Вирок № 34276900, 25.06.2012, Кагарлицький районний суд Київської області

Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 1-84/12р

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.06.2012м. м. Кагарлик

Кагарлицький районний суд Київської області

в складі: головуючого-судді Шевченко І.І.

при секретарі Губенко А.П.

з участю прокурора Антонюка Д.О.

потерпілого ОСОБА_1

та захисника підсудного ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кагарлик кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 Шевченківського району Черкаської області, зареєстрованого у с. Квітки Корсунь Шевченківського району Черкаської області та жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, непрацюючого, який у відповідності до ст. 89 КК України вважається таким, що не має судимості,

у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_7, одруженого, непрацюючого, жителя ІНФОРМАЦІЯ_8, раніше судимого:

·26.05.1995 року Кагарлицьким районним судом Київської області за ст. 86-1 КК України із застосуванням ст. 44 КК України до 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 46-1 КК України із відстрочкою покарання на 2 роки;

·18.12.1995 року Кагарлицьким районним судом Київської області за ст. ст.. 140 ч. 2 , 43 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна;

·26.03.2002 року Кагарлицьким районним судом Київської області за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, на основі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;

·29.10.2002 року Ржищівським міським судом Київської області за ст.ст. 185 ч. 3, 70 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки;

·18.07.2003 року Ржищівським міським судом Київської області за ст.ст. 185 ч. 3, 289 ч. 2, 70, 71 КК України до 8 років позбавлення волі, за ухвалою апеляційного суду Київської області від 3.03.2004 року вирок Ржищівського міського суду Київської області змінено до 6 років позбавлення волі; умовно достроково звільнений на 01 рік 09 місяців 18 днів;

·09.01.2004 року притягнений по другій справі Ржищівським міським судом Київської області за ст. ст.. 185 ч. 3. 70 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки,

у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в:

Підсудні ОСОБА_4 та ОСОБА_3, 21 липня 2011 року, приблизно о 17 год. 00 хв., на мотоциклі «Дніпро-11» реєстраційний номер НОМЕР_1, за кермом якого знаходився останній, приїхали до недіючого приміщення клубу, розташованого поблизу цукрового заводу, що в м. Кагарлик по вул. Молодіжна, де на ґанку розпивали пиво, з них ОСОБА_4 безалкогольне. Підсудний ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, поблизу огородженого цегляним парканом майданчика із сараєм, який використовує для зберігання власних матеріальних цінностей ОСОБА_1 та який розташований неподалік від житлового будинку останнього по вул. Молодіжна, 14-а, побачивши металеві вироби на території вищеназваного майданчика, запропонував підсудному ОСОБА_4 їх викрасти з метою заробітку додаткових коштів. Після чого, діючи за попередньою змовою групою осіб з метою таємного викрадення чужого майна, підсудний ОСОБА_4 залишився стояти поблизу паркану, а підсудний ОСОБА_3 переліз через паркан на територію вищеназваного майданчика, звідки таємно від оточуючих, допомагаючи один одному, викрали: 6 металевих квадратних стовпчиків розміром 65 x 65 мм., вартістю 40 грн. один, загальною вартістю 240 грн.; кутники розміром 35x35 см., в кількості двох штук, вартістю 20 грн.; один, загальною вартістю 40 грн.; металеві труби діаметром 38 мм., довжиною по 130 см. кожна, в кількості 15 шт., вартістю 10 грн. одна, загальною вартістю 150 грн.; металевий диск з лущильника, діаметром 80 см., вартістю 40 грн. та фрагменти чавунних каналізаційних труб, які для власника являлися металобрухтом, загальною вагою 50 кг., вага 1 кг металобрухту на момент викрадення становила 2 грн. 50 коп., загальною вартістю 125 грн., перекинувши все вищеназване через паркан та помістили до коляски вищеназваного мотоцикла. З викраденим з місця події зникли та розпорядилися ним на власний розсуд, а саме: на вищеназваному мотоциклі «Дніпро-11», перевезли до TOB «УКРВТОРМЕТСОЮЗ», що розташоване в м. Кагарлик по вул. Привокзальна, 1, де продали все вище викрадене ОСОБА_5 для власних потреб, отримавши кошти в сумі 285 грн. Після чого, одразу ж, не припиняючи своїх злочинних дій, цього ж дня, приблизно о 17 год. 30 хв., на мотоциклі «Дніпро-11», реєстраційний номер НОМЕР_1, за кермом якого знаходився підсудний ОСОБА_3 повернулися до дороги, яка розміщена поблизу майданчика із сараєм ОСОБА_1, який розташований неподалік від житлового будинку останнього по вул. Молодіжна, 14-а, у м. Кагарлик Київської області та яка веде до жомової ями, звідки забрали викрадений ними раніше саморобний чан з нержавіючої сталі, сферичної форми, діаметром 130-140 см., висотою 35-40 см., вартістю 360, та розпорядилися ним на власний розсуд, а саме: на тому ж мотоциклі перевезли його до вул. Першого Травня, що в м. Кагарлика, де продали невстановленому слідством чоловіку за кошти в сумі 200 грн., які використали для особистих потреб. Загальна сума збитків завдана ОСОБА_1, з урахуванням процентного зносу, на момент вчинення крадіжки, становила 955 грн.

