Постанова № 34314390, 22.10.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2013 р. Справа № 903/486/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Павлюк І. Ю.

суддя Миханюк М.В. ,

суддя Савченко Г.І.

при секретарі Ільчук Н.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Маєвський С.О. - представник за довіреністю від 28.11.2012р. № 220/709/д

від відповідача: не з'явився

за участі прокурора: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Екватор", м.Луцьк

на рішення господарського суду Волинської області

від 11.09.13 р. у справі № 903/486/13 (суддя Кравчук В.О.)

за позовом Київського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Екватор", м.Луцьк

про стягнення 128 283, 15 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 11.09.2013р. у справі №903/486/13 за позовом Київського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Екватор" про стягнення 128 283,15грн. задоволено повністю.

Стягнуто з ТОВ "Золотий екватор" на користь Міністерства оборони України 128283,15грн. пені за порушення строку поставки за договором №286/1/12/25 від 27.11.2012р. про постачання для державних потреб продуктів нафтоперероблення рідких для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України).

Стягнуто з ТОВ "Золотий екватор" на користь Державного бюджету України 2565,66грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити Київському прокурору з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в задоволенні позову.

Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, зокрема, наступне:

- вважає рішення місцевого господарського суду незаконним та необґрунтованим, таким, що прийняте з порушень норм матеріального права та процесуального права;

- місцевий господарський суд дійшов хибного висновку про те, що відповідач за порушення строку поставки продукції за договором від 27.11.2012р. №286/1/12/25 про постачання для державних потреб продуктів нафтопереробки рідких, для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України) повинен сплатити пеню в розмірі 0,1% від вартості несвоєчасно поставленої продукції, що є порушенням норм Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань";

- системний аналіз положень діючого законодавства, що регулює питання стягнення з боржника пені, свідчить про те, що платником пені може виступати лише особа, що несе грошові зобов'язання перед своїм контрагентом, а зобов'язання відповідача носять майновий характер, що виражається у вигляді поставки відповідачу продукції (бензину автомобільного А-80), в той же час грошові зобов'язання покладені саме на позивача, що виражається у вигляді сплати відповідачу грошових коштів за поставлений товар, у зв'язку з чим стягнення з відповідача на користь позивача суми 128283,15грн. пені за прострочення поставки товару є безпідставним;

- встановлення в п.7.3.2. договору № 286/1/12/25 від 27.11.2012 року про постачання для державних потреб продуктів нафтоперероблення рідких для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету) відповідальності відповідача у вигляді сплати пені за прострочення термінів поставки товару покупцю є таким, що суперечить приписам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", положенням ЦК України та ГК України;

- враховуючи те, що п.7.3.2 договору №286/1/12/25 від 27.11.2012р. про постачання для державних потреб продуктів нафтоперероблення рідких для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету) в частині покладення на постачальника відповідальності у вигляді сплати пені за прострочення термінів поставки товару покупцю суперечить приписам діючого законодавства України, вказаний пункт господарський суд Волинської області повинен був визнати недійсним, із застосуванням повноважень господарського суду, передбачених п.1 ст.83 ГПК України.

Прокурор та позивач не скористалися правом подачі відзиву на апеляційну скаргу, що у відповідності до ч.2 ст.96 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Відповідач в засідання суду 22.10.2013р. не з'явився, однак 21.10.2013р. до суду подав клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги, посилаючись на те, що ТОВ "Золотий Екватор" позбавлене можливості направити свого представника в судове засідання та з необхідністю подання додаткових пояснень по справі.

Колегія суддів відхилила клопотання відповідача про відкладення розгляду апеляційної скарги з огляду на те, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-п'ятою статті 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (ст.ст.32-34 ГПК України).

Крім того, ухвалою суду від 04.10.2013р. про прийняття апеляційної скарги до провадження участь учасників судового процесу в судовому засіданні визначалась на власний розсуд, нові докази не витребовувались та повідомлено, що неявка повноважених представників сторін в судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги по суті за наявними у ній матеріалами.

Прокурор в судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив.

