Рішення № 34272695, 01.10.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-04-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"01" жовтня 2013 р. Справа № 911/3523/13

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО», в особі Центральної філії ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" про відшкодування шкоди в порядку регресу,

представники:

позивача : Конько Ю.Ю. (дов. № 50-1-4/37-Ю від 20.12.2012);

відповідача: Махиня Н.М. (дов. №01-02/1 від 02.01.2013).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО», в особі Центральної філії ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" про відшкодування шкоди у розмірі 5892,85 грн в порядку регресу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач у зв'язку із здійсненням страхової виплати за страховим випадком отримав право, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки - в даному випадку до відповідача як особи, що застрахувала цивільну відповідальність.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.09.2013 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 01.10.2013.

В судовому засіданні 01.10.2013 суд заслухав пояснення представників сторін.

Враховуючи, що реалізація норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом у сторін документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб'єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права подавати та витребовувати через суд докази, а також враховуючи пункт 4 частини третьої 3 статті 129 Конституції України, який визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом в межах наданих повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

Встановив:

01.10.2012 року між Публічним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» в особі Центральної філії ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» (страховик) та Закритим акціонерним товариством «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №4/55-12/35-08/01/1.1.2.00. За яким Публічним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» в особі Центральної філії ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» було застраховано майнові інтереси страхувальника - Закритого акціонерного товариства «УКРГАЗ-ЕНЕРГО», пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортними засобами, зокрема наземним транспортним засобом марки Honda Legend, державний номер АА7762ЕА. Пунктом 3.2. договору встановлено перелік страхових випадків: ДТП, незаконне заволодіння транспортним засобом, крадіжка, а також пошкодження або знищення його частин, деталей, приладів, що викликані протиправними діями третіх осіб, у будь-якому місці знаходження транспортного засобу за місцем дії договору страхування; пошкодження або знищення транспортного засобу внаслідок стихійного явища, падіння дерев та інших предметів, напад тварин, а також пожежа транспортного засобу; пошкодження, знищення транспортного засобу або його частин внаслідок подій, які передбачені договором страхування, мали місце під час дії договору страхування та не підпадають під виключення або обмеження страхування.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії довідки ЦБДР та АС при МВС України №9137597, 02.01.2013 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Honda Legend, державний номер АА7762ЕА під керуванням Істомінова Андрія Вікторовича (власник ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО») та Toyota Prado, державний номер АА8001АА під керуванням Коржа Сергія Олександровича (власник). Внаслідок чого автомобілю Honda Legend, державний номер АА7762ЕА було завдано механічних пошкоджень.

Постановою Солом'янського районного суду м.Києва від 31.01.2013 у справі №3-780/13 760/1080/13-п гр. Коржа Сергія Олександровича внаслідок порушення вимог п.п. 2.3 Б, 13.1 Правил дорожнього руху України було визнано винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди за ст. 124 КУпАП України, що сталася 02.01.2013, та піддано адміністративному стягненню у розмірі 425 грн.

Водночас, постановою Солом'янського районного суду м.Києва від 31.01.2013 у справі №3-782/13 760/1082/13-п Істомінова Андрія Вікторовича внаслідок порушення вимог п.п. 2.3 Б, 13.1 Правил дорожнього руху України було визнано винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди за ст. 124 КУпАП України також було визнано винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди за ст. 124 КУпАП України, що сталася 02.01.2013, та також піддано адміністративному стягненню у розмірі 425 грн.

Таким чином, у даному випадку ДТП сталося з вини обох водіїв, що підтверджується постановами Солом'янського районного суду м.Києва від 31.01.2013 у справі №3-780/13 760/1080/13-п та у справі №3-782/13 760/1082/13-п, якими встановлено, що спірна ДТП сталася внаслідок порушення водіями Коржем С.О. та Істоміновим А.В. вимог п.п. 2.3 Б, 13.1 Правил дорожнього руху України

У п. 4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 01.04.1994 року № 02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди" зазначається, що преюдиціальне значення для господарського суду мають вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, щодо певних подій та ким вони вчинені або рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, щодо фактів, які встановлені судом. В інших випадках питання щодо вини конкретних осіб вирішується господарським судом самостійно за результатами дослідження всіх обставин та матеріалів справ, у тому числі матеріалів слідчих органів.

Шкода, заподіяна кількома особами, відшкодовується кожною з них в частині, заподіяної нею (в порядку часткової відповідальності). Особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими. У такому ж порядку відповідають володільці джерел підвищеної небезпеки за шкоду, заподіяну внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки іншим особам. (Аналогічна правова позиція викладена в п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27.03.1992 року № 6).

Відтак, проаналізувавши обставини, за яких було заподіяно шкоду автомобілю Honda Legend, державний номер АА7762ЕА, та наявні матеріали справи, враховуючи те, що постановами Солом'янського районного суду м.Києва від 31.01.2013 у справі №3-780/13 та №3-782/13 760/1082/13-п Коржа С.О. та Істомінова А.В., яких було визнано винними у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме дорожньо-транспортної пригоди що сталася 02.01.2013 р. та кожного з них піддано адміністративному стягненню у розмірі 425 грн., тобто до обох застосовано однакову міру відповідальності, то відповідно до положень ст. 1188 ЦК України, господарський суд дійшов висновку, що розміри часток ступенів їх вини є рівними, тобто становить 50 %.

