Постанова № 34291507, 10.10.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2013 р. справа № 2а-0470/1199/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.

суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Соломки М.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Салтіз"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2011 року у справі

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Салтіз" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Салтіз" (надалі - ТОВ"Салтіз") звернулось до суду з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська (далі -ДПІ у Бабушкіньскому районі м. Дніпропетровська) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000882302/0 від 10.12.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування згідно декларації за 11 квартал 2010 року з податку на додану вартість на суму 319 397 грн. та повідомлення-рішення №0000882302/1 від 30.12.2010 року, що винесено за результатами розгляду первинної скарги ТОВ "Салтіз" про зменшення суми бюджетного відшкодування згідно декларації за 11 квартал 2010 року в сумі 319 397грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2011 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач ТОВ «САЛТІЗ» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ"Салтіз" зареєстрований ДПІ у Бабушкіньскому районі м. Дніпропетровська як платник податків.

Відповідачем ДПІ у Бабушкіньскому районі м. Дніпропетровська проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за 11 квартал 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалась в період з 1.01.2008 року по 31.03.2008 року, з 1.01.2009 року по 31.03.2009 року, з 1.07.2009 року по 31.03.2010 року, по результатам якої складений акт №5957/23-5/34563062 від 2.12.2010 року.

Відповідно до викладених в акті перевірки висновків, позивач порушив приписи положень пп.7.7.1, 7.7.2, 7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 3.04.1997 р.(далі Закон №168/97-ВР), завищив суму податку на додану вартість, заявлену до відшкодування з бюджету за 11 квартал 2010 року на суму 319 397грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000882302/0 від 10.12.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування згідно декларації за 11 квартал 2010 року з податку на додану вартість на суму 319 397 грн.

За результатами адміністративного оскарження позивачем податкового повідомлення-рішення, скарга залишена без задоволення, та прийняте податкове повідомлення - рішення № №0000882302/1 від 30.12.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування згідно декларації за 11 квартал 2010 року в сумі 319 397грн.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону № 168/97-ВР бюджетне відшкодування -це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

П.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Виходячи із системного аналізу наведених норм суд апеляційної інстанції вважає, що платник податків має право на бюджетне відшкодування стосовно тієї суми податку на додану вартість, яку він фактично сплатив постачальникам товарів (послуг) у попередньому податковому періоді. При цьому, Закон № 168/97-ВР не обмежує термін "попередній період" лише тим періодом, який безпосередньо передує звітному періоду, а тому, будь-який період, який передує звітному, є попереднім по відношенню до звітного періоду.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що якщо товари (послуги) отримані у попередніх податкових періодах, у даному випадку протягом періодів з 1.01.2008 року по 31.03.2008 року, з 1.01.2009 року по 31.03.2009 року, з 1.07.2009 року по 31.03.2010 року, які передують періоду, в якому проводиться відповідний розрахунок суми бюджетного відшкодування, а фактично оплачений у попередньому звітному періоді, то суми податку на додану вартість, сплачені в зазначених періодах, можуть бути включені до сум бюджетного відшкодування по зазначеній вище декларації за 11 квартал 2010 року.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи те, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України , суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

За таких обставин суд вважає, що судом першої інстанції неповно не з'ясовано обставини справи , внаслідок чого рішення ухвалене з порушенням норм права, а тому постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2011 року підлягає скасуванню,з постановленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог про скасування оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Керуючись п.3 ст. 198, ст. 202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Салтіз" - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2011 року - скасувати та прийняти нову постанову.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Салтіз" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Скасувати винесені Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська податкове повідомлення-рішення №0000882302/0 від 10.12.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування згідно декларації за червень 2010 року в сумі 319 397грн., податкове повідомлення-рішення №0000882302/1 від 30.12.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування згідно декларації за червень 2010 року в сумі 319 397грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Т.С. Прокопчук

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова