Ухвала суду № 34297166, 17.10.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/984/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Жданкіна Н.В.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Ватаманюка Р.В. Курка О. П.

при секретарі: Лукашик М.О.

за участю представників сторін:

позивача - Миколенко Р.Л., представник на підставі довіреності

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство" до Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області про визнання протиправнимм та скасування податкового повідомлення рішення , -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство" звернулось до суду з позовом до Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що в узагальнюючій консультації податковим органом вказано, що при розрахунку узгодженої суми грошових зобов'язань в цілях сплати авансових внесків з податку на прибуток надміру сплачені суми цього податку не враховуються.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Відповідач в судове засідання не з'явився про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином.

Враховуючи те, що явка відповідача не визнавалась судом апеляційної інстанції обов'язковою, а неявка, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, не перешкоджає судовому розгляду справи, суд апеляційної інстанції ухвалив здійснювати розгляд за відсутності представника відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем, відповідно до податкової декларації від 09.11.2012 № 9070483818 з податку на прибуток за 3 квартали 2012 року був задекларований податок на прибуток у сумі 2551488 грн. (рядок 14 декларації).

Листом від 15.01.2013 р. за вих. № 57-13 КЗ позивач просив відповідача відобразити суми авансових внесків з податку на прибуток на 2013 року.

На зазначений лист позивач одержав відповідь (лист відповідача від 17.01.2013 вих. № 113/15-01-21), в якій відповідач зазначає, що авансові внески за січень-лютий 2013 року підлягають сплаті протягом 20 календарних днів. Разом з тим, у своїй відповіді відповідач, посилаючись на наказ ДПС України №1171 від 21.12.2012 року "Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо особливостей подання декларації з податку на прибуток та сплати податку в 2013 році", зазначив, що при розрахунку узгодженої суми грошових зобов'язань в цілях сплати авансових внесків з податку на прибуток надміру сплачені суми цього податку не враховуються.

У зв'язку з чим, податковим органом на підставі акту перевірки №34/15/30574526 від 27.02.2013 року про результати камеральної перевірки своєчасності сплати авансового внеску по податку на прибуток підприємств було прийнято податкове повідомлення-рішення Ш" №0000051500 від 20.02.2013 року, яким позивача було зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% - у сумі 28349,90 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність дій податкового органу щодо не зарахування суми надміру сплаченого позивачем платежу з податку на прибуток в розмірі 4698701 грн. у рахунок авансового внеску з податку на прибуток за січень 2013 року, відповідно застосування до позивача штрафних санкцій є протиправним, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції враховуючи наступне.

Відповідно до п. 57.1 ст.57 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Згідно з пп. 17.1.10. п. 17.1 ст. 17 ПК України платник податку має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

В силу пп. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПК України надміру сплачені грошові зобов'язання - це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Таким чином, п. 87.1 ст. 87 ПК України передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Водночас, за змістом п. 102.5 ст. 102 ПК України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Отже, Податковим кодексом України встановлено право платника податку на сплату грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів на підставі відповідної заяви платника, яким Позивач скористався на підставі п.87.1 ст.87 ПК України.

Відмовляючи в зарахуванні надміру сплачених коштів з податку на прибуток як авансових внесків, податковий орган діяв на підставі наказу ДПС України від 21.12.2012р. №1171 "Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо особливостей подання декларацій з податку на прибуток та сплати податку у 2013 році", згідно якого при розрахунку узгодженої суми грошових зобов'язань в цілях сплати авансових внесків з податку на прибуток надміру сплачені суми цього податку не враховуються. Проте, під час аналізу Узагальнюючої податкової консультації щодо особливостей подання декларацій з податку на прибуток та сплати податку у 2013 році, колегією судів встановлено, що відповідь на питання №17 надається саме стосовно розрахунку узгодженою суми, а не використання надміру сплаченого податку на прибуток.

Отже, з огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, положення Податкового кодексу України мають вищу юридичну силу в порівнянні із вказаним наказом ДПС України від 21.12.2012р. №1171 "Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо особливостей подання декларацій з податку на прибуток та сплати податку у 2013 році". Тому, податковим органом неправомірно відмовлено в зарахуванні надміру сплачених коштів з податку на прибуток як авансових внесків за 2013 рік, а тому податкове повідомлення-рішення №0000051500 від 20.02.2013р. є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, вимоги апелянта - є безпідставними, а висновки суду першої інстанції не спростовуються доводами апеляційної скарги.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 24 жовтня 2013 року .

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Ватаманюк Р.В.

Курко О. П.