При визначенні ступеню вини кожного водія, суд виходить безпосередньо зі змісту постанов Солом'янського районного суду м.Києва від 31.01.2013 у справі №3-780/13 та №3-782/13 760/1082/13-п та пунктів Правил дорожнього руху України порушених ними.

Отже, вина учасників ДТП визначається судом як рівна, а тому розмір відшкодування шкоди, заподіяної у результаті ДТП 02.01.2013 Істоміновим А.В. становить 50 відсотків від оціненої шкоди.

21.01.2013 р. власник автомобіля Honda Legend, державний номер АА7762ЕА - Директор ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» звернувся до Центральної філії ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування за полісом №35-08/00014746/1 від 01.10.2012.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 3 «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» Оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання.

Відповідно до п. 9 ч.1 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов'язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Механізм оцінки колісних транспортних засобів встановлюється Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (КТЗ), затвердженою Міністерством Юстиції України та Фондом державного майна України 24.11.03 (далі - Методика).

Відповідно до п. 4.3. Методики за результатами оцінки оцінювач складає звіт про оцінку КТЗ, у якому зазначається інформація, передбачена п. 4.4. Методики.

Відтак, документом, який визначає розмір збитку, тобто документ необхідний для розрахунку страхового відшкодування згідно з вимогами Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є Звіт про оцінку колісного транспортного засобу.

З метою визначення розміру матеріальної шкоди завданої Honda Legend, державний номер АА7762ЕА, заподіяного внаслідок ДТП, позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄвроАсистанс» про визначення вартості матеріального збитку КТЗ.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи звіту про оцінку майна №184 від 31.01.2013, оцінка була проведена оцінювачем Олійником Юрієм Володимировичем, сертифікат №13424/12 суб'єкт оціночної діяльності від 15.05.2012, строк дії сертифікату до 15.05.2015.

Так, за результатами проведеного дослідження було складено висновок за яким матеріальний збиток завданий внаслідок ДТП власникові Honda Legend, державний номер АА7762ЕА з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників складає - 11785,70 грн.

Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України "Про страхування" страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і, з настанням якої, виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Таким чином, у результаті дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 02.01.2013 за вини гр. Коржа Сергія Олександровича та гр. Істомінова Андрія Вікторовича настав страховий випадок у страхувальника позивача.

Господарським судом встановлено, що 04.02.2013 складено страховий акт № 000005362, відповідно до якого позивач перерахував суму страхового відшкодування в розмірі фактично завданих збитків з врахуванням безумовної франшизи у сумі 15330,79 грн. за відновлювальний ремонт автомобіля Honda Legend, державний номер АА7762ЕА власника ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» на рахунок ТОВ «ЄвроАсистенс», що підтверджується копією платіжного доручення №3591 від 30.04.2013.

Отже, загальний розмір підтверджених фактичних витрат позивача з виплати страхового відшкодування складає 15330,79 грн.

Підставою позову, як зазначає позивач, є те, що виплативши страхове відшкодування за відновлювальний ремонт автомобіля Honda Legend, державний номер АА7762ЕА, який належить ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО», Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» в особі Центральної філії ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» набуло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

При цьому, позивач вважає, що відповідальною особою за заподіяні збитки є Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта", оскільки цивільно-правова відповідальність Коржа Сергія Олександровича була застрахована у відповідача за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ2760978, що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з централізованої бази даних МТСБУ, наданим позивачем та копією вказаного полісу наданого відповідачем.

Згідно ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Частинами 1, 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно із ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Під джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо) (Аналогічна правова позиція викладена в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27.03.1992 року № 6).

Одночасно, згідно ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 наведеного вище Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Як визначено абз. 1 п. 36.1 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» в особі Центральної філії ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО», як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки, відповідно до положень Закону України „Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів".

Так, на виконання вимог ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" позивач звернувся до відповідача з заявою № 142494/23/ЮК від 12.06.2013 на виплату (страхового) відшкодування у розмірі 5892,85 грн., тобто 50% від оціненої вартості матеріального збитку у розмірі 11785,70, відповідно до звіту про оцінку №184 від 31.01.2013 з огляду на встановлення вини обох страхувальників, в порядку регресу. У відповідь на вказану заяву позивач отримав від відповідача лист вих№1-1/15552 від 01.07.2013 з відмовою у виплаті страхового відшкодування.

Згідно ч. 1 ст. 12.1. Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Статтею 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортів №АВ/2760978, наданої відповідачем, цивільно-правова відповідальність Коржа С.О., який визнаний винним в скоєнні ДТП, застрахована Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта», згідно з яким сума страхового відшкодування становить 50000,00 грн., а розмір франшизи 0,00 грн.

З огляду на викладене, до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа - Корж Сергій Володимирович мала до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" як особи, на яку законом покладено обов'язок відшкодувати завдані збитки в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" витрат, понесених за страховим відшкодуванням, в розмірі 5892,85 грн - у межах відповідальності страхової компанії за завдані збитки, є доведеними та обґрунтованими, відповідачем не спростованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" (код ЄДРПОУ 31704186) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО», в особі Центральної філії ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» (ідентифікаційний код 25965081) 5892,85 грн. страхового відшкодування та 1720,50грн. судового збору.

3. Видати наказ.

Суддя А.Ф. Черногуз