Ухвала суду № 34297170, 17.10.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/3274/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Дмитришена Р.М.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Ватаманюка Р.В. Курка О. П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Шаргородському районі Вінницької області про визнання протиправною та скасування вимоги , -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у Шоргородському районі Вінницької області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 04.09.2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду позивач вказує, що сума страхових внесків за 2011 рік вже оскаржувалась у вимозі про сплату боргу №120 від 26.03.2013 року та була скасована судами.

Сторони в судове засідання не з'явились про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені завчасно та належним чином.

Позивач в апеляційній скарзі просив провести розгляд справи за його відсутності.

Відповідач надіслав заперечення на апеляційну скаргу, в якому також просив провести розгляд справи за відсутності його представника.

За таких обставин, враховуючи те, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів, у відповідності до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, позивач є фізичною особою-підприємцем, який обрав спрощену систему оподаткування. Крім того, позивач має статус постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, що підтверджується посвідченням громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю. Відповідно до матеріалів справи, позивачу призначена пенсія за віком з 08.09.2011 року.

Управлінням Пенсійного фонду України у Шаргородському районі 12.07.2013 року прийнята та направлена на адресу позивача вимога №Ф-421 про сплату боргу за період з січня по липень 2011 року єдиного внеску в загальній сумі 2 312,07грн. Дана вимога сформована згідно ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та на підставі картки особового рахунку платника.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції вказав, що вимога №Ф-421 від 12 липня 2013 р. про сплату недоїмки в розмірі 2312,07 грн. нарахована за період з 01 січня 2011 року по 31 липня 2011 року, тобто у той період коли позивач не був пенсіонером за віком, а тому доводи позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції враховуючи наступне.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464) платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно з ч. 4 ст. 4 Закону особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Проте, норми ч. 4 ст. 4 Закону №2464 в указаній редакції діють з 06.08.2011р. згідно з Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" від 07.07.2011р. №3609-VІ.

Разом з тим, до 06.08.2011 року положення п.4 ч.1 ст.4 діяли в редакції Закону від 08.07.2010р. відповідно до якого, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Отже, до правовідносин у період з 01.01.2011 року по 06.08.2011 року застосовуються норми, які були чинні у цей період, а саме положення п.4 ч.1 ст.4 Закону № 2464 в редакції від 08.07.2010р.

Крім того, позивачу призначена пенсія за віком з 08.09.2011 року, тому з вересня 2011 року він не повинен сплачувати єдиний внесок, як фізична особа-підприємець, що є пенсіонером за віком.

Разом з тим, за період з січня 2011 р. по липень 2011 р. позивач є платником єдиного внеску, та згідно з ч. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", зобов'язаний сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Позивач також стверджує, що орган Пенсійного фонду, всупереч постанові Вінницького окружного адміністративного суду від 19.04.2013 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11.06.2013 року у справі №802/1532/13-а, якою було скасовано вимогу про сплату боргу №120 від 26.03.2013 року за 2011-2012р.р., знову стягує з нього єдиний внесок за 2011 рік. Так, відповідно до вказаної постанови суду від 19 квітня 2013 р. у адміністративній справі №802/1532/13-а, ОСОБА_2 є ФОП, який обрав спрощену систему оподаткування, є пенсіонером за віком, а отже на позивача поширюються положення ч. 4 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо звільнення від сплати за себе єдиного внеску.

В ухвалі Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2013 р. у справі №802/1532/13-а зазначено, що позивачу призначена пенсія за віком з 08.09.2011 р., однак вимога про сплату боргу нарахована за період з 01.01.2011 р. по 30.06.2012 р., тобто частково за період, коли позивач вже був пенсіонером за віком. Отже, судами було встановлено невідповідність частини рішення суб'єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства, а також встановлено, що вимогу про сплату боргу №120 від 26.03.2013 р. в указаній частині суми не можливо виокремити, тому вимога №Ф 120 визнана протиправною та скасована повністю.

За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що з урахуванням викладеного позивачем не сплачено єдиний внесок за період з 01.01.2011 р. по 31.07.2011 р., тому управлінням Пенсійного фонду України в Шаргородському районі правомірно сформовано та надіслано позивачу вимогу №Ф-421 від 12.07.2013 р. про сплату боргу в сумі 2312,07 грн.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Ватаманюк Р.В.

Курко О. П.