Ухвала суду № 34294800, 15.10.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2013 р.Справа № 821/2353/13-а

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В. судді - Потапчук В.О. судді - Коваль М.П.при секретаріПолянській А.М.

за участю сторін: МПП «Ритм»Гілін Є.О. (довіреність) Сначов Ю.М. (довіреність)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 липня 2013 року по справі за позовом малого приватного підприємства „Ритм" до державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановиЛА:

Позивач звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 22 липня 2013 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від 05.06.13 № 0004012200, № 0004002200.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

ДПІ, сповіщена належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання, в суд апеляційної інстанції не з'явилась та своїм правом на участь в розгляді власної апеляційної скарги Одеським апеляційним адміністративним судом не скористались.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що Мале приватне підприємство "Ритм" є юридичною особо, суб'єктом господарювання у сфері оптової торгівлі іншими продуктами харчування, перебуває на обліку в ДПІ як платник податку на додану вартість та податку на прибуток.

Спірні відносини виникли між сторонами внаслідок прийняття Державною податковою інспекцією у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби податкових повідомлень - рішень від 05.06.13:

- № 0004012200 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 655284 грн. та застосування штрафної санкції у розмірі 82972 грн.,

- № 0004002200 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 584548,77 грн. та застосування штрафної санкції в сумі 106218,34 грн.,

які були винесені на підставі висновків акту перевірки МПП "Ритм" від 18.05.13 № 2614/22.1/24756872.

З акту перевірки від 18.05.13 вбачається, що перевіркою було встановлено порушення МПП "Ритм" п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 та пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 677940,06 грн., у т.ч.: у І кварталі 2010 року на суму 22 656,06 грн.; у ІІ кварталі 2010 року на суму 69275,44 грн.; у ІІІ кварталі 2010 року на суму 45046,25 грн.; у ІV кварталі 2010 року на суму 122199,58 грн.; у І кварталі 2011 року на суму 35379,04 грн.; у ІІ кварталі 2011року на суму 134799,04 грн.; у ІІІ кварталі 2011 року на суму 44523,58 грн.; у ІV кварталі 2011 року на суму 108694,48 грн.; у І кварталі 2012 року на суму 74770,12 грн.; у ІІ кварталі 2012 року на суму 20596,20 грн.

Також зафіксовано порушення пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 595 834,66 грн., у тому числі: за січень 2010 року у сумі 2645,84 грн.; за лютий 2010 року у сумі 11728,63 грн.; за березень 2010 року у сумі 3750,38 грн.; за квітень 2010 року у сумі 8640,05 грн.; за травень 2010 року у сумі 18674,20 грн.; за червень 2010 року у сумі 28425,30 грн.; за липень 2010 року у сумі 4884,66 грн.; за серпень 2010 року в сумі 9110,56 грн.; за вересень 2010 року в сумі 22167,41 грн.; за жовтень 2010 року у сумі 22198,15 грн.; за листопад 2010 року в сумі 17930,11 грн.; за грудень 2010 року в сумі 59030,67 грн.; за січень 2011 року в сумі 6449,57 грн.; за лютий 2011 року в сумі 10267,21 грн.; за березень 2011 року в сумі 20319,54 грн.; за квітень 2011 року в сумі 31381,69 грн.; за травень 2011 року в сумі 34406,62 грн.; за червень 2011 року в сумі 56875,00 грн.; за липень 2011 року в сумі 3919,18 грн.; за серпень 2011 року в сумі 5627,78 грн.; за вересень 2011 року в сумі 29956,70 грн.; за жовтень 2011 року в сумі 28000,00 грн.; за листопад 2011 року в сумі 30763,76 грн.; за грудень 2011 року в сумі 35926,78 грн.; за лютий 2012 року в сумі 45138,34 грн.; за березень 2012 року в сумі 27392,22 грн.; за травень 2012 року в сумі 256,67 грн.; за червень 2012 року в сумі 19615,45 грн.; за липень 2012 року в сумі 283,07 грн.; за листопад 2012 року в сумі 69,12 грн.

На дані порушення вплинули результати господарських операцій, вчинених МПП "Ритм" з придбання м'ясної продукції у ПП "М'ясо Херсонщини" за період січень 2010 року - березень 2012 року на підставі договорів купівлі - продажу від 11.02.2008 № 12/85, від 05.01.2012 № 8/84 та від 02.04.2012 № 3/105, а також з придбання м'ясної продукції у ФОП ОСОБА_1 у червні 2012 року.