Представник позивача в судовому засіданні 22.10.2013р. заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, вважає рішення господарського суду Волинської області від 11.09.2013р. у справі №903/486/13 законним та обґрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду прокурора представника відповідача, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту, судова колегія розглянула апеляційну скаргу за відсутності прокурора та представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.11.2012 р. між Міністерством оборони України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Золотий Екватор" (постачальник) укладено договір №286/1/12/25 про постачання для державних потреб продуктів нафтопереробки рідких, для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України) (далі - договір) з додатками, згідно п.1.1 якого постачальник зобов'язується поставити у 2012р. для потреб Міністерства оборони України продукти нафтоперероблення рідкі (далі-продукція) згідно специфікацій в строк до 20.12.2012р., а замовник забезпечити приймання продукції та її оплату в асортименті, кількості у строки і за цінами згідно з специфікаціями (а.с.10-19).

Відповідно до п.3.1 договору, ціна договору становить: без ПДВ 19635000,00грн., крім того ПДВ 3927000,00грн.. Ціна договору, що підлягає оплаті становить 23562000,00грн., у тому числі податок на додану вартість, вартість вантажних робіт в місцях завантаження та транспортні витрати. Ціна договору за специфікацією №1 становить: без ПДВ 16768075,80грн., крім того ПДВ 3353615,16грн.. Ціна Договору за специфікацією №1, що підлягає оплаті становить 20121690,96грн., у тому числі податок на додану вартість, вартість вантажних робіт в місцях завантаження та транспортні витрати. Ціна договору за специфікацією №2 становить: без ПДВ 2866924,20грн., крім того ПДВ - 573384,84грн.. Ціна договору за специфікацією №2, що підлягає оплаті становить 3440309,04грн., у тому числі податок на додану вартість, вартість вантажних робіт в місцях завантаження та транспортні витрати.

Пунктом 3.2. договору встановлено, що ціна договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що Постачальник зобов'язаний надати Замовнику після постачання продукції наступні документи: рахунок-фактуру на відвантажену продукцію, Акт прийому форма № 4, видаткову накладну, повідомлення форма № 280, копію паспорту якості на відвантажену продукцію, Акт Прийому-передачі (додаток 12.3.).

Відповідно до п.5.1. договору, продукція постачається на умовах DDP - склад Замовника відповідно до Міжнародних правил по тлумаченню термінів "Інкотермс" у редакції 2010 року згідно з встановленими нормами відвантаження у тарі та упаковці, яка забезпечує її збереження під час транспортування, вантажно - розвантажувальних робіт та збереження в межах термінів установлених діючими технічними умовами.

Пунктом 5.2 договору встановлено, що постачання продукції одержувачам замовника здійснює постачальник виключно за номенклатурою, у кількостях, в строки та за адресами, що зазначені в рознарядках Міністерства оборони України.

Згідно п.7.2 договору, у різі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при закупівлі продукції за бюджетні кошти Постачальник сплачує Замовнику штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірах передбачених пунктом 7.3 Договору.

В силу п.7.3.2 договору за порушення строків постачання продукції Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості продукції, з якої допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів з Постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості.

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2012р., а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення (п.10.1 договору).

Додатком №1 до договору поставки №286/1/12/25 від 27.11.2012р. сторони узгодили порядок приймання продукції.

Додатком №2 до договору поставки №286/1/12/25 від 27.11.2012р. сторони затвердили рознарядку на постачання ТОВ "Золотий Екватор" бензину автомобільного А-80 за ДСТУ 4063-2001 (з урахуванням змін №1).

Додатком №2 до договору поставки №286/1/12/25 від 27.11.2012р. сторони погодили форму акту прийому передачі продукції за договором.

На виконання умов договору поставки №286/1/12/25 від 27.11.2012р. ТОВ "Золотий Екватор" поставив Міністерству оборони України продукцію (продукти нафтопереробки), а саме - бензин автомобільний А-80 на загальну суму 18575067,00грн., що підтверджується актами приймання, зокрема: № 26 вартість продукції становить 856685,76грн., №27 - 881347,32грн., №245 - 752727,36грн., №218 - 2607656,52грн., №945 - 2884845,6грн., №1440 - 2309118,84грн., №657 - 756611,52грн., №658 - 874792,8грн., №22 - 1481635,68грн., №23 - 732264,12грн., №15 - 1477123,2грн., №17/17 - 1467198,6грн., №18/18 - 624835,68грн., №1 - 868224грн. (а.с.20-37).

