Постанова № 34274807, 02.10.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2013 р. Справа№ 910/6347/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Смірнової Л.Г.

при секретарі Дмитрина Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатція" та Антимонопольного комітету України

на рішення Господарського суду м. Києва від 04.06.2013р. (повний текст підписано - 06.06.2013р.)

у справі №910/6347/13 (суддя - Бондарчук В.В.)

за позовом Антимонопольного комітету України

до Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатція"

про стягнення 88 200,00 грн

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги Антимонопольного комітету України до Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатція" стягнення пені у сумі 88 200,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати штрафу, накладеного рішенням Антимонопольного комітету України у встановлені законом строки.

Рішенням господарського суду м. Києва від 04.06.2013 року у справі № 910/6347/13 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01034, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 51-А, код ЄДРПОУ 03366500) до загального фонду Державного бюджету України на рахунок Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Києва, за кодом бюджетної класифікації 21081100, символ звітності 106, пеню у розмірі 79 800 (сімдесят дев'ять тисяч вісімсот) грн. 00 коп. Стягнуто з Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01034, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 51-А, код ЄДРПОУ 03366500) до Державного бюджету України судовий збір у сумі 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вищезазначене рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що позивачем при визначенні суми штрафних санкцій за порушення конкурентного законодавства не було повністю враховано двохмісячний строк, який наданий порушнику на оскарження рішення у разі його незгоди.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 04.06.2013 року у справі № 910/6347/13 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду м. Києва в частині відмови у задоволенні решти позовних вимог прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду Хрипуна О.О. № 910/6347/13 від 18.07.2013 року враховуючи, що відповідно до розподілу справ між суддями апеляційну скаргу по справі № 910/6347/13 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Тищенко О.В., керуючись ст. ст. 4 6 , 69 Господарського процесуального кодексу України, п. 3.1.7. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 р. № 30, згідно п. 2.1 рішення зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2012р., розгляд апеляційної скарги по справі № 5028/13/72/2012 доручено здійснити колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді Іоннікова І.А., Чорна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2013 року було прийнято апеляційну скаргу та порушено провадження для розгляду у наступному складі суддів: головуючий суддя - Тищенко О.В.., судді -Іоннікова І.А., Чорна Л.В. та призначено до розгляду на 04.09.2013 року.

Крім того відповідач також звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 04.06.2013 року у справі № 910/6347/13 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду м. Києва в частині задоволення позовних вимог прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду Хрипуна О.О. № 910/6347/13 від 18.07.2013 року враховуючи, що відповідно до розподілу справ між суддями апеляційну скаргу по справі № 910/6347/13 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Тищенко О.В., керуючись ст. ст. 4 6 , 69 Господарського процесуального кодексу України, п. 3.1.7. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 р. № 30, згідно п. 2.1 рішення зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2012р., розгляд апеляційної скарги по справі № 5028/13/72/2012 доручено здійснити колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді Іоннікова І.А., Чорна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2013 року було прийнято апеляційну скаргу та порушено провадження для розгляду у наступному складі суддів: головуючий суддя - Тищенко О.В.., судді -Іоннікова І.А., Чорна Л.В. та призначено до розгляду на 04.09.2013 року.

У судовому засіданні 04.09.2013 року у розгляді справи було оголошено перерву до 25.09.2013 року та на підставі клопотання представників сторін в порядку ст. 69 ГПК України продовжено розгляд справи на 15 днів.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду Тищенко А.І. № 910/6347/13 від 25.09.2013 року враховуючи, перебування судді Чорної Л.В. у відпустці, розгляд апеляційної скарги по справі № 910/6347/13 доручено здійснити колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді Іоннікова І.А., Гончаров С.А.

У судовому засіданні 25.09.2013 у порядку передбаченому ст. 77 ГПК України в розгляді справи оголошено перерву до 02.10.2013 року.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду Тищенко А.І. № 910/6347/13 від 02.10.2013 року враховуючи, перебування судді Гончарова С.А. у відпустці, розгляд апеляційної скарги по справі № 910/6347/13 доручено здійснити колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді Іоннікова І.А., Смірнова Л.Г.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду м. Києва від 04.06.2013 року у справі № 910/6347/13 частково скасувати, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. В задоволенні апеляційної скарги відповідача просив відмовити.

Представник відповідача в судове засідання 02.10.2013 року не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника відповідача.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судових засіданнях з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, Київський апеляційний господарський суд вважає що рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим з наступних підстав.

У судовому процесі в господарських судах позивачами і відповідачами можуть бути підприємства та організації, зазначені в статті 1 ГПК України, тобто підприємства, установи, організації, інші юридичні та фізичні особи.

Відповідно до статті 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.

