Ухвала суду № 34298527, 14.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" жовтня 2013 р. м. Київ К-29756/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у м.Краматорську

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01.06.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.08.2010

у справі №2-а-10047/10/0570

за позовом Комунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради

до Державної податкової інспекції у м.Краматорську

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01.06.2010, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.08.2010, позов КВП «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Краматорську від 06.04.2010 №0000061501/1/14682 на суму 196133 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Сторони представників у судове засідання касаційної інстанції не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені. Відповідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведена камеральна перевірка податкової звітності позивача з податку на прибуток за 3 квартали 2009 року, за результатами якої складено акт № 32/15-1-00131133 від 14.01.2010.

Зазначеним актом перевірки встановлено, що згідно наданої декларації з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2009 року від 09.11.2009 № 9001770913 у рядку 14 «Податкове зобов?язання звітного періоду» позивачем відображена сума податкового зобов?язання за 3 квартали 2009 року у розмірі 161889 грн. 04.12.2009 позивачем надано уточнюючий розрахунок податкових зобов?язань у зв?язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 3 квартали 2009 року № 9002073217, згідно якого суму нарахованого податку за 3 квартали 2009 року зменшено в розмірі 358022 грн., при фактично нарахованій сумі податку 161889 грн. За висновками відповідача це призвело до необґрунтованого збільшення переплати з податку на прибуток за 3 квартали 2009 року на 161813 грн. (358022-196209) грн., чим порушено п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування підприємств», п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов?язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» із змінами та доповненнями, п. 1.5 ст. 1, п.3.1 ст. 3 «Порядку складання декларації з податку на прибуток», узгодженого рішенням Комітету Верховної ради України з питань фінансів та банківської діяльності від 31.03.2003 № 06-10/239, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003 № 143.

В подальшому відповідачем було виявлено та виправлено помилку при обрахунку суми необґрунтовано збільшеної переплати з податку на прибуток в розмірі 196133 грн.

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення рішення №0000061501/0/3426 від 28.01.2010 про донарахування податкових зобов?язань з податку на прибуток у сумі 196133,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження скарги платника залишені без задоволення, прийнято податкове повідомлення-рішення з відповідним індексом, яким доведено нові граничні строки сплати податкового зобов?язання.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, та вважає, що судами повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Відповідно до пункту 5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Позивач скористався своїм правом та надав відповідачу уточнюючі розрахунки з податку на прибуток за 3 квартали 2009 року, в результаті самостійно виявлених помилок об?єкт оподаткування набув від?ємного значення.

Відповідач, здійснюючи донарахування податкових зобов?язань з податку на прибуток посилається на порушення позивачем вимог п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування підприємств», п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов?язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Однак, відповідно до пункту 16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування підприємств» податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.

Абзацом другим цього пункту встановлено,що платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.

Пункт 1.2 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов?язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначає поняття податкового зобов?язання, згідно якого податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Судами передніх інстанцій встановлено, що податкові декларації подавалися позивачем до податкового органу в строки передбачені законом. Податкові зобов?язання, визначені у податкових деклараціях з урахуванням уточнень, були сплачені також у строки встановлені законом, таким чином відповідачем не доведено у чому полягає порушення позивачем вимог п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування підприємств», п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов?язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», визначених підставою для донарахування зобов?язань за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням.

Касаційна скарга, всупереч вимогам ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України також не містить доказів виконання суб'єктом владних повноважень покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийнятих ним рішень.

З огляду на викладене, судова колегія доходить висновку, що рішення суду першої та апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, підстав для їх скасування з мотивів викладених в касаційній скарзі немає.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Краматорську залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01.06.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.08.2010 - без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун