Постанова № 34271167, 16.10.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2013 року

Справа № 908/560/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.,

суддів: Мачульського Г.М., Полянського А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Публічного акціонерного товариства "Дніпровагонмаш"

на постанову

Донецького апеляційного господарського суду від 31.07.2013 р.

у справі

Господарського суду

№ 908/560/13-г

Запорізької області

за позовом

Публічного акціонерного товариства "Дніпровагонмаш"P>TD>

до

Приватного підприємства "Мессер"

про

зобов’язання здійснити заміну неякісної лампи генераторної ГУ-66А, поставленої за специфікацією № 4 від 05.07.2012 р. по договору № 822 від 19.04.2012 р. на аналогічну належної якості, стягнення 5 820,00 грн. штрафу, передбаченого п. 8.3 договору № 822, 1 746,00 грн. штрафу, передбаченого п. 8.1 договору № 822

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: не з'явились;

відповідача: не з'явились;

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2013 р. Публічне акціонерне товариство "Дніпровагонмаш" (далі – Товариство) звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою, у якій просило:

– зобов'язати Приватне підприємство "Мессер" (далі - Підприємство) здійснити на користь Товариства заміну неякісної лампи генераторної ГУ-66А, поставленої за специфікацією № 4 від 05.07.2012 р. по договору № 822 від 19.04.2012 р. на аналогічну належної якості;

– стягнути на його користь з Підприємства штраф у розмірі 5 820,00 грн., передбачений п. 8.3 договору № 822 від 19.04.2012 р. та штраф у розмірі 1 746,00 грн., передбачений п. 8.1 договору № 822 від 19.04.2012 р.

Позовні вимоги Товариство, посилаючись на норми Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та Господарського кодексу України (далі – ГК України) обґрунтовувало тим, що на виконання укладеного з Підприємством договору № 822 від 19.04.2012 р., на підставі специфікації № 4 від 05.07.2012 р., 18.07.2012 р. йому було проведено поставку, монтаж та пусконаладку лампи генераторної ГУ-66А зі строком гарантії продукції у 2600 годин роботи лампи або 1,5 року без перегріву та механічних ушкоджень. Товариство виконало свої зобов'язання по оплаті поставленої продукції, однак 01.08.2012 р. у зв'язку із зупинкою 30.07.2012 р. генератора з причин виходу з ладу лампи, сторонами складено акт про технічний огляд генераторної лампи ГУ-66А зав. № 136 1992 р. випуску, витягнутої з установки ВЧГ-2-100/0,066, за яким у ній зафіксовано ряд дефектів. Відповідно до умов укладеного між сторонами договору, Підприємство протягом 10-денного строку з дати отримання акту, було зобов'язане виправити недоліки своїми силами та за свій рахунок, а в разі неможливості в той же строк замінити продукцію на якісну, проте відповідач заміну продукції у встановлений строк не провів, направлену претензію про її заміну залишив без задоволення. За невиконання зобов'язання по заміні неякісної продукції Підприємству нараховано штраф в розмірі 5 820,00 грн. у відповідності з п. 8.3 договору, а за ненадання частини документації до продукції нараховано штраф в розмірі 1 746,00 грн. згідно п. 8.1 договору.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 26.04.2013 р. (суддя Попова І.А.) позовні вимоги Товариства задоволено.

Вказане рішення прийнято з мотивів, викладених Товариством у позовній заяві.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 31.07.2013 р. (колегія суддів: Чернота Л.Ф., Діброва Г.І., Стойка О.В.) рішення Господарського суду Запорізької області від 26.04.2013 р. скасовано. Прийнято нове рішення про відмову у задоволені позовних вимог Товариства.

Вказану постанову мотивовано тим, що позивачем не доведений факт того, що вихід з ладу генераторної лампи у гарантійний строк спричинений саме неправильними діями відповідача по її експлуатації, з укладеного між сторонами договору не вбачається обов'язку відповідача перед позивачем здійснити заміну поставленої неякісної лампи генераторної ГУ-66А на аналогічну належної якості. Позивачем не було доведено належними та допустимими доказами заподіяння йому збитків відповідачем (вини відповідача), а також не доведено наявність причинно-наслідкового зв'язку у заподіяні збитків.

Товариство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 31.07.2013 р. скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду Запорізької області від 26.04.2013 р. Викладені у касаційній скарзі вимоги Товариство обґрунтовує посиланням на обставини справи, окремі положення укладеного між сторонами договору, ст. 129 Конституції України, ст.ст. 11, 16, 622, 662, 679, 685, 686, 688 ЦК України та ст.ст. 20, 269 ГК України.

Підприємство не скористалось правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та відзив на касаційну скаргу Товариства до Вищого господарського суду України не надіслало, що не перешкоджає касаційному перегляду судового акту, який оскаржується.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Товариства підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі матеріалів справи встановлено, що:

– між Підприємством (Постачальник) та Товариством (Покупець) 19.04.2012 р. укладено договір поставки № 822, за умовами якого Постачальник зобов'язався поставити, а Покупець прийняти та своєчасно оплатити продукцію в асортименті, кількості і за цінами, які зазначені в специфікації, що є невід'ємною частиною договору (далі - Договір);

– відповідно до п. 5.1 Договору якість та комплектність продукції, що поставляється, повинна відповідати документам, зазначеним в специфікаціях;

– за приписами п. 5.2 - 5.3 Договору приймання продукції за якістю і кількістю здійснюється покупцем відповідно до вимог Інструкцій П-6, П-7;

– пунктами 7.1 - 7.2 Договору передбачено, що строк гарантії продукції складає 12 місяців з дати поставки продукції, якщо інше не зазначено в специфікаціях. Якщо протягом гарантійного строку виявиться невідповідність якості продукції, покупець зобов'язаний повідомити про це постачальника. Постачальник зобов'язаний протягом 5 робочих днів направити свого представника для складання Акту про приховані недоліки і урегулювання порядку їх усунення. Постачальник зобов'язаний не пізніше, ніж на наступний день після одержання виклику повідомити покупця телеграмою, чи буде направлений представник для участі в перевірці якості продукції. Акт про приховані недоліки повинен бути складений протягом 5 робочих днів з дня виявлення браку, без урахування часу на прибуття представника постачальника, але в межах встановленого гарантійного строку. У випадку неприбуття представника постачальника в зазначений термін, покупець складає Акт про приховані недоліки за участю ВТК покупця та направляє його на адресу постачальника протягом 2 робочих днів з дня складання. Постачальник протягом 10-денного строку з дати отримання Акту про приховані недоліки зобов'язаний виправити недоліки своїми силами та за свій рахунок, а в разі неможливості в той же строк замінити продукцію на якісну;

– на виконання умов договору, відповідно до специфікації № 4 від 05.07.2012 р. за видатковою накладною № М-009 від 18.07.2012 р. Підприємство поставило Товариству продукцію - лампу генераторну ГУ-66А вартістю 58 200,00 грн. Платіжним дорученням № 7038 від 19.07.2012 р. Товариство розрахувалось за поставлену продукцію у повному обсязі;

– відповідно до п. 6 специфікації № 4 від 05.07.2012 р. строк гарантії продукції складає 2 600 годин роботи лампи або 1,5 року без перегріву та механічних ушкоджень;

– комісією у складі представників Підприємства та Товариства 18.07.2012 р. складено Акт обстеження технічного стану генераторної лампи типу ГУ-66А, отриманої ОМТС та установленої в генератор ТВЧ інв. № 12-12421 інструментального цеху, відповідно якого лампа ГУ-66А 1992 року випуску встановлена та підключена представником постачальника, при пробному включенні та випробуванні на різних режимах (напайка твердосплавних платин) отримані задовільні результати. Згідно висновків комісії придбана для установки в інструментальному цеху лампа ГУ-66А на час перевірки 18.07.2012 р. є справною;

– у зв'язку із зупинкою 30.07.2012 р. генератора з причин виходу з ладу лампи, було складено акт від 01.08.2012 р. про технічний огляд генераторної лампи ГУ-66А, витягнутої з установки ВЧГ-2-100/0,066, яким встановлено: 1. На момент обстеження генератор знаходився в неробочому стані, так як не відбувалося генерації високої частоти; 2. В результаті замірів виявлено обрив ланцюгів нитки напруги (опір більше 1000 МОм), коротке замкнення ланцюгу "сітка - катод" (опір менше 0,1 ОМ); 3. Після демонтажу лампи із генератора виявлені сліди мінливості (зміна кольору металевого корпусу) на корпусі аноду лампи; 4. На момент огляду лампи комісія не перевіряла справність системи водяного охолодження корпусу лампи ГУ-66-А; 5. Лампа ГУ-66А зав. №136, 1992 р.в. була встановлена, підключена та випробувана представниками Підприємства 18.07.2012 р. та комісією замовника визнана справною згідно акту обстеження від 18.07.2012 р.;

– в акті про технічний огляд від 01.08.2012 р. постачальник висловив окрему думку: локальні зміни кольору корпусу лампи свідчать про її перегрівання в процесі експлуатації, як наслідок, перегрівання та провисання з наступним обривом нитки напруги, а також коротким замкненням ланцюгу "сітка - катод";

– Товариство звернулось до Підприємства з претензією від 27.11.2012 р. про заміну у 7-денний строк неякісної продукції - лампи генераторної ГУ-66А, отриманої за специфікацією № 4 від 05.07.2012 р. до Договору та перерахування суми штрафу в розмір 5 820,20 грн., яку Підприємством у листі-відповіді було відхилено з підстав того, що вихід лампи з ладу стався з вини замовника в результаті перегріву, тоді як гарантія поширювалася на роботу лампи без перегріву.