Стаття 29 Господарського кодексу України визначає, що зловживанням монопольним становищем вважаються: нав'язування таких умов договору, які ставлять контрагентів у нерівне становище, або додаткових умов, що не стосуються предмета договору, включаючи нав'язування товару, не потрібного контрагенту; обмеження або припинення виробництва, а також вилучення товарів з обороту з метою створення або підтримки дефіциту на ринку чи встановлення монопольних цін; інші дії, вчинені з метою створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) суб'єктів господарювання; встановлення монопольно високих або дискримінаційних цін (тарифів) на свої товари, що призводить до порушення прав споживачів або обмежує права окремих споживачів; встановлення монопольно низьких цін (тарифів) на свої товари, що призводить до обмеження конкуренції.

Згідно ч. 1 ст. 251 Господарського кодексу України, Антимонопольний комітет України накладає штрафи на суб'єктів господарювання - юридичних осіб за вчинення дій, передбачених статтями 29, 30 і 32 цього Кодексу, ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень Антимонопольного комітету України чи його територіальних відділень про припинення порушень антимонопольно-конкурентного законодавства, відновлення первинного стану або зміну угод, що суперечать антимонопольно-конкурентному законодавству.

В силу приписів ст.7 Закону України „Про Антимонопольний комітет України" для реалізації покладених на нього завдань Антимонопольний комітет України, зокрема, має право перевіряти суб'єктів господарювання щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції, розглядати справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими справами, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, приймати з цього приводу передбачені законодавством розпорядження та рішення, проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження) тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, Антимонопольний комітет України, розглянувши справу № 243-26.13/147-12 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції прийняв рішення №477-р від 01.08.2012р., яким визнано, що Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" вчинило порушення, передбачене пунктом 13 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді неподання Антимонопольному комітету України інформації на вимогу державного уповноваженого Антимонопольного комітету України від 17.02.2012 р. №243-29/03-1753 у встановлений строк; визнано, що Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" вчинило порушення, передбачене пунктом 13 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді неподання Антимонопольному комітету України інформації на вимогу державного уповноваженого Антимонопольного комітету України від 12.03.2012 р. №243-29/03-2846 у встановлений строк.

Відповідно до ч. 2 ст. 56 ЗУ „Про Антимонопольний комітет " рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України „Про захист економічної конкуренції" за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, припинення порушення та усунення його наслідків, а також про накладення штрафу.

У зв'язку із зазначеним вище порушенням норм конкурентного законодавства, рішенням Антимонопольного комітету України від 01.08.2012 р. №477-р на відповідача, було накладено штраф на Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" у розмірі 140 000,00 грн.

Відповідно до ч.3 ст.56 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» - особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Комітету, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. За не своєчасну сплату штрафу нараховується пеня.

Копію рішення адміністративної Антимонопольного комітету України від 01.08.2012 р. №477-р було надіслано відповідачу із супровідним листом №243-26-13/05-8426 від 08.08.2012 р. та отримано ним 14.08.2012, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (копія в матеріалах справи).

Таким чином кінцевим терміном сплати відповідачем штрафу становить календарна дата, яка припадає на 15 жовтня 2012 р.

Проте, відповідачем сума штрафу була сплачена із порушенням двомісячного строку, передбаченого ЗУ «Про захист економічної конкуренції», а саме 15.02.2013 р., що підтверджується копією платіжного доручення №321 від 15.02.2013 р.

Відповідно до ч. 7 ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції" у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

У зв'язку із зволіканням відповідача щодо виконання рішення АМКУ позивач звернувся до господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення пені з Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" в розмірі 88 200,00 грн. за період з 04.12.2012 р. по 30.12.2012 р. та з 01.02.2013 р. по 15.02.2013 р. включно.

Частиною 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: - справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; - відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Також нарахування пені зупиняється на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно п. 20.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" абзацами третім - п'ятим частини п'ятої зазначеної статті Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, КП "Київжитлоспецексплуатація" скористалося своїм правом на оскарження рішення АМКУ та звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про скасування рішення Комітету від 01.08.2012 № 477-р у справі № 243-26.13/147-12.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.10.2012 порушено провадження у справі № 5011-76/14204-2012 за позовом КП "Київжитлоспецексплуатація" до Комітету.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.12.2012 у справі № 5011-76/14204-2012 у задоволенні позову КП "Київжитлоспецексплуатація" відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.12.2012 у справі № 5011-76/14204-2012 апеляційну скаргу КП "Київжитлоспецексплуатація" прийнято до провадження.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2013 у справі №5011-76/14204-2012 апеляційну скаргу КП "Київжитлоспецексплуатація" залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 03.12.2012 залишено без змін.

З урахуванням вищенаведених обставин справи та роз'яснень ВГСУ колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку з приводу визначення часових інтервалів зупинення нарахування пені з огляду на перебування справи у провадженні господарських судів, а саме нарахування пені за прострочення сплати штрафів зупинялось з 12.10.2012 р. по 03.12.2012 р. та з 31.12.2012 р. по 31.01.2013 р.

Також колегія суддів вважає вірним висновок місцевого господарського суду першої інстанці з приводу неврахування позивачем при визначенні суми пені чотирьох календарних днів, котрі залишилися у відповідача з огляду на передбачений конкурентним законодавством двохмісячний строк ненарахування пені.

Позиція позивача з цього приводу являється сумнівною, оскільки відсутність у Законі України «Про захист економічної конкуренції» чіткої вказівки щодо можливої пролонгації відстрочення терміну нарахування пені на кількість днів, які залишилися після закінчення процедури оскарження рішення АМКУ у судовому порядку, не означає, що в даному випадку вказану прогалину права слід трактувати на користь суб'єкта владних повноважень, адже на такий випадок процесуальним законодавством передбачений такий правовий механізм, як аналогія права та закону, що у свою чергу надає змогу у даному випадку застосувати положення Цивільного кодексу України та Господарського процесуального кодексу України при вирішенні подібних спірних питань, якими передбачено, що у разі припинення підстав, які стали причиною зупинення строків наданих на вчинення певних дій, то перебіг строків продовжується з урахуванням часу, що минув.

Щодо посилання відповідача на зупинення строку нарахування пені у зв'язку з оскарженням рішення АМКУ безпосередньо до його органів, колегія суддів зазначає наступне.

Як вказує відповідач, він звертався до позивача листами від 12.12.12 р. №155/1/19-5528, від 16.01.13 р. №155/1/19-187, від 08.02.13 р. №155/1/19-728 та від 11.02.13 р. №155/1/19-771 (копії додаються) із заявами про перегляд рішення у справі, а тому період нарахування пені під час розгляду вказаних заяв має бути зупинений.

Так, матеріалами справи підтверджується, що позивачем листом від 31.01.2013 р. № 243-29/05-1048 було надано відповідачеві відповідь на подані заяви від 12.12.12 р. №155/1/19- 5528, від 16.01.13 р. №155/1/19-187, в якому зазначено, що в ході розгляду заяви від 12.12.12 № 155/1/19-5528 про перегляд рішення Антимонопольного комітету України встановлено, що вона подана без додержання вимог, викладених у пункті 47 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19 квітня 1994 року № 5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 6 травня 1994 року за № 90/299 (у редакції розпорядження Антимонопольного комітету України від 29 червня 1998 року № 169-р) (із змінами) (надалі - Правила), оскільки, зокрема, не містить інформацію, які саме рішення Комітету просить переглянути КП "Київжитлоспецексплуатація", підстав для перегляду рішень, що передбачені частиною першою статті 58 Закону України "Про захист економічної конкуренції", та доказів на їх підтвердження.

У зв'язку з цим, листом від 27.12.2012 № 243-29/05-13555 повідомлено, що заяву залишено без руху і запропоновано КП "Київжитлоспецексплуатація" надати відповідну інформацію.

КП "Київжитлоспецексплуатація" у листі від 16.01.13 № 155/1/19-187 не надало інформацію про підстави для перегляду рішень, що передбачені частиною першою статті 58 Закону України "Про захист економічної конкуренції", доказів на їх підтвердження, тобто, не усунуло недоліків наданої ним заяви про перегляд, а тому керуючись абзацом четвертим пункту 48 Правил, подану заяву залишено без розгляду.

Колегія суддів констатує правомірність рішення першої інстанції з приводу цього питання враховуючи ту обставину, що положенням ЗУ «Про захист економічної конкуренції» чітко встановлено, що переривання строків нарахування пені пов'язане саме з моментом прийняття органами АМКУ заяви особи про перегляд рішення, а залишення заяви відповідача без розгляду можна розцінювати лише як недбалість сторони щодо процесуальних вимог подачі заяви на рішення органів АМКУ, яка у даному випадку не має впливу на зменшення суми штрафних санкцій.

Крім того колегія суддів звертає увагу сторін апеляційного провадження на ту обставину, що конкурентним законодавством передбачено два шляхи оскарження рішення АМК: у досудовому порядку (безпосередньо до органів АМКУ) та у судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач вперше звернувся до позивача із заявою про перегляд рішення у справі 12.12.2012 р., тобто після винесення рішення Господарським судом міста Києва рішення у справі № 5011-76/14204-2012 (від 03.12.2012), яким КП «Київжитлоспецексплуатація» було відмовлено у позові щодо скасування рішення Комітету від 01.08.2012 № 477-р у справі № 243-26.13/147-12.

У відповідності до Конституції України та Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, при цьому учасники судового процесу мають право, у випадках встановлених процесуальним законом, на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.

Таким чином з огляду на наведені положення законодавства, оскарження рішення Комітету від 01.08.2012 № 477-р у справі № 243-26.13/147-12 після розгляду цієї справи Господарським судом міста Києва, можливо було здійснити лише у апеляційному порядку, натомість дії відповідача з приводу подачі заяви від 12.12.2012 р. про перегляд оскаржуваного рішення до органів АМКУ на момент існування судового рішення з цього ж приводу, колегія суддів розцінює як зловживання своїми правами з метою відстрочення сплати штрафних санкцій.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського м. Києва у справі № 910/6347/13 від 04.06.2013 року відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.

Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційних скарг, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянтів.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 04.06.2013року у справі № 910/6347/13 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/6347/13 повернути до Господарського суду м. Києва

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Тищенко О.В.

Судді Іоннікова І.А.

Смірнова Л.Г.