Постанова № 34276294, 24.09.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2013 р. Справа № 5004/715/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Тимошенко О.М.

судді Коломис В.В. ,

судді Мамченко Ю.А.

при секретарі Саган І.О.

за участю представників сторін:

від апелянта - Вегера А.А.

від боржника - Бакай А.В.

від кредиторів - Грибенюк Н.В. (ПАТ "Державний ощадний банк України"), Вікторський В.В. (ПАТ "ВТБ Банк")

від арбітражного керуючого - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на ухвалу господарського суду Волинської області від 05.08.13 р. у справі № 5004/715/11

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аміна-Волинь"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Волинської області від 05.08.2013 року у справі №5004/715/11 (суддя Войціховський В.А.) відмовлено в задоволенні клопотання публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про визнання товариства з обмеженою відповідальністю "Аміна-Волинь" банкрутом та відкриття щодо нього ліквідаційної процедури, призначення ліквідатора товариства. Відмовлено в задоволенні клопотання розпорядника майна ТзОВ "Аміна-Волинь" Дуплики П.Г. про продовження строку процедури розпорядження майном та повноважень розпорядника майна. Встановлено строк процедури розпорядження майном товариства з обмеженою відповідальністю "Аміна-Волинь" та повноважень розпорядника майна Дуплики П.Г. до 11 лютого 2014 року.

Мотивуючи прийняту ухвалу суд першої інстанції зазначив, що розпорядником майна ТзОВ "Аміна-Волинь" при здійсненні своїх повноважень в повній мірі не було вчинено заходів стосовно належного аналізу фінансової, господарської чи інвестиційної діяльності боржника, заходів щодо виявлення ознак фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, формування та надання суду і комітету кредиторів звітів про свою діяльність, відомостей про фінансове становище боржника, пропозицій стосовно можливості відновлення платоспроможності боржника тощо. Відтак, суд вважає передчасним висновок зборів комітету кредиторів від 12.12.2012 р. щодо можливості прийняття до відома та погодження звіту розпорядника майна, а також передчасним висновок про наявність підстав для визнання боржника банкрутом, оскільки останній зроблений без будь-якого аналізу фінансово-господарської діяльності боржника, за відсутності належних даних інвентаризації майна боржника та аналізу його активів та посивів.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, кредитор - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Волинської обласної дирекції оскаржив її в апеляційному порядку. У своїй апеляційній скарзі заявник просить суд скасувати ухвалу місцевого господарського суду з підстав порушення норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що місцевим судом не взято до уваги те, що розпорядником майна в засіданні комітету кредиторів надано звіт про проведену роботу відповідно до якого вбачається, що фактично боржник не веде господарської діяльності та інші активи крім тих що перебувають в забезпеченні зобовязань по кредитним договорам відсутні, крім того відсутні інвестори, які виявили бажання взяти участь у справі про банкрутство. Також зазначає, що судом не досліджено та залишено поза увагою Проміжний звіт розпорядника майна № 19 від 12.12.2012 р. в якому на розгляд суду та комітету кредиторів надані звіти про фінансові результати з 3 квартали 2011 та за 3 квартали 2012, також надані розшифровки доходів за весь термін процедури розпорядження майном. З огляду на вказане просить оскаржувану ухвалу скасувати, визнати боржника ТзОВ "Аміна-Волинь" банкрутом", ввести ліквідаційну процедуру та призначити ліквідатором арбітражного керуючого Бандолу О.О.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Боржник у відзиві на апеляційну скаргу проти доволів апелянта заперечує, мотивуючи тим, що проміжний звіт розпорядника майна не може вважатися аналізом фінансового стану та господарської діяльності боржника, вчиненим у відповідності до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності боржника та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства. Відтак, за відсутності зазначеного аналізу, підтвердженого відповідними доказами, висновок комітету кредиторів про неспроможність ТзОВ "Аміна-Волинь" відновити свою платоспроможність не інакше як через застосування ліквідаційної процедури, є необгрунтованим та безпідставним.

В судовому засіданні представник боржника підтримав викладені у відзиві доводи та просить відмовити в задоволенні скарги.

Кредитор - ПАТ "ВТБ Банк" у своєму відзиві апеляційну скаргу підтримує частково. Зазначає, що в частині виявлення ознак неплатоспроможності боржника судом в повній мірі не досліджені матеріали справи. Поряд з цим апелянт безпідставно просить суд апеляційної інстанції визнати боржника банкрутом та ввести ліквідаційну процедуру, оскільки постанова про визнання боржника банкрутом судом першої інстанції не приймалась, а тому розгляд вказаного питання апеляційним судом є передчасним.

