Рішення № 34272698, 14.10.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" жовтня 2013 р. Справа № 911/3679/13

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз", Київська обл., Києво - Святошинський р-н, м. Боярка

про стягнення 447401,58 грн.

Суддя С.Ю. Наріжний

Представники:

від позивача: Демчук О.В. - довіреність № 14-17 від 18.01.2013 р.;

від відповідача: Палькевич Н.С. - довіреність № 1-116 від 12.07.2013 р.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2013 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" (далі - відповідач) про стягнення 447401,58 грн., з яких: 372834,65 грн. пені та 74566,93 грн. 3 % річних.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на несвоєчасне виконання відповідачем умов договору № 23-48-ВТВ на купівлю-продаж природного газу від 30.03.2012 р. з оплати за поставлений відповідачу природний газ.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.09.2013 р. порушено провадження у справі № 911/3679/13 та призначено її до розгляду на 14.10.2013 р.

Присутній в судовому засіданні 14.10.2013 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідачем подана заява про зменшення розміру штрафних санкцій № 23-3457 від 11.10.2013 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

30.03.2012 р. між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" (продавець) був укладений договір № 23-48-ВТВ на купівлю-продаж природного газу (далі - договір), відповідно до умов якого (п. 1.1.) продавець зобов'язується передати у власність покупця у 2012 році природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.

За умовами пунктом 2.1. договору продавець передає покупцеві в період з 01.02.2012 р. по 31.12.2012 р. газ в обсягах, у томі числі по місяцях, як то визначено у даному пункті договору з урахування змін, що були внесені сторонами відповідно до Додаткових угод № 1, 2 до договору.

Ціна на природний газ узгоджена сторонами у п. 5.1. договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем поставлено у власність відповідача протягом березня - липня 2013 року природний газ на загальну суму 66631920,95 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками обох сторін актами передачі-приймання природного газу за березень 2012 р. від 31.03.2012 р., за квітень 2012 р. від 30.04.2013 р., за травень 2012 р. від 31.05.2012 р., за червень 2012 р. від 30.06.2012 р, та за липень 2012 р. від 31.07.2012 р.

Претензій щодо неналежного виконання позивачем своїх договірних зобов'язань від відповідача не надходило.

Таким чином, за наслідками дослідження матеріалів справи, судом встановлено, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання щодо поставки природного газу у відповідності до умов договору.

Порядок щодо оплати за поставлений природний газ визначено сторонами у п. 6.2. договору - остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 20-го числа наступного за місяцем поставки газу з поточних рахунків покупця на поточний рахунок продавця.

Проте, як свідчать матеріали справи, зокрема, розрахунок позивача штрафних санкцій та 3% річних, відповідач в порушення умов договору оплату за отриманий природний газ здійснив часткову.

За приписами статті 193 ГК України, статей 526, 629 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З огляду на вищенаведене, господарський суд дійшов до висновку про доведеність невиконання відповідачем обов'язку з оплати повної вартості природного газу за актами приймання-передачі природного газу, відтак, факт прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань доведено позивачем належними та допустимими доказами, у розумінні ст. 34 ГПК України.

Належне виконання грошових зобов'язань за договором покупцем забезпечено п. 7.2. договору у вигляді сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, у разі не виконання покупцем умов п. 6.1., 6.2. договору.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із цього суд дійшов до висновку, що у позивача виникло право вимоги щодо стягнення з відповідача пені та 3% річних від простроченої суми за кожним актом окремо за договором.

За розрахунком позивача, станом на день розгляду справи в суді загальна сума нарахованої пені по кожному акту та за періоди вказані у ньому становить 372834,65 грн., а загальна сума 3 % річних відповідно складає 74566,93 грн.

Судом встановлено, що розрахунки пені та 3 % річних позивача за договором відповідають вимогам законодавства та обставинам справи, а тому зазначені вимоги підлягають задоволенню повністю.

Щодо поданої відповідачем заяви про зменшення розміру штрафних санкцій № 23-3457 від 11.10.2013 р., то суд не знаходить підстав для її задоволення виходячи з такого.

Як вбачається зі змісту вказаної вище заяви заявник як на підставу своєї вимоги про зменшення розміру штрафних санкцій посилається на ст. 233 ГК України.

Згідно з ст. 233 Господарського кодексу у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

При цьому, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно з ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Статтею 550 ЦК України встановлено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Враховуючи вищевикладене та те, що сторонами у договорі було встановлено, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених п. 6.1. та п. 6.2. договору, з відповідача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 7.3. договору), то господарський суд не вбачає підстав для задоволення клопотання представника відповідача та зменшення розміру неустойки.

Крім того, відповідачем у вказаній заяві не наведено жодних обставин, які є надзвичайними та невідворотними обставинами в розумінні ст. 218 ГК України та унеможливили належне виконання зобов'язань за договором.

У відповідності з правилами статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Таким чином, оскільки при розгляді зазначеного клопотання судом не встановлено а відповідачем не доведено виняткових випадків, як того вимагає ст. 83 ГПК України, тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення розміру неустойки.

Судові витрати, відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" (код ЄДРПОУ 20578072) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (код ЄДРПОУ 20077720) 372834 (триста сімдесят дві тисячі вісімсот тридцять чотири) грн. 65 коп. пені, 74566 (сімдесят чотири тисячі п'ятсот шістдесят шість) грн. 93 коп. 3% річних та 8948 (вісім тисяч дев'ятсот сорок вісім) грн. 03 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 21.10.2013 р.

Суддя Наріжний С.Ю.