Підсудний ОСОБА_3 в судовому засіданні свою вину визнав повністю і пояснив, що 21 липня 2011 року, приблизно о 15 год., він перебував у своєї тітки в м. Кагарлик Київської області по вул. Ватутіна, 35. В цей час він побачив, що в подвірї по вул. Ватутіна, 24, що в м. Кагарлик Київської області перебуває його знайомий ОСОБА_4, мати якого проживає неподалік від його тітки. Він повідомив ОСОБА_4, що купив мотоцикла і попросив його, щоб він допоміг його відремонтувати, так як він вміє це робити. Олександр погодився і він привіз мотоцикла МТ «Дніпро-11», червоного кольору, з чорною коляскою, реєстраційний номер НОМЕР_2. Олександр допоміг йому відремонтувати мотоцикл і він у знак подяки вирішив пригостити його пивом. Вони на вищеназваному мотоциклі поїхали до магазину, що розташований поблизу 9-ти поверхівки в м. Кагарлик по вул. Воровського, 18, де він за власні кошти купив 1 л. пива та риби. Так як почався дощ, вони поїхали до недіючого приміщення клубу цукрового заводу, де мотоцикл поставили неподалік, а самі сіли на ганку та пили пиво. В цей час він пішов в туалет і побачив, що поблизу даного приміщення знаходиться огороджений майданчик з сараєм та курми, де знаходиться велика кількість металу. У нього виник умисел на викрадення даного четалу з метою отримання додаткових коштів для особистих потреб. Коли він повернувся, то повідомив підсудного ОСОБА_4, що в нього є метал і запропонував його здати. На що останній згодився. На вулиці в цей час продовжував йти дощ, було близько 17 год. Майданчик, де знаходився метал, був огороджений парканом із шлаків, зверху натягнутий сіткою. Вони з ОСОБА_4 підійшли до вищеназваного майданчика зі сторони дороги, яка вела до жомової ями. Олександр залишився стояти поблизу паркану, а він виліз на паркан та проник до майданчика. Він сказав ОСОБА_4, щоб він стояв повблизу паркану, а він буде перекидати метал через огорожу. ОСОБА_4 на територію майданчика не проникав. Коли він почав перекидати з майданчика металеві речі, то побачив, що серед них є частини металевих труб різних розмірів, металеві кутники, металевий саморобний чан, який був світлого кольору, тому він подумав, що він з нержавіючої сталі та лущильний диск. Після того, як він перекидав металеві речі через паркан, то тим же способом і виліз назад та пішов до мотоцикла. На мотоциклі він приїхав до місця знаходження викрадених речей, де вони вдвох погрузили все викрадене в коляску мотоцикла, а саморобний чан кинули зверху на коляску, нічим його не прикріпивши, тому коли вони почали їхати мотоциклом під гору, чан з коляски спав і впав на край дороги. За кермом мотоцикла знаходився він. Поїхали вони без даного чану на пункт прийому металобрухту ППЖТ, що знаходилося неподалік цукрового заводу. Вони поїхали по скороченій дорозі. На пункті прийому металобрухту у них купила метал незнайома йому молода дівчина, з якою розмовляв ОСОБА_4 Вони з ОСОБА_4 вигрузили всі металеві речі на ваги та отримали від даної дівчини гроші в сумі 285 грн. Після цього, вони повернулися назад до дороги, де вони загубили викрадений металевий чан і вдвох кинули чан на коляску. Він був не важкий, але незручно було його розмістити на коляску. Після цього, вони знову поїхали до ППЖТ, щоб продати ще й і даний чан, але, приїхавши туди, їм повідомили, що кольорових металів вони не приймають. Тому по стежці поміж рейсами по скороченій дорозі, вони поїхали на заправку, що розміщена по дорозі в с. Переселення Кагарлицького району. Проїжджаючи по вулиці Першого Травня, що в м. Кагарлику у них закінчився бензин, тому зупинилися і в цей час до них підійшов незнайомий їм чоловік віком, близько 35 років, одягнений у футболку світлого кольору та спортивні штани темного кольору, який запитав чи не хочуть вони продати йому металевий чан за 200 грн., на що вони зазвичай погодилися і даний чоловік віддав їм 200 грн. та забрав чан. Він був на автомобілі «Фольцваген Гольф», темного кольору, реєстраційний номер він не запамятає. Потім вони перевернули мотоцикла на ліву сторону і їм хватило бензину доїхати до заправки. За гроші, які отримали від продажу викраденого металу вони заправили мотоцикл, купили цигарок на заправці, а решту розділили між собою. Після цього, ОСОБА_4 поїхав додому. Через кілька днів після вчинення крадіжки до нього приїхали працівники міліції, які запитали про вчинення крадіжки, на що він розповів їм про вчинення ним та ОСОБА_4 вищеназваної крадіжки. Після цього, він зателефонував до ОСОБА_4 і вони вирішили піти до людей, у яких вони викрали металеві речі та відшкодувати їм шкоду. Вони пішли до нього і попросили у нього вибачення та відшкодували йому матеріальні та моральні збитки, які йому були завдані їхніми діями. До них він ніяких претензій не має, про що написав відповідну заяву. В скоєному щиро розкаюється і обіцяє, що більше робити такого не буде.

Підсудний ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину частково і пояснив, що 21 липня 2011 року, приблизно о 15 год., він перебував у своєї матері, яка проживає у ІНФОРМАЦІЯ_9. В цей час до нього прийшов його знайомий - ОСОБА_3, тітка якого проживає неподалік від них, та повідомив, що він купив мотоцикла і просив його допомогти йому його відремонтувати. Він погодився і ОСОБА_3 привіз мотоцикла МТ «Дніпро-11», червоного кольору, з чорною коляскою, реєстраційний номер він не запамятає. Олександр повідомив, що придбав даний мотоцикл близько тижня назад. Він допоміг йому відремонтувати мотоцикл і ОСОБА_3 у знак подяки вирішив пригостити його пивом. Вони на вищеназваному мотоциклі поїхали до магазину, що розташований поблизу 9-ти по верхівки в м. Кагарлик вул. Воровського, 18, де ОСОБА_3 купив 1 л. пива та риби, а він собі купив безалкогольного пива. Так як почався дощ, вони поїхати до недіючого приміщення клубу цукрового заводу, де мотоцикл поставили неподалік, а самі сіли на ганку та пили пиво. В цей час ОСОБА_3 пішов в туалет, а коли повернувся, то повідомив, що у нього є метал і запропонував його здати. На той момент він не знав, що вони здійснюють крадіжку. На вулиці в цей час продовжував йти дощ. Було близько 17 год. Майданчик був огороджений парканом із зверху натягнутий сіткою. Зі сторони дороги, яка вела до жомової ями, він залишився стояти. Олександр виліз на паркан та проник до майданчика. Особисто він на територію майданчика не залазив. Олександр повідомив, що буде сам перекидати йому метал через паркан. Які металеві речі він збирався перекидати він не говорив. Коли ОСОБА_3 почав перекидати з майданчика металеві речі, то він побачив, що серед них є частини металевих труб різних розмірів, металеві кутники, металевий саморобний чан, який був світлого кольору, тому подумали, що він з нержавіючої сталі. Після того, як ОСОБА_3 перекидав металеві речі через паркан, він пішов до мотоцикла та приїхав ним до місця знаходження речей. Вони вдвох погрузили все в коляску мотоцикла, а саморобний чан кинули зверху на коляску, нічим його не прикріпивши, тому коли вони почали їхати мотоциклом під гору, чан з коляски спав і впав на край дороги. Вони поїхали без даного чану на пункт прийому металобрухту ППЖТ, що знаходилося неподалік цукрового заводу. Там приймала металобрухт його знайома ОСОБА_5. Він запитав чи прийме вона метал, на що вона повідомила, що вони приймають металобрухт тільки по договору, але купить у них металеві речі по ціні металобрухту для особистих потреб, на що він погодивсь. Вони з ОСОБА_3 вигрузили всі металеві речі на ваги та отримали від ОСОБА_5 гроші в сумі 285 грн. Після цього, вони повернулися назад до дороги, де загубили металевий чан Вони вдвох кинули чан на коляску. Він був не важкий, але незручно було його розмістити на колясці. Після цього, вони знову поїхали до ППЖТ, щоб продати ще й чан, але приїхавши туди, їм ОСОБА_5 повідомила, що їй для особистих потреб він не потрібний і кольорових металів вони не приймають. Тому по стежці поміж рейсами, по скороченій дорозі, вони поїхали на заправку, що розміщена по дорозі в с. Переселення Кагарлицького району. Проїжджаючи по вул. Першого Травня, що в м Кагарлик у них закінчився бензин, тому вони зупинилися і в цей час до них підійшов незнайомий йому чоловік віком близько 35 років, одягнений у футболку та спортивні штани, який запитав чи не хочуть вони продати йому металевий чан за 200 грн., на що вони звичайно погодилися і даний чоловік віддав їм 200 грн. та забрав чан. Він був на автомобілі «Фольцваген Гольф», темного кольору, реєстраційний номер він не запамятав. Потім вони перевернули бак мотоцикла на ліву сторону і їм хватило бензину, щоб доїхати до заправки. За гроші, які вони отримали від продажу металу, вони заправили мотоцикл, купили цигарок на заправці, а решту розділили між собою. Після цього, він ОСОБА_3 не бачив. Через кілька днів до нього позвонив ОСОБА_3 та пояснив, що вони вчинили крадіжку і вони вирішили піти до чоловіка, в якого викрали металеві речі і попросили в нього вибачення та відшкодували йому матеріальні та моральні збитки, які йому були завдані їхніми діями. В скоєному щиро розкаюється та обіцяє більше такого не робити.

Крім визнання вини підсудним ОСОБА_3 та частковим визнанням вини ОСОБА_4 у вчинені злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, їхня винність у вчиненому злочині у судовому засіданні доведена показаннями потерпілого, свідка та матеріалами справи:

·заявою (а.с. 3) та показаннями потерпілого ОСОБА_1, який пояснив, що неподалік будинку, де він проживає, він має майданчик, який огороджений цегляною огорожею, на території якої знаходиться цегляне приміщення сараю. Дану територію йому було надано директором цукрового заводу, де він працює, у тимчасове користування. Вхідні деревяні двері до сараю, який розміщений на території даного майданчика, зачиняються на навісний замок, так як вхідні деревяні двері майданчика. Двері до майданчика постійно замкнуті. На території даного майданчика він зберігає особисті речі, серед них і металеві. 21.07.2011 року близько 8 год. ранку він останній раз був на території майданчика. Всі речі знаходилися на своїх місцях. Двері замкнув на замок. Цього ж дня, приблизно 17 год. 30 хв., він прийшов до майданчика сараю. На той час вхідні двері до майданчика та сараю були зачинені та не пошкоджені. При подальшому огляді території майданчика він виявив, що зникли наступні речі: металеві квадратні стовпчики, виготовлені з кутника, розміром 65x65 см., довжиною 1 м. кожен, кількості 6 шт., які залишилися в нього після проведення ремонту в квартирі, які були у використанні близько 20 років; кутники розміром 35x35 см., довжиною 2,5 м. кожен в кілька 2 шт. які залишилися в нього після проведення ремонту в квартирі, які були у використанні близько 20 років; металевий чан з нержавіючої сталі, сферичної форми, саморобний, діаметром 130-140 см., висотою 35-40 см., придбаний ним близько 40 років назад; металеві труби діаметром 38 мм, довжиною по 130 см. кожна, в кількості 15 шт., які він заготовив для виготовлення огорожі, які були придбані ним в 2010 році, але бувші у використанні, за яку ціну він вже не памятає; металевий диск з лущильника, діаметром 80 см., придбаний ним у минулому році, але у даний час він придбав не новий, а бувший у використанні; побиті ним фрагменти чавунних каналізаційних труб, які були для нього як металобрухт, загальною вагою 50 кг. Даний металобрухт він не переважував, але він орієнтується у вазі вищеназваних фрагментів, так як одна труба важила близько 25-30 кг, потім він їх побив на фрагменти, а їх у нього було дві. 22.07.2011 року, близько 11 год., він прийшов на пункт прийому металобрухту ТОВ «Укрвторметсоюз», який розташований в м. Кагарлик (ППЖТ), де від приймальниці на імя ОСОБА_5, з якою він знайомий, дізнався, що 21.07.2011 року, близько 17 год., до даного приймального пункту на мотоциклі приїхали ОСОБА_4 з невідомим їй хлопцем, які їй запропонували прийняти у них металевий чан, але вона відмовилася. Вона повідомила, що придбала у них для особистих потреб металеві кутники, металеві стовбчики та металеві труби, але вони вже були утилізовані, тому його металевих виробів він від неї не отримав. З його сараю викрадено нічого не було, як і не було проникнення до даного сараю. Хоче додати, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3, 23 липня 2011 року, прийшли до нього з метою відшкодувати йому завдані збитки, які вони йому заподіяли тим, що вчинили крадіжку його особистих речей, на що він погодився. Дані хлопці відшкодували завдану йому матеріальну шкоду в грошовому еквіваленті, тому він до них ніяких матеріальних претензій не має. Щодо моральної шкоди, то вона йому завдана не була;