В судовому засіданні представник кредитора підтримав викладені у відзиві заперечення.

Інші учасники провадження у справі правом подання письмових відзивів на апеляційну скаргу не скористались, явку представників в судове засідання не забезпечили.

Розпорядженням в.о. голови Рівненського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 року, у зв'язку з перебуванням судді Огородніка К.М. у відпустці, внесено зміни до складу колегії суддів по справі №5004/715/11, окрім заміни головуючого судді та визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Коломис В.В., суддя Мамченко Ю.А.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзиви на неї, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу господарського суду Волинської області у справі № 5004/715/11 від 05.08.2013 року залишити без змін виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду від 11.04.2011р. було порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Аміна-Волинь", введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна Дуплику Павла Георгійовича.

Ухвалою попереднього засідання господарського суду від 27.10.2011р. було визнано грошові вимоги кредиторів боржника: ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Волинської обласної дирекції на суму 22 753 597,30 грн.; ПАТ "Креді Агріколь Банк" на суму 652 035,79 грн.; ПАТ "ВТБ Банк" в особі відділення "Луцька регіональна дирекція" на суму 5 493 888,66 грн.; ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Волинське обласне управління на суму 378 072,55 грн.; ПАТ "Український інноваційний банк" в особі Луцького центрального відділення на суму 991 302,19 грн.

ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до місцевого господарського суду з клопотанням від 27.12.2012р. №140-0-0-00/8/1245 про визнання ТзОВ "Аміна-Волинь" банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури товариства та призначення його ліквідатора.

Також розпорядник майном ТзОВ "Аміна-Волинь" Дуплика П.Г. звернувся з заявою від 11.09.2012р. №23 про продовження терміну процедури розпорядження майном ТзОВ "Аміна-Волинь" та повноважень розпорядника майна.

Як зазначалось раніше, оскаржуваною ухвалою господарського суду Волинської області від 05.08.2013 року у справі №5004/715/11 відмовлено в задоволенні клопотання публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про визнання товариства з обмеженою відповідальністю "Аміна-Волинь" банкрутом та відкриття щодо нього ліквідаційної процедури, призначення ліквідатора товариства. Відмовлено в задоволенні клопотання розпорядника майна товариства з обмеженою відповідальністю "Аміна-Волинь" Дуплики П.Г. про продовження строку процедури розпорядження майном та повноважень розпорядника майна.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Згідно ч. 2 ст. 41 ГПК України провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим Кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Статтею 5 вказаного Закону передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

У відповідності до положень ч. 9 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992р. №2343-ХІІ (далі Закон про банкрутство), положення котрого застосовуються судом при розгляді зазначеної справи, при проведенні процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів у справі представляють збори кредиторів або обраний ними комітет кредиторів.

В справі про банкрутство питання щодо проведення зборів кредиторів і утворення комітету кредиторів регулюються статтею 16 Закону про банкрутство. Відповідно до частини 4 статті 16 Закону про банкрутство кредитори, у тому числі і органи державної податкової служби, інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справлення податків і зборів (обов'язкових платежів), мають на зборах кредиторів кількість голосів, пропорційну сумі вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів, кратній тисячі гривень.

Таким чином з урахуванням аналізу реєстру вимог кредиторів кількість голосів кожного кредитора розраховується шляхом поділу кредиторських вимог визнаних господарським судом на 1000 грн.

Відповідно до абз. 1 ч. 6 ст. 16 Закону про банкрутство збори кредиторів обирають комітет кредиторів у складі не більше семи осіб. Кожен кредитор заповнює відповідний бюлетень і висловлює особисту думку по кількісному складу комітету кредиторів. Після підрахунку голосів розпорядник майна оголошує результати голосування. Визначившись з кількісним складом комітету кредиторів, розпорядник майна розпочинає проведення голосування за особистий склад комітету кредиторів.

Відповідно до абзацу 2 частини 6 статті 16 Закону про банкрутство вибори комітету кредиторів проводяться за списком відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх на зборах кредиторів, визнаних відповідно до частини 4 цієї статті.

У відповідності до ч. 5 ст. 16 зазначеного законодавчого акту до компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення про вибори членів комітету кредиторів, визначення кількісного складу комітету кредиторів, визначення його повноважень, дострокове припинення повноважень комітету кредиторів або окремих його членів, інші питання, передбачені цим Законом.

