Ухвала суду № 34298124, 14.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/77137/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.01.2012

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2012

у справі № 2а-11775/11/0170/19

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море"

до 1. Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим;

2. Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

за участю Прокуратури Автономної Республіки Крим

про стягнення бюджетної заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.01.2012, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2012, позовні вимоги задоволені: стягнуто з Державного бюджету України на користь ВАТ "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2011 року в розмірі 127 679,00 грн.

В касаційній скарзі відповідач-2, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим подано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2011 року та розрахунок суми бюджетного відшкодування за червень 2011 року, згідно з яким сума, що підлягала бюджетному відшкодуванню складала 2 307 700,00 грн.

Феодосійською міжрайонною податковою інспекцією Автономної Республіки Крим було проведено позапланову виїзну перевірку ВАТ "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 2307700,00 грн. за червень 2011 року на рахунок платника податку у банку, яка виникла за рахунок від'ємного значення податку на додану вартість, що декларувалось в період - грудень 2010 року, лютий, квітень, травень 2011 року, за результатами якої було складено акт № 1761/23-4/14309008 від 07.09.2011.

Вказаною перевіркою підтверджено суму бюджетного відшкодування, відображену в декларації за червень 2011 року, в сумі 127 679,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог ВАТ "ФСК "Море" посилається на те, що Феодосійською міжрайонною державною податковою інспекцією АР Крим не надано висновку про відшкодування податку на додану вартість, через що сума у розмірі 127 679,00 грн. не перерахована з бюджетного рахунку на банківський рахунок позивача.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що сума податку на додану вартість в розмірі 127 679,00 грн. за червень 2011 року, яка підлягає відшкодуванню, підтверджена висновком, викладеним у акті перевірки Феодосійської МДПІ в АР Крим № 1761/23-4/14309008 від 07.09.2011, однак, відшкодування зазначеної суми не здійснено, а тому бюджетна заборгованість по декларації за червень 2011 року з податку на додану вартість складає 127679,00 грн.

Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що у разі невідшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ, право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, а тому способом захисту цього права має бути вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості).

Разом з тим, висновок судів щодо розміру бюджетної заборгованості зроблений без належного з'ясування дійсних обставин справи. Судами, всупереч нормі ст. 86 КАС України, не було дано жодної оцінки доданим до матеріалів справи копіям податкової декларації з податку на додану вартість з додатками, податковим повідомленням-рішенням, та достовірно не встановлено факту правомірності визначення заявленої до стягнення суми бюджетного відшкодування, що входить до предмету доказування у справах такої категорії.

Крім того, слід зазначити, що суд в кожному конкретному випадку має перевіряти факт надмірної сплати податку на додану вартість платником, який підлягає встановленню в судовому процесі як юридичний факт, оскільки з ним Закон пов'язує виникнення права платника податку на отримання бюджетного відшкодування.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.

При новому розгляді слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.01.2012 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2012 скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль