ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
« 07» жовтня 2013 р. Справа №6/136-10
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Білоусова Я.О., суддя Шевель О.В.,
при секретарі Лисокобилка А.Ю.,
за участю представників:
апелянта - Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» - Пилипенко С.В., за довіреністю №254/03 від 01.07.2013 року;
кредитора ДП «Державний резервний насіннєвий фонд України» - Попович Г.О., за довіреністю №76 від 30.09.2013 року;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк», м.Суми (вх.№2879Х/2-7) на ухвалу господарського суду Сумської області від 08.04.2013 року по справі №6/136-10,
за заявою Управління Пенсійного фонду України в Недригайлівському районі Сумської області, смт. Недригайлів,
до Приватного підприємства агрофірми «Злагода - 21», с.Зелене, Сумська область,
про визнання банкрутом,-
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою господарського суду Сумської області від 08.04.2013 року по справі №6/136-10 (суддя Гордієнко М.І.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута - Приватного підприємства агрофірми «Злагода - 21» (42120, Сумська область, Недригайлівський район, с. Зелене, код 33687587).
Ліквідовано Приватне підприємство агрофірму «Злагода - 21» (42120, Сумська область, Недригайлівський район, с. Зелене, код 33687587) як юридичну особу.
Провадження у справі припинено.
Ухвалено, що вимоги кредиторів не задоволені за недостатністю майна банкрута, вважаються погашеними.
Ухвалено, що після винесення судом ухвали про ліквідацію юридичної особи - банкрута ліквідатор зобов'язаний забезпечити збереженість архівних документів банкрута і, за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства або уповноваженою ним архівною установою, визначити місце подальшого їх зберігання.
Публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк» з ухвалою суду першої інстанції не погодилося та звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом при прийнятті ухвали норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 08.04.2013 року по справі №6/136-10 та направити справу на розгляд до місцевого господарського суду.
Крім того, апелянт просить суд вирішити питання щодо відміни державної реєстрації припинення Приватного підприємства агрофірма «Злагода - 21» (42120, Сумська область, Недригайлівський район, с. Зелене, код 33687587), проведену відповідно до ухвали господарського суду Сумської області від 08.04.2013 року по справі №6/136-10.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що в ліквідаційній процедурі ліквідатор не повинен обмежуватись лише направленням запитів, а вживати й інші заходи щодо пошуку майна. Однак, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що ліквідатором не було встановлено місцезнаходження бухгалтерської та іншої документації банкрута, печатки і штампів, матеріальних та інших цінностей ПП агрофірма «Злагода - 21», що перешкоджає здійсненню ліквідаційної процедури та формуванню ліквідаційної маси, а також порушує вимоги чинного законодавства. Зокрема, ліквідатором не направлено запитів до органів статистики та органів ДПІ з метою отримання копій балансу, фінансової звітності та даних про відкритті поточні рахунки на ім'я боржника.
Крім того, апелянт зазначає, що ліквідатором не було направлено скарг та/або запитів до органів МВС, податкової міліції чи прокуратури з заявою щодо протиправних дій посадових осіб ПП агрофірма «Злагода - 21». Також, не надається можливим встановити факт, чи було опубліковано в пресі оголошення про недійсність викрадених, загублених печаток і штампів боржника, оскільки копії відповідних повідомлень відсутні у матеріалах справи на що суд першої інстанції не звернув уваги. Не встановлення даних бухгалтерського обліку призвело до відсутності відомостей про наявність дебіторської заборгованості боржника, за рахунок якої можна було б здійснити погашення кредиторських вимог.
Апелянт вказує, що у матеріалах справи відсутні відомості про факт проведення перевірки боржника ДПІ, як того вимагають положення п. 11.2 наказу ДПА від 22.12.2010 року №979 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів та визнання такими, що втратили чинність, наказів Державної податкової адміністрації України». Ліквідатором не здійснено заходів щодо виявлення майнових активів, які належать боржнику на підставі речових та зобов'язальних прав, а також права інтелектуальної власності; не перевірено відомості в державному реєстрі підприємств, установ та організацій про участь боржника, як засновника (учасника) у статутних фондах інших господарюючих суб'єктів, при виході боржника з яких останньому виплачуються вартість частини майна товариства пропорційно його частці у статутних фондах та подальшому розподіленню між кредиторами у справі про банкрутство пропорційно їх вимогам.
Апелянт зазначає, що ліквідатором не було вжито усіх заходів для виявлення майна боржника, у зв'язку з чим не з'ясовано, яким чином і коли було відчужено належне боржнику майно вартістю 278280,00 грн., яке перебувало в заставі ПАТ «Брокбізнесбанк».
