Постанова № 34294568, 08.10.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2013 р.Справа № 1522/18895/12

Категорія: 10.3 Головуючий в 1 інстанції: Погрібний С.О.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Милосердного М.М.,

суддів - Алєксєєва В.О. та Бітова А.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту праці та соціального захисту населення Одеської міської ради на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 06 листопада 2012 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціального захисту населення Одеської міської ради про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Департаменту праці та соціального захисту населення Одеської міської ради про визнання протиправними дій щодо виплати щорічної разової грошової допомоги до п'ятого травня за 2012 рік у розмірі нижчому, ніж передбачено законодавством, зобов'язання відповідача виплатити йому заборгованість, що утворилась в наслідок не вірного розрахунку в сумі 5688,00 грн., а також просив зобов'язати у подальшому здійснювати виплати щорічної разової грошової допомоги до п'ятого травня відповідно до вимог чинного законодавства.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що позивач, як інвалід війни другої групи, має право на річну разову грошову допомогу до п'ятого травня у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, проте вказана грошова допомога за 2012 рік була нарахована та виплачена позивачу в сумі 1920,00 грн.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 06 листопада 2012 року позовні вимоги задоволено частково. Суд визнав протиправними дії відповідача щодо ненарахування ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в 2012 році в розмірі, передбаченому статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", також суд зобов'язав нарахувати та виплатити на користь позивача, як інваліду першої групи, щорічну разову грошову допомогу до Дня Перемоги відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в розмірі восьми прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" з врахуванням вже виплачених сум за цей період. В задоволенні іншої частини позовних вимог було відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду, представником Департаменту праці та соціального захисту населення Одеської міської ради подана апеляційна скарга, в якій зазначено, що вказане рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є інвалідом ІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.

Вирішуючи справу та частково задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог.

Колегія судів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 №1381 "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення", що виплачується у 2012 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань", відповідачем щорічна разова допомога за 2012 рік була виплачена позивачу в сумі 1920,00 грн.

Частиною 2 статті 4 Бюджетного кодексу України передбачено, що виключно Законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати Державного бюджету України.

Абзацом другим даного пункту встановлено, що якщо іншим нормативно - правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, то застосовуються відповідні норми цього Кодексу.

Також,частинами 1 та 2 статті 23 Бюджетного кодексу України передбачено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

За приписами ч. 1 статті 4 Бюджетного кодексу України бюджетне законодавство складається, зокрема, з нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, прийнятих на підставі і на виконання цього Кодексу та інших законів України, передбачених пунктами 3 та 4 цієї частини статті.

Колегія суддів також звертає увагу, що рішенням Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року №3-рп/2012 "У справі за конституційним поданням правління Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення положень статті 1, частин першої, другої, третьої статті 95, частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України, пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв'язку з окремими положеннями Конституції України", роз'яснено, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

Крім того, зазначені положення Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту" та Постанови КМУ № 1381 від 28.12.11 до теперішнього часу є діючими, не визнані неконституційними, а тому колегія суддів приходить до висновку, що відповідач правомірно виплачував позивачу у 2012 році допомогу, як інваліду війни ІІ групи у розмірі, передбаченому Постановою Кабінетом Міністрів України

Враховуючи все викладене, колегія суддів вважає, що відповідач діяв у межах наданої йому компетенції та з дотриманням встановленого чинним законодавством порядку, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

За таких підстав колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового і такого, що не відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального права висновку щодо обґрунтованості позовних вимог.

Тому, враховуючи, що судом першої інстанції, при вирішенні справи, порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів, керуючись п 4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним, скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти по справі нову, якою у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Керуючись ст.ст.195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, судова колегія,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Департаменту праці та соціального захисту населення Одеської міської ради - задовольнити.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 06 листопада 2012 року - скасувати, та прийняти по справі нову постанову, якою у задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціального захисту населення Одеської міської ради про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: