Постанова № 34274806, 30.09.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2013 р. Справа№ 910/9973/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Лобаня О.І.

суддів: Майданевича А.Г.

Федорчука Р.В.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 30.09.2013 року,

розглянувши апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» на рішення господарського суду міста Києва від 27.06.2013 року

у справі № 910/9973/13 (суддя Полякова К.В.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція»

до Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-

Західна залізниця»

про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у

розмірі 95328,70 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.06.2013 року по справі № 910/9973/13 позов товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» до Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у сумі 95328,70 грн.- задоволено частково. Стягнуто з Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» 4980,80 грн. пені, 964,03 грн. - 3 % річних, 318,34 - інфляційних втрат та 125,26 грн. витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 27.06.2013 року відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 27.06.2013 року по справі № 910/9973/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2013 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

У запереченні на апеляційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» вважає подану апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» безпідставною та необґрунтованою, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, позивач просить суд апеляційної інстанції відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення господарського суду міста Києва від 27.06.2013 року.

У судових засіданнях 14.08.2013 року та 30.09.2013 року представник Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» надав суду апеляційної інстанції свої пояснення по справі в яких, подану апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі на підставі доводів зазначених у ній та просив апеляційний господарський суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення суду, яким у задоволенні позову відмовити.

Представник ТОВ «Євро-реконструкція» у судових засіданнях 14.08.2013 року та 30.09.2013 року також надав суду свої пояснення по справі в яких, заперечив проти задоволення апеляційної скарги на підставі доводів зазначених в запереченні на скаргу. Представник позивача вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та безпідставною, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Представник просив апеляційний господарський суд залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду від 27.06.2013 року, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

01.10.2012 між товариством з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» (енергопостачальна організація) та Державним територіально-галузевим об'єднанням «Південно-Західна залізниця» (покупець) укладено договір на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води №440449, відповідно до якого енергопостачальна організація зобов'язується виробляти, систематично поставляти та передавати у власність покупцю теплову енергію у вигляді гарячої води (товар) у період з 01.10.2012 року по 30.09.2013 року у кількості 139,269 Гкал, з максимальним тепловим навантаженням 0,053 Гкал/год, в тому числі на потреби: опалення 0,0473 Гкал та 0,180 на потреби гарячого водопостачання, а покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно здійснити оплату за нього на умовах договору (п.1.2 договору).

Умовами договору, сторони погодили, що поставка товару (постачання теплової енергії) здійснюється енергопостачальною організацією на межу балансової належності, визначену у додатку №1 до договору (п.2.1 договору); подача теплової енергії покупцю та заповнення системи тепло-споживання покупця теплоносієм здійснюється виключно на підставі нарядів встановленої форми, що виписуються енергопостачальною організацією (п.2.2); розрахунки з покупцем за теплову енергію проводяться згідно з тарифами, по групах споживачів, що затвердженні розпорядженнями (рішеннями) Київської міської державної адміністрації (а також органами місцевого самоврядування, актами інших органів), що затверджують (погоджують, встановлюють) тарифи на теплову енергію для енергопостачальної організації за кожну відпущену Гігакалорію (грн./1 Гкал).

Тарифи можуть змінюватись у зв'язку зі змінами розмірів складових калькуляцій собівартості теплової енергії (ціни на паливо, тощо), а також в інших випадках передбачених діючим законодавством та нормативними актами. У разі зміни тарифів на теплову енергію сторони здійснюють розрахунки за новими тарифами, з дня їх введення в дію згідно умов договору. Діючі на час укладення договору тарифи на теплову енергію обумовлені додатком №4 до договору (п.6.1 договору); всі розрахунки по договору виконуються на підставі рахунків, які покупець отримує від енергопостачальної організації, виключно у грошовій формі за винятком випадків, передбачених чинним законодавством України (п.6.4 договору); покупець самостійно сплачує за прийняту теплову енергію згідно з отриманим рахунком-фактурою не пізніше 25 числа поточного місяця, в тому числі теплову енергію, яка використана субабонентами покупця (п.6.6 договору); при здійсненні розрахунків за спожиту теплову енергію покупець обов'язково повинен зазначити у платіжному дорученні номер договору на постачання теплової енергії а також місяць та рік, в якому була поставлена теплова енергію, що оплачується покупцем (п.6.7.1 договору); у разі несплати покупцем за прийняту теплову енергію у встановлені строки енергопостачальна компанія нараховує пеню за кожний прострочений день у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (п.9.2 договору).

Як зазначає позивач, на виконання умов договору з постачання теплової енергії у вигляді гарячої води №440449 від 01.10.2012 року, ТОВ «Євро-реконструкція» разом із актами приймання-передавання товарної продукції, які наявні у матеріалах справи, передав відповідачу рахунки для оплати наданих послуг в період з листопада 2012 по травень 2013 року. Згідно останнього акту звіряння від 30.04.2013 між ТОВ «Євро-реконструкція» та ДТГО «Південно-Західна залізниця» за договором №440449 від 01.10.2012 року, який наданий позивачем, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 01.05.2013 року становить 89065,53 грн.

Відповідно розрахунку заборгованості між відповідачем та позивачем за договором на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води №440449 від 01.10.2012 року, який наданий відповідачем, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 01.05.2013 року становить 89065,53 грн.

Так, у травні 2013 року ТОВ «Євро-реконструкція» звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до ДТГО «Південно-Західна залізниця» про стягнення 89065,53 грн. суми основного боргу за спожиту теплову енергію, 318,34 грн. інфляційної складової боргу, 3% річних у розмірі 964,03 та пені у розмірі 4980,80 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань, взятих на себе відповідно до умов договору на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 440449 від 01.10.2012 року, у відповідача за період з 01.11.2012 року по 01.05.2013 року виникла заборгованість.

У свою чергу, відповідач заперечив проти задоволення вказаного позову та просив суд першої інстанції припинити провадження у справі у зв'язку із здійсненням оплати ним суми основного боргу у розмірі 89065,53 грн., на підтвердження чого останнім було надано платіжне доручення № 730 від 20.05.2013 року.

Як зазначалося вище рішенням господарського суду міста Києва від 27.06.2013 року по справі № 910/9973/13 позов ТОВ «Євро-реконструкція» до ДТГО «Південно-Західна залізниця» про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у сумі 95328,70 грн. - задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 4980,80 грн. пені, 964,03 грн. - 3 % річних, 318,34 - інфляційних втрат та 125,26 грн. витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи та докази, подані до апеляційної інстанції, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» підлягає задоволенню частково, а рішення господарського суду міста Києва від 27.06.2013 року по справі № 910/9973/13 частковому скасуванню в частині стягнення з відповідача пені, 3% річних, інфляційних збитків та витрат по сплаті судового збору з прийняттям нового рішенням.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини. Отже внаслідок укладання договору № 8624026 від 01.06.2007 року між сторонами виникли цивільні права та обов'язки. До зазначених правовідносин слід застосовувати положення Господарського кодексу України (далі ГК України) як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з п.1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). За приписами ч.1 та ч.4 статті 631 Цивільного кодексу України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, відповідач, як покупець, свій обов'язок, встановлений п.1.2 договору на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води №440449 від 01.10.2012 року, щодо оплати переданої теплової енергії позивачем у період з листопада 2012 року по травень 2013 року виконав лише 20.05.2013 року. На підтвердження чого відповідачем надано суду платіжне доручення № 730 від 20.05.2013 року на суму платежу 89065,53 грн. як оплату за спожиту теплову енергію за договором на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 440449 від 01.10.2012 року.

Оскільки позивач звернувся до суду першої інстанції із позовом 28.05.2013 року, про що свідчить відтиск штемпелю вхідної кореспонденції відділу діловодства суду та документообігу господарського суду міста Києва, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, щодо відсутності підстав задоволення позову у частині стягнення суми основного боргу у розмірі 89065,53 грн.

Крім основної суми боргу, позивач також просив суд у зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання щодо оплати за отримані послуги у період з листопада 2012 року по травень 2013 року, за договором на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води №440449 від 01.10.2012 року, у відповідності до умов п.9.2 вищевказаного договору стягнути з відповідача пеню у розмірі 4980,80 грн. та у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 964,03 грн., та інфляційні втрати у розмірі 318,34 грн.

Відповідно до ч.1. статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п.1. статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч.6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Так, як вбачається з п. 9.2 договору, в разі несплати покупцем теплової енергії у встановлені строки енергопостачальна організація нараховує пеню за кожний прострочений день у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Здійснивши перевірку правильності нарахування та розрахунку пені, 3% річних та інфляційних втрат зроблених позивачем та судом першої інстанції, судова колегія апеляційного господарського суду вважає його необґрунтованим та арифметично помилковим оскільки зазначені розрахунки не відповідають фактичним обставинам справи та матеріалам справи.

