Рішення № 34273415, 22.10.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2013 р. Справа № 914/3239/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

при секретарі Лосик Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовною заявою: Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

до відповідача: Комунального підприємства «Моршинтеплоенерго», м. Моршин

про: стягнення 46 757,79 грн.

Представники

Від позивача: Данилевський О.М. - гол. ю/к ( Довіреність № 14-68 від 22.03.2013 р.)

Від відповідача: Макота М.І. - директор

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи. Клопотань в порядку ч. 6 ст. 811 ГПК України про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ до відповідача - Комунального підприємства «Моршинтеплоенерго», м. Моршин про стягнення 46 757,79 грн.

Ухвалою суду від 23.08.2013 р. дана позовна заява була прийнята до провадження та призначена до розгляду в судовому засіданні на 03.09.2013 р. З підстав, викладених в Ухвалі суду від 03.09.2013 р. розгляд справи відкладався. Для надання сторонам можливості подати додаткові докази на обґрунтування своїх вимог та заперечень в судовому засіданні 15.10.2013 р. оголошувалася перерва.

В судовому засіданні представник позивача викладені у позовній заяві вимоги підтримав.

Представник відповідача факт неналежного виконання зобов'язань за Договором № ТЕ72Н купівлі-продажу природного газу від 30.09.2011 р. визнав та вказав, що виникнення боргу зумовлене важким фінансовим становищем КП «Моршинтеплоенерго».

У Відзиві № 1-06/337 від 24.09.2013 р. відповідач зазначає, що як вбачається із представлених суду договору від 07.12.2012 р. за № 712/517з, Акту звіряння щодо обсягу дебіторської та/або кредиторської заборгованості за природний газ, що утворилася до 01.12.2012 р. та платіжного доручення № 1 від 21.12.2012 р., борг КП «Моршинтеплоенерго» утворився за рахунок держави у вигляді різниці в тарифах і саме держава розрахувалась за цей борг і по логіці саме держава має відшкодовувати штрафні санкції, так-як підприємство працює збитково і не має коштів на відшкодування штрафних санкцій.

Вищенаведену обставину, на думку відповідача можна віднести до розділу 8 «Обставини непереборної сили» договору № ТЕ-72-Н «Про закупівлю природного газу за державні кошти» від 30.09.2011 р., згідно якої сторона звільняється від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили.

При розгляді питання щодо стягнення з КП «Моршинтеплоенерго» на користь позивача пені відповідач просить суд врахувати, що комунальне підприємство «Моршинтеплоенерго» є основним постачальником теплової енергії у м. Моршині. Підприємство надає послуги по опаленню житла в основному малозабезпеченим верствам населення, так як забезпечені верстви населення перейшли на автономне опалення житла. Послуги підприємства, порівняно з автономним опаленням, набагато дорожчі, процес оформлення пільг і субсидій недосконалий, тому багато мешканців неспроможні вчасно розрахуватись повністю за надані послуги. Крім цього підприємство опалює школи, дитсадки, медичні заклади, навчальні заклади. У зв'язку із несплатою основним споживачем - населенням грошових коштів за надані послуги, а також у зв'язку з тим, що на протязі десяти років підприємству затверджуються збиткові тарифи, підприємство опинилося у важкому фінансово становищі. Так згідно з балансом станом на 30.06.2013 р. поточна дебіторська заборгованість становить на кінець звітного періоду 1743,5 тис, грн., кредиторська заборгованість становить 4200,0 тис. грн. При примусовому стягненні заборгованості з населення підприємство не має права стягнути штрафні санкції: пеню, інфляційні, 3% річних.

Із посиланням на вищевикладені обставини, а також вказуючи про те, що стягнення з КП «Моршиителлоенерго» нарахованої пені у повному обсязі може призвести до банкрутства підприємства внаслідок чого малозабезпечені верстви населення, школи, дитсадки, медичні заклади, навчальні заклади можуть залишитись без тепла, відповідач просить суд зменшити стягнення пені на 50 % тобто на суму 9 348,77 грн.

