Рішення № 34287088, 16.10.2013, Нахімовський районний суд міста Севастополя

16.10.2013

НАХІМОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Справа № 2704/8651/12

№ 2/765/74/2013

Кат.45

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(повний текст)

16 жовтня 2013 року Нахімовський районний суд м. Севастополя в складі:

головуючого судді Пекарініної І.А.

при секретарі Зуб В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ подружнього майна, визнання права власності на ? частку подружнього майна,

В С Т А Н О В И В:

Позивач частково збільшив предмет позовних вимог просить суд поділити майно, яке є спільною сумісної власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а саме: автомобіль ВАЗ 21081 1991 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, та в порядку поділу подружнього майна стягнути на користь позивача вартість ? частки автомобілю, також просить суд визнати за нею право власності на ? частку будівельних матеріалів що були придбані подружжям для будівництва гаражу на загальну суму 7575 грн., та зобовязати відповідача відшкодувати витрати на обслуговування автомобілю в сумі 4053 грн., у вигляді придбаних запчастин та витрат на технічний огляд автомобіля. Вимоги позову мотивовані тим, що у період з 17.09.2005 року по 15.11.2011 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. У період шлюбу 08.08.2006 року на імя відповідача на праві власності був придбаний автомобіль ВАЗ 21081 1991 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1. На імя позивача, відповідачем була оформлена довіреність на право розпорядження автомобілем, дія якої була зупинена відповідачем 27.09.2011 року, автомобіль викрадений відповідачем з місця проживання позивача та проданий відповідачем 08.06.2012 року. Оскільки вказане майно було придбане подружжям у період шлюбу, позивач просить стягнути на її користь грошову компенсацію вартості ? частки автомобіля в сумі 12150 грн.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник в судове засідання не зявились, про дату та місце судового розгляду повідомлялись належним чином, про що свідчіть підпис представника відповідача на розписці про явку до судового засідання, у звязку з чим, враховуючи думку позивача та її представника, відповідно до ст. 169 ч.4 ЦПК України, визнаючи наявні матеріали про права і взаємостосунки сторін достатніми, суд знаходить можливим розглянути справу у відсутність відповідача та ухвалити рішення.

Суд, вислухавши пояснення позивача та її представника, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 17.06.2005 року.

Згідно копії свідоцтва про розірвання шлюбу, шлюб між сторонами розірваний 15.11.2011 року.

Згідно відомостей витребуваних судом з УДАІ МВС України в м. Севастополі, 08.08.2006 року на імя відповідача був придбаний автомобіль: ВАЗ 21081 1991 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, згідно пояснень позивача, які не були спростовані відповідачем та його представником в судовому засіданні, ? частина його вартості на момент продажу складала 12150 грн. Не заперечуючи відчуження автомобілю, надавати документальні відомості щодо вартості автомобілю при його відчуженні 08.06.2012 року, відповідач та його представник при наданні пояснень раніше в судовому засіданні, відмовились.

Відповідно до ч.1 ст.60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу).

Згідно з ч.1,2 ст. 70 Сімейного кодексу України, у разі поділу майна, що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Частинами 1,2 ст. 71 Сімейного кодексу України передбачено, що майно, що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Відповідно до ч.3 ст. 368 ЦК України, майно набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Із змісту п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 22.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вбачається, що поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами ст. 69-72 СК України та ст. 372 СК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягнення згоди виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Таким чином, суд визнає, що автомобіль ВАЗ 21081 1991 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належав відповідачу на праві власності також є майном, яке було спільно набуте сторонами за час шлюбу і яке відповідно до чинного семейного законодавства підлягає розподілу між сторонами.

Оскільки сторонами по справі не були надані відомості, що підтверджують дійсну вартість автомобіля, судом по справі була призначена судова автотоварознавча експертиза, від оплати витрат по якої відповідач відмовився, тому у звязку з тим, що експертиза відповідачем сплачена не була, а також відповідно до ч.6 ст. 147 ЦПК України, згідно якої висновок експерта для суду не є обовязковим і оцінюється судом за правилами, встановленими ст. 212 ЦПК України, суд вважає, що, оскільки у даному випадку позивач бажає отримати від відповідача грошову компенсацію вартості належної їй ? частини автомобілю, вимоги Шубкаріної ОСОБА_3 про стягнення на її користь грошової компенсації вартості ? частки автомобілю в сумі 12150 гривень підлягають задоволенню, оскільки такий спосіб поділу відповідає ст. 71 СК України.

Оскільки позивачем суду на надано будь-яких документів, які підтверджують час придбання та вартість будівельних матеріалів, а також доказів на підтвердження понесених витрат на обслуговування саме автомобіля належного подружжю, а також з урахуванням того, що вказані витрати були понесені позивачем вже після розірвання шлюбу, суд приходить до висновку, що вимоги позову в частині визнання за нею права власності на ? частку будівельних матеріалів які були придбані подружжям для будівництва гаражу на загальну суму 7575 грн., зобовязання відповідача відшкодувати витрати на обслуговування автомобілю в сумі 4053 грн., у вигляді придбаних запчастин та витрат на технічний огляд автомобіля, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача судовій збір пропорційно задоволеним позовним вимогам в загальній сумі 229 гривень 40 копійок.

На підставі ч.2 ст. 60, 69, ч.1,2 ст. 70, ч.1,2 ст. 71 Сімейного Кодексу України, ч.1 ст. 319, ч.3 ст.368, 372 Цивільного Кодексу України, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 218, 224-226 Цивільного процесуального Кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Поділити майно, яке є спільною сумісної власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а саме: автомобіль ВАЗ 21081 1991 року випуску, кузов № ХТА210810М0801557, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

В поряду поділу подружнього майна стягнути з ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості ? частки автомобілю в розмірі 12150 гривень.

Припинити право спільної сумісної власності сторін на автомобіль ВАЗ 21081 1991 року випуску, кузов № ХТА210810М0801557, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовій збір в сумі 229 гривень 40 копійок.

В решті позову, відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Севастополя через Нахімовський районний суд міста Севастополя протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя підпис

Копія вірна

Суддя Нахімовського районного

суду м. Севастополя І.А. Пекарініна