Досліджуючи договори купівлі-продажу, податкові та видаткові накладні, порядок розрахунку за придбаний товар, документів на підтвердження поставки товару, податкову звітність МПП "Ритм", ДПІ в акті перевірки не вказує на порушення зі сторони позивача податкового або бухгалтерського обліку. Зазначає, з посиланням на акт від 14.12.12 № 684/22-4/35469147 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "М'ясо Херсонщини" щодо підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями за листопад 2077 року - грудень 2012 року", на наявність у ПП "М'ясо Херсонщини" ознак фіктивної діяльності, відсутності факту реального здійснення господарської діяльності. За податковою адресою даного постачальника : вул. Покришева, 49, к. 1, кв. 20 в м. Херсоні, підприємство не знаходиться, первинними документами не підтверджено податковий кредит та податкові зобов'язання за період листопад 2007 року - грудень 2012 року, відсутні основні фонди, складські приміщення, автотранспортні засоби. Також встановлено формування ПП "М'ясо Херсонщини" податкового кредиту за рахунок підприємств, які задіяні в схемах ухилення від сплати податків та створені лише для штучного формування податкового кредиту, у зв'язку з чим неможливо підтвердити реальність вчинених господарських операцій з підприємствами - контрагентами ПП "М'ясо Херсонщини". Дані обставини призвели до твердження ДПІ у м. Херсоні про документування МПП "Ритм" операцій з поставки товару від ПП "М'ясо Херсонщини", які не мали реального товарного характеру, поставка вважається відсутньою, що свідчить про укладання угод без мети реального настання правових наслідків. Податкові накладні, сформовані даним контрагентом заповнені з порушенням вимог діючого законодавства, не містять в собі достовірності інформації щодо розташування підприємства, як обов'язкового реквізиту при заповненні податкової накладної. На перевірку не були надані докази поставки товару, з чого слідує відсутність факту отримання товару.

З огляду на вищевикладене, ДПІ робить висновок про наявність лише документування господарських операцій МПП "Ритм" з ПП "М'ясо Херсонщини", що призвело до завищення податкового кредиту на суму 557 304, 96 грн. та неправомірного віднесення до валових витрат, сум вартості товару придбаного у даного контрагента у сумі 2786524,80 грн.

При перевірці господарських операцій з ФОП ОСОБА_1 ДПІ використала акт від 26.09.12 № 82/17-2/НОМЕР_3 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки поданої податкової звітності з податку на додану вартість фізичної особи ОСОБА_1 за лютий, червень 2012 року", з якого взято інформацію щодо неправомірного формування ФОП ОСОБА_1 податкового кредиту по операціям з ТОВ "Антарес і КО ЛТД" за червень 2012 року на 50078,69 грн., використовуючи в свою чергу відомості з акту перевірки даного товариства від 28.08.12 № 116/15-3/31653226. Оскільки ДПІ не встановило наявності у даного контрагента ФОП ОСОБА_1 основних ознак діючого господарюючого підприємства, зафіксувало документальну не підтвердженість реальності здійснення господарських операцій між останнім та ТОВ "Антарес і КО ЛТД" у червні 2012 року.

Також ДПІ зазначає про відсутність у ФОП ОСОБА_1 об'єктів, які підпадають під визначення ст. 185 та п. 188.1 ст. 188 ПК України, дані в декларації з ПДВ за червень 2012 року визнано недійсними, у зв'язку з чим ФОП ОСОБА_1 фактично не реалізовував у червні 2012 року товар контрагентам-покупцям, зокрема, МПП "Ритм", відповідно відсутні докази фактичного отримання та відвантаження товару, що призвело до завищення МПП "Ритм" податкового кредиту в червні 2012 року на суму 19615,45 грн. та неправомірно віднесено до валових витрат сум вартості придбаного товару у сумі 98077,16 грн. у ІІ кварталі 2012 року.

Виходячи із досліджених в акті перевірки обставин вбачається, що позиція податкової інспекції базується на тому, що контрагенти МПП "Ритм" - ПП "М'ясо Херсонщини" та ФОП ОСОБА_1 не мали ознак діючих підприємств, основних фондів, приміщень, працюючих осіб, транспортних засобів, здійснювали діяльність із фіктивними підприємствами, у зв'язку з чим неможливо підтвердити факту поставки товару МПП "Ритм" та відповідно визнати правомірним формування податкового кредиту та віднесення до валових витрат сум коштів, які були сплачені позивачем за придбані товари.

Відповідно до підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ (у редакції, чинній на час укладання господарських операцій в 2010 році) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Відповідно до пункту 14.1.181 ст. 181 ПК України, який діяв на час укладання угод 2012 року, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. У відповідності до вимог ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій зокрема з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (пункт 198.1). Згідно пункту 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (пункт 198.6 ст. 198 ПК України). Пункт 201.1 ст. 201 ПКУ передбачає, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, в тому числі, місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку визначеному законодавством. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, достатніми підставами для включення підприємством до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є придбання або виготовлення ним товарів чи послуг; використання зазначених товарів, робіт та послуг у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін, а також відсутністю обов'язку використання отриманих товарів-послуг у господарській діяльності протягом звітного податкового періоду, у якому вони були поставлені.

З акту перевірки вбачається, що підприємство в податкових деклараціях з податку на додану вартість за січень 2010р. - грудень 2012р. в складі податкового кредиту відобразило суми податку на додану вартість, в тому числі на підставі податкових накладних, виписаних ПП «М'ясо Херсонщини» та ФОП ОСОБА_1 та які сплачені (нараховані) ним, в зв'язку з придбанням товарів.

