Ухвала суду № 34294809, 15.10.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2013 р.Справа № 2а-3484/12/2170

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В. судді - Потапчук В.О. судді - Коваль М.П.при секретаріПолянській А.М.

за участю сторін: ТОВ "Югспецстрой."- Васильєва М.В. (довіреність) - Агеєнко О.В. (керівник)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2012 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Югспецстрой." до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення, -

встановиЛА:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2012 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від 15.03.2012 № 0001912301.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

ДПІ, сповіщена належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання, в суд апеляційної інстанції не з'явилась та своїм правом на участь в розгляді власної апеляційної скарги Одеським апеляційним адміністративним судом не скористались.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Югспецстрой." є юридичною особою, платником ПДВ. Податковою інспекцією було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Югспецстрой" щодо дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ПП "Фіто Сервіс Плюс" та з контрагентами покупцями за лютий, березень, квітень, травень 2011 року, та подальшої реалізації товарів, отриманих від ПП "Фіто Сервіс Плюс". За результатами перевірки складено акт від 27.02.2011 № 6/23-4/23139806. Відомості акту перевірки свідчить, що позивач придбавав у ПП "Фіто Сервіс плюс" ролети, вікна металопласти, рушники, протягом лютого - травня 2011 року на загальну суму 279797,66 грн., в т.ч. ПДВ 49866 грн. 30 коп.

Висновки акту перевірки ґрунтуються на відомостях іншого акту перевірки ПП "Фіто Сервіс Плюс" від 12.01.12 № 13/15-2/36671297 про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій за період з 01.01.2011 по 30.06.2011, з якого вбачається, що ПП "Фіто Сервіс Плюс" фінансово-господарську діяльність не здійснювало, працюючих на підприємстві 1 особа, враховуючи загальний обсяг декларуємих доходів від реалізації товарів, дана особа не могла здійснювати роботу самостійно, нерухомість у підприємства відсутня, як і транспортні засоби. За юридичною адресою ПП "Фіто Сервіс Плюс" відсутнє, встановлено, що за адресою реєстрації АДРЕСА_1 мешкає гр-ка. ОСОБА_7, яка була керівником підприємства в період з 10.09.09 по 22.12.10. З відібраних пояснень сусіда гр. ОСОБА_8 також вбачається відсутність діяльності за вказаною адресою підприємства "Фіто Сервіс Плюс", автомобілів не бачив, ТМЦ за даною адресою не привозились, за період з 2011-2012 р.р. ОСОБА_9 та ОСОБА_10 даний будинок не відвідували.

Перевіривши декларації ПП "Фіто Сервіс Плюс" по ПДВ за період січень-травень 2011 року, податкова фіксує, що вони були підписані ОСОБА_9 (директором контрагента) в січні-травні 2011 року та ОСОБА_10 в травні-червні 2011 року. ДПІ посилається на пояснення ОСОБА_9, з яких вбачається, що вона не змогла пояснити конкретні обставини фінансово-господарської діяльності підприємства за період з 22.12.2010-20.06.2011. За результатами опитування ОСОБА_10 (директор) стало відомо, що у період з 20.06.2011 він не здійснював фінансово-господарську діяльність, податкову звітність та первинні бухгалтерські документи не підписував та не складав.

Також податкова інспекція в акті перевірки акцентує увагу на те, що кредитоформуючими підприємствами ПП "Фіто Сервіс Плюс" по декларації за січень 2011 року були ПП "Стилет-Юг" та ПП "Альтекс-Юг", органами досудового слідства було встановлено, що групою невстановлених осіб утворень підприємства ПП "Стилет-Юг", ПП "Альтекс-Юг", ПП "Агропрайд", ПП "Югтрансагро" для зайняття фіктивною діяльністю без наміру її реального здійснення з метою отримання незаконного доходу. З аналізу матеріалів податкової звітності та реєстраційних документів встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

Таким чином, податкова інспекція в акті перевірки від 27.02.2011 ТОВ "Югспецстрой" робить висновки щодо нікчемності правочинів по поставці товару, укладеного з ПП "Фіто Сервіс Плюс", на підставі проведеної перевірки діяльності контрагента позивача, який здійснював в свою чергу сумнівні господарські операції з іншими підприємствами. ПП "Фіто Сервіс Плюс" не має основних фондів, складських приміщень, найманих працівників та транспортних засобів. Підтвердити поставку товару за договором № 010407 від 01.04.2011 не вбачається можливості, оскільки ТТН відсутні, які відповідно є документами податкової звітності, відсутність яких не дає право на нарахування податкового кредиту.

Податкова інспекція вважає, що придбавання товару не відбулось, що слідувало визнанню нікчемними угоди щодо подальшої реалізації придбаного товару покупцям позивача - ТОВ "Вікінг Україна" у лютому 2011 року в сумі ПДВ 243,00грн., ТОВ "Запорожец" в сумі ПДВ 1468,17 грн., у березні 2011 року ПП "Співдружність" в сумі ПДВ 19405,34 грн., ТОВ "Запорожец" в сумі ПДВ 1552,40 грн., у квітні 2011 року ПП "Сюрприз" в сумі ПДВ 19399,99грн., у травні 2011 року КП "Міськтеплокомуненерго" в сумі ПДВ 282,75 грн., ТОВ "Механічний завод" в сумі ПДВ 52,26 грн. Первинні документи податкова інспекція на час перевірки мала. ТТН до перевірки не надано.

Враховуючи встановлені обставини, податкова інспекція зафіксувала порушення ТОВ "Югспецстрой." п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 а) ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 ПК України, що призвело до завищення суми податкового кредиту 7462,39 грн. та заниження суми ПДВ за березень 2011 року на суму 1485,73 грн., травень 2011 року на суму 5976,66 грн., а також порушення ст.ст. 202, 203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 ЦК України, вчасності недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, в результаті чого, правочини здійснення ТОВ "Югспецстрой." з покупцями ТОВ "Запорожец", ПП "Співдружність", ПП "Сюрприз", КП "Міськтеплокомуненерго" ТОВ "Механічний завод" та ТОВ "Вікінг Україна" визнано нікчемними та недійсними. ДПІ у м. Херсоні прийняла спірне податкове повідомлення - рішення від 15 березня 2012 року № 0001912301, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 7462,39 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 1 грн.

Позивач оскаржував в адміністративному порядку податкове повідомлення - рішення від 15.03.2012 № 0001912301, але за наслідками розгляду скарг дане рішення залишено без змін.

З матеріалів справи вбачається, що на формування податкового кредиту ТОВ "Югспецстрой." за період лютий-травень 2011 року вплинули господарські операції з контрагентом ПП "Фіто Сервіс Плюс" по поставці текстильних матеріалів та віконних обладнань згідно договору 010407 від 01.04.2011.

Відповідно до ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п.198.3). Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6).

За п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПКУ). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відповідно до абз. 8 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту.

Отже, з точки зору податкового законодавства України головними умовами для віднесення сплаченого при придбанні товару ПДВ до складу податкового кредиту є використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності платника податків у межах оподатковуваних операцій та належне документування сплаченого ПДВ, в тому числі наявність податкової накладної.

Позивач на перевірку надав первинні податкові та бухгалтерські документи, а саме податкові та видаткові накладні, рахунки-фактури, платіжні доручення, договір поставки № 010407 від 01.04.2011, які підтверджують здійснення поставки товару ПП "Фіто Сервіс Плюс" до покупця ТОВ "Югспецстрой.". За договором поставки витрати по поставці товару постачальник (ПП Фіто Сервіс Плюс") брав на себе. Розрахунок за поставку товару здійснювався у безготівковій формі. У податкової не виникло претензій до позивача щодо належного оформлення первинних документів, позиція ДПІ ґрунтувалась на обов'язковій наявності ТТН для того, щоб мати право на формування податкового кредиту, з посиланням на Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтранспорту України від 14.10.97 № 363. Суд не приймає до уваги цей довід відповідача, оскільки податкове законодавство не передбачає обов'язкову наявність ТТН як форми бухгалтерської звітності під час формування податкового кредиту при придбанні ТМЦ, вони є супровідними документами на підтвердження перевезення товару та не містять в собі контрольну звітність під час визначення підприємством показників за здійсненими господарськими операціями.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999р. № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Статтею 9 Закону № 996 встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання: назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Виходячи з вищевикладеного, суд не вважає товарно-транспортну накладну первинним бухгалтерським документом та обов'язковим доказом на підтвердження вчинення господарських операцій та обов'язковим документом, який дає право на нарахування податкового кредиту. ТТН можна віднести до бухгалтерських документів при здійсненні або придбанні транспортних послуг, а в даному випадку ТОВ "Югспецстрой." не придбавав транспортних послуг та не ніс ніяких транспортних витрат.

ПП "Фіто Сервіс Плюс" на момент здійснення поставки позивачу було зареєстровано платником ПДВ, мало право видавати податкові накладні, відобразило в податкових зобов'язаннях декларацій операції продажу товарів позивачу. Присутній в судовому засіданні директор ТОВ "Югспецстрой." Агеєнко О.В. повідомив, що особисто знайомий з ОСОБА_9, яка виконувала обов'язки директора ПП "Фіто Сервіс плюс".

Висновки податкової служби щодо недійсності правочинів, укладених між ТОВ "Югспецстрой." та ПП "Фіто Сервіс Плюс" є необґрунтованими, оскільки частинами 1 та 5 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемними правочини). У цьому разі визнання такою правочину недійсним судом не вимагається. Статтею 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, зниження, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Таким чином до правочинів, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, відносяться правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу, землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. В усіх інших випадках недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі позовної заяви зацікавленої особи після повного та всебічного судового розгляду. Про недійсність правочинів ухвалюється судове рішення.