При цьому, відповідач свої зобов'язання щодо поставки продукції згідно договору №286/1/12/25 від 27.11.2012р. здійснив з порушенням строку поставки.

У зв'язку з тим, що ТОВ "Золотий Екватор" прострочив строк поставки продукції згідно п.7.3.2 договору №286/1/12/25 від 27.11.2012р. Міністерство оборони України звернулось до останнього з відповідними претензіями від 01.02.2013р. №286/7/405, від 15.01.2013р. №286/7/128, від 15.01.2013р. №286/7/129, від 11.02.2013р. №286/7/580, від 12.02.2013р. №286/7/587, від 16.01.2013р. №286/7/155, від 15.01.2013р. №286/7/130, від 17.01.2013р. №286/7/179 про сплату нарахованих розмірів пені за порушення зобов'язання (а.с.38-55).

Однак, відповідач вказаних вимог не виконав та суму нарахованої пені не сплатив.

За вказаних обставин, Київський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернувся з позовом до господарського суду Волинської області про стягнення з ТОВ "Золотий екватор" 128283,15грн. пені за порушення строку поставки за договором від 27.11.2012р. №286/1/12/25 про постачання для державних потреб продуктів нафтоперероблення рідких для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України).

Обґрунтовуючи позовну заяву, Київський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, посилаючись на ст.ст.525, 256, 530, 546-549, 610, 611, 625, 626, 629, 631, 759 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 283 Господарського кодексу України, зокрема, зазначає, що в порушення умов договору від 27.11.2012р. №286/1/12/25 про постачання для державних потреб продуктів нафтопереробки рідких, для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України) відповідачем порушено строк виконання своїх зобов'язань, продукцію поставлено частково, та не надано документи передбачені п.п.4.2, 4.3 зазначеного договору. Також, керуючись п.7.3.2 договору Київським прокурором з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України нараховано пеню в розмірі 128283,15грн..

01.07.2013р. до господарського суду Волинської області надійшла заява від Міністерства оборони України про збільшення розміру позовних вимог, в якій останнє просить стягнути на користь відповідача, крім нарахованої пені в сумі 128283,15грн., додатково 6181,75грн. пені, всього просить стягнути пеню в розмірі 134464,90грн. за порушення строку виконання зобов'язань.

На обґрунтування зазначеної вище заяви долучено акт прийому №3 від 24.12.2012р., складений у межах договору.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 03.07.2013р. зобов'язано позивача в разі підтримки заяви про збільшення розміру позовних вимог привести у відповідність порядок її подання з огляду на заявлений позов прокурора в його інтересах.

Вимоги ухвали суду від 03.07.2013 р. не виконані, а тому судом розглянуто позовну заяву, яку подано первинно без урахування заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Як вже зазначалося, рішенням господарського суду Волинської області від 11.09.2013р. позов задоволено (а.с.92-93).

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Пунктом 1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 ЦК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

В силу ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів про вчасне виконання своїх зобов'язань згідно договору від 27.11.2012р. №286/1/12/25 про постачання для державних потреб продуктів нафтопереробки рідких для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України), так само останній не доводить їх вчасне виконання у апеляційній скарзі.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 610 та 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання, що включає у себе його виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 2 ст.231 Господарського кодексу України, передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, зокрема, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

У п. 7.3.2 договору сторони передбачили, що за порушення строків постачання продукції Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості продукції, з якої допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів з Постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості.

Таким чином, враховуючи положення ст.549 ЦК України, ч.2 ст.231 ГК України, умови п. 7.3.2 договору від 27.11.2012р. №286/1/12/25 та перевірений судом розрахунок пені, нарахованої позивачем, в сумі 128283,15 грн., а саме за актами № 26 розмір пені становить 1713,37грн. (856685,76грн. х 0,1 % х 2), № 27 - 1762,69грн. (881347,32 грн. х 0,1 % х 2), №245 - 8280,00грн. (752727,36грн. х 0,1 % х 11), № 218 - 5215,31грн. (2607656,52грн. х 0,1 % х 2), №945 - 11539,38грн. (2884845,60грн. х 0,1 % х 4), №1440 - 11545,59грн. (2309118,84грн. х 0,1 % х 5), №657 - 5296,28грн. (756611,52грн. х 0,1 % х 7), №658 - 6123,55грн. (874792,80грн. х 0,1 % х 7), №22 - 13334,72грн. (1481635,68 грн. х 0,1 % х 9), №23 - 8054,90грн. (732264,12грн. х 0,1 % х 11), №15 - 14771,23грн. (1477123,20грн. х 0,1 % х 10), №17/17 - 14671,99грн. (1467198,60грн. х 0,1 % х 10), №18/18 - 6873,19грн. (624835,68грн. х 0,1 % х 11), №1 - 19100,93грн. (868224,00грн. х 0,1 % х 22), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову та про стягнення з відповідача на користь позивача 128283,15грн. пені за порушення строку поставки за договором від 27.11.2012р. №286/1/12/25 про постачання для державних потреб продуктів нафтопереробки рідких для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України).

Доводи скаржника в апеляційній скарзі на ту обставину, що встановлена в п.7.3.2. договору №286/1/12/25 від 27.11.2012р. про постачання для державних потреб продуктів нафтоперероблення рідких для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету) відповідальність відповідача у вигляді сплати пені за прострочення термінів поставки товару покупцю є такою, що суперечить приписам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", положенням ЦК України та ГК України, до уваги колегії суддів не береться, оскільки в даному випадку відповідачем порушене не грошове зобов'язання, яке виражене в недодержанні вимог договору поставки №286/1/12/25 від 27.11.2012р. в частині порушення строку поставки нафтопродуктів, а тому приписи Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" до даних правовідносин не застосовуються. Крім того, виходячи із положень вказаних норм законодавства, застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, штрафної санкції у вигляді пені, передбаченої абз.3 ч.2 ст.231ГК України, можливо при сукупності відповідних умов, а саме: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо, між іншим, порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, якщо допущено прострочення виконання не грошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір пені. Дана позиція узгоджується з позицією Верховного суду України, яка зазначена в постанові від 06.12.2010р. №3-4гс10.

Згідно вимог ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що позовні вимоги Київського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Інші доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Екватор", наведені в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи, наведеним вище, а тому відсутні підстави для її задоволення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Волинської області від 11.09.2013р. прийняте з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Крім того, з матеріалів апеляційної скарги вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Золотий Екватор" при поданні апеляційної скарги сплачено судовий збір згідно платіжного доручення №6948 від 26.09.2013р. в сумі 1283,00грн., однак, розмір судового збору, який підлягав до сплати відповідачем за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Волинської області від 11.09.2013р. становив 1282,83грн., тобто скаржником надлишково сплачено 00,17грн. судового збору, який колегія суддів вважає за необхідне йому повернути на підставі ст.7 Закону України "Про судовий збір", про що винести відповідну ухвалу.

Керуючись ст.7 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Волинської області від 11.09.2013р. у справі №903/486/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Екватор", м.Луцьк - без задоволення.

2. Ухвалою суду повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Золотий Екватор" (43010, м.Луцьк, вул.Кременецька, 38, ідентифікаційний код 37425075) 00грн.17коп. надлишково сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги згідно платіжного доручення №6948 від 26.09.2013р..

3. Справу №903/486/13 повернути до господарського суду Волинської області.

Головуючий суддя Павлюк І. Ю.

Суддя Миханюк М.В.

Суддя Савченко Г.І.

Віддрук. прим.:

1 - до справи,

2 - позивачу (03168, м.Київ, Повітрофлотський пр.6),

3 - відповідачу (43010, м.Луцьк, вул.Кременецька, 38),

4 - Київській прокуратурі з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері (01014, м.Київ,

вул.Каменєва, 8А),

5 - прокуратурі Рівненської області (33028, м. Рівне, вул. 16 Липня, 52),

6 - в наряд.