Ухвала суду № 34292149, 16.10.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/9368/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

16 жовтня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й.СуддівБорисюк Л.П., Ключковича В.Ю.,При секретарі судового засідання:Валяєвій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферко» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ферко» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 19.02.2013р. №0002615522.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 серпня 2013 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволені позовних вимог позивачу відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем проведено перевірку ТОВ «Ферко» за результатами якої 31.01.2013р. складено акт №58/15.5-61/31681342 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість (далі по тексту - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення п. 200.4 статті 200 ПК України, п.п. 4.6.4, 4.6.5, п.п. 14.2 Порядку №1492 заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», позивачем завищено суму бюджетного відшкодування в частині декларування бюджетного відшкодування р. 23.2 «у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів» у розмірі 8 416 038 грн. за листопад 2012 року.

На підставі встановленого порушення відповідачем 19.02.2013р. прийнято податкове повідомлення - рішення №0002615522 яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 8 416 038грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 2 104 010грн

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що обґрунтованість та законність прийняття податкового повідомлення-рішення відповідачем суду не доведена, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивачем подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2012 року (від 20.12.2012р. вх. №9080355297). В Додатку №2 №9085626770 від 21.01.2013р. до вказаної Декларації, а саме рядок (3) позивачем не вказано звітний податковий період.

Таким чином, відповідач дійшов висновку про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування у розмірі 8 416 038грн. за листопад 2012 року, зазначивши при цьому про неможливість в даному випадку визначити частину залишку від'ємного значення, фактично сплаченого отримувачем товарів/послуг постачальникам товарів/послуг.

Відповідно до п. 46.1. ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пп. 54.3.2. п. 54. ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем допущено технічну помилку під час заповнення додатку 2 до декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року, яка не вплинула на розрахунки за бюджетом, що підтверджується та не заперечується відповідачем в акті перевірки.

Таким чином, позивачем не було допущено завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2012 року, а лише допущено технічну (арифметичну) помилку під час заповнення Додатку 2 до Декларації з ПДВ за листопад 2012 p., що своїм наслідком не вплинуло на розрахунки з бюджетом.

Під визначенням «арифметичної помилки» слід розуміти помилку або описку, допущенну платником податку при заповненні декларацій (розрахунків) або додатків до них, зокрема, при виконанні арифметичних дій, передбачених при обчисленні об'єкта оподаткування з метою визначення податкових зобов'язань з податку, збору, обов'язкового платежу (додавання або вирахування відповідних рядків), а також описку, допущену при перенесенні даних із додатків, на підставі яких заповнюються відповідні рядки декларації (неправильно поставлена кома при застосуванні одиниці виміру, неправильно перенесений підсумок з додатка та ін.).

Під «методологічною помилкою» слід розуміти помилку, допущену платником податків при складанні ним декларації, яка полягає у неправильному застосуванні або незастосуванні ставок оподаткування чи коефіцієнтів при визначенні податкового зобов'язання з того чи іншого податку, збору (обов'язкового платежу).

Визначення цих термінів міститься у роз'ясненні Комітету ВРУ з питань фінансів і банківської діяльності від 20.03.01 №06-10/167, а також у листі ДПА України від 06.07.01 №9018/7/23-3317.

Слід зазначити, що ст.. 14 ПК України передбачено визначення понять які вживаються в Кодексі, в даній статті поняття арифметичні або методологічні помилки відсутні.

Відповідно до ст. 75 ПК України передбачено порядок проведення камеральної перевірки. Камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком, згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

У главі 11 ПК України не передбачено застосування відповідальності до платників податків у разі виявлення зазначених порушень.

Враховуючи вищенаведене, Податковим кодексом України не передбачено визначення арифметичної або методологічної помилки та відповідальності за дані помилки.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що з боку позивача було допущено лише порушення порядку ведення податкового обліку, відповідальність за яке передбачено нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме статтею 163-1 та передбачає застосування до порушника штрафу у розмірі від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесеного ним спірного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 серпня 2013 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.Й. Петрик

Судді: Л.П. Борисюк

В.Ю. Ключкович

.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Борисюк Л.П.

Ключкович В.Ю.