У зазначеній редакції Закону не передбачено інших повноважень зборам кредиторів крім в наведених вище пунктах Закону.

До компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про вибори голови комітету, скликання зборів кредиторів, підготовку та укладення мирової угоди, внесення пропозицій господарському суду щодо продовження або скорочення строку процедур розпорядження майном боржника чи санації боржника, звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), надання згоди на укладення арбітражним керуючим значних угод боржника чи угод боржника, щодо яких є заінтересованість, а також інші питання, передбачені цим Законом (ч. 8 ст. 16 Закону про банкрутство).

Рішення зборів кредиторів чи комітету кредиторів є способом волевиявлення кредиторів і не може визнаватися господарським судом недійсним, оскільки за своєю правовою природою не є актом юридичної особи, державного чи іншого органу. Також, Законом про банкрутство не передбачено визнання зборів (комітету) кредиторів такими, що не відбулися, або визнання їх недійсними у справі про банкрутство.

Питання щодо правомірності зборів (комітету) кредиторів та легітимності прийнятих на них рішень слід вирішувати господарському суду при прийнятті судових актів у справі про банкрутство, надаючи таким рішенням правову оцінку відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України та беручи їх до уваги, якщо вони не суперечать чинному законодавству. Зокрема, під час розгляду клопотання комітету кредиторів відносно переходу до наступної судової процедури, ухвала за результатами розгляду якого може бути оскаржена.

При цьому ці обставини мають зазначатися лише в мотивувальній частині вказаного процесуального акта.

У відповідності до ухвали попереднього засідання від 27.10.2011р. у справі було визнано грошові вимоги наступних кредиторів боржника: ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Волинської обласної дирекції на суму 22 753 597,30 грн.; ПАТ "Креді Агріколь Банк" на суму 652 035,79 грн.; ПАТ "ВТБ Банк" в особі відділення "Луцька регіональна дирекція" на суму 5 493 888,66 грн.; ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Волинське обласне управління на суму 378 072,55 грн.; ПАТ "Український інноваційний банк" в особі Луцького центрального відділення на суму 991 302,19 грн.

05 грудня 2011 року розпорядником майна ТзОВ "Аміна-Волинь" Дупликою П.Г. було ініційовано проведення засідання зборів кредиторів товариства-боржника із наступним порядком денним: 1. Обрання кількісного складу комітету кредиторів. 2. Обрання складу комітету кредиторів з числа кредиторів. 3. Час та місце проведення зборів комітету кредиторів. 4. Інші питання.

На зборах кредиторів були присутні розпорядник майна Дуплика П.Г., а також представники ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (кількість голосів 22753,6), ПАТ "Креді Агріколь Банк" (кількість голосів 652,0), ПАТ "Державний ощадний банк України" (кількість голосів 378,1), ПАТ "Український інноваційний банк" (кількість голосів 991,3), ПАТ "ВТБ Банк" (кількість голосів 5493,9).

Засіданням зборів кредиторів, оформленим протоколом від 05.12.2011р., було вирішено затвердити склад комітету кредиторів ТзОВ "Аміна-Волинь" в кількісному складі чотирьох осіб: ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", ПАТ "Креді Агріколь Банк", ПАТ "Державний ощадний банк України", ПАТ "Український інноваційний банк", а також погоджено дату проведення засідання зборів комітету кредиторів боржника.

12 грудня 2012 року відбулось засідання зборів кредиторів ТзОВ "Аміна-Волинь" із наступним порядком денним: 1. Звіт арбітражного керуючого-розпорядника майна. 2. Переобрання складу комітету кредиторів. 3. Призначення дати та часу проведення комітету кредиторів. 4. Інші питання.

Присутніми на зазначених зборах були представники усіх кредиторів, а також розпорядник майна.

За результатами проведених зборів кредиторів, останніми було прийнято рішення (оформлене протоколом №2) щодо:

- погодження звіту розпорядника майна (29616,9 голосів);

- обрання комітету кредиторів в складі ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", ПАТ "ВТБ Банк", ПАТ "Український інноваційний банк" (за вказану пропозицію ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" проголосувало 28247,5 голосів, проти 1369,4 голоси);

- відхилення пропозиції ПАТ "Державний ощадний банк України" щодо скликання зборів кредиторів після розгляду касаційної скарги для переобрання комітету кредиторів (за вказану пропозицію проголосувало 378,1 голос, проти 28247,5 голосів, утрималось 991,3 голоси);

- проведення зборів новоутвореного комітету кредиторів 12.12.2012р. в приміщенні місця проведення зборів кредиторів (за пропозицію голосувало 29238,8 голосів, проти 378,1 голос).