Судова колегія апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що при розрахунку штрафних санкцій необхідно керуватись датою виникнення заборгованості та датою сплати заборгованості з урахуванням зазначеного в платіжному дорученні місяця та року, за який сплачуються грошові кошти.

За таких обставин, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання щодо оплати за отримані послуги у період з листопада 2012 року по травень 2013 року, за договором на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води №440449 від 01.10.2012 року, судова колегія апеляційного господарського суду здійснила власний розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, з урахуванням дати виникнення заборгованості та дати погашення заборгованості за спірний період. За розрахунком апеляційного господарського суду, з відповідача належить до стягнення пеня у розмірі 3978,58 грн., 3% річних - 796,26 грн. та інфляційні втрати - 175,89 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку по справі та задовольнив даний позов частково відмовивши позивачу у стягненні суми основного боргу. При цьому за розрахунком апеляційного господарського суду пеня, 3% річних та інфляційні втрати підлягають задоволенню частково, а саме, пеня у розмірі 3978,58 грн., 3% річних - 796,26 грн., інфляційні втрати - 175,89 грн. Позивач та суд першої інстанції помилково розрахував пеню, 3% річних та інфляційні втрати без врахування дати виникнення заборгованості відповідача та дати її погашення.

Відповідно до ч.1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.

Отже, виходячи з вищевикладеного, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» на рішення господарського суду міста Києва від 27.06.2013 року у справі № 910/9973/13 слід задовольнити частково. Рішення господарського суду міста Києва від 27.06.2013 року у справі № 910/9973/13 скасувати частково в частині стягнення з Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» пені у розмірі 4980,80 грн., 3% річних - 964,03 грн., інфляційних збитків - 318,34 грн. та витрат по сплаті судового збору у розмірі 125,26 грн. В цій частині прийняти нове рішення суду яким, стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» пеню у розмірі 3978,58 грн., 3% річних - 796,26 грн., інфляційних втрат - 175,89 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 546,47 грн. В іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 27.06.2013 року у справі № 910/9973/13 залишити без змін.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 49 ГПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки під час розгляду даної справи у суді першої інстанції позивач уточнив свої позовні вимоги та зменшив позовні вимоги, то у відповідності до ст. 7 Закону України «Про судовий збір» судовий збір що був сплачений позивачем у більшому розмірі належить повернути позивачу з Державного Бюджету України, як зайво сплачений.

Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 49, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» на рішення господарського суду міста Києва від 27.06.2013 року у справі № 910/9973/13 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 27.06.2013 року у справі № 910/9973/13 скасувати частково в частині стягнення з Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» пені у розмірі 4980 (чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят) гривень 80 копійок, 3% річних - 964 (дев'ятсот шістдесят чотири) гривні 03 копійки, інфляційних збитків - 318 (триста вісімнадцять) гривень 34 копійки та витрат по сплаті судового збору у розмірі 125 (сто двадцять п'ять) гривень 26 копійок.

В цій частині прийняти нове рішення суду яким, стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» (01034, місто Київ, вулиця Лисенка, будинок 6; код ЄДРПОУ 04713033) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» (01011, місто Київ, Печерський район, вулиця Панаса Мирного, будинок 28, офіс 20; код ЄДРПОУ 37739041) пеню у розмірі 3978,58 грн. (три тисячі дев'ятсот сімдесят вісім ) гривень. 58 копійок, 3% річних - 796,26 грн. (сімсот дев'яносто шість) гривень 26 копійок, інфляційних втрат - 175,89 грн. (сто сімдесят п'ять) гривень 89 копійок та витрати по сплаті судового збору у розмірі 546,47 грн. (п'ятсот сорок шість) гривень 47 копійок.

3. В іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 27.06.2013 року у справі № 910/9973/13 залишити без змін.

4. Повернути з Державного Бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» (01011, місто Київ, Печерський район, вулиця Панаса Мирного, будинок 28, офіс 20; код ЄДРПОУ 37739041) 186,07 грн.(сто вісімдесят шість) гривень 07 копійок.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» (01011, місто Київ, Печерський район, вулиця Панаса Мирного, будинок 28, офіс 20; код ЄДРПОУ 37739041) на користь Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» (01034, місто Київ, вулиця Лисенка, будинок 6; код ЄДРПОУ 04713033) 302,79 грн.(триста дві) гривень 79 копійок судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

6. Видачу наказів доручити господарському суду міста Києва.

7. Матеріали справи № 910/9973/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Лобань О.І.

Судді Майданевич А.Г.

Федорчук Р.В.

Дата підписання 04.10.2013 року