На підтвердження важкого фінансового становища представник відповідача представив суду Звіт про фінансові результати за 2012 р., Консолідований звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 1 півріччя 2013 р. та Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва станом на 30.09.2013 р.

Окрім того представник відповідача надав суду Клопотання Моршинської міської ради № 1976 від 18.10.2013 р., у якому міська рада просить суд зважити на важке фінансове становище КП «Моршинтеплоенерго», а також на те, що підприємство є єдиним постачальником тепла для мешканців м. Моршин, школи-ліцею, медичних закладів та дитячого садочка та зменшити стягнення пені з відповідача на 50 %.

Представник позивача проти зменшення розміру пені заперечив.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

30.09.2011 р. між ПАТ «Львівгаз» та КП «Моршинтеплоенерго» укладено Договір № ТЕ72Н купівлі-продажу природного газу, відповідно до умов якого ПАТ «Львігаз» взяло на себе зобов'язання поставити відповідачу імпортований природній газ, а відповідач у свою чергу зобов'язався прийняти та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2. Договору (до 1 470,0 тис. куб. м.).

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання договірних зобов'язань ПАТ «Львівгаз» протягом жовтня 2011 - квітня 2012 р. ПАТ «Львівгаз» поставило, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 1 142 098,95 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі природного газу № 10/11 від 31.10.2011 р.; № 11/11 від 30.11.2011 р.; № 12/11 від 31.12.2011 р.; № 01/12 від 31.01.2012 р.; № 02/12 від 29.02.2012 р.; № 03/12 від 31.03.2012 р. та № 04/12 від 30.04.2012 р.

Порядок здійснення оплати за поставлений природний газ сторонами погоджено у п. 4.1. Договору, відповідно до якого перша оплата в розмірі 34 % від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 % від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно Додаткової угоди № 2 від 30.11.2011 р. остаточним терміном розрахунку за фактично спожиті обсяги газу визначено 14 число місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Додатковою угодою № 3 від 04.01.2012 р. умови Договору № ТЕ72Н від 30.09.2011 р. викладено у новій редакції, яка передбачала, що оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється відповідачем авансовими та/або плановими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатка 2 до Договору. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці (п. 4.6 Договору).

Розрахунковий період за Договором становить один місяць - з 9-00 години першого дня місяця до 9-00 години першого дня наступного місяця включно (п. 4.4. Договору).

У відповідності до п. 6.1.1. Договору (п. 5.3.3. Договору в редакції Додаткової угоди № 3 від 04.01.2012 р.) відповідач зобов'язався оплачувати поставлений ПАТ «Львівгаз» на умовах та в обсягах, визначених Договором.

Проте, як зазначається у позовній заяві зобов'язань щодо оплати поставленого природного газу відповідач систематично не виконував.

Згідно Акту звірки взаємних розрахунків від 29.10.2012 р., який скріплено відтисками печаток та підписами повноважних представників ПАТ «Львівгаз» та КП «Моршинтеплоенерго» станом на 29.10.2012 р. заборгованість відповідача за спожитий природний газ становила 887 298,95 грн.

Як встановлено судом 14.11.2012 р. між ПАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» та ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» укладено Договір № 14/6998/12 про відступленя права вимоги, відповідно до умов якого ПАТ «Львівгаз» передало, а позивач прийняв на себе право вимоги до боржника - КП «Моршинтеплоенерго» за Договором на постачання природного газу № ТЕ72Н від 30.09.2011 р. в сумі 887 298,95 грн. (п. 1.1. Договору)

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що крім передачі права вимоги оплати спожитого природного газу за зобов'язанням, зазначеним в п. 1.1. Договору, до нового кредитора переходять права вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за зазначеним вище договором.

Згідно п. 2.2. Договору право вимоги вважається переданим після фактичної передачі документів, зазначених в п. 2.1. цього Договору. Передача документів оформлюється актом приймання-передачі з зазначенням переліку переданих документів. Суд встановив, що відповідний акт приймання передачі документів було складено та підписано позивачем та ПАТ «Львівгаз» 16.11.2012 р.

Також на виконання п. 2.3. Договору про відступлення права вимоги, ПАТ «Львівгаз» направило відповідачу повідомлення про відступлення права вимоги вих. № 06-11339/1-36 від 16.11.2012 р., в якому вказало, що сума заборгованості у розмірі 887 298,95 грн. підлягає сплаті новому кредитору - ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України». Дане повідомлення ПАТ «Львівгаз» відповідачем отримано 16.11.2012 р. за вх. № 235.

Як встановив суд, станом на день подання позову суму основного боргу відповідач сплатив у повному обсязі. Проте, у зв'язку із порушенням відповідачем строків оплати вартості спожитого природного газу позивачем нараховано відповідачу пеню в сумі 18 697,53 грн., інфляційні втрати на суму 4 576,70 грн. та 23 483,56 грн. 3 % річних.

Загальна сума позовних вимог складає 46 757,79 грн.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Як встановлено в процесі розгляду справи 30.09.2011 р. між ПАТ «Львівгаз» та КП «Моршинтеплоенерго» укладено Договір № ТЕ72Н купівлі-продажу природного газу, відповідно до умов якого протягом жовтня 2011 - квітня 2012 р. ПАТ «Львівгаз» поставило, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 1 142 098,95 грн., про що свідчать представлені суду акти приймання передачі природного газу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В судовому засіданні суд встановив, що відповідач зобов'язань за Договором № ТЕ72Н від 30.09.2011 р. щодо оплати отриманого природного газу належно не виконав і станом на 29.10.2012 р. у відповідача за отриманий природний газ виникла заборгованість в сумі 887 298,95 грн.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Пунктом 7.3.1. Договору (в редакції, що діяла до укладення додаткової угоди № 3 до Договору) та п. 6.2.2. Договору (у редакції додаткової угоди № 3 від 04.01.2012 р.) передбачено, що у разі порушення відповідачем строків оплати, визначених розділом 4 Договору, із відповідача стягується пеня в розмірі подвійної ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Із врахуванням вищенаведеного, суд перевіривши розрахунок позовних вимог прийшов до висновку, що позивачем належними та допустимими доказами доведено факт наявності заборгованості КП «Моршинтеплоенерго» за Договором № ТЕ72Н від 30.09.2011 р. в розмірі 46 757,79 грн.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У відповідності до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ч. 1 ст. 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом на підставі Договору № 14/6998/12 про відступленя права вимоги від 14.11.2012 р. право вимоги до КП «Моршинтеплоенерго» за Договором № ТЕ72Н купівлі-продажу природного газу від 30.09.2011 р. ПАТ «Львігаз» передало ПАТ «НАК «Нафтогаз України».

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ПАТ «НАК «Нафтогаз України» до відповідача є підставними, обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення у повному обсязі.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доводів позивача не спростував, доказів належнного виконання договірних зобов'язань щодо оплати поставленого ПАТ «Львігаз» природного газу не подав.

Згідно ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Враховуючи наведені у Відзиві № 1-06/337 від 24.09.2013 р. доводи відповідача про важкий фінансовий стан КП «Моршинтеплоенерго», суд вважає за доцільне скористатися правом, наданим йому п. 3 ч. 1 ст.83 ГПК України, ст. 233 ГК України, та зменшити розмір пені що підлягає стягненню з відповідача на 50 % - до 9 348,77 грн.

В решті вимог позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача повністю.

На підставі наведеного та керуючись ст. 174, 193, 216, 233 ГК України, ст.ст. 509, 512, 514, 516, 525, 526, 599, 610, 612, 625 ЦК України, ст. ст. 4-3, 33, 43, 49, 82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Моршинтеплоенерго» (82482, Львівська обл., м. Моршин, вул. Привокзальна, 45 А. Ідентифікаційний код 33892124) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6. Ідентифікаційний код 20077720) 9 348,77 грн. пені, 4 576,70 грн. інфляційних втрат, 23 483,56 грн. 3 % річних, всього - 37 409,03 грн.; 1 720,50 грн. судового збору.

3. В частині стягнення 9 348,76 грн. пені в задоволенні позову відмовити.

4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Повний текст Рішення виготовлено і підписано 23.10.2013 р.

Суддя Ділай У.І.