·показаннями свідка ОСОБА_5, яка пояснила, що вона працює начальником технічного майданчика приймального пункту металобрухту ТОВ «Укрвторметсоюз», дільниця якого знаходиться в м. Кагарлик Київської області по вул. Привокзальній, 1. 21.07.2011 року вона протягом дня знаходилася на робочому місці. Приблизно о 17 год. до пункту приїхав мотоцикл «МТ» червоного кольору, з коляскою чорного кольору. На даному мотоциклі приїхали двоє чоловіків, серед яких знаходився чоловік, якого вона знає - це ОСОБА_4, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_10. Інший хлопець був їй не знайомий, але вона його запамятала, тому могла б його впізнати. ОСОБА_4 з невідомим їй хлопцем запропонували прийняти у них чорний метал, на що вона їм відмовила, так як вони мають право приймати металобрухт лише у юридичних осіб, по договору і по безготівковій формі. При огляді запропонованого металу в колясці мотоцикла вона виявила там металеві кутники, труби та різні металеві частини речей. Точно описати дані металеві речі вона не може, так як вони лежали в колясці мотоциклу, і на вулиці йшов дощ, тому вона їх детально не оглядала, але вона бачила, що серед них дійсно знаходяться металеві кутники, стовбчики та металеві труби, хоча їхню кількість вона також назвати не може. Так, як на даний час будується паркан у її власному господарстві, тому вона вирішила придбати дані металеві вироби по ціні металобрухту для особистих цілей. Вона запитала, де вони взяли дані металеві речі, на що вони повідомили, що це їхні домашні речі, і ОСОБА_4 погодився, щоб вона для себе купила дані металеві речі і, вигрузивши металеві вироби з коляски, поклали їх на ваги. При зважуванні була встановлена вага - 114 кг. За дані вироби вона віддала власні гроші ОСОБА_4 в сумі 285 грн. Забравши гроші, хлопці поїхали, але приблизно через 15-20 хв. вони повернулися на тому ж мотоциклі і запропонували придбати у них металевий чан з нержавіючої сталі, який знаходився на задній частині коляски мотоцикла. Даний чан був великих розмірів в діаметрі більше 1 м., і висотою 50 см., тому він не міг влізти в коляску мотоцикла, бо перевищував отвір коляски. Вона їм повідомила, що вони не приймають кольорових металів, а для особистих потреб їй даний чан не потрібний, тому вони поїхали з ним в невідомому напрямку. 