Ухвала суду № 34282694, 21.10.2013, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/11173/13-ц

Номер провадження 22-ц/786/3678/2013 Головуючий у 1-й інстанції Бугрій В.М.

Доповідач Обідіна О. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2013 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Обідіної О.І.

Суддів: Панченка О.О., Прядкіної О.В.

При секретарі: Нестеренко А.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 4 вересня 2013 року за поданням старшого державного виконавця Октябрського ВДВС Полтавського міського управління юстиції Ткаченка С.В. про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України,

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 4 вересня 2013 року подання старшого державного виконавця Октябрського ВДВС Полтавського міського управління юстиції Ткаченка С.В. задоволено.

Обмежено ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язань, покладених на неї за рішенням.

Не погоджуючись з даною ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою відмовити в задоволенні подання, посилаючись при цьому на порушення судом норм процесуального та матеріального права. На підтвердження своїх доводів, надала докази про часткове виконання нею судових рішень.

Перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 307 ч. 2 п. 2 ЦПК України, за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Згідно ч.2 п.1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

Як вбачається з матеріалів справи на виконанні в Октябрському ВДВС Полтавського МУЮ перебувають декілька виконавчих проваджень про стягнення з ОСОБА_1 боргу на загальну суму понад 200000 грн.

В зв'язку з невиконанням в добровільному порядку судових рішень державним виконавцем було подано подання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України.

Звертаючись з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, державний виконавець посилався на те, що ним 16.05.2013 року та 10.07.2013 року здійснено вихід за місцем проживання ОСОБА_1 У зв'язку з тим, що житлове приміщення було зачинено, перевірку майнового стану останньої здійснено не було, тому він залишав їй вимоги про явку до ВДВС. Однак такі вимоги боржником були проігноровані.

Погоджуючись з доведеністю факту ухилення боржника від виконання судових рішень, суд першої інстанції задовольнив зазначене подання.

З такими висновками суду першої інстанції не може погодитись колегія суддів з наступних підстав.

Згідно ст. 377 - 1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Відповідно до п.18 ч.2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

З аналізу наведених норм права вбачається, що вказані обмеження як тимчасовий захід можуть бути застосовані у випадках доведеності факту ухилення боржника від виконання судових рішень. Вказані докази повинні надаватись державним виконавцем, міститись в матеріалах виконавчого провадження та бути предметом дослідження в ході судового розгляду.

Крім того, за диспозицією ст. 377-1 ЦПК України участь державного виконавця в судовому засіданні повинна бути обов'язковою, оскільки саме на нього покладено обов'язок доводити обставини, що стали підставою для внесення такого подання. В порушення вказаної норми, суд розглянув подання без участі державного виконавця, обмежившись лише посиланням на його заяву про розгляд подання у його відсутність. При цьому, сам зміст судового рішення фактично дублює текст подання державного виконавця, не містить аналізу доказів та висновків суду, а в мотивувальній частині відображені лише цитування положень закону.

При цьому, резолютивна частина ухвали взагалі не містить посилання, яке саме обмеження застосовано судом, що робить неможливим його реальне виконання, а також є незрозумілим до виконання яких судових рішень, повинно діяти таке обмеження.

Вказані обставини свідчать про наявність підстав для скасування ухвали місцевого суду та постановлення нової ухвали про відмову в задоволенні подання державного виконавця внаслідок відсутності доказів щодо факту ухилення боржника від виконання судових рішень.

Так, звертаючись до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, старший державний виконавець Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ в якості доказів надав до суду лише акти його виходу за місцем реєстрації боржника ОСОБА_1 від 16 травня 2013 року та від 10 липня 2013 року, а також копію вимоги щодо обов'язкової явки боржника до відділу ДВС для вирішення питання по сплаті боргу.

Вказані докази колегія суддів вважає не належними, оскільки вони не свідчать про вчинення державним виконавцем всіх дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» спрямованих на погашення боргу. Зокрема, акти щодо здійснення виходу за місцем реєстрації боржника підписані самим державним виконавцем і не містять підписів понятих або свідків вказаної дії. Щодо вимоги про обов'язкову явку боржника, так остання не містить будь-яких ознак про її направлення боржнику та відповідно про отримання ним останньої.

Крім іншого, державним виконавцем не надано доказів вчинення боржником дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення суду, зокрема щодо виїзду ОСОБА_1 за межі України під час виконання судових рішень, наслідком чого стало тривале невиконання судових рішень.

Натомість апелянт надав докази про виконання ним судових рішень, зокрема квитанції про оплату заборгованостей, договір від 24.05.2013 року про порядок виконання боржником ОСОБА_1 рішення суду про стягнення на користь ПАТ «ПроКредит Банк» кредитної заборгованості, довідку з ПАТ «Державний ощадний банк України» про повну сплату боргу на загальну суму 130000 грн.

Оцінюючи надані ОСОБА_1 докази, колегія суддів розцінює останні як намагання боржника виконати судові рішення та зменшити розмір існуючої заборгованості, що спростовують підстави подання державного виконавця щодо факту ухилення боржника від виконання судових рішень.

Оскільки апелянтом не сплачено судовий збір при подачі апеляційної скарги в сумі 114 грн. 70 коп., вказана сума підлягає стягненню на користь держави про постановленні рішення за результатами розгляду апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.2 п.2, 312 ч.2 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 4 вересня 2013 року скасувати.

В задоволенні подання старшого державного виконавця Октябрського ВДВС Полтавського міського управління юстиції Ткаченка С.В. про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 114 грн. 70 коп. судового збору за апеляційний розгляд справи за банківськими реквізитами: отримувач: УДКСУ у м. Полтаві; код ЄДРПОУ: 38019510; банк одержувача: ГУДКСУ у Полтавській області; код банку отримувача: 831019; розрахунковий рахунок: 31217206780002; код доходів бюджету: 22030001.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подачі касаційної скарги.

Судді:

З оригіналом згідно.