При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватися вина яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Належне встановлення умислу можливе лише в межах кримінального процесу. Доказом вини може бути вирок суду постановлений у кримінальній справі або інше судове рішення, яке підтверджує вину особи. Разом з тим акт перевірки не тільки не містить посилань на вищезазначені обставини, а й не доводить умислу посадових осіб ТОВ "Югспецстрой" на порушення публічного порядку, не пояснює, в чому саме таке порушення полягає. Суд не надано вироку відносно керівників або інших посадових осіб ТОВ "Югспецстрой" та ПП "Фіто Сервіс Плюс". Відповідач керується в акті перевірки щодо відсутності основних фондів, трудових ресурсів та транспортних засобів у контрагента позивача ПП "Фіто Сервіс Плюс", що не може бути взято за основу визнання правочинів недійсними чи нікчемними, ґрунтування на опитаних органами досудового слідства сусіда контрагента ОСОБА_8, та керівників ОСОБА_9 і ОСОБА_10 є необґрунтованим, оскільки протиправність та незаконність дій керівників ОСОБА_9 і ОСОБА_10 не доведена належними доказами. За спірний період податкові декларації складались директором ОСОБА_9, яка не заперечує даної обставини, як не заперечує наявність господарських відносин ПП "Фіто Сервіс Плюс" з позивачем. Відповідач не надав суду письмового пояснення ОСОБА_9, тому суд не має можливості оцінити дані цією особою свідчення. Не надано суду пояснень мешканця сусіднього будинку, тому визначити на яких підставах даний громадянин стежив за АДРЕСА_1, неможливо. Крім того, законодавством не передбачена можливість використання під час проведення перевірок платників податків та складання акта перевірки матеріалів досудового слідства або дізнання. Це співвідноситься, зокрема, і з положеннями КАСУ та й взагалі з доктриною процесуального права України, відповідно до яких заздалегідь є встановленим і не потребує доведення та доказування вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили. Тобто преюдиціальний характер має лише вирок суду, який набрав законної сили, а не матеріали досудового слідства, зокрема, протоколи допиту або письмові пояснення. Ці пояснення взагалі не є первинними документами в розумінні Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, тому не повинні використовуватись при проведені перевірки.

Посилання відповідача на наявність у ПП "Фіто Сервіс Плюс» в січні 2011 року таких постачальників як ПП "Стилет-Юг" та ПП "Альтекс-Юг" немає відношення до даної справи, оскільки позивач мав господарські стосунки з ПП "Фіто Сервіс Плюс" у лютому-травні 2011 року.

Отже, відповідач, зробивши висновок у акті перевірки про нікчемність правочинів, міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, його позиція про те, що ці правочини очевидно суперечать інтересам держави, не підкріплені належними доказами чи відповідними судовими рішеннями. Відобразивши в акті перевірки певні фактичні дані, не можна довести нікчемність правочину. Відповідачеві не надано право визначати дійсність договорів в залежності від наявності у сторін договору складів, приміщень, чисельності персоналу, умови його транспортування. Положеннями законодавства, яке регламентує права органів державної податкової служби, вбачається, що податковим органам, відповідно до покладених на них функцій та повноважень, не надано прав щодо встановлення висновків в актах перевірки про нікчемність, або недійсність правочинів, укладених суб'єктами господарювання. Тому правочини між позивачем та його постачальником є оспорюваними, тобто, є правомірними, поки їх недійсність не буде встановлена судом.

Позивач та його постачальник були на момент вчинення поставок платниками ПДВ, претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які були сторонами правочину, укладеного між позивачем та ПП "Фіто Сервіс Плюс", до правового статусу сторін цього договору як платників ПДВ, ДПІ ні при проведенні перевірки, ні в ході судового розгляду не висував. Крім того, ТОВ "Югспецстрой." в подальшому реалізовувало отримані від ПП "Фіто Сервіс Плюс" товари іншим підприємствам, продовжуючи тим самим ведення своєї господарської діяльності та фіксування її результатів в податковій звітності, що не заперечувалось представником ДПІ як в судовому засіданні, так і в самому акті перевірки.

З урахуванням встановлених фактичних обставин справи, суд приходить до висновку, що господарські операції, вчинені позивачем, не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, ТОВ "Югспецстрой." не допущено порушень вимог діючого законодавства під час формування податкового кредиту по операціям з ПП "Фіто Сервіс Плюс".

Доводи апеляційної скарги один в один дублюють заперечення на адміністративний позов (а.с. 63), були предметом дослідження в суді першої інстанції та висновків останнього не спростовують.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби, - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2012 року по справі № 2-а-3484/12/2170, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Ухвалу складено у повному обсязі - 16 жовтня 2013 року.

Головуючийсуддя Г.В. Семенюк суддя В.О. Потапчук суддя М.П. Коваль