22 липня 201 близько 11 год., на пункт прийому металобрухту, де вона працює, прийшов її знайомий ОСОБА_1 і запитав її, чи не здавав хтось металеві кутники, труби та металевий чан, на що вона йому повідомила, що вчора, 21.07.2011 року до неї на прийому металобрухту прихали ОСОБА_4 з невідомим чоловіком і вона придбала для власних потреб металеві труби, кутники та стобвчики різних розмірів, але вона не знала про те, що вони викрадені, бо останні повідомили, що це їхні домашні речі. ОСОБА_1 вона повідомила, що дані хлопці привозили чан з нержавіючої сталі, але вона його у них не купувала. Речі, які вона придбала в ОСОБА_4 та невідомого хлопця вона повернути ОСОБА_1 не може і повідомила йому про це;

·довідкою TOB «УКРВТОРМЕТСОЮЗ» (т. 1 а.с. 30-1) про те, що вартість 1 кг металобрухту стан на 21.07.2011 року становить 2 грн. 50 коп. Вартість 114 кг станом на 21.07.2011 року становить 285 грн.

·протоколом огляду місця події від 22.07.2011 року (т. 1 а.с. 5-6), яким зафіксовано огляд майданчика ОСОБА_1, що в м. Кагарлик по вул. Молодіжна;

·протоколом предявлення фотознімків для впізнання від 20.09.2011 року (т. 1 а.с. 71), яким ОСОБА_5 серед трьох фотознімків впізнала ОСОБА_3;

·висновком товарознавчої експертизи від 04.10.2011 року (т. 1 а.с. 55-57), згідно якої було визначено вартість викрадених металевих речей;

·протоколом відтворення обстановки і обставин події від 13.10.2011 року з фото таблицею (т. 1 а.с. 73-77), яким підозрюваний ОСОБА_4 розповів та показав про обставини вчинення ним крадіжки металевих речей з огородженого майданчика ОСОБА_1;

·протоколом відтворення обстановки і обставин події від 19.10.2011 року з фото таблицею (т. 1 а.с. 78-81), яким підозрюваний ОСОБА_3 розповів та показав про обставини вчинення ним крадіжки металевих речей з огородженого майданчика ОСОБА_1

Пояснення підсудного ОСОБА_4 в судовому засіданні про те, що він не знав, що вчиняє злочин, передбачений ст. 185 ч. 3 КК України не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються наведеною сукупністю доказів по справі і розцінюються судом як такі, які надумані з метою уникнення відповідальності за вчинене.

Таким чином, вина підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України в судовому засіданні доведена повністю.

Суд кваліфікує дії підсудних:

ОСОБА_4:

·по ст.. 185 ч. 3 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно та за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у сховище.

ОСОБА_3:

·по ст.. 185 ч. 3 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) та за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у сховище.

При призначенні покарання підсудним суд враховує ступінь тяжкості вчинених ними злочину, особи підсудних та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Як особа, підсудний ОСОБА_3 з місця проживання характеризується з негативної сторони.