Згідно п. 5.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (діючого на час укладання угод) валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 даного Закону суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5). Також, згідно п. 138.2 ст. 138 ПКУ, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (п. 139.1.9 ст. 139 ПКУ). Дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватися первинними документами, даними бухгалтерського обліку і відповідати податковому обліку. Отже, за відсутності відповідних первинних документів або їх неналежного оформлення підприємство не може включити до валових витрат понесені при виконанні угод витрати. Вимоги до складання первинних бухгалтерських документів викладені в Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-XIV.

З точки зору податкового законодавства України головними умовами для віднесення вартості товару до складу валових витрат є використання придбаних товарів у власній господарській діяльності платника податків у межах оподатковуваних операцій та належне документування цих правочинів.

Виходячи з наявних в матеріалах справи документів та виходячи зі змісту акту перевірки, під час проведення перевірки МПП "Ритм" у податкової інспекції були в наявності всі необхідні бухгалтерські та первинні документи на підтвердження господарських операцій позивача з ПП "М'ясо Херсонщини" та ФОП ОСОБА_1, договори купівлі - продажу товару, банківські виписки, перевірена податкова звітність позивача, зауважень до податкових декларацій у ДПІ не виникло, в акті перевірки нічого з даного приводу не зазначено, податкова звітність з ПДВ та податку на прибуток прийнята без зауважень. Доставка товару позивачу здійснювалась за рахунок контрагентів позивача, товар мав при собі ветеринарні довідки (наявні в матеріалах справи), які підтверджують відправку протестованого товару (м'яса свинини, яловичини) до МПП "Ритм". В свою чергу доставка даного товару позивачем іншим покупцям підтверджується товарно-транспортними документами, оскільки перевезення відбувалось за рахунок позивача власним або орендованим транспортом. Отже, податкові накладні за спірний період заповнені належним чином, містять в собі всі необхідні реквізити для ідентифікації суб'єктів господарської операції та відповідно об'єкту, вартості придбаного товару.

Суд вважає неправомірним використання ДПІ актів перевірок контрагентів позивача задля визначення відсутності реальності придбання та поставки товару, зокрема з тих підстав, що контрагенти працювали в спірному періоді із сумнівними підприємствами, були відсутні за податковою адресою. На час укладання угод, ПП "М'ясо Херсонщини" та ФОП ОСОБА_1 були платниками ПДВ, звітували до податкової інспекції своєчасно, що не заперечує ДПІ. Суду не надано доказів на підтвердження порушеної кримінальної справи відносно ОСОБА_1, не надано вироку суду чи іншого рішення суду, як доказу нікчемності укладених правочинів ПП "М'ясо Херсонщини" та ФОП ОСОБА_1

Судом першої інстанції встановлено, що МПП "Ритм" є діючим підприємством, у якого наявні основні фонди, в тому числі приміщення для відвантаження та зберігання придбаного товару, спеціально обладнані транспортні засоби, штатна численність працюючих осіб складає 23 чоловіки, здійснює продаж товару бюджетним та державним закладам, в тому числі дитячим дошкільним закладам, своєчасно подає до ДПІ податкову звітність, сплачує задекларовані податки. Дані обставини також не заперечуються податковою інспекцією, але до уваги не були прийняті під час перевірки, валовий дохід та податкові зобов'язання по ПДВ по господарським операціям подальшого продажу м'ясопродуктів не були скореговані. Відсутність підприємства (ПП "М'ясо Херсонщини") за своєю юридичною адресою може бути викликано різними причинами, в тому числі об'єктивними, сама по собі дана обставина у разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на включення до податкового кредиту сплаченого податку в ціні товару, якщо він виконав усі передбачені законом умови формування податкового кредиту і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту. З акту перевірки даного постачальника вбачається, що за юридичною адресою проживав директор підприємства, але відсутні ознаки офісного приміщення.

Разом з тим, в суді першої інстанції представники позивача повідомили про здійснення діяльності даним постачальником за адресою м. Херсон, вул. Нафтовиків, 82, про що було відомо податковій інспекції, оскільки підприємство тривалий час постачало м'ясопродукти значній кількості споживачів Херсонської області, мало великі обсяги поставок.

Згідно з ч. 1 ст. 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Контролюючим органом не надано до суду належних доказів, що інформація, яку містять первинні бухгалтерські та податкові документи, не відповідає дійсності, а також, що позивач отримував податкову вигоду з порушенням приписів податкового законодавства. Не надано доказів, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти та, що без участі покупця податкова вигода не може бути одержана. Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Законодавством України не передбачено обов'язок суб'єкта господарювання здійснювати контроль за дотриманням закону іншими платниками податків. З'ясовані обставини господарської діяльності позивача не дають підстав вважати, що головною метою позивача було одержання доходу саме за рахунок податкової вигоди, за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідач по справі не довів правомірність прийнятих спірних податкових повідомлень - рішень.

З урахуванням вищевикладеного, заявлені позивачем позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги один в один дублюють заперечення на позовну заяву (т. 1 а.с. 132), були предметом дослідження в суді першої інстанції та висновків останнього не спростовують.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби, - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 липня 2013 року по справі № 821/2353/13-а, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Ухвалу складено у повному обсязі - 16 жовтня 2013 року.

Головуючийсуддя Г.В. Семенюк суддя В.О. Потапчук суддя М.П. Коваль