Рішення № 34273200, 15.10.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "15" жовтня 2013 р. Справа № 906/1164/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Конопля А.М. - довіреність від 07.06.2013р. №550

від 1-го відповідача: Козак О.О. - довіреність від 14.05.13 №03/1913

від 2-го відповідача: Довгань О.М. - довіреність від 17.09.13 №01/4079-1

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Коростенський кар'єр" (м. Коростень)

до 1) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області (м. Житомир)

2) Закритого акціонерного товариства "Західукрвибухпром" (м. Житомир)

про визнання недійсним договору оренди №54 від 02.02.2004р.

Позивач звернувся з позовом про визнання недійсним договору оренди №54 цілісного майнового комплексу державного підприємства "Західукрвибухпром", який укладено 02.02.2004 року між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області та закритим акціонерним товариством "Західукрвибухпром".

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Заперечив проти заяви 2-го відповідача про застосування позовної давності, подав заяву, в якій просить не застосовувати наслідки спливу строку позовної давності.(т.2 а.с.37,38).

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відсутність оформлення у відповідача-2(орендаря) права користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт оренди, що вказує на відсутність у нього правових підстав для користування земельною ділянкою, визначених Земельним кодексом України та, як наслідок, свідчить про те, що об'єкт оренди (в повному складі) в розумінні частини 1 статті 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» фактично не був переданий за спірним договором оренди. Також, даний договір не був посвідчений нотаріально та зареєстрований.

Представник 1-го відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечила, вважає, що відсутні будь-які правові підстави для визнання договору оренди недійсним, у зв'язку з чим просив в задоволенні позову відмовити.(т.1 а.с.17,18) Підтримав заяву 2-го відповідача №01/4436 від 15.10.2013р. про застосування позовної давності.

Представник 2-го відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, вважає що позивач, на момент розгляду даної справи, не являється законним користувачем оспорювальної земельної ділянки. Також, зазначив, що на момент укладення договору оренди № 54 від 02.02.04р., згідно вимог 793 ЦК України, не було прямої вимоги щодо нотаріального посвідчення договорів цілісних майнових комплексів державного майна. Офіційні рекомендації щодо нотаріального посвідчення договорів цілісних майнових комплексів було надано листом Мін'юсту України тільки 02.06.09р. № 5415-0-33-09-19. Підтримав заяву №01/4436 від 15.10.2013р. про застосування позовної давності, у зв'язку з чим відмовити у задоволенні позовних вимог.(т.2 а.с. 23).

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі рішення Коростенського виконкому міської ради народних депутатів за № 184 від 24.07.1996 року ВАТ «Коростенський кар'єр» видано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 88,00 га за № 57 від 15.01.1997 року, яка знаходиться за адресою: м. Коростень, вул. Сосновського, 67, оригінал якого оглянуто в судовому засіданні (а.с. 13-15 т.1).

Однак, 02.02.2004р. між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області та закритим акціонерним товариством «Західукрвибухпром» було укладено договір оренди № 54 цілісного майнового комплексу державного підприємства «Західукрвибухпром» (а.с. 16-20 т.1). В подальшому відповідачами були укладені договори № 2 від 11.03.2008р. та № 3 від 12.12.2008р. про внесення змін та доповнень до договору оренди № 54 від 02.02.2004р. (а.с. 21,23 т.1).

Відповідно до п. 1.1. договору оренди № 54 від 02.02.04р., регіональне відділення Фонду державного майна України по Житомирській області (орендодавець) передає, а закрите акціонерне товариство «Західукрвибухпром» (орендар) приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс державного підприємства «Західукрвибухпром», склад і вартість якого визначено відповідно до акта оцінки, протоколу про результати інвентаризації та передавального балансу підприємства, складеного за станом на 30.11.03р., вартість якого становить 1369022,00 грн. (один мільйон триста шістдесят дев'ять тисяч двадцять дві гривні 00 копійок), у тому числі: основні фонди за залишковою вартістю 1369022,00 грн. (один мільйон триста шістдесят дев'ять тисяч двадцять дві гривні 00 копійок).

Згідно ч. 1 ст. 796 ЦК України, одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму.

Відтак, до майна, яке було передано в оренду входили: земельна ділянка, яка знаходиться за адресою: м. Коростень, вул. Сосновського, 67 та будівлі, які знаходяться на цій земельній ділянці.

Згідно ч.1 ст. 12 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (чинним на момент укладення договору) договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (чинним на момент укладення договору), цілісним майновим комплексом є господарський об'єкт з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання. У разі виділення цілісного майнового комплексу структурного підрозділу підприємства складається розподільчий баланс.

Тобто, невід'ємною складовою частиною ЦМК є земельна ділянка, на якій власне і розташований ЦМК.

Відповідно ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчинюється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009 року № 9, відповідно до яких підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину.

Право власності на нерухоме майно - нежитлові будівлі, які розташовані за адресою: м. Коростень, вул.Сосоновського, 67а за Державою Україна в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирської області виконкомом Коростенської міської ради зареєстровано лише 01.09.2008р.