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 26.09.2013 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» прийнято до провадження та призначено до розгляду.
07.10.2013 року від апелянта через канцелярію суду надійшло клопотання (вх.№9497) про долучення до матеріалів справи додаткових документів, зокрема доказів в підтвердження копії апеляційної скарги кредиторам у справі та копія Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які долучені до матеріалів справи.
Від ліквідатора боржника - арбітражного керуючого Закорко В.В., 07.10.2013 року до суду надійшло клопотання (вх.№9496) про відкладення розгляду справи на більш пізній термін у зв'язку із неможливістю прибути в призначене судове засідання.
Розглянувши заявлене ліквідатором клопотання про відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, у разі нез'явлення в судове засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; неподання витребуваних доказів; необхідність витребування нових доказів; залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.
Колегія суддів зазначає, що неможливість вирішення господарського спору в даному судовому засіданні, вирішується господарським судом в кожному випадку окремо з урахуванням обставин справи.
Однак, ліквідатор не наводить підстав та обґрунтувань неможливості розгляду справи за його відсутності.
Враховуючи те, що наявних у справі документів достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті, та зважаючи на те, що у відповідності до ст. 102 Господарського процесуального кодексу України встановлений п'ятнадцятиденний строк розгляду скарги спливає, а клопотання про продовження строку сторонами не заявлено, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання про відкладення, оскільки відсутність ліквідатора в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволені клопотання ліквідатора про відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні 07.10.2013 року представник ПАТ «Брокбізнесбанк» підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги у повному обсязі та просив її задовольнити.
Представник кредитора - ДП «Державний резервний насіннєвий фонд України», письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав, однак пояснив, що підтримує апеляційну скаргу ПАТ «Брокбізнесбанк».
Дослідивши матеріали справи, перевіривши викладені в апеляційній скарзі доводи, заслухавши пояснення представників ПАТ «Брокбізнесбанк» та ДП «Державний резервний насіннєвий фонд України», а також перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Ухвалою суду від 22.12.2010 року порушено провадження у справі №6/136-10 за заявою кредитора - УПФУ в Недригайлівському районі про визнання боржника - Приватного підприємства агрофірми «Злагода - 21» банкрутом відповідно до ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Постановою господарського суду Сумської області від 10.01.2011 року визнано банкрутом - Приватне підприємство агрофірму «Злагода - 21» та відкрито ліквідаційну процедуру.
Призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого - Закорко Вадима Вікторовича на якого покладено виконання дій по ліквідації боржника відповідно до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Зобов'язано ліквідатора письмово повідомити про визнання господарським судом боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.
Зобов'язано ліквідатора подати до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс банкрута з доданими до них документами відповідно до вимог ст. 32 вищевказаного Закону.
Постановлено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: строки виконання зобов'язань боржника вважаються такими, що настали, припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших фінансових (економічних) санкцій за всіма зобов'язаннями; припиняється стягнення з боржника за всіма виконавчими документами, за винятком виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, а також за вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян; відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю; укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банкрута чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Постановлено, що з дня прийняття даної постанови скасовуються арешти, що накладені на майно боржника, і інші обмеження щодо розпорядження майном боржника, в тому числі податкова застава. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.
18.07.2012 року ліквідатором подано до суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, який ухвалою суду від 20.07.2013 року призначено до розгляду.
08.04.2013 року господарський суд Сумської області дійшовши висновку, що ліквідатором боржника - Закорко В.В. виконано всі дії по ліквідації банкрута відповідно до приписів Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» виніс оскаржувану ухвалу.
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду не погоджується із висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 32 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс. Господарський суд, після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів, виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.
Згідно ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає у встановленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному органу з питань банкрутства інформацію для ведення єдиної бази даних щодо підприємств-банкрутів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Матеріали справи свідчать, що арбітражним керуючим Закорко В.В. на виконання положень ст. 25 Закону України про банкрутство були видані наступні розпорядження: розпорядження №1 від 12.01.2011 року про прийняття на себе обов'язків ліквідатора та розпорядження №2 від 12.01.2011 року про передачу документації, печатки та штампу.