Задовольняючи позовні вимоги Товариства місцевий господарський суд з посиланням на п. 7.1 Договору, п. 6 специфікації № 4 від 05.07.2012 р., приписи ст.ст. 679, 709 ЦК України та ст. 269 ГК України, виходив із того, що обов'язок Підприємства як постачальника усунути дефекти або ж замінити товар не виникає у нього лише у разі, якщо буде доведено виникнення дефекту внаслідок порушення Товариством правил його експлуатації, однак Підприємство не довело належними та допустимими доказами факт такого порушення зі сторони останнього. Представники сторін відмовились від проведення судової експертизи генераторної лампи та генераторної установки. За невиконання зобов'язання по заміні неякісної продукції Підприємству було нараховано штраф в розмірі 5 820,00 грн. у відповідності з п. 8.3 Договору, а також штраф у розмірі 1 746,00 грн. у відповідності з п. 8.1 Договору за ненадання паспорту на поставлену продукцію, що підтверджується матеріалами справи.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог Підприємства, та приймаючи нове рішення про відому у позові, господарський суд апеляційної інстанції виходив із того, що з Договору не вбачається обов'язку Підприємства перед Товариством здійснити заміну поставленої неякісної лампи генераторної ГУ-66А на аналогічну належної якості, а Товариством не доведено факту того, що вихід з ладу генераторної лампи у гарантійний строк спричинений саме неправильними діями Підприємства. Окрім того, Товариством не було доведено належними та допустимими доказами вини Підприємства у заподіянні йому збитків, а також не доведено наявність причинно-наслідкового зв'язку у заподіяні збитків.

Між тим, на думку колегії суддів Вищого господарського суду України, в порушення ст. 43 ГПК України, вказані висновки господарського суду апеляційної інстанцій не відповідають обставинам справи та були зроблені з порушенням норм матеріального права та процесуального права, з огляду на наступне.

Як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, за своєю природою укладений між сторонами Договір є договором поставки.

Відповідно до частини першої, другої ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч. 1, 4 ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Частиною другою ст. 675 ЦК України визначено, що договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантійний строк - це передбачений стандартом, технічними умовами або договором строк для виявлення покупцем недоліків поставленої продукції. Якщо договором або законом, іншими правовими актами передбачено надання продавцем гарантії якості товарів, продавець зобов'язаний передати покупцеві товари, що мають відповідати зазначеним вимогам протягом певного часу, встановленого договором або законом чи іншими правовими актами (гарантійного строку).

Як вже зазначалося вище, господарськими судами попередніх інстанцій було встановлено, що у п. 7.1 Договору сторони передбачили строк гарантії продукції у 12 місяців з дати її поставки, якщо інше не зазначено в Специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору, а відповідно до п. 6 специфікації № 4 від 05.07.2012 р. строк гарантії продукції складає 2 600 годин роботи лампи або 1,5 року без перегріву та механічних ушкоджень.

Відповідно до ст. 679 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Згідно з ч. 6 ст. 269 ГК України постачальник (виробник) зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу. У разі усунення дефектів у виробі, на який встановлено гарантійний строк експлуатації, цей строк продовжується на час, протягом якого він не використовувався через дефект, а при заміні виробу гарантійний строк обчислюється заново від дня заміни.

Правовий аналіз наведених вище положень дозволяє погодитись із висновком місцевого господарського суду про те, що у разі наявності гарантійного строку на товар, саме на продавця (постачальника) цього товару покладається обов'язок доказування наявності вини покупця у виникненні недоліків (дефектів) товару, у тому числі доведення обставин порушення покупцем правил експлуатації товару. Наведене також спростовує відповідні висновки господарського суду апеляційної інстанції.

Між тим, із встановлених господарськими судами попередніх інстанцій обставин справи не вбачається, що Підприємство надало належні та допустимі докази того, що вихід з ладу генераторної лампи у гарантійний строк спричинений саме неправильними діями Товариства. Більше того, представники сторін заперечили проти проведення судової експертизи генераторної лампи та генераторної установки.

За приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

А тому, враховуючи вищенаведені положення законодавства та встановлені обставини справи, з огляду на недоведення Підприємством факту того, що вихід з ладу генераторної лампи у гарантійний строк спричинений неправильними діями Товариства по її експлуатації, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що місцевим господарським судом правильно задоволено позовні вимоги Товариства про зобов'язання Підприємства здійснити на його користь заміну неякісної лампи генераторної ГУ-66А, поставленої за специфікацією № 4 від 05.07.2012 р. по Договору на аналогічну належної якості.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Як з'ясовано господарськими судами попередніх інстанцій, у п. 8.3. Договору сторони додатково погодили, що в разі поставки неякісної або некомплектної продукції постачальник зобов'язаний замінити на якісну за свій рахунок, в тому числі і транспортні витрати, протягом 10 календарних днів з дати отримання Акту про приховані недоліки, в разі невиконання зобов'язань по заміні неякісної продукції постачальник додатково сплачує покупцю штраф в розмірі 10% від вартості неякісної продукції.

Враховуючи встановлення місцевим господарським судом факту того, що Підприємство в узгоджений строк не здійснило заміну неякісного товару та беручи до уваги положення ст.ст. 549, 550 ЦК України, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновок місцевого господарського суду щодо задоволення позовних вимог Товариства про стягнення на його користь з Підприємства 5 820,00 грн. штрафу правомірним та обґрунтованим.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується із правовою позицією місцевого господарського суду України і в частині задоволення позовних вимог Товариства про стягнення на його користь з Підприємства 1 746,00 грн. штрафу передбаченого п. 8.1 Договору, з огляду на наступне.

Місцевим господарським судом встановлено, що у п. 2.3 Договору сторонами погоджено, що разом з продукцією постачальник передає наступні документи: рахунок-фактуру, накладну; податкову накладну, паспорт, товарно-транспортну накладну; ненадання зазначеної документації дорівнюється до прострочення строків поставки продукції і за неї стягуються штрафні санкції за прострочення строків поставки продукції, зазначені в розділі 8 цього договору. У разі прострочення строків поставки або недопоставки постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі 3% від вартості продукції, непоставленої в строк (п. 8.1 Договору).

Відповідно до ч. 2 ст. 662 ЦК України продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Господарським судом першої інстанції встановлено, що Підприємство не виконало умов п. 2.3 Договору щодо передачі усього пакету документів на товар, зокрема паспорту, а тому обґрунтовано стягнуто з Підприємства на користь Товариства 1 746,00 грн. штрафу передбаченого п. 8.1 Договору

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за доцільне також зазначити, що скасовуючи рішення місцевого господарського суду про задоволення позову у повному обсязі та приймаючи нове рішення про відмову у позові, господарський суд апеляційної інстанції не навів жодних мотивів відмови у задоволені позовних вимог Товариства про стягнення на його користь з Підприємства 1 746,00 грн. штрафу передбаченого п. 8.1 Договору, що є грубим порушенням норм процесуального права.

Частиною першою ст. 11110 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Суд апеляційної інстанції переглядаючи справу наведеного вище не врахував, у зв'язку з чим безпідставно скасував рішення місцевого господарського суду, а тому, з урахуванням повноважень суду касаційної інстанції, визначених ст. ст. 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції належить скасувати, а рішення місцевого господарського суду – залишити в силі.

Відповідно до приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України на користь Товариства підлягає стягненню сума судового збору за перегляд справи в касаційному порядку.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, є підставою для повернення різниці.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110 та 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпровагонмаш" задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 31.07.2013 р. у справі № 908/560/13-г Господарського суду Запорізької області скасувати, а рішення Господарського суду Запорізької області від 26.04.2013 р. у названій справі залишити в силі.

Стягнути з Приватного підприємства "Мессер" (м. Запоріжжя, Північне шосе, 22-Д, 69106, код ЄДРПОУ – 34830163) на користь Публічного акціонерного товариства "Дніпровагонмаш" (Дніпропетровська обл., м. Дніпродзержинськ, вул. Українська, 4, 51925, код ЄДРПОУ – 05669819) 1 663 (одна тисяча шістсот шістдесят три) грн. 15 коп. судового збору за перегляд справи у касаційному порядку.

Повернути Публічному акціонерному товариству "Дніпровагонмаш" (Дніпропетровська обл., м. Дніпродзержинськ, вул. Українська, 4, 51925, код ЄДРПОУ – 05669819) із спеціального фонду Державного бюджету України 344 (триста сорок чотири) грн. 10 коп. надмірно сплаченої суми судового збору за подання касаційної скарги, сплаченого за платіжним дорученням № 6421 від 14.08.2013 р.

Доручити Господарському суду Запорізької області видати наказ.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Суддя Г.М. Мачульський

Суддя А.Г. Полянський