у справі № 902/1017/13 залишити без змін, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 902/1017/13 повернути господарському суду Вінницької області.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Юрчук М.І.