Постанова № 34310201, 15.10.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а/2370/4023/12 Головуючий у 1-й інстанції: Чубар Т.М.

Суддя-доповідач: Горбань Н.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 жовтня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Горбань Н.І.,

суддів: Земляної Г.В., Сорочка Є.О.,

при секретарі: Алдановій К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Черкаському районі Черкаської області Державної податкової служби на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23.10.2012 року у справі за її поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Старт»,-

В С Т А Н О В И Л А:

ДПІ у Черкаському районі Черкаської області Державної податкової служби звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Старт».

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 23.10.2012 року в задоволенні подання відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, ДПІ у Черкаському районі Черкаської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на її думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позову. В своїй апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення. Вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, які мають істотне значення для справи, а встановлені судом висновки не відповідають обставинам справи, що є підставою для скасування рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, що з'явились в засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Черкаському районі звернулася із поданням в порядку п. 2 ч. 1 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої зазначено, що провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Листом Вищого адміністративного суду України від 02.02.2012 р. №149/11/13-11 визначено, що Підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту передбачено пунктом 94.10 статті 94 Податкового кодексу України. Згідно із зазначеною нормою арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. При цьому перевірка обґрунтованості накладення адміністративного арешту передбачає встановлення судом наявності підстав для застосування (адміністративного арешту, визначених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Предметом перевірки є відповідність рішення керівника податкового органу (його заступника) про накладення адміністративного арешту на майно платника податків умовам, за яких таке рішення може бути ухвалено.

Проте платником податків неправомірність рішення та дій податкового органу, в адміністративному порядку, ні в судовому порядку, оскаржено не було, і тому визнання їх неправомірними в постанові від 23.10.2012 р. є безпідставним.

Статтею 16 Податкового кодексу України передбачено допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. п. 20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку встановленому цим Кодексом.

Згідно до п. п. 20.1.8 п.20.1 ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків а зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Також, відповідно до п. п. 20.1.15 п.20.1 ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків) за наявності такої підстави, як недопущення посадових осіб органів державної податкової служби до обстеження територій та приміщень.

Згідно зі ст. 75 Податкового кодексу України Органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Виходячи із визначень документальної та фактичної перевірка, можна дійти висновку, що фактична перевірка є підвидом документальної, проте вона охоплює більш менш вузьке коло питань, які підлягають перевірці.

Умови та порядок допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок визначений ст. 81 ПК України.

Посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених ПК України, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку.

Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення ' перевірки.

Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених ПК України, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику,

або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому пункту 8.1 ст. 81 ПК України, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.

Стаття 81 ПК України передбачає підстави та порядок відмови платників податків від проведення документальної виїзної та фактичної перевірки, а отже за наслідками відмови від проведення фактичної перевірки повинні бути ті ж самі наслідки, що й при відмові від проведення документальної перевірки, а саме застосування адміністративного арешту.

Враховуючи викладене, Рішення заступника Голови державної податкової інспекції у Черкаському районі Черкаської області Державної податкової служби від 19.10.2012 року за результатами розгляду звернення підрозділу органу державної податкової служби у Черкаській області відділу контролю та доданих до нього матеріалів про застосування адміністративного арешту майна платника податків товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Старт» є цілком правомірним.

В постанові зазначено, що податковим органом порушено визначені наказом Голови ДПС у Черкаській області № 274 від 05.10.2012 року терміни проведення фактичної перевірки, які визначені з 12.10.2012 року по 17.10.2012 року, а фактично перевіряючі вийшли на перевірку 09.10.2012 року, що не відповідає матеріалам справи.

В наказі ДПС у Черкаській області № 274 від 05.10.2012 року визначено проведення перевірки з 08.10.2012 року по 17.10.2012 року, а із змісту акту від 09.10.2012 року вбачається, що вони дійсно вийшли на перевірку саме 09.10.2012 року, тобто в межах визначеного наказом строку.

Таким чином судова колегія приходить до висновку, що постанова Черкаського адміністративного суду підлягає скасуванню, так як судом першої інстанції неповно з'ясовано фактичні обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору, не проведено належної оцінки взаємозв'язку доказів у їх сукупності.

Доводи представника ТОВ «Агро-Старт» не ґрунтуються на Законі, а тому вони не заслуговують на увагу.

Згідно ст. ст. 198, 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 196, 198, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Черкаському районі Черкаської області Державної податкової служби - задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23.10.2012 року - скасувати.

Постановити нову постанову, якою подання Державної податкової інспекції у Черкаському районі Черкаської області Державної податкової служби про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Старт» - задовольнити.

Підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Старт», код ЄДРПОУ 31161133, Черкаська область, Черкаський район, с. Леськи, вул. Жовтнева, 52.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Н.І.Горбань

Судді: Г.В. Земляна

Є.О. Сорочко

Повний текст постанови виготовлено 18.10.2013 року

Головуючий суддя Горбань Н.І.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.