До обставин, що помякшують покарання підсудного ОСОБА_3 суд відносить щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку; до обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_3 суд відносить вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного спяніння.

Беручи до уваги кількох обставин, що в сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, а саме: має постійне місце проживання, є сиротою, щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку, а також думку потерпілого про обрання міри покарання до підсудного ОСОБА_3, що не повязане з позбавленням волі, суд призначає ОСОБА_3 покарання, необхідне й достатнє для його виправлення, запобігання новим злочинам, і, вважаючи можливим виправлення підсудного без ізоляції його від суспільства та призначити йому покарання у виді позбавлення волі. На підставі 75 КК України звільнити підсудного ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, якщо підсудний ОСОБА_3 протягом установленого судом іспитового строку не вчинить нових злочинів і виконає покладені на нього судом обовязки.

Як особа, підсудний ОСОБА_4 з місця проживання та з останнього місця роботи характеризується з позитивної сторони.

До обставин, що помякшують покарання підсудного ОСОБА_4 суд відносить щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку; обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_4 суд не вбачає.

Беручи до уваги кількох обставин, що в сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, а саме: має постійне місце проживання, позитивна характеристика з місця постійного проживання та останнього місяця роботи, щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, має на утриманні двох неповнолітніх дітей та дружину, яке ніде не працює, а також думку потерпілого про обрання міри покарання до підсудного ОСОБА_4, що не повязане з позбавленням волі, суд призначає ОСОБА_4 покарання, необхідне й достатнє для його виправлення, запобігання новим злочинам, і, вважаючи можливим виправлення підсудного без ізоляції його від суспільства та призначити йому покарання у виді позбавлення волі. На підставі 75 КК України звільнити підсудного ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, якщо підсудний ОСОБА_4 протягом установленого судом іспитового строку не вчинить нових злочинів і виконає покладені на нього судом обовязки.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Речові докази по справі відсутні.

Стягнути із підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рівних частках на користь ПП «СтарКом - Авто» за проведення по справі товарознавчої експертизи 156 грн. 40 коп. з кожного, вартість якої складає 312 грн. 80 коп.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

з а с у д и в:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України та призначити йому покарання у виді у виді позбавлення волі строком на три роки.

На підставі ст.. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому дворічний іспитовий строк.

Відповідно до п. п. 3 та 4 ст. 76 КК України зобовязати засудженого ОСОБА_3 повідомляти органи кримінально виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи та навчання і періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально виконавчої інспекції.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 підписку про невиїзд відмінити після вступу вироку в законну силу.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України та призначити йому покарання у виді у виді позбавлення волі строком на пять років.

На підставі ст.. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому трьохрічний іспитовий строк.

Відповідно до п. п. 3 та 4 ст. 76 КК України зобовязати засудженого ОСОБА_4 повідомляти органи кримінально виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи та навчання і періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально виконавчої інспекції.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_4 - тримання під вартою скасувати, звільнити його негайно з під варти із зали суду та замінити на підписку про невиїзд, яку скасувати після вступу вироку в законну силу.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Стягнути із засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рівних частках на користь ПП «СтарКом - Авто» на р/р 2600311232001 Філія АБ «Київська Русь», МФО 319036, код 36936986 по 156 (сто пятдесят шість) грн. 40 коп. з кожного за проведення товарознавчої експертизи, вартість якої складає 312 грн. 80 коп.

Речові докази по справі відсутні.

Скасувати арешт, накладений відповідно до постанов слідчого Кагарлицького РВ ГУ МВС України в Київській області від 13.10.2011 року на земельну ділянку, яка згідно довідки Управління Держкомзему в Кагарлицькому районі і згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії Р1 № 263752 від 25.02.2002 року, зареєстрованого за № 836, що належить ОСОБА_4 та від 19.10.2011 року на вклади, цінності та інше майно, що належить ОСОБА_3.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Київської області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженому, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя ОСОБА_6