Ухвала суду № 34280456, 22.10.2013, Апеляційний суд Сумської області

Справа №592/4563/13-к Головуючий у суді у 1 інстанції - Корольова Галина ЮріївнаНомер провадження 11-кп/788/218/13 Суддя-доповідач - Захарченко О. П. Категорія - Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2013 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Захарченка О. П.,

суддів - Гончарова М. В., Яременка Г. М.,

при секретарі судового засідання Сокол О.В.,

з участю прокурора Кравцової Л.М.,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Суми провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Сумської області Кухара О.В. на вирок Ковпаківського районного суду міста Суми від 31 липня 2013 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженець і мешканець міста Суми ( АДРЕСА_1 ) громадянин

України, судимий 27 травня 2013 року Зарічним районним судом міста

Суми за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді обмеження волі на

строк один рік та на підставі ст.75КК України звільнений від відбування

покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік,

засуджений за ч.1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк один рік і один місяць та з посиланням на ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим йому визначено остаточне покарання у виді обмеження волі на строк один рік і один місяць, а також ухвалено стягнути з обвинуваченого судові витрати в розмірі 367 грн. 08 коп. та вирішено долю речових доказів,

ВСТАНОВИЛА:

Вироком суду першої інстанції за результатами розгляду судового провадження про кримінальне правопорушення, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013200440002641, ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні незаконного придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту за слідуючих обставин.

04 квітня 2013 року, близько 07 години ОСОБА_3, перебуваючи в стані наркотичного сп'яніння поблизу будинку АДРЕСА_2, незаконно придбав без мети збуту шляхом привласнення у медичному шприці ємкістю 20 мл. наркотичний засіб "Опій ацетильований" вагою в перерахунку на суху речовини 0,273 г., який незаконно зберігав також без мети збуту в кишені свого одягу до затримання його через 20 хвилин працівниками міліції поблизу "Леваневського ринку" в місті Суми.

У поданій апеляційній скарзі заступник прокурора Сумської області Кухар О.В. порушив питання про скасування вироку суду першої інстанції у даному провадженні та про ухвалення нового вироку з призначенням обвинуваченому ОСОБА_3 за ч.1 ст. 309 КК України покарання у виді обмеження волі на строк один рік і один місцяць та з визначенням, що у порядку ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів вирок у даному провадженні і вирок Ковпаківського районного суду міста Суми від 27 травня 2013 року щодо ОСОБА_3 виконувати самостійно.

За змістом доводів апеляційної скарги прокурор вважає, що суд внаслідок неправильного застосування за ч.4 ст. 70 КК України принципу поглинення покарання за попереднім вироком допустився неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Заслухавши суддю-доповідача про обставини провадження і зміст поданої апеляційної скарги, думку прокурора Кравцової Л.М., яка апеляційну скаргу підтримує в частині застосування ч.4 ст. 70 КК України, думку обвинуваченого ОСОБА_3, який проти апеляційної скарги не заперечує, провівши судові дебати, вислухавши останнє слово обвинуваченого, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга прокурора частково підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів судового провадження, розгляд якого проведено в порядку ст.349 КПК України, висновки суду про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні незаконного придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, а також про кваліфікацію дій обвинуваченого за ч.1 ст. 309 КК України відповідають фактичним обставинам справи і у поданій прокурором апеляційній скарзі не оспорюються.

Покарання обвинуваченому ОСОБА_3 за ч.1 ст. 309 КК України призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням характеру та ступеню тяжкості вчиненого ним злочину, даних про особу винного, який за місцем проживання характеризується позитивно, помякшуючих покарання обставин, серед яких - щире розкаяння обвинуваченого та сприяння ним розкриттю злочину, а також такої обтяжуючої покарання обставини, як вчинення злочину у стані наркотичного сп'яніння.

Тому, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що призначене ОСОБА_3 за ч.1 ст. 309 КК України покарання у виді обмеження волі на строк один рік і один місяць є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Що стосується доводів апелянта про порушення судом вимог закону про кримінальну відповідальність в частині визначення ОСОБА_3 остаточного покарання за сукупністю злочинів, то колегія суддів вважає, що ці доводи заслуговують на увагу.

Як убачається з матеріалів судового провадження, кримінальне правопорушення, за яке ОСОБА_3 засуджений вироком суду у даному провадженні, обвинувачений вчинив до ухвалення щодо нього Зарічним районним судом міста Суми 27 травня 2013 року вироку, яким ОСОБА_3 засуджений за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк один рік та на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на строк один рік.

При цьому, відповідно до роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання" від 24 жовтня 2003 року №7 (в редакції Постанови Верховного Суду України від 12 червня 2009 року) , коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається, і за таких умов кожний вирок виконується самостійно.

Тому, визначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, суд першої інстанції допустився помилки, у зв"язку з чим ухвалений у даному провадженні вирок підлягає зміні за відсутності підстав його скасування з ухваленням нового вироку, передбачених ст. 420 КПК України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 408, 418 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Сумської області Кухара О.В. задовольнити частково.

Вирок Ковпаківського районного суду міста Суми від 31 липня 2013 року щодо ОСОБА_3 в частині призначеного йому покарання змінити.

Виключити з вироку суду першої інстанції рішення про застосування на підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Вважати ОСОБА_3 засудженим за ч.1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк один рік і один місяць за вироком Ковпаківського районного суду міста Суми від 31 липня 2013 року у даному провадженні та до покарання, визначеного йому за попереднім вироком Зарічного районного суду міста Суми від 27 травня 2013 року за ч.2 ст.185 КК України у виді обмеження волі на строк один рік із звільненням на підставі ст. 75 КК України від його відбування з випробуванням з іспитовим строком один рік, які ( ці вироки ) належить виконувати самостійно.

В іншій частині вирок суду першої інстанції у цьому провадженні залишити без змін.

Ця ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

СУДДІ:

Захарченко О. П. Гончаров М. В. Яременко Г. М.