Ухвала суду № 34297156, 17.10.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/2373/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Воробйова І.А.

Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Гонтарука В. М.

суддів: Білої Л.М. Сушка О.О.

при секретарі: Ковальчук О.В.

за участю:

позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: Цибуленка Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Могилів-Подільського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання нечинними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу , -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Могилів-Подільського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання нечинними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 05 червня 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Позивач в судовому засіданні 17 жовтня 2013 року апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив вимоги, що в ній викладені, задовольнити.

Представник відповідача з вимогами апеляційної скарги не погодився, оскільки вважає, що постанова суду, прийнята за наслідками розгляду справи в суді першої інстанції, є законною та обґрунтованою, а тому просив Вінницький апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05 червня 2013 року - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Як встановлено з матеріалів справи на підставі контракту про проходження громадянами України військової служба в Державній прикордонній службі України, що набрав чинності 1.06.2011 р. ОСОБА_2 вступив на військову службу та взяв на себе зобов'язання протягом дії Контракту проходити військову службу на посаді осіб сержантського та рядового складу в органах Державної прикордонної служби України на умовах та в порядку, встановлених Положенням про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, іншими нормативно-правовими актами, що визначають порядок проходження військової служби, та цим Контрактом.

Наказом № 96-ос від 05.04.2013р. позивача звільнено в запас Збройних сил України згідно ст. 26 ч. 6 п. "і" Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" у зв'язку з набранням законної сили судовим рішенням, відповідно до якого останнього притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного корупційного правопорушення. Наказом № 127-ос від 07.05.2013р. позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення. Вказані накази видані на підставі подання начальника відділу прикордонної служби "Бронниця" від 19.03.2013 р., в якому також основними мотивами та підставами для дострокового звільнення зазначено рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 19.02.2013 р. у справі №3-161/13.

Позивач, вважаючи вказані накази протиправними звернувся до суду щодо їх скасування, поновлення його на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Суд першої інстанції, при ухваленні постанови та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з наступного.

Указом Президента України від 29 грудня 2009 року № 1115/2009 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України (далі - Положення про проходження військової служби), яким визначається порядок проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України у мирний час та особливості проходження військової служби в ній в особливий період.

Так, відповідно до пункту 26 вказаного Положення, контракт припиняється (розривається), а військовослужбовець, який проходить військову службу за контрактом, звільняється з військової служби з підстав, передбачених частиною шостою статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".

В свою чергу пунктом "і" частини 6 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу", визначено, що контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби, у зв'язку з набранням законної сили судовим рішенням, відповідно до якого військовослужбовця притягнуто до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення. При цьому, суд зазначає, що вказана норма є імперативною та не передбачає право вибору щодо звільнення (не звільнення) військовослужбовця.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи 19 лютого 2013 року Могилів-Подільським міськрайонним судом Вінницької області у справі № 3-161/13 прийнято постанову, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного корупційного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, яка набрала законної сили 04.03.13 року. Копію даного рішення позивач отримав 05.03.2013 року, що підтверджується супровідним листом №1853 від 05.03.2013 року.

5 березня 2013 року на засіданні атестаційної комісії Могилів-Подільського загону розглянуто питання щодо подальшого проходження служби старшим сержантом ОСОБА_2 та прийнято рішення клопотати перед начальником прикордонного загону про його звільнення з лав ДПСУ на підставі статті 26 частини 6 пункту "і" Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".

19 квітня 2013 року на підставі рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області, враховуючи протокол засідання атестаційної комісії начальник відділу прикордонної служби "Бронниця" сформував подання, в якому клопотав про звільнення в запас Збройних Сил України старшого сержанта ОСОБА_2 за статтею 26 частиною 6 пункту "і" Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".

На підставі вказаного подання та враховуючи норми пункту "і" частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" позивача наказами № 96-ос від 05.04.2013 р. та № 127-ос від 07.05.2013 р. звільнено з військової служби в запас Збройних Сил України та виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення, що цілком правомірно та обґрунтовано, враховуючи вимоги наведених вище нормативно-правових актів.

Таким чином враховуючи наведені норми чинного законодавства та обставини справи суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при прийнятті оскаржуваних наказів, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому підстави для скасування оскаржуваних рішень відсутні.

Разом з тим, як вірно зазначено судом першої інстанції посиланя позивача на порушення відповідачем триденного строку, встановленого пунктом 2 статті 22 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" для звільнення військовослужбовців, є безпідставними.

Згідно абзацу першого пункту 2 статті 22 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" дострокове припинення повноважень особи на виборній посаді, припинення повноважень посадової особи на посаді, звільнення, що здійснюється за рішенням Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, звільнення військової посадової особи з військової служби у зв'язку з притягненням до відповідальності за корупнійне правопорушення, а також відсторонення такої особи від виконання службових повноважень у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, здійснюється з урахуванням особливостей, визначених Коституцією і законами України.

Отже зазначена норма містить відсилку до законів України, якими у даному випадку є Закон України "Про військовий обов"язок і військову службу" та Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, що є спеціальними у спірних правовідносинах та визначають порядок та строки звільнення військовослужбовців з військової служби.

Абзацом 2 частини 2 статті 22 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" передбачено, що інші особи, яких притягнуто до кримінальної або адміністративної відповідальності за корупційні правопорушення, пов'язані з порушенням обмежень, передбачених цим Законом, підлягають звільненню з відповідних посад у триденний строк з дня отримання органом державної влади, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили, якщо інше не передбачено законом. Тобто вказана норма стосується "інших осіб", які не перелічені у частині першій, а отже триденний строк встановлений для звільнення "інших осіб" на військовослужбовців не розповсюджується.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем під час розгляду справи було надано достатньо належних доказів, які свідчать про наявність підстав для прийняття наказів про звільнення позивача з військової служби в запас Збройних Сил України та виключення зі списків особового складу та всіх видів забезпечення, а тому і відсутні підстави для його поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги позивача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05 червня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 21 жовтня 2013 року .

Головуючий Гонтарук В. М.

Судді Біла Л.М.

Сушко О.О.