За наслідками огляду в судовому засіданні відповідного протоколу та порядку проведення засідання зборів кредиторів, прийняття відповідного рішення судом встановлено, що зазначені дії були вчинені у відповідності та в межах повноважень, визначених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", порушень норм законодавства при проведенні зборів кредиторів та оформленні цих зборів відповідним протоколом встановлено не було.

Поруч з цим 12 грудня 2012 року за ініціативою та рішенням зборів кредиторів від 12.12.2012р. відбулось засідання зборів комітету кредиторів ТзОВ "Аміна-Волинь" із наступним порядком денним: 1. Звіт арбітражного керуючого-розпорядника майна. 2. Обрання голови комітету кредиторів та секретаря. 3. Вирішення питання подальшої процедури банкрутства. 4. Інші питання.

За результатами відповідних зборів комітету кредиторів останніми було прийнято рішення, оформлене протоколом №1, щодо прийняття до відома звіту розпорядника майна ТзОВ "Аміна-Волинь" Дуплики П.Г., обрання головою комітету кредиторів ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", секретарем ПАТ "ВТБ Банк", введення процедури ліквідації ТзОВ "Аміна-Волинь" та зобов'язання розпорядника майна та голову комітету кредиторів звернутися до господарського суду з відповідним клопотанням, а також із клопотанням про призначення ліквідатора товариства-боржника арбітражного керуючого Бандолу О.О.

Прийняття відповідного рішення комітетом кредиторів виступило підставою для звернення ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до місцевого суду із клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття щодо нього ліквідаційної процедури.

При погодженні на зборах звіту розпорядника майна Дуплики П.Г. комітетом кредиторів було взято до уваги те, що за весь час тривалості процедури розпорядження майном ТзОВ "Аміна-Волинь" розпорядником майна було здійснено витяги з Державного реєстру обтяжень рухомого майна та витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, надіслані запити нотаріусам, які накладали заборони на майно банкрута, проведено інвентаризацію майна товариства, проводився аналіз надходження та витрат коштів на підприємстві, відшукано потенційних інвесторів - ТзОВ "Нектар" із погодженням здійснити оплату майна ТзОВ "Аміна-Волинь", котре знаходиться у заставі ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", на суму 5 500 000 грн. (угоду не укладено).

При вирішенні питання стосовно переходу до наступної стадії провадження у справі про банкрутство - відкриття ліквідаційної процедури та визнання боржника банкрутом комітетом кредиторів було взято до уваги те, що подальша санація, відновлення платоспроможності боржника неможливі, підприємство не отримує прибутку від господарської діяльності, відсутні пропозиції інвесторів, відсутні пропозиції розпорядника майна про відновлення платоспроможності підприємства.

Колегія суддів погоджується з висновом суду першої інстанції, що зазначене рішення зборів комітету кредиторів товариства "Аміна-Волинь" в частині прийняття до відома та погодження звіту розпорядника майна, а також щодо переходу до ліквідаційної процедури боржника є передчасним, прийнятим з порушенням норм законодавства про банкрутство, положення котрого застосовуються при розгляді даної справи, прийнятим без з'ясування та встановлення всіх фактичних обставин банкрутства підприємства, виявлення ознак його неплатоспроможності та можливості відновлення платоспроможності.

У відповідності до положень ст. 1 Закону про банкрутство розпорядження майном боржника - система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника на період провадження у справі про банкрутство в порядку, встановленому цим Законом. Розпорядник майна - фізична особа, на яку у встановленому порядку покладаються повноваження щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника на період провадження у справі про банкрутство.

Статтею 13 Закону про банкрутство визначено, що розпорядник майна має право скликати збори кредиторів і брати в них участь з правом дорадчого голосу, аналізувати фінансове становище боржника та рекомендувати зборам кредиторів заходи щодо фінансового оздоровлення боржника, звертатися до господарського суду у випадках, передбачених цим Законом, одержувати винагороду у розмірі та порядку, передбачених цим Законом, залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірній основі спеціалістів з оплатою їх діяльності з коштів боржника, якщо інше не передбачено цим Законом або рішенням комітету кредиторів, подавати в господарський суд заяву про дострокове припинення своїх обов'язків, здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Розпорядник майна зобов'язаний розглядати разом з посадовими особами боржника копії заяв кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли до господарського суду у зв'язку з порушенням справи про банкрутство та надіслані боржнику в установленому цим Законом порядку, вести реєстр вимог кредиторів у встановленому порядку, повідомляти кредиторів про результати розгляду їх вимог боржником та включення визнаних вимог до реєстру вимог кредиторів або про відмову визнання вимог боржником, вживати заходів для захисту майна боржника, аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на товарних ринках, виявляти ознаки фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, скликати збори кредиторів, надавати державному органу з питань банкрутства відомості, необхідні для ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено справу про банкрутство, надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника, виконувати інші функції, передбачені цим Законом.

Порядок та підстави визнання боржника банкрутом врегульовано, зокрема, нормами ст. 22 Закону про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 вказаної статті, у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Такими випадками є, зокрема: закінчення процедури розпорядження майном за відсутності клопотання комітету кредиторів про відкриття процедури санації або пропозиції про укладення мирової угоди; подання клопотання комітету кредиторів про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури (ч. 8 ст. 16 Закону про банкрутство) тощо.

Згідно з абз. 4 ст. 1 Закону про банкрутство суб'єкт господарської діяльності може бути визнаний банкрутом тільки в разі встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Частиною 3 ст. 110 ЦК України передбачено, що, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Таким чином, при прийнятті постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, господарський суд повинен з'ясувати наявність або відсутність у боржника ознак банкрутства, зокрема: наявність непогашених, визнаних судом грошових вимог кредиторів; перевищення грошових зобов'язань боржника над його майном (пасиву над активом, порівнявши відомості обох величин та встановивши недостатність майна для задоволення вимог кредиторів (неспроможність); незадовільний результат застосування заходів фінансового оздоровлення боржника.

Відомості про активи боржника на час визнання боржника банкрутом можуть міститися у звіті арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією) про фінансово-майновий стан боржника, що повинен бути наданий комітету кредиторів, та на основі якого комітет кредиторів вирішує питання про введення наступної судової процедури.

Тільки наявність усіх перерахованих ознак дає господарському суду підстави для визнання боржника банкрутом.

Прийняття рішення про доцільність визнання боржника банкрутом, незважаючи на клопотання комітету кредиторів, є прерогативою господарського суду, відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство.

Враховуючи наведене, місцевий господарський суд обгрунтовано зазначив, що висновок зборів комітету кредиторів ТзОВ "Аміна-Волинь" від 12.12.2012р. (протокол №1) щодо можливості прийняття до відома та погодження звіту розпорядника майна є передчасним, а також передчасним є висновок про наявність підстав для визнання боржника банкрутом, оскільки останній зроблений без будь-якого аналізу фінансово-господарської діяльності боржника, за відсутності належних даних інвентаризації майна боржника та аналізу його активів та пасивів.

У відповідності до ч. 7 ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розпорядник майна призначається на строк не більше ніж на шість місяців, строк процедури розпорядження майном боржника може бути продовжений або скорочений судом за клопотанням комітету кредиторів чи самого розпорядника майна або власника (органу, уповноваженого управляти майном) боржника.

Процедура розпорядження майном у справі про банкрутство ТзОВ "Аміна-Волинь" та призначення розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Дуплики П.Г. були здійснені господарським судом ухвалою від 11.04.2011р. За клопотанням розпорядника майна строк процедури розпорядження майном та повноваження розпорядника було продовжено до 01.10.2012р.

Судом першої інстанції встановлено, що в даному випадку строк розпорядження майном ТзОВ "Аміна-Волинь" збіг 01.10.2012р. Враховуючи скасування Вищим господарським судом України ухвали суду від 21.06.2012р. щодо розгляду кредиторських вимог ПАТ "Державний Ощадний банк України" та направлення справи в частині розгляду вимог банку на новий розгляд у суду виникають підстави для встановлення строку тривалості процедури розпорядження майном ТзОВ "Аміна-Волинь" та повноважень розпорядника майна. При цьому взято до уваги, що здійснення процедури розпорядження майном боржника, а також передбачених на даній стадії чинним законодавством заходи були унеможливлені у зв'язку із неодноразовим оскарженням процесуальних документів суду у апеляційному та касаційному порядку. Відтак, місцевим судом правомірно відхилено клопотання розпорядника майна Дуплики П.Г. щодо продовження строку процедури розпорядження майном ТзОВ "Аміна-Волинь" та встановлено її новий строк.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Волинської області від 05.08.2013 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Волинської обласної дирекції № 140-0-0-00/8/1409 від 08.08.2013р. залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Волинської області від 05.08.2013 року у саправі №5004/715/11 залишити без змін.

3. Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Мамченко Ю.А.