Таким чином, відповідач -1 на момент укладення спірного договору не був ні власником ЦМК, наданого в оренду відповідачу-2, ні власником земельної ділянки, на якій цій ЦМК розташований.

На підставі викладеного, оскільки на день укладання договору оренди № 54 від 02.02.2004р. ПАТ "Коростенський кар'єр" мало право постійного користування земельною ділянкою площею 88,00 га за № 57 від 15.01.1997 року, яка знаходиться за адресою: м. Коростень, вул. Сосновського, 67, відповідачі не мали права укладати такий договір без згоди землекористувача.

Твердження відповідачів щодо того, що ПАТ "Коростенський кар'єр" не являється законним користувачем земельної ділянки (в підтвердження чого подані постанова Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 18.04.2012р. по справі № 2а-9448/10 та ухвала Вищого адміністративного суду України від 06.09.12р. по справі № 2а-9448/10, рішення господарського суду Житомирської області від 10.08.09р. по спрааі № 6/157-НМ,залишеним без змін потановою Житомирським апеляційним господарським судом від 12.01.10р. та постановою Вищого господарського суду України від 10.06.10р.) є помилковим, оскільки на момент укладення оспорювального договору позивач був законним користувачем земельної ділянки на праві постійного користування, тому не береться судом до уваги.

Також, відповідно до статті 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюється договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 793 Цивільного кодексу України (в редакції, яка діяла на дату укладання договору) встановлено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Статтею 794 Цивільного кодексу України встановлено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше одного року, підлягає державній реєстрації.

Відповідно до частини 3 статті 191 Цивільного кодексу України, підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю. До складу цілісного майнового комплексу входили, зокрема, будівлі, які знаходилися на земельній ділянці за адресою: м. Коростень, вул. Сосновського, 67.

Відповідно до п. 10.1. договору, договір укладено строком на п'ять років, що діє з 02 лютого 2004 року до 02 лютого 2009 року включно. Таким чином, договір оренди укладено на строк більше, ніж 1 рік.

Всупереч положенням статтям 793, 794 Цивільного кодексу України договір оренди № 54 не був посвідчений нотаріально та не зареєстрований.

Також, при укладенні договору оренди, сторонами порушені приписи Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а саме ст. 4 Закону - порушені положення діючого законодавства України щодо обов'язкового нотаріального посвідчення договору оренду.

Згідно п.2.5.2 постанови Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" за змістом частини другої статті 215 ЦК України нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду. Однак це не виключає можливості подання та задоволення позову про визнання нікчемного правочину (господарського договору) недійсним.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позицію відповідачів, господарський суд вважає такою, що суперечить чинному на момент укладення договору законодавству, фактичним обставинам справи та наявним у справі доказам.

Щодо заяви 2-го відповідача №01/4436 від 15.10.2013р. про застосування строків позовної давності господарський суд прийшов до висновку, що вона не підлягає задоволенню, оскільки позивач не міг знати, що відповідачами був укладений договір № 3 від 12.12.08р. про внесення змін та доповнень до договору оренди № 54 цілісного майнового комплексу державного підприємства «Західукрвибухпром» від 02.02.2004р. з урахуванням змін, внесених 30.03.2004р., 11.03.2008р.

Згідно ч. 1 даного договору, пункт 10.1 розділу 10 договору (№ 54 від 02.02.2004р.) "Строк чинності, умови зміни та припинення договору" викладено в наступній редакції: 10.1. Цей договір укладено строком на 10 (десять) років, що діє з 02.02.2004р. до 02.02.2014 року включно (а.с. 23 т.1). Тобто, позивач не міг знати, що в грудні 2008 року строк дії оспорювального договору фактично продовжений до 02.02.2014 року.

Судові витрати покладаються на відповідачів.

Керуючись ст. ст. 215, 793 ЦК України, ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним договір оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства «Західукрвибухпром» № 54 від 02.02.2004р., укладений між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області (10008, м. Житомир, вул. 1 Травня, 20, код 13578893) та закритим акціонерним товариством «Західукрвибухпром» (10003, м. Житомир, вул. Лесі Українки, 17, код 32744298).

3. Стягнути з регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області (10008, м. Житомир, вул. 1 Травня, 20, код 13578893) на користь Публічного акціонерного товариства "Коростенський кар'єр" (11509, Житомирська область, м. Коростень, вул. В.Сосновського, 67, код 00292422) - 573,50 грн. судового збору.

4. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Західукрвибухпром" (10003, м. Житомир, вул. Лесі Українки, 17, код 32744298) на користь Публічного акціонерного товариства "Коростенський кар'єр" (11509, Житомирська область, м. Коростень, вул. В.Сосновського, 67, код 00292422) - 573,50 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 22.10.13

Суддя Маріщенко Л.О.

Друк:

1 - у справу,

2-4 - сторонам (рек. з повід.).