Однак, матеріали справи не свідчать про виконання розпорядження №2 від 12.01.2011 року, оскільки ліквідатором не отримано від керівництва ППА «Злагода - 21» документації, печатки та штампу, а навпаки вказується про неможливість їх отримання. При цьому, ліквідатор не обґрунтовує належним чином неможливість отримання відповідних документів. Не надано ліквідатором доказів які б підтверджували вчинення ним дій направлених на пошук документів, печатки та штампу: здійснення відповідного оголошення про втрату документів, печатки та штампу у разі неможливості розшуку. Не містять матеріали справи доказів, які б підтверджували розшук та витребування зазначених документів печатки і штампів у керівника підприємства-банкрута.
При здійсненні ліквідатором своїх повноважень по ліквідації банкрута ним направлено запити до установ та організацій як за місцезнаходженням юридичної особи так і за місцем здійснення господарської діяльності. Зокрема, запити направлено до Сумського МРЕВ УДАІ УМВС України в Сумській області, Недригайлівському відділенню Роменської МДПІ, ВДВС Недригайлівського районного управління юстиції, Головному управлінню Держкомзему у Сумській області, Інспекції державного технічного нагляду Путивльського району, Відділу статистики в Недригайлівському районі Сумської області, Управління майна комунальної власності Недригайлівської районної ради, КП «Недригайлівське БТІ».
Від вищевказаних установ та організацій отримано відповіді про відсутність будь-якого майна зареєстрованого за ППА «Злагода - 21».
Згідно листа Інспекції державного технічного нагляду Сумської облдержадміністрації №2/3 -261 від 10.03.2011 року за боржником зареєстровано право власності на комбайн зернозбиральний ДОН-1500, державний №9653СД, заводський №062430, двигун №072837, рік виготовлення - 2007 та навантажувач коренеплодів СПС-4.2, державний №04328СД, заводський №09766, двигун №926685, рік виготовлення - 2007.
Ліквідатором направлялися запити на адресу Гончарової Л.М. (заступник директора по фінансовим питанням) та Машай М.М. (директор), ОСОБА_3 (керівник), в яких просив надати письмові пояснення про місцезнаходження заставного майна, а саме навантажувача коренеплодів СПС-4.2 та комбайну зернозбирального ДОН-1500, державний №9653СД.
Гончарова Л.М. та Машай М.М. відповідей на запити не надали. Однак, ОСОБА_3, який є колишнім керівником підприємства банкрута направив на адресу ліквідатора лист, в якому зазначив про знищення зернозбирального комбайну ДОН-1500, державний №9653СД, у зв'язку із пожежею. В матеріалах справи міститься акт про пожежу від 24.04.2009 року.
Відомості про місцезнаходження навантажувача коренеплодів СПС-4.2, державний №04328СД, заводський №09766, двигун №926685, рік виготовлення - 2007 в матеріалах справи відсутні.
Як вказує ліквідатор у своєму звіті про хід ліквідаційної процедури, він, зважаючи на наявність зареєстрованого за боржником майна, за участю відповідних спеціалістів здійснив виїзд за місцем реєстрації підприємства-банкрута для фактичного виявлення майна. Майно підприємства не було виявлено за місцем знаходження боржника. Проте, ліквідатором не надано до матеріалів справи доказів в підтвердження проведення вищевказаних дій. Відсутні будь-які акти в підтвердження виїзду за місцем реєстрації підприємства-банкрута.
Колегія суддів вважає, що ліквідатор не довів тієї обставини, що ним було вчинено всі заходи направлені на розшук майна боржника з метою його включення до ліквідаційної маси. При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що станом на момент затвердження ліквідаційного звіту та балансу транспортні засоби обліковуються за боржником та не зняті з обліку у Інспекції Державного технічного нагляд. Таким чином, неможливість розшуку техніки боржника не позбавляє ліквідатора обов'язку вчинення дій направлених на зняття з обліку зазначено майна. Проте, матеріали справи свідчать, що ліквідатором таких дій вчинено не було.
Згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна отриманого ліквідатором, стосовно підприємства-банкрута зроблено 9 записів щодо обтяжень покладених на рухоме майно боржника. З вказаного витягу вбачається, що за боржником обліковувалася мобільна електрична зерносушилка Large240 Сівалка точного висіву СТВТ 12/8М 12-рядкова з туками в комплекті з ЗІП. Ліквідатор у своєму звіті не вказує щодо виявлення зазначено майна, включення його до ліквідаційної маси та реалізації. Також з зазначеного витягу вбачається, що було накладено арешт на майно боржника - трактор «Белорусь 892», номер об'єкта - 551822, номер державної реєстрації ВМ02378, 2008 року випуску та трактор «Белорусь 892», номер об'єкта - 343358, номер державної реєстрації ВМ02376, 2008 року випуску.
У довідках, які надані ліквідатором до матеріалів справи від Інспекції державного технічного нагляду та від МРЕВ УДАІ УМВС України відсутні відомості про реєстрацію за боржником права власності на вищевказані трактори, однак витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна не містить відомостей про звернення стягнення на вказане майно. Звіт ліквідатора також не міститься інформації про вищевказані обставини.
В матеріалах справи міститься витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна згідно якого на комплекс, база, номер за РПВН 3040506 Сумська область, Путивльський район, вулиця Комсомольська, будинок 35 накладено заборону. Власником зазначено майна є ПП «Злагода - 21», а обтяжувачем Сумська філія АТ «Брокбізнесбанк». Однак, ліквідатором також не відображено у звіті зазначену інформацію. Крім того, у зв'язку із тим, що арбітражний керуючий Закорко В.В. під час здійснення ним покладених на нього повноважень ліквідатора обмежився тільки направленням запитів до установ та організацій та отриманням відповідей на них, ним не було досліджено наявності всього кола кредиторів у даній справі.
Стаття 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачає, що ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.
Матеріали справи свідчать, що ліквідатором направлялися листи до кредиторів, які в подальшому звернулися з кредиторськими вимогами, які визнані та включені до реєстру вимог кредиторів. При цьому, ліквідатором у зв'язку із не встановленням документації боржника та не дослідженням всіх матеріалів наданих до ліквідаційного звіту, не звернув уваги на наявність такого кредитора як ПАТ «Брокбізнесбанк», який крім того є заставним кредитором. На його адресу в порядку передбаченому ст. 52 Закону України про банкрутство письмового повідомлення про визнання ППА «Злагода - 21» банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури не направлялося, що позбавило кредитора скористатися своїми правами наданими чинним законодавством України.
Ліквідатором вчинялися заходи направлені на закриття рахунків в установах банках, що підтверджується відповідними листами, які направлялися на адресу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та Сумської філії ПАТ «Брокбізнесбанк».
Згідно довідки від Сумської філії ПАТ «Брокбізнесбанк» на рахунку боржника знаходилися грошові кошти у розмірі 665,27 грн. Зазначені грошові кошти були самостійно зараховані ліквідатором в рахунок відшкодування його витрат на проведення ліквідаційної процедури. Відомості саме про закриття рахунків в установах банках в матеріалах справи відсутні.
Колегія суддів зазначає, що ч.7 ст. 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» чітко встановлює обов'язок ліквідатора використовувати при проведенні ліквідаційної процедури тільки один рахунок боржника в банківській установі, а інші рахунки, виявлені при проведенні ліквідаційної процедури, підлягають закриттю ліквідатором. При цьому, залишки коштів на цих рахунках перераховуються на основний рахунок боржника.
Відповідно до ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченого цим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Тобто, при вирішенні питань процесуального характеру під час розгляду справ про банкрутство господарські суди повинні керуватися Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» і застосовувати ті статті або відповідні частини статей Господарського процесуального кодексу України, які мають універсальний характер для будь-якої форми судового процесу.
Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, виявлення ліквідатором кредиторів та дотримання їх процесуальних прав підчас розгляду їх грошових вимог, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, доведення неможливості задоволення визначених ліквідатором вимог кредиторів з наслідками його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов в оскаржуваній ухвалі передчасного висновку про наявність підстав для затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Приватного підприємства агрофірма «Злагода - 21» та припинення провадження у справі про банкрутство.
Таким, колегія суддів дійшла висновку про те, що при прийнятті ухвали від 08.04.2013 року по справі №6/136-10 господарським судом Сумської області неповно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, у зв'язку з чим оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» задоволенню, з направленням справи на розгляд до місцевого господарського суду.
Колегія суддів також звертає увагу, що у зв'язку із скасуванням припинення провадження у даній справі про банкрутство місцевому господарському суду необхідно вирішити питання про несення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідного запису щодо підприємства згідно Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».
На підставі викладеного та керуючись статтями 99, 101, п.2 ч.1 ст.103, п.1 ч.1 ст.104, ст.105, ст.106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду;-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» задовольнити.
Ухвалу господарського суду Сумської області від 08.04.2013 року по справі №6/136-10 скасувати.
Справу направити на розгляд до господарського суду Сумської області у іншому складі суду.
Повний текст постанови складено 14 жовтня 2013 року.
Головуючий суддя Хачатрян В.С.
Суддя Білоусова Я.О.
Суддя Шевель О.В.
Судове рішення № 34314376, Харківський апеляційний господарський суд було прийнято 16.10.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 6/136-10. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: