Ухвала суду № 34301822, 21.10.2013, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22ц - 791/3430/2013 Головуючий в І інстанції: Заболотний В.М.

Категорія 5 Доповідач: Бугрик В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2013 року жовтня місяця « 21» дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого: Бугрика В.В.

Суддів: Лісової Г.Є., Семиженко Г.В.

при секретарі: Філімонову Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Херсона від 17 вересня 2013 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернулася до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 05.04.1997 року між нею та відповідачем по справі було зареєстровано шлюб. За час шлюбу ними було придбано у власність недобудований на той час житловий будинок по АДРЕСА_1 та оформили його на відповідача. За час спільного проживання сторони його практично добудували. Але позивачка не може здати його до експлуатації, тому що не визнано її співвласницею. Відповідач умисно ухиляється від здачі його до експлуатації, хоча за умовами п.2 договору купівлі-продажу повинен був це зробити у 2000 році. 15.11.2001 році шлюб між позивачем та відповідачем був розірваний. Між ними існувала домовленість, що в разі потреби вони добровільно поділять сумісно придбане майно. Але між сторонами виник спір щодо поділу житлового будинку, так як відповідач не визнає за позивачкою права на частку в спільному сумісному майні, на підставі цього позивачка просила суд визнати житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1, визнати за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, та стягнути з відповідача на її користь суму судового збору та витрати на правову допомогу.

Рішенням суду позов задоволено.

Визнано недобудований житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину недобудованого житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 344,70 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 5000 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позову, судові витрати покласти на позивача, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, зазначає, що перебіг позовної давності щодо пред'явлення позивачем вимоги про розподіл спільного майна подружжя скінчився у 2004 році, тобто зі спливом трьох років.

Вислухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Так, суд встановив, що сторони 05.04.1997 року відповідно до свідоцтва про шлюб НОМЕР_1 зареєстрували свій шлюб у Херсонському міському відділі реєстрації актів громадського стану, про що зроблений відповідний запис за №183. З матеріалів справи вбачається, що в період шлюбу відповідач набув права власності на недобудований на той час житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджуеться договором купівлі-продажу від 05.08.1999 року, посвідчиним приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 1286. Відповідно до п. 2 договору купівлі-продажу відповідач зобов'язаний був закінчити будівництво та здати в експлуатацію житловий будинок до 04.08.2000 року, згідно рішення № 106 Антонівської селищної ради народних депутатів від 04.08.1999 року, проте на даний час ОСОБА_1 не добудував будинок та не здав його в експлуатацію. Відповідно до довідки Херсонського ДБТІ від 25.04.2012 року дійсна вартість недобудованого житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 станом на 2002 рік складає 29899 гривень. Встановлено, що 15.11.2001 року відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_2 шлюб між сторонами був розірваний.

Суд прийшов до вірного висновку, що дане майно було придбано та оформлене на відповідача у 1999 році під час перебування сторін в зареєстрованому шлюбі за спільні кошти, все це в сукупності дає підстави для визначення спірного недобудованого будинку статусу спільного майна подружжя, не зважаючи на те, що право власності на будинок оформлено на відповідача по справі.

В апеляційній скарзі відповідач відповідно до ст. 75 ЦК України зазначає, що суд в порушення норм Закону не застосував строки позовної давності, тому рішення підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджуючись з висновками районного суду та вважає, що початок позовної давності для вимоги про поділ спільного майна подружжя, шлюб якого розірвано, обчислюється не з дати прийняття постанови державного органу РАЦС чи з дати набрання рішення суду законної сили як зазначав відповідач, а від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатись про порушення свого права власності.

За даних обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права, повного з'ясування обставин справи та належної оцінки наявних доказів, тому нема жодних підстав для його скасування чи змінення.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому не можуть бути

прийняті до уваги, як значимі і апеляційну скаргу слід відхилити та залишити рішення без змін як таке, що є законним та обґрунтованим.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду міста Херсона від 17 вересня 2013 року по даній справі залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий

Судді