Ухвала суду № 34313410, 23.10.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 735/674/13-ц Провадження № 22-ц/795/2182/2013 Головуючий у I інстанції -Грушко О.П. Доповідач - Онищенко О. І.Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2013 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОнищенко О.І.,суддів:Мамонової О.Є, Ішутко В.М.,при секретарі:Шкарупі Ю.В., Руденко О.М.,за участю:представника ОСОБА_6, представника позивачів ОСОБА_7, представника відповідачів ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_9, ОСОБА_10 на рішення Коропського районного суду Чернігівської області від 22 серпня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_9, ОСОБА_10 до ОСОБА_6, ОСОБА_11 про визнання недійсним договору відчуження автомобіля, витребування майна з чужого незаконного володіння, -

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ОСОБА_9, ОСОБА_10 просять скасувати рішення Коропського районного суду Чернігівської області від 22 серпня 2013 року, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_9, ОСОБА_10 до ОСОБА_6, ОСОБА_11 про визнання недійсним договору відчуження автомобіля, витребування майна з чужого незаконного володіння відмовлено, та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на необґрунтованість ухваленого рішення, на порушення норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд не звернув увагу на те, що видаючи довіреність ОСОБА_9 не мав мети відчужувати транспортний засіб. Договір куплі-продажу автомобіля відповідачем ОСОБА_6 укладений не в інтересах довірителя, а у власних. За змістом довіреності ОСОБА_6 не був уповноважений на відчуження даного автомобіля на власне ім'я або на ім'я членів своєї родини.

Крім того, апелянт зазначає, що довіреність була видана від імені ОСОБА_9 на розпорядження майном, яке є спільною сумісною власністю подружжя без згоди його дружини ОСОБА_10, а тому договір купівлі-продажу автомобіля укладений ОСОБА_6 без належних на те повноважень з порушенням форми його укладення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено, що позивачі ОСОБА_9 та ОСОБА_10 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 01 липня 2006 року.( а.с.11)

06 вересня 2007 року позивач ОСОБА_9 придбав автомобіль ВАЗ 21154 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.( а.с.12-14)

11 вересня 2007 року ОСОБА_9 уклав кредитний договір з АБ «Брокбізнесбанк» на придбання автомобіля.( а.с.15-17)

20 листопада 2010 року позивач ОСОБА_9 видав довіреність на ім'я відповідача ОСОБА_6, якою уповноважив його розпоряджатись (укласти договір позички, обміняти, заставити) в тому числі зняти з обліку в органах Державтоінспекції та продати за ціну та на умовах на його розсуд вищевказаний автомобіль. Крім того відповідачу ОСОБА_6 надано право визначати ціну та умови договору купівлі-продажу, міни оренди на його розсуд, отримати належне позивачеві майно за договором міни та належні йому гроші від продажу (а.с.7).

Відповідно довідки-рахунку КІМ № 635167 від 16 липня 2011 року спірний автомобіль було реалізовано ОСОБА_11 за ціною 33 тис. грн. (а.с.44).

08 травня 2013 року позивач ОСОБА_9 скасував довіреність від 20.11.2010 року видану на ім'я відповідача ОСОБА_6 (а.с.8).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов вірного висновку , про те що дії відповідача ОСОБА_6 щодо відчудження автомобіля відповідали повноваженням викладеним у довіреності виданій на його ім'я та положенням діючого законодавства щодо форми та змісту.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується апеляційний суд виходячи з наступного.

У відповідності до вимог ст.237 ЦПК України між позивачем ОСОБА_9 та відповідачем ОСОБА_6 виникли правовідносини з представництва на підставі довіреності.

Довіреність особисто підписана ОСОБА_9, що не заперечувалось останнім в судовому засіданні, направлена на розпорядження автомобілем, в тому числі і на його продаж за ціну та на умовах, на особистий розсуд ОСОБА_6

У відповідності до вимог ст. 239 ЦК України правочин, вчинений представником створює, змінює припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє .

Від змісту доручення відповідач ОСОБА_6 не відступив, порядок її виконання не змінював, не був обмежений на розпорядження автомобілем по колу осіб, правочинів відносно себе не вчиняв та не був представником іншої сторони у договорі купівлв-продажу автомобіля.

Відповідно до ст. 232 ЦК України правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним.

Відповідно до роз'яснень, що викладені в п. 22 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» для визнання правочину недійсним на підставі ст. 232 ЦК України необхідним є встановлення умислу в діях представника: представник усвідомлює, що вчиняє правочин в супереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо допускає) їх настання, а також наявність домовленості представника однієї сторони з іншою стороною і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя.

Позивачами не надано суду доказів, щодо визнання договору недійсним, як вчиненого за зловмисною домовленістю представника однієї сторони з іншою.

Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Відповідно до роз'яснень, що викладені в п. 24 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Відповідно до ч.1 ст.388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати ( добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог щодо визнання договору купівлі-продажу автомобіля недійсним, як договору, що не направлений на настання правових наслідків, обумовлених ним, ( фіктивний договір).

Вірним є висновок суду першої інстанції, щодо не застосування до спірних правовідносин ст. 65 Сімейного кодексу України, оскільки між подружжям ОСОБА_9, та ОСОБА_10, позивачами по справі, відсутній цивільно-правовий спір щодо будь-якого майна, що є або перебувало раніше у їх спільній сумісній власності. Вказана норма закону передбачає можливість захисту права спільної сумісної власності від порушень з боку інших співвласників, а не сторонніх осіб.

Оскаржуване рішення ґрунтується на повно та всебічно досліджених доказах, оцінка яких проведена у відповідності до положень ст. ст. 57-66 ЦПК України і доводи апеляційної скарги їх не спростовують та не містять передбачених законом підстав для скасування вірного по суті рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_9, ОСОБА_10, відхилити.

Рішення Коропського районного суду Чернігівської області від 22 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: